УДК 61(091.2): 616-036.22:616.927.3:579.881.1

Streszczenie. Artykuł poświęcony jest działalności naukowej doktora nauk medycznych Henryka Mosinga, który opracował strategię walki z tyfusem plamistym. Wdrożenie opracowanych przez H. Mosinga środków przeciwepidemicznych umożliwiło poraz pierwszy w historii kraju ograniczenie zachorowań do poziomu bezpiecznego epidemiologicznie i doprowadzenie tej groźnej infekcji do stanu eliminacji.

Анотація. Стаття присвячена науковій діяльності доктора медичних наук Генріха Мосінга, який розробив стратегію боротьби з висипним епідемічним тифом. Впровадження розроблених Г. Мосінгом протиепідемічних заходів дозволило вперше в історії країни знизити захворюваність до епідеміологічно безпечного рівня та привести цю небезпечну інфекцію до стану ліквідації.

УДК: 615.014.2:613.495:614.878]-092.9; А/З - М 545

Методичні вказівки призначені для фахівців науково-дослідних інститутів медико-гігієнічного профілю; медичних навчальних закладів; лабораторій, які проводять медико-біологічні дослідження щодо визначення безпеки хімічної, фармацевтичної, косметичної продукції та сировини для її виготовлення.

Методичні вказівки регламентують оцінку подразнювальної активності сполук і їх композицій в тесті на хоріоалантоїсній оболонці курячого ембріону (ХАО) in vitro, який є альтернативою тесту оцінки подразнювальної дії слизових оболонок з використанням лабораторних тварин (кролів) in vivo. Дані методичні рекомендації містять порядок проведення оцінки подразнювальної дії із застосуванням цифрової мікрокамери на судинах ХАО  курячого ембріона. Перевагою даного методу є точність, висока чутливість, об'єктивна цифрова оцінка результатів, що підвищує їх достовірність, відтворюваність, а також економічність та швидкість отримання результатів. Крім того, тест відповідає сучасним етичним вимогам, згідно з якими слід обмежувати використання ссавців в експерименті.

УДК:616.34: 616.008.87:579.61: 615.33.015.8:612.017

Анотація. На підставі узагальнення літературних даних вітчизняних і зарубіжних авторів висвітлено проблему необхідності профілактики шлунково-кишкових хвороб викликаних збільшенням застосування антибіотиків, імуносупресивної терапії, онкологічної патології, споживанням людством неякісної продукції, а також перспективи застосування пробіотиків у медичній практиці. Проаналізовано 27 джерел вітчизняної та зарубіжної літератури. Представленo сучасний погляд на доцільність застосування пробіотиків при захворюваннях шлунково-кишкового тракту асоційованих з інфекціями, патологічних процесах, у патогенезі яких важлива роль належить розладам імунітету.

Abstract. According to general conclusion of literature facts of Ukrainian and foreign authors we have the sight of the necessity of prophylaxis of gastrointestinal diseases caused by more usage of  antibiotics,  immunosuppressive  therapy,  oncological  pathology,  consumption  of  the  low-quality products,  as  well  as  perspectives  of  the  usage  of probiotics  in  medical  practice.  They  analyzed  27 sources of Ukrainian and foreign literature. They presented the modern sight on the expedience of the  usage  of  probiotics  in  case of  diseases  of  the  gastrointestinal  tract  associated  with  infections, pathological processes, in the pathogenesis of which immune disorders play an important role.

УДК 616.24-002.5-036.22-036.8

Анотація. За результати моніторингу епідемічної ситуації з туберкульозу в окремо взятих регіонах та Україні в цілому під час пандемії коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 встановлено особливості розвитку епідемічного процесу за співвідношенням показників захворюваності на туберкульоз, поширеності та смертності від нього.

Abstract. Based on the results of monitoring the epidemic situation with tuberculosis in selected regions and Ukraine as a whole during the pandemic of the SARS-CoV-2 coronavirus infection, the peculiarities of the development of the epidemic process were established based on the ratio of indicators of tuberculosis incidence, prevalence and mortality from it.

УДК 616.24-007.272: 578.834.1

Анотація. Перебіг коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) ускладнюється різними супутніми захворюваннями; хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є одним із них. Це дослідження мало на меті дослідити вплив ХОЗЛ, як потенційного супутнього захворювання на прогноз формування важкого перебігу COVID-19. Попередні дані щодо Covid-19 продемонстрували нижчу поширеність ХОЗЛ, ніж можна було очікувати при гострому респіраторному захворюванні, такому як COVID-19. Цей факт призвів до припущення, що застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів (ІГКС) може захистити від інфікування або розвитку тяжчого перебігу COVID-19. Аналіз досліджень, проведених у різних групах хворих з важким перебігом Сovid-19 з коморбідністю ХОЗЛ дозволив виявити статистично значимі дані для вдосконалення прогностичних шкал несприятливого прогнозу хвороби. Подальше вивчення і застосування таких показників у загальній клінічній практиці дозволить вчасно виявляти пацієнтів групи ризику з метою прицільного моніторингу та ранньої зміни чи інтенсифікації лікувальної тактики, в тому числі супутніх захворювань.

Abstract. The course of the 2019 coronavirus disease (COVID-19) is complicated by various concomitant diseases; chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is one of them. The purpose of this study was to investigate the impact of COPD as a potential comorbidity on the prognosis of the severe course of COVID-19. Preliminary data on Covid-19 have shown a lower prevalence of COPD than would be expected in an acute respiratory illness such as COVID-19. This fact has led to the assumption that the use of inhaled glucocorticosteroids (IGCS) can protect against infection or the development of a severe course of COVID-19. The analysis of studies conducted in different groups of patients with a severe course of Сovid-19 with comorbidity of COPD made it possible to reveal statistically significant data for improving prognostic scales of an unfavorable prognosis of the disease. Further study and application of such indicators in general clinical practice will allow timely detection of patients of risk groups for the purpose of targeted monitoring and early change or intensification of treatment tactics, including concomitant diseases.