УДК 616.151-008.82:615.212.7

Актуальним питанням сьогодення є безпека використання опіоїдів для лікування синдрому хронічного болю, що супроводжує низку соматичних захворювань. Більшість наркотиків або їх метаболітів виводяться через нирки і є однією з причин гострого та хронічного пошкодження нирок. Метою дослідження було порівняння деяких біохімічних показників сироватки крові щурів у разі дво- та шеститижневого введення терапевтичних доз налбуфіну та порівняння їх після відміни засобу на ранніх термінах застосування. Це дослідження виконане на 45 білих статево зрілих щурах-самцях масою 180–260 г. У сироватці крові піддослідних тварин визначали загальний білок, сечовину, креатинін, кальцій, фосфор. Статистичні обрахунки проводилися із використанням програмного забезпечення RStudio v. 1.1.442 та R Commander v.2.4-4. Показник білка у досліджуваних групах мав незначні коливання щодо контролю, проте спостерігалась тенденція до зниження через 2 тижні введення налбуфіну та до зростання як з другого по шостий тиждень, так і у разі відміни налбуфіну на ранніх термінах експерименту. Показник креатиніну сироватки зростав з другого по шостий тиждень експерименту як у разі шеститижневого введення засобу (у 2,23 раза перевищував показники контролю), так і у разі двотижневого введення налбуфіну з наступною чотиритижневою відміною (у 1,63 раза перевищував показники контролю). Сечовина сироватки зросла через 2 тижні та 6 тижнів введення налбуфіну, середнє значення становило (6,22±0,47 ммоль/л) та (7,63±0,74 ммоль/л) відповідно. Проте після відміни препарату показник знизився до показника контрольної групи. Кальцій сироватки крові щурів знизився через 2 тижні експерименту до значення 2,16±0,09 ммоль/л. Через 6 тижнів застосування налбуфіну, як і після відміни препарату, кальцій сироватки зріс до рівня показника контрольної групи і становив 2,39±0,09 ммоль/л та 2,46±0,05 ммоль/л відповідно. Показник фосфору сироватки зріс через 2 тижні експерименту 
і становив 2,42±0,05 ммоль/л. Через 6 тижнів введення налбуфіну та після відміни препарату показник знизився до значення 2,12±0,12 ммоль/л і 2,00±0,05 ммоль/л відповідно. 
Висновки. Застосування терапевтичних доз налбуфіну впродовж двох та шести тижнів, а також після відміни препарату не впливає на концентрацію загального білка сироватки крові щурів. У результаті дво- та шеститижневого застосування засобу виникає порушення азотовидільної функції нирки, а отже, і ураження ниркових тілець, котре спостерігається також упродовж чотирьох тижнів відміни препарату після його двотижневого застосування, про що свідчить тенденція до зростання показників сечовини та креатиніну через два тижні введення налбуфіну та достовірне збільшення показника креатиніну після відміни препарату. Двотижневе введення налбуфіну призводить до гіпокальциємії та гіперфосфатемії, що свідчить про порушення реабсорбційної функції нирок, тоді як подальше чотиритижневе введення препарату та відміна препарату – до нормалізації цих показників, окрім фосфору, котрий є знижений.

УДК 661.72-051:616.314.17-008.1]616-008.9:616.15

Мета дослідження – проаналізувати зміни показників метаболізму сполучної тканини у сироватці крові
в працівників спиртового виробництва з запальнодистрофічними захворюваннями тканин пародонта
за для визначення подальшої лікувальної тактики.
Методи дослідження. Дослідження виконано на кафедрі терапевтичної стоматології, пародонтології та стоматології ФПДО, ЛНМУ імені Д. Галицького. Групи спостереження у нашому дослідженні були сформовані наступним чином: 50 осіб з генералізованим пародонтитом (ГП), які були безпосередньо
зайняті на спиртовому виробництві – основна група; 20 осіб, хворих на ГП, які не зазнавали впливу нега-тивних факторів даного виробництва – порівняльна група; 15 практично здорових осіб з клінічно незмі-
неними тканинами пародонта – контрольна група.
Дослідження активності колагенази у сироватці крові пацієнтів проводили за методом Ліньді. Фракції гідро-
ксипроліну у сироватці крові досліджуваних виділяли за методом Frey S., а вміст гідроксипроліну в них – за
Stegeman H. F. Визначення глікозаміногліканів в сироватці крові пацієнтів проводили орциновим методом
за Кляцкіним С.А. і Ліфшиць Р.І. Активність лужної фосфатази (ЛФ) у сироватці крові осіб груп дослідження визначали на автоаналізаторі «Spektrum» Series 2 фірми «Abbott» (США).
Наукова новизна. У працівників спиртового виробництва, хворих на ГП, колагенолітична активність була
підвищена: вміст колагенази був достовірно вище стосовно показника контрольної групи, (р<0,05) та
хворих на ГП порівняльної групи, (р<0,05), зменшення концентрації білковозв’язаного гідроксипроліну на
30,0 %, а у пацієнтів порівняльної групи – на 14,67 %, стосовно даних контрольної групи, (р<0,05). Аналіз
вільної фракції оксипроліну – виявив достовірне підвищення вмісту цієї фракції в сироватці крові хворих
на ГП: у основній групі на 20,0 % та на 6,0 % у осіб порівняльної групи стосовно показника контрольної
групи, (р<0,05). У хворих на ГП основної групи вміст ГАГ у сироватці крові перевищував показник контр-
ольної групи на 105,88 %, (р<0,05), а у порівняльній групі на 47,06 %, (р<0,05). Динаміка вмісту лужної
фосфатази, характеризувалась збільшенням показника у осіб основної групи на 136,47 % та на 55,29 %
у пацієнтів порівняльної групи, (р<0,05).
Висновок. Аналіз показників метаболізму сполучної тканини у хворих з запально–дистрофічними захворю-
ваннями тканин пародонта, зайнятих на спиртовому виробництві, переконливо засвідчує порушення біо-
синтезу сполучної компоненти кісткової тканини та, відповідно, у процесах метаболізму побудови тканин
пародонта й порушення його репаративних властивостей, що потребує обов’язкової подальшої фарма-
корекції препаратами скерованої остеотропної дії.
Ключові слова: генералізований пародонтит, спиртове виробництво, метаболізм сполучної тканини,
сироватка крові.

УДК 616.311.2+616.314.17)]-002-06:616.72-002.77]-08-059-071.3

Вступ. Генералізований пародонтит (ГП) на тлі ревматоїдного артриту (РА) залишається одним із складних і недостатньо вивчених проблем стоматології та медицини. Взаємозв’язок патогенетичних механізмів ГП та РА зумовлюють необхідність міждисциплінарного підходу для розпрацювання ефективних комплексних схем лікування та профілактики ГП на тлі РА. Мета дослідження полягала у вивченні динаміки пародонтальних індексів після проведення консервативного лікування ГП у пацієнтів з РА. Матеріали і методи. Пародонтологічне лікування було проведено 58 пацієнтам із ГП на тлі РА, яких розподілено на дві групи. В основну групу було включено 31 пацієнт (53,45%), у яких лікування проводили із застосування розробленої схеми консервативного лікування ГП. Групу порівняння склали 27 пацієнтів (46,55%), у яких лікування ГП здійснювалась відповідно до загальноприйнятих протоколів. Динаміку значень індексів РМА, OHI-S, CPITN та вакуумної проби стійкості капілярів ясен за методикою В.І. Кулаженко оцінювали до лікування, через 6 та 12 місяців після лікування. Результати. Результати оцінки ефективності розробленої схеми консервативного лікування ГП І та ІІ ступеню тяжкості на тлі РА при значеннях індексу CPITN < 2 балів вказують на покращення та стабілізацію патологічного процесу в тканинах пародонта, що підтверджувалось позитивною динамікою індексних оцінок у віддалені терміни спостереження/ У пацієнтів, яким проводили лікування із застосуванням розробленої схеми, спостерігали достовірне покращення гігієни порожнини рота та клінічного стану ясен, зокрема зменшення ступеня запального процесу за індексом РМА.
Висновок. Виражену ефективність розробленої схеми лікування ГП на тлі РА також доведено високим відсотком пацієнтів (80,65%), у яких констатували «стабілізацію» патологічного процесу після 12 місяців спостереження. На противагу, у групі порівняння, у яких лікування ГП проводили традиційними методами, кількість таких осіб була значно меншою та становила 40,47% (р<0,01).
Ключові слова: генералізований пародонтит, ревматоїдний артрит, індексна оцінка пародонтального статусу, консервативне лікування.

Важливість відновлення та збереження національної пам'яті нині постає з особливою гостротою, адже росія розв'язала проти України криваву війну, мета якої полягає у цілковитому знищенні української нації як самостійної спільноти у колі європейської цивілізації. Кремль чинить геноцид супроти українців, теро- ризує голодом різні країни і погрожує світові ядерною зброєю. Але прагнення українців до Свободи переростає у консолідовану спільно дію і кожен на своєму фронті пришвидшує Перемогу.

Збірник містить дослідження науковців із проблематики відновлення на- ціональної пам'яті, російського тоталітаризму, рашизму, імперіалізму, необхід- ності подолання зросійщення усіх сфер суспільного і культурного життя, персо- налістики, лінгвоциду української мови, а також матеріали із протидії російської пропаганди та дезінформації.

УДК 378.147:[378.22:61

Анотація. Метою написання статті визначено здійснення критичного аналізу змісту наукових досліджень, присвячений підготовці майбутніх магістрів медицини до педагогічної діяльності. Використано методи теоретичного аналізу наукової літератури, порівняння, сепарування, узагальнення. Встановлено, що проблема професійної підготовки магістрів медицини окреслюється здебільшого у вітчизняних дослідженнях. Узагальнено, що закордонні дослідники зосереджують увагу на різних аспектах міжособистісної взаємодії на рівні «лікар – пацієнт» у роботі практикуючих лікарів. Одним із актуалітетів наукових розвідок визначено формування педагогічної компетентності лікарського персоналу, що виявляється: у здатності комунікувати з пацієнтами, ефективно використовуючи весь обсяг медичних і психолого-педагогічних знань. Перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі вбачаємо у методичному забезпеченні системи професійної підготовки майбутніх магістрів медицини до педагогічної діяльності.

Ключові слова: професійна підготовка, педагогічна діяльність, магістри медицини, лікарі.

Abstract

The purpose of the article is to clarify the content and carry out a critical analysis of scientific research devoted to the preparation of future masters of medicine for teaching activity. Methods. In the preparation of the article, the methods of theoretical analysis of scientific literature were used to determine the actualities of training future masters of medicine at the current stage of the development of medical education. The methods of separation various aspects of the pedagogical activity of doctors were used to specify the content of scientific investigations in the context of comparing the directions of professional training of medical personnel in Ukraine and abroad. The methods of summarizing the results of scientific research were aimed at determining promising directions of scientific research in the context of professional training of future masters of medicine for pedagogical activity. Results. It has been established that the problem of the pedagogical activity of medical personnel in the systems of medical education and health care attracts the attention of researchers. It was found that the problem of professional training of medical students in the master’s degree is outlined mostly in domestic studies. It is summarized that foreign researchers mostly devote their research to various aspects of interpersonal interaction at the “doctor-patient” level in the work of practicing doctors. Conclusions. One of the actualities of scientific research is the formation of pedagogical competence of medical personnel, which is manifested in the ability to teach and educate themselves and patients, as well as people who care for them, effectively using the entire scope of medical and psychological and pedagogical knowledge. An important task is outlined - to improve the system of master’s training of future medical specialists with the aim of purposefully forming the readiness of master’s graduates for teaching activities. We see the prospects for further scientific research in this direction in the methodical provision of the system of professional training of future masters of medicine for pedagogical activity.

Keywords: professional training, pedagogical activity, masters of medicine, doctors.