УДК 616.831.9-002.1-02:576.851.136]-053.2

Висвітлено та узагальнено літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу та лікування лістеріозу у дітей, сучасні погляди на проблему. Найбільш розповсюдженою клінічною формою є лістерійний менінгіт. В Україні реєструється у вигляді спорадичних випадків. Описано рідкісний випадок лістеріозу з розвитком менінгіту у 4-річної дівчинки, затяжним перебігом хвороби та відсутністю чіткого паралелізму між загальним станом і динамікою змін у лікворі. Застосованим комплексом лікувальних заходів, що включали потужну антибактерійну терапію, досягнуто повного клінічного одужання хворої дитини на 28-й день стаціонарного лікування. Наведеним випадком аргументовано доцільність врахування результатів бактеріоскопічного дослідження ліквору (виявлення грампозитивних паличок) і виділення L. monocytogenes при бактеріологічному дослідженні. 

УДК 616.914-06[616.24-09:616.94]-036.17

Вітряна віспа є одним з висококонтагіозних гострих інфекційних захворювань, які можуть перебігати тяжко, ускладнюючись залученням вісцеральних органів і центральної нервової системи, з розвитком загрозливих для життя станів у ВІЛ-інфікованих дітей. У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг генералізованої форми вітряної віспи з розвитком пневмонії, ускладненої гострим дистрес-синдромом. Тяжкість хвороби обумовлена ВІЛ-статусом дитини та відсутністю антиретровірусної терапії, що й призвело до летального завершення.

Висновки. Постмортальним дослідженням підтверджено VZV-інфекцію з вираженими альтеративними змінами внутрішніх органів і змінами в лімфатичних вузлах, характерними для ВІЛ-інфекції.

Інфекційні захворювання дихальних шляхів посідають провідне місце в структурі захворюваності дітей раннього віку. Основними збудниками гострих респіраторних вірусних інфекцій, які викликають симптоми гострого стенозуючого ларинготрахеїту (ГСЛТ), є парагрип, аденовірус, бокавірус, грип. Пандемія коронавірусної інфекції внесла свої корективи в етіологічну структуру хвороб, які ускладнюються ГСЛТ. Попередні штами COVID-19 спричиняли легкий перебіг захворювання, подібний до ГРВІ, або з відсутністю клінічної симптоматики. Проте в 0,8–1 % пацієнтів діагностовані тяжкі ураження легень із гострим респіраторним дистрес-синдромом. При появі штаму омікрон змінилася клінічна симптоматика коронавірусної хвороби: все частіше спостерігалися висока гарячка, що погано коригувалася антипіретиками та розвиток ГСЛТ.

УДК 616.9-053.2-036:355(477)

Представлено клінічні випадки хвороб у дітей,переміщених із зони бойових дій, які тривалий час перебували в бомбосховищах у тісному контакті з великою кількістю людей, в тому числі хворих на різні інфекційні недуги. Діти за короткий час перенесли по декілька
інфекційних хвороб, що послабило їх імунний статус. Клінічні випадки демонструють: тяжку геморагічну форму вітряної віспи з вторинною тромбоцитопенією; мультисистемний запальний синдром, асоційований з COVID-19, із симптомокомплексом, схожим на кір; вторинний гнійний менінгоенцефаліт (E. coli), який ускладнив субдуральну гематому. Командна робота кваліфікованих фахівців різних спеціальностей дала
бажаний результат – усі діти одужали.

УДК 614.215:[616.89:725.5.05]

Мета: аналіз перших результатів роботи новоствореного спеціалізованого лікувально-консультативного психіатричного відділення у складі багатопрофільної лікарні у місті Львові.

Матеріали і методи. У роботі проведено пошук та аналіз сучасної релевантної літератури з питань надання стаціонарної психіатричної допомоги в загальних ЗОЗ у світі з використанням бібліосемантичного методу. Оцінено роботу психіатричного відділення за представленими даними ЛСП КНП 1 ТМО Львова за вересень 2021 – червень 2022 рр. із застосуванням структурно-логічного методу.

Результати. Показано існуючі переваги надання стаціонарної психіатричної допомоги населенню у психіатричному відділенні в структурі БЛІЛ ІІ рівня на прикладі психіатричного відділення багатопрофільної лікарні Львова. Встановлено, що значну частину контингенту цього відділення складають пацієнти, переведені за встановленими консультативними показаннями «in situ» з інших відділень лікарні. Такі пацієнти виявляють ознаки не лише органічних психічних розладів, а й додаткових патопластичних розладів психіки, пов’язаних із перебігом і лікуванням тяжких соматичних захворювань.

Висновок. Інтеграція служби охорони ментального здоров’я в систему загальної охорони здоров’я може суттєво сприяти зменшенню стигматизації, оптимізації забезпечення потреб та розширенню функціональних можливостей лікарів-психіатрів, а також підвищити ймовірність раннього виявлення психічних розладів у хворих із психосоматичними симптомами, які звертаються в загальну лікувальну мережу з іншими проблемами.