Репозитарій

УДК 612.39:618.2:613.261/.27

Вагітність є фізіологічним станом, у процесі якого формується функціональна система мати-дитина, особлива біологічна співдруж-ність двох організмів.

Період вагітності розцінюється як зміна соціальної ситуації розвитку, яка призводить до значних особистісних змін жінки: формуванню нової внутрішньої позиції – позиції матері та виникненню особливої психологічної структури – внутрішньої картини вагітності, в якій відображаються соматичні та емоційні зміни.

Тому, періоди гестації та пологів характеризуються значним психоемоційним напруженням і посиленням соматовегетативних функцій, вираженість яких залежить від індивідуальних особливостей психічного і фізичного стану жінки.

Історично, зачаття нового життя пов’язувалось з широкою наявністю різноманіття харчових продуктів в раціоні майбутьої мами. Багато вибухів популяції в різні історичні епохи було зумовлено змінами у кількості та різноманітності доступних харчових нутрієнтів – зокрема демографічний сплеск неоліту, що почався 10 тисяч років тому.

Наприклад, у Стародавньому Єгипті, чоловіки, щоб стати батьками, зверталися по допомогу lдо бога Міна, одним з елементів поклоніння якому був салат-латук. Цьому зеленому овочу приписувались властивості афродизіака. З іншими божествами родючості, наприклад, Діонісом у грецькій міфології та Юноною у римській, асоціювали свіжий інжир.

І це далеко не весь перелік: кулінарні книги трьохсотрічної давності рекомендують охочим до батьківства найрізноманітнішу їжу: від яєць свійських тварин до баклажанів. Згідно з поширеним уявленням, організм мав "розігрітись" належною їжею, щоб породити нове життя.

Сучасні науковці довели, що харчування, фізична активність та спосіб життя впливають не тільки на тривалість і якість життя, але і на такі аспекти здоров'я, як фертильність. Науковці Гарвардського університету провели кількарічне дослідження на тему безпліддя, в якому взяли участь 19 тисяч жінок. Виявилось, що харчування і спосіб життя відповідальні приблизно за дві третини випадків безпліддя, пов’язаних з розладами овуляції. Інші дослідження, проведені на тваринах, довели, що певний тип харчування як жінок, так і чоловіків перед планованим зачаттям суттєво позначається на здоров’ї майбутніх нащадків.

Харчування військовослужбовців забезпечується відповідно до законодавства та нормативних документів, що регулюють питання харчування у Збройних Силах України (ЗСУ). Відповідно до статті 47 «Про Збройні Сили України» вони мають право на щоденне безкоштовне харчування. Харчування військовослужбовців повинно відповідати санітарногігієнічним вимогам, нормам а також стандартам якості та калорійності продуктів харчування. Оптимізація системи харчування військовослужбовців досягається шляхом впровадження різноманітних раціонів, використання широкого асортименту продуктів, розроблення сухих пайків, призначених для харчування в умовах бойових дій. Харчування військових країн НАТО зазвичай дуже різноманітне та залежить від країни, місця розташування військових частин та бюджету на забезпечення військових потреб. У багатьох країнах-членах НАТО військові отримують раціони харчування, які забезпечують енергетичні потреби організму. Ці раціони можуть бути різних типів, наприклад, сухі раціони з готовими стравами, консервовані страви або свіжа їжа, яку необхідно готувати на місці.
Надзвичайно важливим є якість та безпека харчових продуктів у індивідуальних раціонах харчування військовослужбовців, особливо в умовах війни.

Несприятливі екологічні та соціальні фактори сучасного суспільства обумовили значну, а часто пандемічну, поширеність дефіцитних станів як наслідок недостатнього споживання вітамінів і мінеральних речовин. Так, наприклад, споживання незамінних за вмістом вітамінів групи В, D та Е продуктів, таких як м’ясо, риба, яйця, молоко, масло і хліб з борошна грубого помолу, є заниженим відносно рекомендованих норм. Світовою проблемою є не лише зміни в структурі харчування внаслідок переходу від натуральної їжі до рафінованих продуктів, але й погіршення способу життя, зокрема зниження енерговитрат людини. Як наслідок, в сучасному суспільстві зростає кількість серцево-судинної патології, захворювань ожиріння, цукрового діабету тощо, що потребує раціонального профілактичного і лікувального застосування вітамінів. На засвоєння вітамінів та мікро-, макроелементів впливають нервові стреси, фармакотерапія, шкідливі звички і забрудненість довкілля. У ряді епідеміологічних досліджень було виявлено, що такі речовини, як бета-каротин, альфа-токоферол, аскорбінова кислота, а також мелатонін при застосуванні у певних дозах і певних фізіологічних станах можуть призводити до прооксидантного ефекту, наслідком чого є збільшення кількості оксидативних ушкоджень. Крім того, прооксидантами є багато загальновизнаних компонентів здорового способу життя, які сприяють профілактиці серцево-судинних захворювань, у тому числі поліненасичені жири, фізичні навантаження й помірні дози алкоголю [5]. Застосування антиоксидантів (особливо бета-каротину й вітаміну Е) у деяких випадках може бути небезпечним для здоров'я. Так, проведений у 2005 році мета-аналіз даних щодо більш ніж 232 тис осіб показав, що вживання бета-каротину, а також вітамінів А та Е асоціюється зі збільшенням смертності від усіх причин. Згідно з цим дослідженням, довгострокове споживанню вітаміну А призводить до збільшення смертності на 16%, бета- каротину - на 7% і вітаміну Е - на 4%.

УДК 614.777:504.61:355.01

ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ТА СТАН ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

   У статті проаналізовано проблеми водопостачання в Україні в умовах збройного конфлікту з російським агресором. Пошкодження систем водозабезпечення та очищення стічних вод погіршили санітарно-гігієнічний стан територій, обмежили доступ населення до питної води на територіях, де ведуться бойові дії або в зонах ризику втрати джерел водопостачання. Це поглиблює не тільки гуманітарну катастрофу, а й негативно впливає на довкілля. Захоплення водної інфраструктури створює загрозу для підтоплення значних територій України. Налагодження якісного, безперебійного та безпечного водопостачання стало питанням виживання та потребує негайного вирішення із залученням фахівців, влади та міжнародних організацій.

Стрімкий розвиток кардіології привертає увагу як методами лікування, так і засобами діагностики. Від останніх залежать правильність і своєчасність лікувальної тактики. Мета: дослідити етапи становлення сучасних принципів кардіологічної діагностики. Результати. В оглядовій статті проведено дослідження основних етапів розвитку діагностичних методик у кардіології. Виділено три історичних періоди. Перший період (від доісторичних часів до XVII ст.) характеризується відсутністю правильних  знань про функціонування серцево-судинної системи і несистемністю в діагностиці. Перший період завершився з відкриттям кіл кровообігу. У другий період (XVII ст.–середина ХХ ст.) на підставі сучасних засад гемодинаміки відбувся розквіт фізикальних методів діагностики. Третьому періоду (середина ХХ ст.–сьогодення) притаманний розвиток технічних приладів, а саме комп’ютерної томографії, ехокардіографії і магнітно-резонансної томографії. Три візуалізаційні методики пройшли шлях до суттєвого підвищення якості та інформативності зображень. Завдяки цим технологіям вперше в історії людства прижиттєво візуалізують серце у три- і чотиривимірному функціонуючому стані.

Висновок.

Кардіологічна діагностика пройшла етапну еволюцію від окремих спостережень до візуалізаційних технологій високого ступеня розрішення. Зростаючі можливості і доступність відповідних апаратів вимагають від кардіологів володіння навиками проведення цих обстежень та інтерпретації отриманих даних