УДК 611.314.17-018.25:615.212.7

Розвиток та наростаючий характер перебігу пародонтиту значною мірою залежить від стану слизової оболонки ясен, що зумовлено тривалістю дії етіологічного чинника та відповідно має різноманітні патоморфологічні прояви, які призводять до глибоких змін у пародонті та передчасної втрати зубів. До етіологічних чинників у розвитку пародонтопатій слід віднести дію наркотичних речовин, зокрема, вплив опіоїдних середників. Загальновідомо, що опіоїдні анальгетики є високоефективними при знеболювальній терапії, що зумовлює збільшення їх кількості призначень пацієнтам. За даними статистичного аналізу, призначення рецептурних препаратів опіоїдного ряду в стоматологічній практиці може бути пов’язано з подальшим їх застосуванням та неконтрольованим зловживанням. Особливої уваги заслуговують опіоїдні анальгетики зі змішаним механізмом дії, а саме, лікарський засіб налбуфін, який відносно недавно синтезований та має низку переваг фармакологічної дії, порівняно з іншими опіоїдами, зокрема, морфіном. Однак варто відзначити, що при дії наркотичної речовини в структурних компонентах пародонта суттєво активується дистрофічно-запальний процес, що призводить до ускладнень та розвитку пародонтопатій. На тлі довготривалої наркотичної інтоксикації розвиваються різноманітні патологічні стани, прогресують запальні та склеротичні зміни у складових компонентах пародонта, що призводить до розвитку карієсу зубів і пародонтиту. Оскільки існує тісний взаємозв’язок між станом складових компонентів пародонта та дією на організм опіоїдного середника, актуальним є дослідження мікроструктурної організації тканин пародонта білих щурів при експериментальній дії опіоїдного анальгетика налбуфін. Отримані результати експериментальних досліджень дадуть можливість провести аналіз динаміки патоморфологічних змін у тканинах пародонтального комплексу за умов довготривалої дванадцятитижневої дії опіоїдного середника, що є актуальною проблематикою в теоретичній та практичній пародонтології.

УДК 616.12-008.331:351.814.2

Резюме. Маскована гіпертензія (МГ) є одним з фенотипів артеріального тиску з високим ризиком прогресування до стійкої гіпертензії і тотожним ризиком серцево-судинних захворювань і смертності. Саме тому потенційно важливо не пропустити діагноз маскованої гіпертензії і вчасно запобігти можливим несприятливим ефектам, які пов’язані з нею. У статті узагальнено дані щодо визначення, діагностики, факторів ризику, клінічних наслідків і лікування маскованої гіпертензії.
Ключові слова: маскована гіпертензія; серцево-судинний ризик; амбулаторне моніторування артеріального тиску; домашнє моніторування артеріального тиску

УДК: 616.432+816432):612.015.31-02:616.831.34

Background. Traumatic brain injury (TBI) still remains the leading cause of death in people of working age. In Ukraine,
the frequency of TBI varies from 2.3 to 6 cases (average of 4–4.2) per 1,000 population annually depending on the regions. Patients with primary damage to the brain and hypothalamic-pituitary system are at risk of developing cerebral edema due to the water-electrolyte imbalance and, accordingly, osmolar imbalance between cellular and extracellular spaces. Water-electrolyte imbalance as a result of damage to the hypothalamic-pituitary system in traumatic brain injury is not described enough in the literature. The functioning of the central and peripheral links of the endocrine system depending on the location, nature and severity of injury is examined not enough. The question of diagnostic and prognostic values of various indicators of volume status in patients with trauma is also underinvestigated. The purpose of this study was to examine the types of disorders of sodium balance in patients with isolated TBI and hypothalamic-pituitary lesions; to clarify the influence of sodium imbalance type on mortality in patients with TBI and hypothalamic-pituitary lesions. Material and methods. We examined 74 patients (men/women = 60/14) with focal cerebral contusion and lesions of the hypothalamic region. Forty-seven of them were diagnosed with hypovolemia combined with hyponatremia. Hypernatremia with hypervolemia was found in 15 patients. Intracranial pressure monitoring was performed using a multifunction monitor (BSM-3562, Japan, 2018, Nihon Kohden Corporation) with a line for invasive pressure measurement. Continuous non-invasive measurement of organ tissue oxygenation (rSO2) was carried out using. Somanetics Invos Oximeter Cerebral/Somatic monitor (Covidien, Mansfield, MA, USA, 2020). Plasma electrolytes were evaluated inall patients. Conclusions. Patients with TBI and hypothalamic-pituitary lesion have different types of water-sodium imbalance, which demand the differentiated approach to their treatment. Given the small number of observations, we do not dare to link the type of sodium imbalance with lethality in patients with brain trauma and hypothalamic-pituitary lesions. We consider this requires further researches

УДК: 616.1-089-089.5

Вступ. В практику періопераційної анальгезії в гінекології широко впроваджуються методики міофасціальних блокад.

Мета роботи порівняти ефективність TAP блоку та QL блоку для забезпечення післяопераційної аналгезії тотальних абдомінальних гістеректомій.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективне одноцентрове когортне дослідження, включено 51 пацієнтку 40-65 років з ускладненими симптомними фіброміомами, розділено їх на І та ІІ групи. В обох групах використовували загальну анестезію, додатково в І групі - TAP блок двобічно з латерального доступу, в ІІ групі - QL блок двобічно із переднього (черезм’язевого) доступу.

Етапи дослідження: 6 годин (h6), 12 годин (h12), 24 години (h24), 48 годин (h48), 72 години (h72) після операції. Досліджувані показники: рівень болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), частота серцевих скорочень (ЧСС), середній артеріальний тиск, добова потреба в налбуфіні, тривалість госпіталізації.

Результати і обговорення. Рівень болю за ВАШ в І групі досягав максимальних значень на етапах дослідження h6 та h12 та складав 4,8 [3,3; 5,8] бали та 5,0 [3,9; 6,4] бали, а в пацієнтів ІІ групи - 2,5 [2,3; 3,5] бали та 2,1 [1,6; 4,1] бали, відповідно (p<0,05). Виявлено відмінності рівня ЧСС між І та ІІ групами на етапі дослідження h12 (86 [82; 90] ударів/хв в І групі, порівняно з 72 [63; 79] удари/хв в ІІ групі, p=0,05). Середня добова потреба в налбуфіні на етапі дослідження h12 мала тенденцію (p=0,07) до нижчих показників в ІІ групі (20,9±1,1 мг/добу), порівняно з І групою (31,4±2,9 мг/добу). На етапі дослідження h24 потреба в налбуфіні була нижчою в ІІ групі та становила 5,8±0,8 мг/ добу, порівняно з 22,5±4,1 мг/добу в І групі (p<0,05). Середня тривалість госпіталізації в І групі становила 7,8±0,5 днів, в ІІ групі - 6,2±0,5 днів (p>0,05).

Висновки. Застосування QL блоку, порівняно з TAP блоком, продемонструвало зниження інтенсивність болю в 2 рази (p<0,05), тенденцію до зниження потреби в налбуфіні в 2,5 рази (p>0,05) та тенденцію до зниження тривалості госпіталізації на 1,6 днів (p>0,05).

Background. Techniques of myofascial blockades are widely used after gynecological surgeries. The aim of study was to compare TAP block and QL block for postoperative analgesia of total abdominal hysterectomies. Materials and methods. We provided the retrospective single-center cohort study and included 51 patients 40-65 years old with complicated symptomatic uterus fibroids,who need total abdominal hysterectomy. Both groups underwent general anesthesia. In addition, in I group it was performed TAP block bilaterally via lateral access; in II group – QL block bilaterally via anterior (transmuscular) access. After surgery both groups` patients received multimodal analgesia with dexketoprofen, paracetamol, nefopam; in case of severe pain - nalbuphine. The stages of the study were 6 hours (h6), 12 hours (h12), 24 hours (h24), 48 hours (h48), 72 hours (h72) after surgery. We made the analysis pain level (with visual analogue scale - VAS), heart rate, mean arterial pressure, daily requirement of nalbuphine, duration of hospitalization. Results and discussion. It was found that the level of pain according to VAS in I group reached its maximum values on the stages h6 and h12 and was 4.8 [3,3; 5.8] points and 5.0 [3.9; 6.4] points, while in II group - 2.5 [2,3; 3.5] points and 2.1 [1.6; 4.1] points, respectively (p <0.05). We found significant differences in heart rate between groups on h12 stage when it was 86 [82; 90] beats / min in I group, and 72 [63; 79] beats / min in II group (p = 0.05). The daily requirement of nalbuphine on h12 stage had the tendency (p = 0.07) to be lower in II group (20.9 ± 1.1 mg / day), compared with the I group I (31.4 ± 2.9 mg / day). The need for nalbuphine use on h24 stage was significantly lower (p <0.05) in II group (5.8 ± 0.8 mg / day), compared with I group (22.5 ± 4.1 mg / day). The duration of hospitalization in I group was 7.8 ± 0.5 days, in II group - 6.2 ± 0.5 days (p>0,05). Conclusion. The use of QL block, compared with TAP block, showed a pain severity decreasing in 2 times (p <0.05), a tendency to reduce the need for nalbuphine use in 2.5 times (p> 0.05), and a tendency to reduce the duration of hospitalization by 1.6 days (p> 0.05).

УДК: 616.711:616:009.7:615.211

Актуальність. Остеохондроз хребта є однією з найбільш частих причин появи больового синдрому в спині та кінцівках. Методи лікування варіюють від лікувальної фізкультури та масажу до складних транспедикулярних фіксацій хребта з декомпресією спинного мозку та його корінців. У най-складніших випадках, незважаючи на адекватно проведене оперативне втручання, больовий синдром повертається з не меншою інтенсивністю. Метою нашої роботи було описати клінічний випадок лікування больового синдрому при поширеному остеохондрозі хребта з післяопераційним м’язово-тонічним синдромом. Результати. Хронічний біль не піддавався лікуванню нестероїдними протизапальними препаратами та прегабаліном, проте його ефективно купірували за допомогою техніки регіонарної анестезії: міжфасціальної блокади м’язів — випрямлячів спини. Основною складністю і небезпекою при проведенні блокади було те, що вже наявна в пацієнта металоконструкція змінила анатомічні орієнтири, а метал, з якого вона складалася, розсіював ультразвукові промені, тому зображення на моніторі ультразвукового апарату стало недостатньо якісним для безпечного та ефективного виконання регіонарної анестезії. Блокаду м’язів — випрямлячів спини було виконано під контролем цифрової рентгенографії. Висновки.Блокада м’язів — випрямлячів спини може бути використана для лікування болю незалежно від його етіології. Альтернативою ультразвукової навігації при проведенні блокад може бути цифрова рентгенографія, особливо в разі, коли ультразвукове дослідження є технічно складним чи неможливим.

Background. Osteochondrosis is one of the most com-mon causes of pain in back and extremities. Treatment methods range from therapeutic exercises and massage to complex transpe-dicular spine fixations with decompression of the spinal cord and its roots. In the most difficult cases, despite adequate surgery, pain might return with no less intensity. The purpose was to describe a clinical case of pain treatment in a patient with generalized os-teochondrosis accompanied by a postoperative surgery muscular-tonic syndrome. Results. Chronic pain could not be controlled with nonsteroidal anti-inflammatory drugs and pregabalin, however, it was effectively relieved using the technique of regional anesthesia, erector spinae plane block. The main difficulty and danger of the blockade was that if the patient already had metal structure in the body this might have changed anatomical landmarks, and metal it-self scattered ultrasound rays in such way that the picture on ultra-sound monitor was not good enough to safely and effectively per-form regional anesthesia. Therefore, erector spinae plane block was performed under the control of digital radiography. Conclusions. Erector spine plane block can be used to treat severe pain regardless of its etiology. The use of digital radiography to perform blockade can be an alternative technique if ultrasound imaging is technically difficult or impossible due to different reasons.