УДК 614.2:615.1:658

Робота присвячена пошуку та обґрунтуванню уніфікованих підходів до соціальної звітності фармацевтичних підприємств, що уможливить оцінювання і порівняння їх соціально відповідальної поведінки усіма зацікавленими сторонами. Показано, що соціальна звітність фармацевтичних підприємств за кордоном є усталеною практикою, проте зміст таких звітів є досить різноманітним, тобто немає уніфікованого підходу до їх складання. Вітчизняні виробничі фармацевтичні підприємства застосовують різні критерії та різні підходи до інформування суспільства про свою соціальну активність, що ускладнює порівняння їхнього внеску у сталий розвиток країни. Враховуючи,що одним з інструментів відкритості, покращення діяльності підприємства та підзвітності у контексті соціальної відповідальності є складання прозорої соціальної звітності, вітчизняним виробничим фармацевтичним підприємствам необхідно посилити роботу в цьому напрямі, спираючись на міжнародні стандарти.

Мета роботи – пошук та обґрунтування уніфікованих підходів до соціальної звітності фармацевтичних підприємств, що уможливить оцінювання і порівняння соціально відповідальної поведінки фармацевтичних підприємств усіма зацікавленими сторонами.
Матеріали та методи. Матеріали – наукові та науково-методичні публікації, нормативні та законодавчі документи щодо соціальної відповідальності, інформація з офіційних сайтів вітчизняних виробничих фармацевтичних підприємств, які входили в топ-20
маркетингових організацій за обсягами аптечного продажу лікарських засобів у 2022 році щодо соціальної звітності. Застосували
методи критичного аналізу, контент-аналізу, узагальнення й інтерпретації результатів.
Результати. Показано, що соціальна звітність фармацевтичних підприємств за кордоном є усталеною практикою, проте зміст
таких звітів є досить різноманітним, тобто немає уніфікованого підходу до їх складання.
Шляхом вивчення інформаційного наповнення офіційних сайтів найбільших українських виробничих фармацевтичних підприємств
було з’ясовано, що звіти про корпоративну соціальну відповідальність публікують лише АТ «Фармак», Корпорація «Артеріум» і
ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». Інформацію щодо заходів соціального спрямування інших фармацевтичних підприємств подано
або у звітах про управління, або у новинах. Соціальна звітність вітчизняних фармацевтичних підприємств як явище, а також
підходи до її складання, перебувають на етапі становлення, тому запропоновано зміст такої звітності для різних стейкхолдерів.
Висновки. Вітчизняні виробничі фармацевтичні підприємства застосовують різні критерії та різні підходи до інформування суспільства про свою соціальну активність, що ускладнює порівняння їхнього внеску у сталий розвиток країни. Враховуючи, що одним з інструментів відкритості, покращення діяльності підприємства та підзвітності у контексті соціальної відповідальності є складання прозорої соціальної звітності, вітчизняним виробничим фармацевтичним підприємствам необхідно посилити роботу в цьому напрямі, спираючись на міжнародні стандарти.

УДК 615.26:615.451.3.065:616.15-07]-092.9

Резюме. Мета роботи. Дослідити в експериментальних умовах вплив лосьйону, що містить 5% міноксидилу, на клітинну та гуморальну ланки імунітету лабораторних тварин.

Методи. Експериментальні дослідження проводилися на статевозрілих мурчаках світлої масті масою 300–350 г. Сенсибілізацію мурчаків проводи- ли комплексно за методом О.Г. Алєксєєвої, А.І. Петкевич, визначали зміни гематологічних показників периферичної крові контрольних і дослідних тварин, вираховували гематологічні індекси, оцінювали клітинну та гуморальну ланки імунітету організму.

Результати. Після завершення експерименту в дослідних тварин виявлено достовірні зміни в лейкоцитарній формулі крові порівняно з контрольною групою: збільшення еозинофілів на 56,2% та моноцитів на 79%, зменшення лімфоцитів на 5,1%. Аналіз гематологічних індексів показав зниження в сенсибілізованих тварин: ІСЛМ на 88,1%, що вказує на порушення афекторної ланки імунної відповіді; ІСНЕ на 57,1% та ІСЛЕ на 64,2%, що вказує на зміщення міжклітинної рівноваги в бік клітин, що беруть участь у реакціях гіперчутливості негайного типу й активування механізмів імунно-алергічних реакцій. Оцінка клітинного імунітету показала у дослідній групі: достовірне зростання пулу СД3 на 27,5% за рахунок збільшення СД4 на 31,8%, що підкреслює перевагу хелперних механізмів імунної відповіді, очевидно, адаптивного характеру; підвищення СД 22 у відсотках на 54% та в абсолютних величинах на 82,8%; підвищення ФІ на 74% та ФП на 35,5%; ЦІК на 43,4%, що вказує на стимуляцію імунної відповіді на надходження антигенів.

Висновки. Лосьйон із вмістом 5% міноксидилу при комплексній сенсибілізації мурчаків викликав достовірні зміни показників периферичної крові, зрушення імунологічного гомеостазу. Спостерігалися зрушення клітинної ланки імунітету, вплив на стан фагоцитарної ланки імунітету та порушення гуморальної відповіді адаптивного імунітету.

Summary. Purpose of the study. To investigate in experimental conditions the effect of lotion containing 5% minoxidil on the cellular and humoral immunity of laboratory animals.

Methods. Experimental studies were conducted on mature guinea pigs of light color weighing 300–350 g. Sensitization of guinea pigs was carried out comprehensively according to the method of O.H. Alieksieieva, A.I. Petkevych, changes in hematological parameters of peripheral blood of control and experimental animals were determined, hematological indices were calculated, and cellular and humoral links of the body’s immunity were evaluated.

Results. At the end of the experiment, the experimental animals showed significant changes in the leukocyte blood count compared to the control group: an increase in eosinophils by 56.2% and monocytes by 79%, and a decrease in lymphocytes by 5.1%. The analysis of hematological indices showed a decrease in the sensitized animals: the ratio of lymphocytes to monocytes by 88.1%, indicating a violation of the effector link of the immune response; neutrophil to eosinophil ratio by 57.1% and lymphocyte to eosinophil ratio by 64.2%, indicating a shift in intercellular balance towards cells involved in immediate hypersensitivity reactions and activation of immune-allergic reactions. The assessment of cellular immunity showed a significant increase in the CD3 pool by 27.5% due to an increase in CD4 by 31.8%, which emphasizes the superiority of helper mechanisms of the immune response, obviously of an adaptive nature, an increase in CD22 in percentage terms by 54% and in absolute terms by 82.8%, an increase in the experimental group: phagocytic index by 74% and phagocytic indicator by 35.5%, circulating immune complexes by 43.4%, indicating a stimulation of the immune response to antigenic intake.

Reports. The lotion containing 5% minoxidil in the complex sensitization of guinea pigs caused significant changes in peripheral blood parameters and shifts in immunological homeostasis. There were changes in the cellular part of the immune system, an impact on the phagocytic part of the immune system and a violation of the humoral response of adaptive immunity

УДК 613.63.661.168.2

Мета. Обґрунтування гігієнічного регламенту допустимого вмісту репеленту ікаридину у повітрі робочої зони.

Об’єкт і методи дослідження. Ікаридин (1-(1-метилпропоксикарбоніл)-2-(2-гідроксіетил)піперидин), виробництва S.C. Johnson Europlant B.V. (Нідерланди). Методи дослідження - токсиколого-гігієнічні, біохімічні, імунологічні, фізико-хімічні, статистичні.

Результати дослідження та їх обговорення.  Представлені результати токсиколого-гігієнічних досліджень репеленту ікаридину на лабораторних тваринах (білі миші, білі щурі, морські свинках, кролі). Встановлено, що ікаридин за параметрами гострої токсичністі при одноразовому внутрішньошлунковому введенні та однократному інгаляційному впливові відноситься до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки). Видова чутливість тварин до речовини відсутня. При нанесенні на шкіру ікаридин не викликає загибелі тварин і проявів місце-подразнювальної ​​дії. Вплив на слизові оболонки характеризується незначною пошкоджуючою дією (2 бали). В субхронічному експерименті проявляє слабку кумулятивну активність. Хронічний інгаляційний вплив ікаридину упродовж 4 місяців не викликає змін гематологічних та біохімічних показників, патології респіраторних шляхів і паренхіматозних органів. Ікаридин володіє сенсибілізуючою активністю і викликає зростання циркулюючих у крові імунних комплексів. Не чинить токсичного впливу на репродуктивну функцію. Безпечний в плані розвитку канцерогенного ефекту. На підставі встановлених параметрів токсичності розраховано коефіцієнт запасу, запропоновано гігієнічний регламент допустимого вмісту ікаридину в повітрі робочої зони та розроблено методику вимірювання масової концентрації речовини в повітрі.

Висновки. Гранично допустима концентрація ікаридину в повітрі робочої зони ркомендується на рівні 10 мг/м3, пари + аерозоль, 3 клас небезпеки. Розроблено газохроматографічну методику вимірювання масової концентрації ікаридину в повітрі.

Objective. Substantiation of the hygienic regulations for the permissible content of the repellent icaridin in the air of the working area.

Materials and methods. Icaridin (1-(1-methylpropoxycarbonyl)-2-(2- hydroxyethyl)piperidine), manufactured by S.C. Johnson Europlant B.V. (The Netherlands). Research methods are the following: toxicological-hygienic, biochemical, immunological, physicochemical, statistical.

Results. The results of toxicological and hygienic studies of the repellent icaridin on laboratory animals (white mice, white rats, guinea pigs, rabbits) are presented. It has been established that icaridin, in terms of acute toxicity with a single intragastric administration and a single inhalation exposure, belongs to moderately hazardous substances (hazard class 3). Species sensitivity of animals to the substance is absent. When applied to the skin, icaridin does not cause death of animals and manifestations of an irritant effect. The impact on the mucous membranes is characterized by a slight (minor) damaging effect (2 points). In the subchronic experiment, it shows a weak cumulative activity. Chronic inhalation effect of icaridine for 4 months does not cause changes in hematological and biochemical parameters, pathology of the respiratory tract and parenchymal organs. Icaridin has sensitizing activity and causes an increase in the number of immune complexes circulating in the blood. It does not have a toxic effect on reproductive function and is safe in terms of the development of a carcinogenic effect. Based on the established toxicity parameters, a safety factor was calculated, a hygienic regulation for the permissible content of icaridin in the air of the working area was proposed, and a method for measuring the mass concentration of a substance in the air was developed.

Conclusions. The maximum allowable concentration of icaridin in the air of the working area is recommended at the level of 10 mg/m3, vapors + aerosol, hazard class 3. A gas chromatographic technique for measuring the mass concentration of icaridin in air has been developed.

In accordance to Rome IV Criteria irritable bowel syndrome (IBS) is classified into four subtypes: IBS with predominant constipation (IBS-C), IBS with predominant diarrhea (IBS-D), with mixed bowel habits (IBS-M) or IBS, unsubtyped. Some authors distinguish a post-infectious subtype of IBS, in which an acute episode of infectious gastroenteritis is a trigger of the disorder. In all the other cases, mostly psycho-emotional stress is the trigger factor, with this variant being defined as stress-associated subtype of IBS.  

Aim: to study the peculiarities of the formation and course of IBS in children, depending on the trigger factor. A total of 54 patients aged 6-12 years with a verified diagnosis of IBS according to Rome criteria IV have been examined. The trigger factor of the onset of IBS was established by the interrogation of patients and their parents. The levels of trait anxiety and somatization were assessed by Children's Form of the Manifest Anxiety Scale (CMAS) questionnaire and Somatoform Symptom Screening (SOMS) test respectively. The Catechol-O-methyltransferase (COMT) gene val158met polymorphism was estimated by the polymerase chain reaction. Enzyme immunoassay Ridascreen Calprotectin (R-Biopharm AG, Germany) was used for the quantitative determination of calprotectin in stool samples.

Results. We have diagnosed post-infectious subtype of IBS in 30 children. In this group we have found significantly higher concentration of fecal calprotectin (60.0 (35.6; 129.0) vs 31.2 (21.1; 58.7 mkg/g of feces)), which is consistent with pathogenesis of this subtype of IBS. On the contrary, we have discovered that psycho-emotional stress was the trigger factor of the onset of IBS in 22 patients (stress-associated subtype of IBS). Children with stress-associated IBS had higher levels of trait anxiety (25.1±5.7 vs. 18.7±6.4) and somatization (11.1 ± 4.0 vs. 8.6 ± 3.1) in comparison to patients with post-infectious subtype of the disorder. Furthermore, the analysis of the COMT gene polymorphism revealed, that almost the half patients (48%) with stress-associated IBS had 472 AA (Met/Met) genotype. Met/Met carriers have genetically determined low enzymatic activity of COMT, which may lead to decreased elimination of catecholamines and is associated with chronic stress. In contrast, only 31% of children with post-infectious subtype of IBS were found to have 472 AA (Met/Met) genotype.

Conclusions. Our study suggests that not only predominant bowel habit, but also trigger factor in the development of IBS determine the heterogeneity of the disorder. This approach may be used for classification of IBS in children, as it dictates treatment strategy.

Остеопенія та остеопороз — найбільш поширене системне захворювання скелета, яке характеризується зниженням кісткової маси й структурними змінами кісткової тканини (КТ), які виражені настільки, що навіть при незначній травмі можуть виникати переломи. Втрата кісткової маси і переломи кісток приводять до зниження якості життя пацієнтів і негативно впливають на протікання інших захворювань. Проблема остеопорозу при різних захворюваннях у дітей досить широко вивчається на сучасному етапі. Останнім часом проблеми, пов’язані із структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини у дітей, набули значної актуальності й усе частіше привертають на себе увагу як науковців, так і лікарів. В останні роки збільшився перелік клінічних станів, які супроводжуються втратою КТ, остеопенією та остеопорозом. Все більшого значення в етіології остеопенії та остепорозу набувають екопатологічні зміни з боку кісткової системи у дітей, що проживають у регіонах з різними шляхами поступлення ксенобіотиків, що відбивається і на стані кісткової системи, зокрема зубів, у дітей.