Ультразвукове дослідження яєчок є інформативнішим за пальпацію. У хворих репродуктивного віку з лівобічним варикоцеле ІІ–ІІІ ст. сонографія дає змогу діагностувати ушкодження тестикулярної тканини на ранніх етапах захворювання. Її доцільно застосовувати як неінвазивний скринінговий метод комплексного обстеження для визначення уражень яєчок і для моніторингу в контексті прогнозу фертильності після варикоцелектомії. 

 Спосіб забору аутопсійного матеріалу серцево-судинної системи при проведенні розтину померлого від карантинної інфекції, що включає забір зразків серцевого м'яза, який відрізняється тим, що під час проведення розтину беруть окремі стерильні набори інструментів для вирізки та забору кожного зразка тканини, якими додатково висікають у чотирьох екземплярах тканини серцевого м'яза з ендокардом, серцевого м'яза з епікардом, перикарду, інтими устя аорти, інтими легеневого стовбура, потім у двох екземплярах здійснюють забір окремим стерильним набором рідкого вмісту перикарду, надалі всі забрані зразки сортують для наступного проведення етапів вірусологічного, бактеріологічного, гістологічного та електронно-мікроскопічного досліджень. 

У статті досліджено фактори ризику ускладненого перебігу ІМ у пацієнтів із нормальною масою тіла, які
курять та мають ІХС в анамнезі.
Мета роботи — проаналізувати вплив окремих чинників на ризик виникнення несприятливих подій (гостра
аневризма лівого шлуночка, гостра серцева недостатність (ІІІ-ІV ФК за Killip), порушення ритму та провідності серця, рання післяінфарктна стенокардія, тромбоз стента) у ранньому післяінфарктному періоді в пацієнтів із різною масою тіла.
Матеріал і методи. Пацієнтів (n=158) із гострим інфарктом міокарда з елевацію сегмента ST (STEMI) було розподілено на 3 групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ): І групу становили 52 пацієнти з нормальною масою тіла (середній вік — 60,83±11,94 року); ІІ групу — 51 пацієнт із надмірною масою тіла (НМТ) (середній вік — 62,04±8,55 року); ІІІ групу — 55 пацієнтів з ожирінням І-ІІІ ступенів (середній вік — 60,96±11,31 року) (р>0,05).
Результати. Встановлено, що відносний ризик виникнення ускладнень у пацієнтів зі STEMI та нормальною масою тіла (І група), які курять, є в 1,48 раза більшим, ніж у пацієнтів без цієї шкідливої звички (RR=1,48, при 95% довірчому інтервалі (ДІ) від 0,77 до 2,82, р=0,014), а в осіб, що мають хронічну ішемічну хворобу серця в анамнезі, цей ризик є більшим на 25% (RR=1,25, при 95% ДІ від 0,55 до 2,83, p=0,050). З’ясовано, що в І групі пацієнтів за наявності одночасно 5-6 факторів ризику (ФР) ризик виникнення ускладнень зростає на 43% (RR=1,43 [0,19; 10,57], р=0,021). Запізніла госпіталізація (12 год від початку STEMI) збільшує цей ризик у пацієнтів із нормальною масою тіла на 43% (RR=1,43 [0,19; 10,57], р=0,021).
У групі осіб із НМТ відносний ризик виникнення ускладнень у 2,26 раза більший при абдомінальному ожирінні
(АО), ніж у пацієнтів без АО (RR=2,26 [0,52; 9,80], р=0,025), а в осіб, що мають дисліпідемію, цей ризик є більшим на 42% (RR=1,42 [0,87; 2,32], p=0,031). Ризик виникнення ускладнень у цій групі збільшується за наявності професійно-шкідливої праці (ПШП) у 2,15 раза (RR=2,15 [0,67; 6,87], р=0,016). Доведено (р=0,016), що за наявності в пацієнтів ІІ групи 5-6 ФР, відносний ризик виникнення ускладнень є більшим у 2,58 раза (RR=2,58 [0,61; 10,94]), а при госпіталізації після 12 годин — в 1,61 раза (RR=1,61 [0,89; 2,93], р=0,046). У пацієнтів ІІ групи відносний ризик виникнення 2 і більше ускладнень в осіб віком 60-69 років зростає на 33% (RR=1,33 [0,46; 3,91], р=0,048), а в осіб чоловічої статі — на 45% (RR=0,88 [0,35; 2,38], р=0,043).
У хворих зі STEMI та ожирінням відносний ризик виникнення ускладнень, пов’язаний із віком 60-69 років, є в
1,45 раза більшим, ніж у пацієнтів молодшого віку (RR=1,45 [0,77; 2,73], р=0,024), а в осіб, старших від 70 років,
цей ризик є більшим на 28% (RR=1,28 [0,07; 1,20], p=0,46). Також встановлено, що в цій групі пацієнтів при значенні індексу вісцерального ожиріння (ІВО) ≥1,1 ризик ускладнень зростає на 12% (RR=1,12 [0,99; 1,26], р=0,042). Доведено (p=0,017), що відносний ризик виникнення ускладнень за наявності дисліпідемії є в 1,23 раза більшим, ніж у пацієнтів без дисліпідемії (RR=1,23, при 95% ДІ від 0,91 до 1,65). Водночас наявність цукрового діабету 2-го типу збільшує цей ризик на 37% (RR=1,37 [0,83; 2,28], р=0,021), а куріння — аж у 8,37 раза (RR=8,37 [2,11; 33,16], р<0,001).
Висновки. У ранньому післяінфарктному періоді в усіх пацієнтів зі STEMI, незалежно від ІМТ, ризик виникнення
серцево-судинних ускладнень достовірно зростає за наявності поєднання 5-6 ФР. Цей ризик достовірно зростає в пацієнтів із нормальною масою тіла, які курять та мають ІХС в анамнезі. Такі чинники, як АО, госпіталізація після 12 год від початку захворювання, ПШП та дисліпідемія, достовірно збільшують ризик виникнення ускладнень в осіб із НМТ. А в пацієнтів із ожирінням І-ІІІ ступенів цей ризик достовірно зростає за наявності старшого віку, чоловічої статі, пізньої госпіталізації, ІВО ≥1,1, куріння, цукрового діабету 2-го типу та обтяженої спадковості.

Проблеми геріатричної кардіології — одні з найважливіших аспектів знань не лише для сучасного лікаря-кардіолога, але й геріатра і сімейного лікаря, особливо при високій інвалідизації внаслідок серцево-судинних захворювань (ССЗ), а саме через артеріальну гіпертензію (АГ). Частка пацієнтів похилого і старечого віку, хворих на АГ, в останні десятиріччя відповідно збільшилася. Тому стаття присвячена вивченню особливостей патогенезу, клініки, перебігу та лікування АГ у старшому віці.

The problems of geriatric cardiology are one of the most important aspects of knowledge not only for a modern cardiologist, but also for a geriatrician and a family doctor. Especially with high disability due to arterial hypertension (AH) that share of elderly and senile patients with hypertension has increased accordingly in recent decades. Therefore, the article is devoted to the study of the features of the pathogenesis, clinic, course and treatment of hypertension in the elderly.

Abstract

The research aims at improving the quality assessment of clinical audit results in Ukraine using the complex of statistical methods and studying statistical methods in foreign reports of the clinical audit and personal experience.

Materials and Methods. The research was performed by analyzing the reports of clinical audit (n=62), held during 2021 by the Healthcare Quality Improvement Partnership. The spectrum of statistical methods was extended by the analysis of the example of a sociological survey of patients (n=405) regarding the quality assessment of medical care. The methods applied in the current study included systemic approach and analysis, structural and logical analysis, correlation and regressive analysis, calculation of relative values.

Results and Discussion. All 100% clinical audit reports, carried out by the Healthcare Quality Improvement Partnership were based on the results of the statistical calculations. The most common method of processing results is the epidemiological statistics (93.5%), ratio of chances/risks (30.6%), probability assessment by Х² Pearson's method (21.0%). It is noteworthy that for pointing the central tendency almost in half of the cases (46.8 %) the median and the Interquartile Range were used. Complex mathematical methods such as the survival assessment by Kaplan- Meier and method multiple regression were used in 6.5 % та 4.8 % reports, accordingly.

Conclusions. Based on our own experience, we suggested implementation of standardization methods, a detailed correlation and regressive analysis, neuro networks and power analysis into the methodology (technique) of the clinical audit. Implementation of spectrum of evidentially substantiated methods of statistical analysis will allow to increase the evidence level and to deepen the statistical analysis of databases when conducting the clinical audit, аnd therefore, the quality assessment of clinical audit results will increase.