Довідник містить класифікацію DSM-5 (перелік розладів, підтипів, уточнювальних ознак та діагностичних кодів), секції, що описують спосіб використання довідника, та набори діагностичних критеріїв. Цей зручний довідник буде корисний клініцистам, якщо потрібно швидко знайти та ознайомитися з інформацією, яка необхідна для встановлення діагнозу.
Опис «Концепції оновлення медичного капеланства Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» (період 2024 – 2030 рр.) авторства протоієрея Сергія Кирилюка
УДК 614.215: 616.89
Мета: аналіз роботи Центру ментального здоров'я на базі амбулаторно-поліклінічного центру КНП «Перше територіальне медичне об'єднання міста Львова». Матеріали і методи. Проведено аналіз роботи Центру ментального здоров'я на базі амбулаторно-поліклінічного центру Першого територіального медичного об'єднання лікарні Святого Пантелеймона міста Львова за період із травня 2022 р. до грудня 2023 р. Використано структурно-логічний метод із дотриманням принципів системності та статистичний метод. Результати. Центр ментального здоров'я є важливою частиною Національного реабілітаційного центру «Незламні» (UNBROKEN) та складається з 12 кабінетів для проведення психотерапії та залу для групової терапії. На сьогодні згідно із штатним розписом лікарні у Центрі ментального здоров'я працюють 47 спеціалістів. Кожен із фахівців працює у певному напрямі психотерапії: психоаналіз, гештальт-терапія, різні види когнітивно-поведінкової терапії, зокрема пролонгованої експозиційної терапії, EMDR-терапії, тілесної терапії, арт-терапії. Обов'язковою умовою лікувального процесу є спільні огляди первинних пацієнтів, консиліуми, клінічні розбори складних випадків, групові та індивідуальні інтервізії і супервізії. За досліджуваний період до ЦМЗ звернулися 2187 пацієнтів, яким проведено 3368 консультацій. Переважна більшість пацієнтів-це військові, їх сім'ї або ВПО. Фахівці ЦМЗ імплементували сучасні підходи щодо психотерапевтичного лікування психічних розладів, пов'язаних із травмою. В центрі використовуються: протокол KUTZ та інші протоколи EMDR, пролонгована експозиційна терапія, тілесно-орієнтована терапія; ряд сучасних інструментальних методів лікування, а саме: вібраційне крісло Shift Wave для відновлення симпатично-парасимпатичної рівноваги, транскраніальна магнітна стимуляція та нейрофідбек. Висновки. Інтеграція центрів метального здоров'я в структуру лікарняних закладів різних рівнів, АПЗ дозволить підвищити ймовірність раннього виявлення психічних розладів у хворих із психосоматичними симптомами та буде сприяти зменшенню стигматизації. Іншими потенційними перевагами такого центру є надання послуг на місцевому рівні, охоплення цими послугами тих категорій населення, які раніше не мали доступу до психіатричної допомоги, і можливість отримання моральної та фінансової підтримки пацієнтом із боку близьких і друзів у процесі лікування, а також дозволить більшою мірою компенсувати проблему фахової психологічної допомоги потребуючих українців за наслідками війни. КЛЮЧОВІ СЛОВА: психіатрична служба; багатопрофільна лікарня; центр ментального здоров'я; охорона здоров'я.
УДК: 159.9:316.6
У дослідженні взяли участь 612 здобувачів вищої освіти закладів ІІІ та IV рівнівакредитації м. Львова (середній вік 20,31 ± 2,99 років), з них: 351 чоловік та 261 жінка.Усі респонденти самостійно заповнювали два опитувальники: опитувальник Порівняльногоіндексу почуття неповноцінності (для визначення наявності чи відсутності феноменавласної неповноцінності) та 10-пунктовий опитувальник рис особистості (для визначеннята вимірювання глибинних психологічних рис).Метою роботи було досліджування рис особистості залежно від феномена власноїнеповноцінності.У результаті проведеного дослідження встановлено, що у групі осіб з індексом над-цінності феномена власної неповноцінності були найнижчі середні бали чотирьох рисособистості: екстраверсії, дружелюбності, добросовісності та емоційної стабільності(p < 0,05 проти осіб без феномена зміненої самооцінки).Середні значення щодо відкритості новому досвіду достовірно не відрізнялись між ана-лізованими групами, а найбільше значення виявлено в групі осіб з індексом надцінностіфеномена власної неповноцінності.Отримані унікальні результати, що важливі для практичного застосування, зокрема,для розроблення ефективних стратегій психотерапії та психологічної підтримки людей,які стикаються з феноменом власної неповноцінності, залежно від змінених рис особистості.
Мета дослідження: оцінка асоціації психологічних детермінант особистості (самоефективність
та самооцінка) із феноменом власної неповноцінності.
Проведено опитування 612 здобувачів вищої освіти м. Львова у жовтні-листопаді 2021 року з використанням трьох опитувальників: порівняльного індексу почуття неповноцінності, самооцінки Розенберга та загальної самоефективності Шварцера і Єрусалима. Респонденти були поділені на три групи: група з індексом неповноцінності (index of inferiority) феномена власної неповноцінності; група з індексом надцінності (index of superiority) феномена власної неповноцінності та група без феномена зміненої самооцінки (Norma). Для кожної із цих трьох груп визначали рівень самооцінки та самоефективності, і далі проводили порівняльний аналіз між групами.
Дослідженням встановлено, що респонденти групи з індексом надцінності (index of superiority) мали достовірно (p = 0,04) найменше медіанне значення самоефективності (28 [25; 32] балів) як порівняти з групою без феномена зміненої самооцінки (Norma) (30 [27; 34] балів) та групою з індексом неповноцінності (31 [28; 33] бал). Отримане значення у осіб з індексом надцінності відповідає «середньому» рівню самоефективності, що є на порядок нижче, ніж у групах без феномена зміненої самооцінки та з індексом неповноцінності, де рівень самоефективності трактується як «вище середнього».
Анкетовані без феномена зміненої самооцінки мали найвище медіанне значення самооцінки — 22 бали [18; 25], що трактується як середній рівень самоповаги. Натомість у осіб із індексом неповноцінності значення показників самооцінки відповідали низькому рівню самоповаги — 19 [17;24] балів. Найнижчими показники самооцінки були у групі з індексом надцінності — 18 [15,75;22] балів, що теж відповідає низькому рівню самоповаги та є достовірно меншим як порівняти з групою без феномена зміненої самооцінки.
Будучи за своєю природою не патологічним, феномен власної неповноцінності може стати психопатологічним за умов, коли особу охоплює переживання неадекватності та неефективності настільки, що не стимулює до продуктивної діяльності, а робить її нездатною до розвитку та схильною до регресивних реакцій. Тому вивчення феномена власної неповноцінності потребує подальших досліджень різновекторного характеру.