З кожним роком активна діяльність людини сильніше впливає на стан довкілля і, на жаль, негативні наслідки антропогенної діяльності превалюють над позитивними впливами на навколишнє середовище. Впродовж низки останніх років в наукових напрямках досліджень спостерігається радикальна зміна співвідношення наукових інтересів у бік вивчення захворюваності, поширеності, смертності а також пошуку ефективних методів профілактики та лікування епідемічно небезпечних інфекцій – таких як COVID-19. Це одночасно супроводжується поширенням хронічних неінфекційних, екологозалежних та професійних захворювань. Не піддаючи сумніву значущість питань запобігання інфекційних спалахів, слід приділяти чималу увагу розв’язання екологічних проблем у їх сучасному розумінні, пам'ятаючи про беззастережну пріоритетність завдань запобігання виникнення потенційної хімічної екопатології. В наукових публікаціях останніх років підкреслюють значиму роль та окремо розглядають наступні види антропогенного, у т.ч. техногенного, впливу - сельбищного, аграрного, промислового, транспортного, мілітарного, радіоактивного.Величезні за обсягами зміни довкілля відбуваються внаслідок збройної агресії проти України.

Вплив на здоров’я людей здійснюється через фактори забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів. Вплив шкідливого виробничого середовища на працюючих також залишається актуальним для України. Щороку в Україні встановлюється близько 5 тис. нових випадків профзахворювань. Така тенденція спостерігається упродовж останніх років. Близько 25% осіб працездатного віку виконують трудові обов’язки в шкідливих і небезпечних умовах, які не можуть бути поліпшені через неможливість застосування сучасних технологічних і технічних рішень.

До комплексу впливів антропогенних факторів довкілля та виробничого середовища в багатьох випадках додається дія шкідливих звичок на здоров’я сучасної людини. Проблема збереження здоров’я населення та активного довголіття залишається надзвичайно актуальною для світової спільноти, перш за все, для медичної науки і практики. Тому дослідження впливу на здоров’я людини сукупності шкідливих чинників з розробкою та обґрунтуванням профілактичних заходів є надзвичайно актуальними для України.

Питання досягнення активного довголіття людини по суті залишається недосяжним без впровадження ефективних інструментів профілактичної медицини. В числі заходів, спрямованих на оздоровлення умов життя окрім впливових заходів індивідуальної профілактики (передусім у розумінні здорового способу життя), сьогодні в Україні, на жаль, втрачає пріоритет вся гамма можливих медичних і немедичних напрямків профілактики неінфекційних захворювань.

Серед загальноприйнятих моделей виникнення головних неінфекційннх хвороб сьогодні розрізняють екологічну, генетичну, акумуляційну (метаболічну) та онтогенетичну. Це зводить завдання профілактики до усунення зовнішніх патогенних агентів, запобігання та усунення генетичних дефектів, керованої модифікації метаболічних процесів і сповільнення старіння. У такому разі, зважаючи на взаємопроникнення всіх чотирьох механізмів, потрібно вбачати високий сенс профілактичної мінімізації захворюваності з метою досягнення максимальної сумісної з біологічною природою людини тривалості здорового життя на засадах доклінічної і донозологічної діагностики та усунення преморбідних станів.

УДК: 616-084:001.5:[615.9:615.015.13:577.1]

Пріоритетним напрямом профілактичної медицини є встановлення безпечного рівня вмісту хімічних речовин у різних об’єктах довкілля. Навіть, якщо окремо взята речовина потрапляє в організм нижче допустимого рівня, то вся сукупність ксенобіотиків може суттєво збільшити загальне токсичне навантаження. Тому, особливої актуальності набувають дослідження щодо виявлення механізмів формування хімічної патології при впливі різноманітних сполук на низьких та надзвичайно низьких дозах або адаптації до їх впливу.

В останні роки сформувався новий самостійний напрямок профілактичної токсикології – вивчення токсичних ефектів в умовах дії малих та надмалих доз та концентрацій ксенобіотиків.

Ефекти малих доз токсичних речовин як хімічних чинників малої інтенсивності (низького рівня впливу) найбільш виражені при комбінованій та комплексній дії у поєднанні з іншими хімічними, фізичними (іонізуюче випромінювання, різні види хвильової енергії), клімато-географічними та іншими факторами. При цьому важливе значення мають тимчасові параметри впливу на організм негативних факторів і прояви їх ефектів у часі. Синергізм в дії різних хімічних токсикантів і фізичних факторів несе відповідальність за розвиток екологічних хвороб. Вчені доводять, що наявність сильних синергічних ефектів підтверджує факт сумісної дії фізичних і хімічних факторів, які посилюють чутливість біооб'єктів до дії інших (або тих самих) агентів у високих дозах.

Питання природи ефектів надмалих доз (концентрацій), трактування механізми взаємодії ксенобіотиків з біомішенями, а також питання вибору «оптимальних» альтернативних біологічних моделей для різних типів речовин та перенесення цих даних на людину представляють самостійну, ще до кінця невивчену медико-біологічну проблему

Оцінка ефектів малих та надмалих доз представляє інтерес у зв'язку з можливою роллю низькоінтенсивних факторів хімічної та фізичної природи в індукції таких патологічних проявів, як «множинна хімічна чутливість» (Multiple Chemical Sensitivity) або «хвороба довкілля» (Environmental illness). Це вимагає нового погляду на токсичність, яка залежить не так від величини дози, як від особливостей взаємодії доза-біооб'єкт.

Із практичної точки зору дослідження проблеми малих та надмалих доз є важливим завданням, вирішення якого може призвести до уточнення поглядів на токсичність хімічних сполук, зміни підходів до їх нормування та відкриття нових напрямів їх оцінки.

 The global tendency of the contemporary scientific studies is using alternative biologic models as substitutes of experimental animals. HET-CAM (The Hen's Egg Test on the Chorioallantoie Membrane Assay) is an alternative to in vivo tests involving experimental animals. This test is actively used in different biomedical studies. The aim of our work was to study the irritating potential of adhesives used in shoe making industry in experimental setting using the alternative HET-CAM method. Polyurethane, polychloroprene, rubber and styrene-butadiene adhesives that are widely used in shoe-making industry were studied . HET-CAM test was used for the evaluation of the irritating action of the aforementioned adhesives. All adhesives were applied directly onto the chorioallantoic membrane of chick embryos with reactions and changes (hemorrhages, vascular lysis and coagulation) observed and registered in 30, 120 and 300 seconds after the application of the adhesive. Irritating potential of the adhesives was evaluated according to a calculated irritating index. The most pronounced signs of irritating action were caused by polyurethane adhesives, namely hemorrhages and coagulation (30 sec) – two-component adhesive and hemorrhages (30 sec) and coagulation (120-300 sec) – one-component adhesive. Vascular reactions from application of styrene-butadiene adhesives manifested predominantly with lysis and hemorrhages (30 sec), in some samples these reactions were observed at a later time-point (120-300 sec). Irritating action of rubber adhesives manifested mostly with hemorrhages (30 sec), one observation showed lysis (120 sec). Polychloroprene adhesive caused hemorrhages (30-120 sec) and also lysis (30 sec) in one of the samples. According to the irritating index, polyurethane (one- and two-component) and styrene-butadiene adhesives were estimated to be strong irritants, while rubber and polychloroprene ones cause
moderate irritating action. НЕТ-САМ test can be used as a component in the evaluation of evidence of irritating action of shoe adhesives. 

Key words: shoe adhesives, irritating action, the hen's egg test on the chorioallantoie membrane assay, in vitro method

Глобальною тенденцією сучасних досліджень є використання альтернативних біологічних моделей на заміну чи обмеження експериментів на
тваринах. HET-CAM (The Hen's Egg Test on the Chorioallantoie Membrane Assay) тест служить альтернативою тестів in vivo на експериментальних тваринах та активно використовується в різних галузях біомедичних досліджень. Метою роботи було дослідити в експериментальних умовах подразнювальний потенціал взуттєвих адгезивів з використанням альтернативного методу HET-CAM. Досліджували поліуретанові, поліхлоропренові,
каучукові та стирол-бутадієнові адгезиви, які використовуються в технології виготовлення взуття. Для оцінки подразнювальної дії клейових сполук використано метод HET-CAM. Клей у нативному вигляді наносили безпосередньо на поверхню хоріоалантоїсної оболонки курячих ембріонів та спостерігали за змінами та реакціями: виникненнями геморагій, лізисом судин та коагуляцією. Ці ефекти відстежували через 30, 120 та 300 с від часу нанесення клею на хоріоалантоїсну оболонку. За розрахованим індексом подразнення оцінювали іритативну активність адгезивів. Найбільші прояви подразнювальної дії зафіксовані при нанесенні поліуретанових адгезивів, а саме: геморагії та коагуляція (30 с) – двокомпонентний адгезив; геморагії (30 с) і коагуляція (120-300 с) –однокомпонентний адгезив. Судинні реакції від нанесення стирол-бутадієнових клеїв проявилися переважно лізисом, геморагіями (30с), в окремих зразках ці зміни проявилися пізніше (120-300 с), коагуляцією в трьох пробах (30 с або 300 с). Подразнювальний потенціал каучукового клею проявляється переважно геморагіями (30 с), в одній пробі також і лізисом (120 с); поліхлоропренового клею – переважно геморагіями (30-120 с) та лізисом (30 с) одного зразка. За значенням індексу подразнення поліуретанові (одно- і двокомпонентні), стирол-бутадієнові адгезиви оцінено як сильні подразники, каучуковий та поліхлоропреновий – помірної подразнювальної дії. НЕТ-САМтест може використовуватися як складова оцінки доказовості подразнювальної дії взуттєвих адгезивів. 

Ключові слова: взуттєві адгезиви, подразнювальний ефект, тест на хоріоалантоїсній оболонці курячого яйця, метод in vitro

УДК 378.4:61:004.77

 Пандемія Covid-19, воєнний стан у країні стали поштовхом до ситуації, коли онлайн-заняття взяли верх над традиційним навчанням. Така ситуація принесла абсолютно новий аспект у навчання. Завдяки прогресу технологій і доступності Інтернету онлайн-заняття проводяться за допомогою різних програм, таких як Zoom, Google Classroom, Free Conference Call, Telegram, Skype, YouTube і FaceTime тощо, які надають інтерактивну платформу для навчання в розширеному режимі. Учасники освітнього процесу переходять і адаптуються до такого нового педагогічного підходу, повністю використовують ресурси, які пропонує віртуальний світ. Медична наука —сфера, де відбуваються нові відкриття та досягнення, що призводить до швидких інновацій в медичній інформації та технологіях. Студентам-медикам як і лікарям доведеться керувати значно більшою кількістю біомедичних і клінічних записів, незалежно від спеціальності, яку вони обрали. Тому, з метою забезпечення високої якості медичної освіти, необхідно переглянути звичні методи навчання, адаптувати динамічний формат навчання з урахуванням реалій сьогодення. Онлайн-навчання є потенційним освітнім методом, який може задовольнити цю потребу, надаючи студентам-медикам оновлену інформацію на постійній основі та навчаючи основних навичок біомедичної інформатики. Проте завжди постають питання: наскільки онлайн-навчання краще за традиційні дидактичні методи навчання в медичній освіті? Чи онлайн-викладання та навчання прийнятні для всіх у медичній співдружності? Як і де використовувати дистанційні технології в медичній освіті? Труднощі для розуміння та відсутність попередньої підготовки можуть бути основними прогалинами, на які посилаються викладачі. Що необхідно зробити, щоб доповнити чинні моделі викладання та підготовленість викладачів шляхом включення онлайн-завдань і методів оцінювання, зміцнення цифрової інфраструктури в медичних вишах. Хоча технологія змінила спосіб навчання, чи має вона достатньо передових цифрових інструментів, які можуть задовольнити потреби викладання та навчання медицини