Навчальний посібник тестового контролю знань для слухачів ФПДО медико-профілактичного напряму

Виникнення бронхоспазму в результаті фізичного навантаження, є актуальним як у спорті високих досягнень так і серед осіб, що ведуть активний спосіб життя. Бронхоспазм фізичного навантаженням (БФН), виникає внаслідок зменшення об’єму форсованого видоху, та є формою гіперчутливості дихальних шляхів. Існує імовірність, що бронхоспазм БФН виникає у спортсменів саме через надмірні навантаження. На формування пост навантажувального бронхоспазму впливає тривалість навантаження, а не його інтенсивність. Найчастіше напади ядухи виникають в основному в аеробних видах спорту: хода, біг (особливо тривалий), велоспорт, деякі спортивні ігри. Саме тому, фізичне навантаження може провокувати процес запалення в дихальних шляхах, пов’язане з синтезом цистеїнілових лейкотрієнів, та лейкоцитарною інфільтрацією слизової оболонки. 

 Визначення впливу індивідуально підібраного комплексу спеціальних фізичних вправ у стрільбі з лука та засобів фізичної реабілітації на функціональний стан серцево-судинної, нервово- м’язової та сенсорної систем і спортивні досягнення паралімпійців. Матеріал. Для досягнення мети та вирішення завдань дослідження використано: теоретичні – пошуково-бібліографічний метод; емпіричні – науково-педагогічні та медико-біологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Результати. Аналіз науково-методичної літератури практично здорових спортсменів стрільців з лука дозволив встановити важливу роль нервової, м’язової і сенсорних систем у реалізації спортивного результату лучника. Фізичні навантаження у стрільбі з лука мають статичний характер і добре вивчені у практично здорових спортсменів, але у паралімпійців вони ще недостатньо вивчені, також не вивчено вплив засобів фізичної реабілітації та спеціальних фізичних вправ зі стріль- би з лука на процеси відновлення у післятренувальний та післязмагальний періоди, від того було проведено наукове дослідження паралімпійців. Установлено у паралімпійців експериментальної та контрольної групи на вогневому рубежі до та після першого навчально-тренувального заняття першого етапу (фонові показники) відсутність достовірних розбіжностей між всіма показниками, що вивчалися. Визначено достовірні відмінності паралімпійців між першим та другим і між першим та третім етапами дослідження лише у паралімпійців експериментальної групи. Доведено позитивний вплив використання комплексу спеціальних фізичних вправ зі стрільби з лука та засобів фізичної реабілітації на підвищення психоемоційної стійкості та покращення спортивного результату. Дове- дено, що паралімпійці експериментальної групи були більш стабільними у виконанні пострілів та переважали паралімпійців контрольної групи за результатами пострілів, що також є аргументом, щодо застосування запропонованих змін до планів навчально-тренувальних занять. Висновки. Для покращення і стабілізації спортивного результату, підвищення психоемоційної стійкості у підготовчій частині навчально-тренувальних занять підготовчого та змагального періодів застосовувати комплекс спеціальних фізичних вправ зі стрільби з лука та у заключній частині засоби фізичної реабілітації – масаж м’язів спини, масаж м’язів плечового пояса і верхніх кінцівок та у вільний від занять день оздоровче плавання.

УДК: 616-053.3:613.287.1

У статті представлені переваги природнього вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовані сучаcні дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока – найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентована увага на існуючі науково визначені факти, що пояснюють значення природного вигодовування як природну модель, яка яскраво ілюструє основні положення концепції оптимального вигодовування немовлят. Зосереджена увага на тому, що адекватне вигодовування вважається однією з головних складових здоров’я і оптимального росту новонародженої дитини. Підкреслена важливість молозива у початку ентерального харчування для організму новонародженого. Описані властивості молозива, що повністю відповідають морфо-функціональним потребам немовляти.
Зосереджена увага на нові, науково-доповнені за останні кілька років, переваги жіночого молока: оптимальний і збалансований рівень харчових речовин; високу засвоюваність жіночого молока організмом дитини; наявність широкого спектру біологічно активних речовин, незамінних жирних кислот і амінокислот, ферментів, вітамінів і захисних факторів; сприятливий вплив на мікрофлору кишечника. А саме, показано, що у грудному молоці містяться в потрібній кількості для забезпечення індивідуальних, не тільки харчових, але й імунологічних, ендокринних потреб дитини, залежно від віку: білки альфа-лактальбумін, бета-лактоглобулін, казеїни, ензими, фактор росту, гормони, лактоферин, лізоцим, секреторний IgA, IgG та IgM. Небілкові компоненти: альфа-амінонітроген, креатин, креатинін, глюкоза мін, ненуклеарні кислоти, поліаміни, сечовина, сечова кислота. Склад зрілого молока: ліпіди, жиророзчинні вітаміни (А та каротин, Д, Е, К), жирні кислоти, фосфоліпіди, стероли і гідрокарбонати, тригліцериди, карбогідрати, водорозчинні вітаміни, біотин, фолін, холат, інозітол, ніацин, пантотенова кислота, рибофлавін, тіамін, вітаміни В12, В6, С. Клітини: фрагменти цитоплазми, епітеліальні клітини, лімфоцити, лейкоцити, макрофаги, нейтрофіли, мінерали, бікарбонати, кальцій, хлорид, цитрат, магній, калій, сода, сульфат, мікроелементи: хром, кобальт, мідь, йод, залізо, марганець, молібден, нікель, селен, цинк.
Біологічно активні речовини, які входять до складу грудного молока: гормони, ферменти, імунні комплекси допомагають новонародженим швидше подолати пологовий стрес та краще адаптуватись до нових умов життя.
Зазначено, що характер вигодовування на першому році життя, значною мірою, визначає стан здоров’я дитини не тільки в ранньому віці, але й у наступні періоди її життя.