Основним організаційно-правовим інструментом, який поряд із соціологією дає змогу оцінити реальний стан поширеності корупції, а також результативність та ефективність її запобігання, безперечно, є кримінальна статистика.

Незважаючи на те, що впродовж останніх десять років боротьба з корупцією стала одним із ключових напрямів державної політики, за цей час сформовано окрему галузь профільного законодавства та створено систему антикорупційних органів (НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК), досі немає єдиного цілісного  узагальнення та уніфікованої статистичної звітності, яка б охопила показники щодо абсолютно усіх корупційних правопорушень. Це відповідно впливає на точність статистичного дослідження реального стану кримінально-правової протидії корупції. А праці проаналізовано основні теоретико-правові аспекти та особливості кримінальної статистики корупційних правопорушень.

Виникнення бронхоспазму в результаті фізичного навантаження, є актуальним як у спорті високих досягнень так і серед осіб, що ведуть активний спосіб життя. Бронхоспазм фізичного навантаженням (БФН), виникає внаслідок зменшення об’єму форсованого видоху, та є формою гіперчутливості дихальних шляхів. Існує імовірність, що бронхоспазм БФН виникає у спортсменів саме через надмірні навантаження. На формування пост навантажувального бронхоспазму впливає тривалість навантаження, а не його інтенсивність. Найчастіше напади ядухи виникають в основному в аеробних видах спорту: хода, біг (особливо тривалий), велоспорт, деякі спортивні ігри. Саме тому, фізичне навантаження може провокувати процес запалення в дихальних шляхах, пов’язане з синтезом цистеїнілових лейкотрієнів, та лейкоцитарною інфільтрацією слизової оболонки. 

УДК 616.441-092:616.379-008.64:616.61-036.12]-079.4

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) — метаболічне захворювання, яке спричиняє порушення всіх видів обміну. На даний час спостерігається зростання поширеності не тільки ЦД, але і його грізних ускладнень. Одним з досить поширених хронічних ускладнень ЦД є діабетична хвороба нирок (ДХН). Станом на сьогодні також відомо про вплив ЦД на інші ендокринні органи, зокрема щитоподібну залозу (ЩЗ). Дисфункція ЩЗ, ЦД 2-го типу і ДХН є взаємопов’язаними станами. В огляді літератури висвітлено причини, теорії розвитку, стадії, перебіг та критерії встановлення діагнозу ДХН, описані ймовірні механізми розвитку фенотипів. Продемонстровано вплив патофізіологічних механізмів метаболічних і секреторних порушень на роботу ЩЗ. З метою пошуку літературних даних використано бази даних PubMed і Google Scholar. Мета дослідження: дослідити частоту і поширеність фенотипових форм ДХН і функціональний стан ЩЗ. Матеріали та методи. Нами проаналізовано дані 1874 пацієнтів із ЦД 2-го типу, які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний діагностичний центр», філія «Центр ендокринологічного здоров’я населення», впродовж 2022 року і перших трьох кварталів 2023 р. Серед них жінок було 56 %, чоловіків — 44 %. Середній вік пацієнтів становив 56,1 ± 8,2 року. Досліджували частоту і поширеність фенотипових форм ДХН, функціональний стан ЩЗ у таких пацієнтів. Результати. Частка пацієнтів з підтвердженою ДХН становила 26 % (487 пацієнтів). За результатами досліджень, ДХН розвивається за фенотипом неальбумінурійного порушення функції нирок (НАПФН) в 59 % (288 хворих), за альбумінурійним фенотипом (АФ) — у 39,6 % (192 пацієнти), а за фенотипом прогресуючого зниження функції нирок — у 1,4 % (7 хворих). Поширеність фенотипу НАПФН є в 1,5 рази більшою, ніж АФ. Дисфункції ЩЗ у пацієнтів з ДХН діагностовані в 34 % (166 пацієнтів). Отримані дані підтверджують більшу поширеність гіпотиреозу порівняно з гіпертиреозом у пацієнтів з ДХН. Це дає підстави запідозрити, що структурно-функціональні зміни нирок при ЦД 2-го типу, які призводять до зниження фільтраційної здатності нирок, можуть бути незалежними від альбумінурії. Висновки. Наявність ДХН, незалежно від стадії ЦД і фенотипу, справляє прямий і опосередкований вплив на регуляцію та роботу ЩЗ. У свою чергу, адекватна продукція гормонів ЩЗ необхідна для злагодженого метаболізму, енергетичного гомеостазу й ренопротекції. Наявність дисфункції ЩЗ може бути причиною незадовільного контролю ЦД і призводити до розвитку ускладнень.

УДК

615.4:615.014.2:615.451.1:615.322:616-002.78]:339.138(477)

Мета роботи. Проаналізувати дані наукової літератури щодо сучасних підходів до лікування подагри, дослідити асортимент лікарських засобів, які застосовують для профілактики та лікування запальних захворювань опорно- рухового апарату, встановити роль рослинних препаратів у лікуванні даних захворювань та визначити перспективні активні фармацевтичні інгредієнти для розробки нових лікарських засобів даного напрямку дії.

Матеріали і методи. Для дослідження асортименту лікарських засобів, які застосовують для профілактики та лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату, було використано дані Державного реєстру лікарських засобів України та класифікаційну систему АТС електронного ресурсу Compendium.online. Використано методи інформаційного пошуку та аналізу даних літератури.

Результати й обговорення. Сучасні підходи до лікування подагри включають: модифікацію способу життя з метою контролю факторів ризику серцево- судинних ускладнень, що часто супроводжують гіперурикемію; лікування гострого нападу подагричного артриту з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, колхіцину, глюкокортикоїдів, а також терапію, спрямовану на зниження рівня сечової кислоти та запобігання новим нападам гострої подагри. Проте все більшої уваги заслуговує профілактика системних уражень внутрішніх органів, якій приділяється недостатньо уваги. Проведено вивчення асортименту лікарських засобів, які застосовують для лікування подагри, зареєстрованих в Державному реєстрі лікарських засобів України. Встановлено, що для лікування подагри зареєстровано 31 препарат, що пригнічує утворення сечової кислоти, з них 9 препаратів на основі алопуринолу і 22 препарати на основі фебуксостату та 2 препарати, що не впливають на метаболізм сечової кислоти, на основі колхіцину. Всі препарати даної групи випускаються у формі таблеток. Аналіз асортименту всіх лікарських засобів, які впливають на опорно-руховий апарат, показав наявність у даній групі препаратів лише незначної кількості засобів рослинного походження, більшість з яких є м’якими лікарськими засобами для нашкірного застосування, що містять ефірні олії. Засоби рослинного походження, що впливають на опорно-руховий апарат, представлені також рідкими лікарськими засобами для нашкірного застосування і лише трьома препаратами для орального застосування у формі таблеток і капсул, які містять екстракт коренів мартинії запашної, олії авокадо і сої та екстракт пізньоцвіту осіннього. На фармацевтичному ринку України представлені також дієтичні добавки з протизапальною дією на суглоби у формі фіточаїв.

Висновки. Враховуючи сучасні підходи до лікування подагри, великої уваги заслуговують лікарські засоби на основі рослинної сировини, які мають протизапальну та знеболювальну дію, сприяють зменшенню болю і набряку, зниженню рівня сечової кислоти та володіють гепатопротекторною дією. Перспективними для створення нових лікарських засобів для профілактики і лікування подагри є рослинні екстракти, одержані з лікарської рослинної сировини, зокрема плодів розторопші, коренів тирличу, квітів бузини, листя берези та артишоку.