УДК 616.31:378.14.018.46:004

У даній статті розглянуто поняття електронного контенту та його значення в дистанційному навчанні лікаря-стоматолога на етапі
безперервної професійної освіти. Проаналізовано можливості, які сьогодні надають викладачам та слухачам курсів післядипломної
освіти електронні засоби навчання.
Мета роботи – розкрити роль електронного навчального контенту та ефективність інтернет-технологій у процесі дистанційної післядипломної освіти лікарів-стоматологів.
Висновки. Сучасний електронний навчальний контент є основним засобом, що забезпечує високу ефективність дистанційного процесу
навчання в післядипломній освіті лікаря-стоматолога, дозволяє вирішувати освітні завдання на більш високому рівні та відкриває набагато більші можливості для засвоєння лікарями-стоматологами матеріалу завдяки своїм інноваційним якостям.
Ключові слова: дистанційне навчання, електронний контент, лікар-стоматолог, післядипломна освіта.

 THE ROLE OF ELECTRONIC CONTENT IN REMOTE TRAINING OF A DENTIST AT THE POSTGRADUATE STAGE OF EDUCATION

This article considers the concept of electronic content and its importance in distance learning of a dentist at the stage of uninterrupted professionaleducation. The opportunities that e-learning tools provide to teachers and students of postgraduate education courses today are analyzed.
The purpose of the work is to reveal the role of electronic content in the process of distance learning and the effectiveness of Internet technologies in the postgraduate education of dentists.
Сonclusions. Modern electronic educational content is the main tool that ensures the high efficiency of the distance learning process in the postgraduate education of dentists. It allows solving educational problems at a higher level, and opens up much more opportunities for dentist to understand material through its innovative qualities.

Key words: distance learning, electronic content, dentist, postgraduate education.

УДК 616.314.17 – 008.1 – 06: 616.155.194.8] – 092
Вступ. Епідеміологічні дослідження останніх років свідчать про значну поширеність захворювань тканин пародонта та їх зв’язок із супутньою системною патологією [1, 2]. Дистрофічно-запальні процеси в тканинах пародонта зумовлені як місцевими чинниками, так і впливом загальносоматичних факторів, характеризуються прогресуючим перебігом, що призводить до руйнування зубоутримуючих ткан. Тяжкість перебігу патології пародонта, підвищення кількості ускладнених форм і короткочасність ремісії обумовлюють постійний пошук нових, патогенетично спрямованих методів і засобів лікування [4, 5].
Наявність в анамнезі у пацієнтів захворювань тканин пародонта на тлі залізодефіцитної анемії (ЗДА), ускладнює їх перебіг за рахунок виникнення синдрому взаємного обтяження, що зумовлює зниження ефективності відомих лікувально-профілактичних заходів. Недостатність заліза, розлади мікроциркуляції призводять до вираженої тканинної гіпоксії.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України), привід полягає у примусовому упроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

УДК 611.018.54:611.018.4-043.96:616.31

Лисоконь Юлія Юріївна. Оптимізація консервативного лікування деструктивних форм апікальних періодонтитів із використанням кістково-пластичного матеріалу :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 / Ю. Ю.-В. Лисконь- Тернопіль, 2021. - 180 с. - Бібліогр.: с. 130-163 (288 назв).

Дисертаційна робота присвячена клінічно-експериментальному обгрунтуванню вибору методу та засобу для лікування хворих з деструктивними формами апікального періодонтиту, на основі експериментального обгрунтування підбору препаратів з остеотропними властивостями для корекції запально-деструктивного процесу в періапікальних тканинах. В експерименті досліджено остеотропний ефект різних препаратів і їх комбінацій. Розпрацьовано засіб і спосіб обтурації лікувальною композицією апікальної ділянки і трансканального її виведення за межі верхівки кореня зуба. За результатами клінічних, рентгенологічних, гістологічних, денситометричних досліджень проведено порівняльну оцінку інтенсивності регенераційних процесів у кістковій тканині експериментальних тварин при дії запропонованих остеотропних препаратів. Проведено комплексну клінічну, рентгенологічну, денситометричну оцінку найближчих та віддалених результатів застосування розпрацьованої композиції для лікування хворих із деструктивними формами апікального періодонтиту. Використано комп’ютерну програму остеометрії, що дозволила об’єктивізувати результати лікування. Доведено, що застосування препарату «mp3 OsteoBiol» у поєднанні з аутологічною багатою тромбоцитами плазмою викликає швидку і повну редукцію періапікального вогнища деструкції за рахунок оптимізації репаративних процесів. Скорочення термінів лікування при застосуванні запропонованої композиції досягається за рахунок одночасного заміщення кісткового дефекту періапікальної ділянки, у тому числі і при значних розмірах деструктивного вогнища. Розпрацьовано 3-D наконечник для апікальної обтурації і додаткового трансканального виведення запропонованої композиції у періапікальну зону, що суттєво зменшило зону запально-деструктивних змін у навколоверхівкових тканинах.

УДК: 615.012.1:(547.789.1+547.77):542.913

Федусевич Ольга-Марія Володимирівна. Синтез та біологічна активність похідних тіазолу та 4-тіазолідинону з азольними фрагментами у молекулах :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / О. М.-В. Федусевич - Львів, 2025. - 182 с. - Бібліогр.: с. 159-172 (111 назв).

Федусевич О.-М.В. Синтез та біологічна активність похідних тіазолу та 4-тіазолідинону з азольними фрагментами у молекулах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 226 – Фармація, промислова фармація (22 – Охорона здоров’я). – Львівський̆
національний̆ медичний̆ університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2025. Дисертаційна робота присвячена синтезу нових похідних тіазолу та 4-тіазолідинону з азольними фрагментами у молекулах, вивченню їх фізико-хімічних параметрів та біологічних властивостей.
На основі аналізу літературних джерел визначено підходи та методи синтезу цільових сполук, з використанням реакцій [2+3]-циклоконденсації, Кньовенагеля, Кляйзена-Шмідта та гетеро-Дільса-Альдера. Встановлено, що поєднання тіазолідинонового або тіазольного фрагментів з індольним ядром в одній молекулі є перспективним підходом до молекулярного дизайну біологічно активних сполук. Встановлено, що 2-((5-ацетил-4-метилтіазол-2-іл)аміно)ізоіндолін-1,3-діон, 3-(2-(5-ацетил- 4-метилтіазол-2-іл)гідразиніліден)індолін-2-он та 1-(4-метил-2-(2-((2-феніл-1Н-індол-3-
іл)метилен)гідразиніл)-тіазол-5-іл)етан-1-он є ефективними реагентами у реакції конденсації Кляйзена-Шмідта з альдегідами в умовах абсолютного етанолу та за каталітичної дії трет-бутилату калію, що дозволяє отримати серії 5-(3-арилакрилоїл)-4- метилтіазолів з ізоіндольними та індольними фрагментами у молекулах. Взаємодія 5-(3- арилакрилоїл)-4-метилтіазолів з гідразин-гідратом у середовищі оцтової приводить до утворення до піразол-тіазольних гібридних молекул, що підтверджено синтезом 3-(2-(5-(1- ацетил-5-(4-метоксифеніл)-4,5-дигідро-1H-піразол-3-іл)-4-метилтіазол-2- іл)гідразиніліден)індолін-2-ону. Показано, що реакцією Кньовенагеля ізороданіну та його 3-заміщених похідних з серією індол-3-карбальдегідів при використанні етилендіаміндіацетату як каталізатора в середовищі етанолу синтезовано ряд 5-індоліден- 4-тіоксо-2-тіазолідинонів, як вихідних гетеродієнів для молекулярного конструювання нових тіопірано[2,3-d]тіазолів в реакціях [4+2]-циклоприєднання. Показано, що 2-(5-((1H- індол-3-іл)метилен)-4-оксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл)-3-фенілпропанові кислоти є перспективними похідними для конструювання структури потенційних протимікробних агентів, що продемонстровано ідентифікацією двох сполук-хітів з селективним ефектом
щодо референтного біоплівкоутворюючого штаму Staphylococcus aureus, а також суттєвою активністю щодо нереферентного небіоплівкоутворюючого штаму Staphylococcus epidermidis, клінічного біоплівкоутворюючого штаму Staphylococcus aureus, Streptococcus
agalactiae та Pseudomonas aeruginosa. Показано, що дослідження з використанням методу молекулярної динаміки свідчить про високу структурну стабільність комплексу тубуліну з rel-(4aR,7aR,8S)-8-(1H-індол-3-іл)-3,4a,7a,8-тетрагідропіроло[3',4':5,6]тіопірано[2,3- d]тіазол-2,5,7(6H)-тріоном, яка забезпечується, в основному, за допомогою водневих зв’язків, які утворює сполука-хіт з біомішенню. У результаті скринінгових досліджень на протимікробну активність вперше встановлено, що 5-індоліденроданін-3-алканкарбонові кислоти проявляють суттєвий ефект щодо грам-позитивних мікроорганізмів (стафілококів та стрептококів), включаючи біоплівкоутворюючі та небіоплівкоутворюючі штами, а
також ефект щодо Klebsiella variicola та XDR Klebsiella і пробіотичного штаму Lactobacillus fermentum.