УДК 614.2:616-053.31/.(477.83)(091)

Мета: представити концептуальні підходи до надання неонатальної допомоги населенню на регіональному рівні.
Матеріали та методи. Maтеріалом дослідження слугувала вагома інформація про формування та розвиток підрозділів неонатальної допомоги дитячому населенню Львівської області. Методи дослідження: ретроспективного аналізу, бібліосемантичний та медико-статистичний.
Результати. Представлено важливі кроки у формуванні неонатальної допомоги населенню на регіональному рівні.
Висновки. Аналіз досвіду Львівської області у створенні обласної системи неонатальної допомоги населенню свідчить, що регіональний підхід до комплексного надання медичної допомоги вагітним (роділлям) і новонародженим є дієвим у покращенні результатів такої допомоги у сучасних умовах. Важливими є стратегічне планування медичної допомоги дітям та подальше вивчення існуючих викликів і потреб у тогочасних умовах реформування медичної галузі.
Ключові слова: неонатологічна допомога, перинатальна допомога, стратегічне планування, регіональний підхід, модель,смертність.

Purpose: to present conceptual approaches to the provision of neonatal care to the population at the regional level.
Materials and methods. The material of the study was significant information on the formation and development of neonatal care units for children in the Lviv region. Research methods: retrospective analysis, bibliosemantic and medical-statistical.
Results. Important steps in the formation of neonatal care at the regional level are presented.
Conclusions. The analysis of the experience of Lviv region in creating a regional system of neonatal care shows that the regional approach to the comprehensive provision of medical care to pregnant women in labour and newborns is effective in improving the results of such care in modern conditions. Strategic planning of medical care for children and further study of the existing challenges and needs in the current conditions of healthcare reform are important.
Key words: neonatal care, perinatal care, strategic planning, regional approach, model, mortality.

УДК 616.33:615.37-053.31

Малюкові кольки (МК) — це функціональний шлунково-кишковий розлад, який вражає до 25 % немовлят протягом перших 3 місяців життя з типовим піком поширеності у віці близько 6 тижнів. Незважаючи на десятиліття досліджень, на цей момент патогенез МК залишається недостатньо зрозумілим і вважається багатофакторним. Cтан кишкового дисбактеріозу може відігравати певну роль у прояві симптомів МК, модулюючи різні нервові, ендокринні, імунні й гуморальні сигнальні шляхи. З огляду на те, що дисбактеріоз може відігравати значну роль у патогенезі МК, становить інтерес модуляція кишкового мікробіому, включно з використанням пробіотиків. Згідно з рекомендаціями ESPGHAN 2023 для лікування синдрому малюкових кольок у немовлят на грудному вигодовуванні рекомендоване застосування L.reuteri DSM 17938 або B.lactis BB-12. Нововведенням була рекомендація щодо застосування саме B.lactis BB. Bifidobacterium animalis subsp. lactis (BB-12®) є добре відомим пробіотиком, який позитивно змінює склад кишкової мікробіоти та функцію імунної системи

Мета роботи – оцінити стан біоценозу товстої кишки у пацієнтів із синдромом подразненої кишки та ожирінням.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати спостережень за 120 пацієнтами з абдомінальним ожирінням/надлишковою масою тіла. Серед обстежених хворих було 47 (39,2%) чоловіків і 73 жінок (60,8%), віком від 25 до 50 років. Шляхом опитування проводили ретельний збір скарг, анамнезу захворювання та життя, аналізували дані об'єктивних обстежень. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV (підтверджений у 62 хворих) за наявності рецидивуючого абдомінального болю, який спостерігався мінімум 1 день на тиждень впродовж останніх 3-х місяців та коли було дві чи більше з наступних ознак: біль у животі пов’язаний із дефекацією, біль супроводжувався зміною частоти випорожнень або форми калу. Додатково проаналізовано мікробний пейзаж товстої кишки хворих з поєднанням СПК та ожиріння.

Результати досліджень. Ожиріння за абдомінальним типом виявлено у 116 (96,7%) пацієнтів. Надлишкову масу тіла виявлено у 9 (7,5%) пацієнтів. Ожиріння І ступеня діагностовано у 75 (62,5%) хворих, ІІ ступеня у 27 хворих (22,5%), ІІІ ступеня у 9 хворих (7,5%). Тривалість ожиріння/надлишкової маси тіла становила від 1 до 10 років.

Рецидивуючий абдомінальний біль впродовж останніх 3 місяців при загальній тривалості не менше 6 місяців встановлено у 62 (51,7%) пацієнтів: чоловіки – 24 (38,7%), жінки – 38 (61,3%).

Встановлено, що в усіх без винятку хворих на СПК із переважанням діареї виявлені ознаки порушення мікробіоценозу кишківника: зменшення кількості лакто- та біфідобактерій та одночасне зростання умовно-патогенної мікрофлори.

Метою є дослідження впливу жовчних кислот на активність АТФаз слизової оболонки товстої кишки у пацієнтів із надмірною вагою та СПК.

Матеріали та методи. Комплексно обстежено 12 пацієнтів із СПК та надмірною вагою. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV (2016). Для виключення запальної патології кишечника проводили CITO TEST Calprotectin-Lactoferrin. Індекс маси тіла розраховували за формулою Кеттле. Визначали активність АТФази слизової оболонки товстої кишки хворих на СПК спектрофотометрично, визначивши вміст ортофосфату (Фн), який вивільнився після гідролізу АТФ. Ми вивчали вплив 3-сульфату тауролітохолату (TLC-S) на специфічну активність Na⁺/K⁺-АТФази, Ca²⁺-АТФази ендоплазматичного ретикулума (ЕПР), Ca²⁺-АТФази плазматичної мембрани (ПМ) та базальної Mg²⁺-АТФази постмітохондріальної субклітинної фракції слизової ободової кишки хворих на СПК.

Результати досліджень. Ми виміряли специфічну активність Na⁺/K⁺-АТФази, Ca²⁺-АТФази ЕПР та ПМ і базальну Mg²⁺ -АТФазу, які становили (6,06 ± 1,61), (5,88 ± 1,19), (8,86 ± 1,56) (6,44 ± 2,02) мкмоль Фн/мг білка на годину, відповідно. TLC-S (50 мкМ) не спричиняв будь-якої зміни Na⁺/K⁺- та Ca²⁺ -АТФазної активності, але у 4 рази статистично значущо підвищував активність Mg²⁺-АТФази постмітохондріальної субклітинної фракції слизової оболонки товстої кишки хворих на СПК.

Висновки. TLC-S збільшував активність базальної Mg²⁺-АТФази у постмітохондріальній фракції слизової ободової кишки пацієнтів із надмірною вагою та СПК, але не впливав на активність Na⁺/K⁺-АТФази та Ca²⁺-АТФази. Висловлено припущення, що активація базальної Mg²⁺-АТФази за дії TLC-S може вказувати на роль ендо-лізосомальної системи епітеліоцитів слизової оболонки товстої кишки у розвитку патології СПК.