About 200 million cases of viral community-acquired pneumonia occur every year-100 million in children and 100 million in adults [3, p. 1265]. In children, respiratory syncytial virus, rhinovirus, human metapneumovirus, human bocavirus, and parainfluenza viruses are the agents identified most frequently in both developed and developing countries. Presence of viral epidemics in the community, patient's age, speed of onset of illness, symptoms, biomarkers, radiographic changes, and response to treatment can help differentiate viral from bacterial pneumonia [1, p. 5]. No clear consensus has been reached about whether patients with obvious viral community-acquired pneumonia need to be treated with antibiotics. Further studies are needed to better understand the cause and pathogenesis of community-acquired pneumonia. Furthermore, regional differences in cause of pneumonia should be investigated, in particular to obtain more data from developing countries. In addition to well-known symptoms, such children are also characterized by disorders of the autonomic nervous system. There are the cause of a decrease in the quality of life in children, which leads to a lengthening of the recovery period of adaptation after the disease.

Фізичний розвиток визначає адаптаційні можливості організму людини до факторів зовнішнього середовища, а також функціональну готовність організму до фізичних навантажень.
Мета дослідження. Оцінити показники фізичного розвитку дітей дошкільного віку з неврологічною патологією, встановити наявність відмінностей між ними, пов’язаних зі статтю; верифікувати відмінності показників фізичного розвитку у дітей із різними неврологічними нозологіями, виявити зв’язок між цими показниками та наявними у дітей психомоторними порушеннями.
Матеріали та методи. Проведено визначення соматометричних показників, гармонійності фізичного розвитку, антропометричних індексів та індексу Кетле 50 дітей дошкільного віку, t-критерію Стьюдента, коефіцієнта рангової кореляції.
Результати досліджень. Між масою тіла хлопчиків із розладами аутистичного спектру та з мінімальною мозковою дисфункцією, окружностями грудей хлопчиків з розладами аутистичного спектру і з затримкою психомовного розвитку, окружностями голови і грудей хлопчиків та дівчаток з розладами аутистичного спектру виявлено достовірну різницю. У більшості дітей виявлено низькі значення індексів Чулицької та Ерісмана, середні значення соматометричних показників та індексу Кетле та гармонійний фізичний розвиток. Достовірна кореляція різної сили виявлялася між соматометричними показниками дітей обстеженої групи та їх неврологічними розладами (p<0,01), а також між ними та більшістю показників дітей із затримкою психомовного розвитку (p<0,01); кореляції показників дітей інших підгруп бракувало достовірності. Між психомоторними порушеннями і окружністю грудей дівчаток із затримкою психомовного розвитку та показниками хлопчиків із мінімальною мозковою дисфункцією кореляції не виявлено.
Висновки. У більшості обстежених дітей виявлено достовірну різницю між деякими соматометричними показниками, переважання їх середніх значень серед дітей, низькі значення антропометричних індексів, гармонійний фізичний розвиток. Кореляційному зв’язку психомоторних порушень та більшості соматометричних показників бракує достовірності.

Abstract. Physical development determines the human body’s adaptive capacity to environmental factors, as well as the body’s functional readiness for physical activity.

The purpose of the study: To assess the indicators of physical development in preschool children with neurological pathology. Also our goal was to establish the differences between them related to gender.  The benefits of this study also include the verification of the differences in physical development indicators of children with different neurological disorders and identification of the correlation between these indicators and the existing
psychomotor disorders in pre-schoolers. Materials and methods of research: The determination of somatometric indicators, physical development’s harmony,anthropometric indices, Kettle index of 50 preschool children, Student’s t-test and rank correlation coefficient was conducted.

Research results:The study tested a significant difference between the body weight of boys with autism spectrum disorders and minimal brain dysfunction, the chest circumference of boys with autism spectrum disorders and mental retardation, the head and chest circumferences of boys and girls with autism spectrum disorders. In most children low values of Chulytska and Erisman indices, average values of somatometric indicators and Kettle index and harmonious physical development were found.The study tested reliable correlation of different strength between somatometric indicators of children of the examined group and their neurologica disorders (p <0.01), as well as between them and most indicators of children with mental retardation (p <0.01);
correlations of somatometric indicators of children of other subgroups lacked reliability.

Conclusions. Most of the examined children showed a significant difference between some somatometric indicators, the predominance of their average values among children, low values of anthropometric indices,
harmonious physical development. Moreov the correlation between psychomotor disorders and most somatometric parameters lacks reliability

Функціональний запор є поширеною педіатричною проблемою, на яку припадає близько 3 % відвідувань педіатра і близько 25 % відвідувань дитячого гастроентеролога. Наявність функціонального запору значною мірою впливає на якість життя дитини, її сім’ї та витрати на систему охорони здоров’я. Настанови Північноамериканського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) рекомендують підтримувальне лікування проносними, навчання, збільшити споживання клітковини і рідини та фізичної активності при запорі у дітей. Сучасні фармакологічні методи лікування можуть бути неефективними у деяких пацієнтів через неоптимальне дозування, поганий комплаєнс або використання препаратів з механізмами дії, які не впливають на основні патофізіологічні чинники. Багато пацієнтів із запорами повідомляють про незадоволення традиційними методами лікування через недостатню ефективність.
Мета — вивчити ефективність пребіотичного препарату «Інулін-Нео» для дітей віком від 3 до 18 років з функціональним запором.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 48 дітей віком від 3 до 18 років з діагнозом «функціональний запор». Пацієнтів розподілили на дві групи: основну — 29 дітей, які отримували пребіотичий препарат «Інулін-Нео», та контрольну — 19 дітей, які не отримували пребіотичного препарату.
Результати. У дітей основної групи через 30 днів лікування спостерігали статистично значущо кращу
позитивну динаміку порівняно з пацієнтами контрольної групи, а саме: зменшення болю в животі та під
час дефекації, кольок і здуття живота, нормалізацію частоти дефекацій та консистенції випорожнень,
збільшення кількості біфідофлори, нормалізацію копрологічних показників, що свідчить про ефективність препарату і доцільність його використання у схемах лікування функціонального запору у дітей.
Висновки. Симптоми функціонального запору значно зменшилися або зникли у дітей, які отримували
препарат «Інулін-Нео», а більшість показників мікробіоценозу та копрологічного дослідження значно
поліпшилися, тоді як у дітей контрольної групи відзначено лише тенденцію до їхнього поліпшення. Не
виявлено ознак непереносності чи побічних дій пребіотичного препарату «Інулін-Нео».
Ключові слова: функціональний запор, діти, «Інулін-Нео».

Natonal vaccination calendars in different countries diffen in the number of infectioous dseases, aganst which the protection is publidy financed. Vaccination calendars in Ukraine and Poland are quite similar but there is a number of differences Unfortunately, the immunization coverage of children in Ukraine remains insuffcient for the formation of collective immunity

616.391-008.64:546.41]-036-053.51-08

Титуса А. В. Субклінічний дефіцит кальцію у дітей раннього шкільного віку: шляхи формування та корекції : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 / А. В. Титуса  - Львів, 2023. - 189 с. - Бібліогр.: с. 146-179 (340 назв).

У дисертаційному дослідженні на основі вивчення ХП та харчового забезпечення у дітей молодшого шкільного віку шляхом анкетування, дослідження харчового раціону та добового нутритивного споживання у школярів молодших класів за допомогою програми Dietplan7, визначення особливостей взаємозв'язку аліментарного надходження кальцію та вітаміну D, їхніх рівнів у сироватці крові та вмісту кальцію у волоссі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягало у підвищенні ефективності діагностики та своєчасної корекції субклінічного дефіциту кальцію у дітей молодшого шкільного віку шляхом впровадження сучасних методів оцінки харчування, оптимальних методів діагностики та впровадження ефективної корекції дефіциту кальцію та вітаміну D з використанням модифікації дієти та застосування препаратів кальцію та вітаміну D.

1. У значної кількості учнів початкової школи харчування є незбалансованим, не забезпечує усіх потреб метаболізму дитини, що швидко росте і інтенсивно розвивається. Серед порушень ХП найчастіше зустрічалось: споживання їжі безпосередньо перед сном (83,6%), часте споживання печива (82,1%), солодощів (71%), булочок (63,7%), пропуски обідів в школі (41%), споживання їжі під час перегляду телевізора (33,6%), нерегулярне харчування (14,3%), недостатній добовий об’єм їжі (13,7%), споживання їжі швидкого приготування (8,4%).
2. Дефіцит денного споживання жирів спостерігався у - у 42,4 %, білків – у 31,4 %, вуглеводів - у 30,2 %, енергії - у 27,3 % дітей 1-4 класів. У 48,8 % дітей цієї вікової групи у добовому споживанні визначено зменшення кількості харчових волокон, у 66,9 % ПНЖК, у 48,3 % - мононенасичених жирних кислот, у 18,0 % - ненасичених жирних кислот. У 90,7% школярів цієї вікової групи було визначено добовий дефіцит споживання йоду, у 80,8% - магнію, у 69,2% - селену, у 64,0% - заліза, у 62,2% - кальцію, у 39,0% - цинку. У 95,4% школярів спостерігалось недостатнє добове споживання вітаміну Е, у 92,5% - біотину, у 91,9% - вітаміну D, у 75,1% - ретинолу, вітаміну С у 70,9%, у 40,5% - фолатів, у 69,9% - каротину, у 54,6% - пантотенату, у 39,6% - рибофлавіну,у 36,6% - ніацину. За багатьма показниками була визначена достовірна різниця добового споживання нутрієнтів серед хлопців та дівчаток.
3. Згідно аналізу харчової цінності добових раціонів було визначено, що середнє значення добового споживання кальцію становило 750,00 мг (норма – 800мг) на добу [603,00; 949,00] у хлопчиків та 646,00 мг (норма – 800мг) на добу [502,50; 744,50] у дівчат. Недостатнє денне споживання кальцію було визначено у 50,7 % хлопчиків та у 70,7 % дівчат. Середнє значення добового споживання вітаміну D у школярів становило 2,59 мкг  (норма – 5 мкг)  [1,68; 4,08] у хлопчиків та 1,97 мкг (норма – 5 мкг) [1,19; 3,08] у дівчат. Зменшення споживання вітаміну D згідно статі було визначено у 84,9 % хлопчиків та 96,9 % дівчат.
4. Порівнянням залежності показника кальцію у крові та споживанням нутрієнтів показало, що найчастіше високий показник кальцію у крові спостерігається за наявності високих значень показників споживання вітаміну D (R = 0,45, p < 0,01), вітаміну В12 (R = 0,42, p < 0,01) та вітаміну В6 (R = 0,40, p < 0,01). Малий вміст  кальцію у крові мав істотну від’ємну кореляцію  з добовим споживанням цинку, тіаміну, заліза (R = -0,40, p < 0,01) та марганця (R = -0,35, p < 0,01). Показник вмісту кальцію у волоссі корелював із показниками вмісту кальцію в крові та добовим споживанням кальцію (R = 0,62, р < 0,01). Максимальні позитивні корелятивні значення спостерігалися між рівнем кальцію у крові та частотою споживання молочних продуктів (p < 0,01). Низький рівень вітаміну D мав кореляцію з недостатнім споживанням фруктів, м’яса, риби та овочів (p < 0,01).
5. У дітей із зниженим добовим споживанням кальцію та вітаміну D можливий розвиток субклінічного дефіциту кальцію. Так, серед 56 здорових дітей із зниженим рівнем добового споживання кальцію та вітаміну D знижений рівень загального кальцію у крові було визначено у 2 хлопчиків (3,6 %) та у 13 дівчат (23,2 %) (p < 0,01), іонізованого кальцію – у 1 хлопчика (1,8 %) та у 8 дівчат (14,3%) (p < 0,01), вітаміну D – у 8 хлопчиків (14,3 %) та у 19 (33,9 %) дівчат (p = 0,02) цієї групи. Знижений вміст кальцію у волоссі був визначений у 8 (14,3%) хлопчиків та у 22 (39,3 %) дівчат (p < 0,01).
6. Корекцію наявного дефіциту кальцію та вітаміну D слід проводити шляхом модифікації дієти із збільшенням споживання молока (при відсутності ознак лактазної недостатності), кисломолочних продуктів, йогуртів та сиру, квасолі і бобів, шпинату, броколі, іншої листової зелені, проростків пшениці, горіхів, кунжутного насіння, риби, сухофруктів на фоні прийому препаратів кальцію з вітаміном D, протягом 3 місяців. Застосування неінвазивного методу дослідження вмісту кальцію у волоссі дозволяє як підтвердити дефіцит кальцію в організмі дитини так і контролювати процес його відновлення.
7. Використання розробленого рівняння лінійної регресії, дозволяє розрахувати персоніфіковані залежності рівня кальцію у крові та волоссі, а також рівня вітаміну D у сироватці крові від ряду наявних аліментарних факторів.