УДК: 616.34–007.272–039.31–036.12–053.2

Хвороба Гіршпрунга та хронічна інтестинальна псевдообструкція (ХІПО) у дітей є найбільш відомими й тяжкими порушеннями моторики травного каналу. Тоді як питання, пов’язані з хворобою Гіршпрунга, широко висвітлені у вітчизняній літературі, то робіт, присвячених проблемам ХІПО, немає. Мета – проаналізувати літературні джерела, присвячені діагностиці та лікуванню дітей із ХІПО. Інтестинальна псевдообструкція об’єднує гетерогенну групу захворювань зі схожими фенотиповими проявами, що характеризуються симптомами обструкції кишечника за відсутності справжньої анатомічної непрохідності. Класифікація ХІПО ґрунтується на первинній дисфункції: уражена ентеральна нервова система (нейропатія), уражені гладкі м’язи (міопатія) або інтерстиціальні клітини Cajal (мезенхімопатія). Крім того, інтестинальна псевдообструкція поділяється на первинну і вторинну, вроджену і набуту, тотальну і сегментарну. Наведено основні симптоми захворювання, методи обстеження за підозри на ХІПО, зокрема, радіологічні (рентгенографія та рентгеноскопія, комп’ютерна томографія, cine магнітно-резонансна томографія), ендоскопічні, манометрія, патогістологічні тощо. Описано основні принципи нутритивної підтримки, медикаментозного та хірургічного лікування. Висновки. ХІПО є тяжким порушенням моторики травного каналу, яке зумовлене різноманітними чинниками, що можуть бути вродженими і/або набутими. Діагностика ХІПО ґрунтується на результатах об’єктивного, інструментального та патогістологічного обстеження. Лікування дітей із ХІПО має включати нутритивну підтримку, консервативну терапію і, за показаннями, хірургічне лікування.

Рак ендометрію займає третє місце у структурі онкозахворюваності у Сполучених Штатах Америки. Згідно даних Національного канцер-реєстру  в Україні у 2020-2021 рр. рак тіла матки займає друге місце у структурі онкозахворюваності. У статті представлено етіопатогенез виникнення гіперплазії ендометрію, раку ендометрію, представлений ризик малігнізації в залежності від гістологічної картини, патогенетичні варіанти раку ендометрію, а також клінічні випадки .

Стрес став невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. При тривалих викидах кортизолу з часом формується резистентність рецепторів до глюкокортикоїдів і це стає основою всіх подальших змін, на фоні якого і в подальшому розвивається інсулінорезистентність, надмірна вага, ожиріння, предіабет, діабет, непліддя. В ДРТ ми маємо 3 сценарії: програмований, природний, стимульований цикли. Програмовані цикли у пацієнток, у яких немає яйцеклітин при передчасній оваріальній недостатності з певними генетичними проблемами. 2 ситуація коли є своє жовте тіло і 3 ситуація, коли ми проводимо оваріальну стимуляцію і в нас є одночасно кілька жовтих тіл в правому і лівому яйнику і в це середовище потрапляє ембріон.

Термін “ANTI AGE ”було запропоновано в середині 80-х років минулого століття американським вченим Клацом Рональдом, який висунув ідею, що старіння ₋ це хвороба, і її можна і потрібно лікувати. В поняття ANTI-AGE медицина входить: контроль розвитку захворювань, їх профілактика, поповнення запасу необхідних вітамінів і мікроелементів, контроль метаболічної системи, спостереження за роботою шлунково-кишкового тракту, підтримка гормонального балансу та психоемоційної системи. Менопауза ₋ це природний процес, коли припиняється репродуктивна і менструальна функції. Перименопауза перебігає безсимтомно лише у 20% жінок. Зміни ці пов’язані з дефіцитом естрогенів. Це можуть бути порушення менструального циклу, цикл скорочується або цикл є нерегулярним, є великі затримки, а потім кровотечі, припливи, збільшення жирової тканини, підвищення інсулінорезистентності, дисліпідемії, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, формується генітоуринарний синдром. Процеси, які відбуваються в генітоуринарній системі є естроген залежні і при нестачі естрогенів формуються патологічні симптоми. Для лікування цих станів використовують фемостони

Мета – вивчити показники добового моніторингу АТ (ДМАТ), залежно від наявності фактору куріння та індексу тяжкості куріння (Heaviness of Smoking Index – HSI) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС).
Матеріали та методи. У дослідження включено 98 пацієнтів з ГКС віком від 35 до 75 років. Хворі розподілені у 2 групи: І група – 63 особи – курці (середній вік – 56,82±1,27 роки), ІІ група – 35 осіб, в анамнезі яких куріння не було (середній вік – 61,54±0,98 років). І групу було розділено на 3 підгрупи, залежно від рівня HSI: ІА – 21 особа з високим HSI (середній вік – 56,67±3,56 років), ІВ – 28 осіб із середнім HSI (середній вік – 55,8±1,71 років), ІС – 14 осіб із низьким HSI (середній вік – 58,34±2,09 років). Індекс тяжкості куріння визначали за опитувальником Heaviness of Smoking Index – HSI. Добовий моніторинг АТ проводили приладом CONTEC ABPM50. Визначали систолічний, діастолічний та пульсовий АТ за денний, нічний період та середньодобовий (24 години) (САТдоб, САТд, САТн, ДАТдоб, ДАТд, ДАТн, ПАТдоб, ПАТд, ПАТн); індекс часу (ІЧ) для САТ та ДАТ
денний та нічний (ІЧ САТд, ІЧ САТн, ІЧ ДАТд, ІЧ ДАТн). Результати. У пацієнтів з високим HSI (ІA) виявлено найвищі основні показники АТ (табли-
ця): середнє значення САТ на 8,05 % (p<0,001) вище у ІA підгрупі порівняно з ІВ, ДАТ – на 7,05 % (p<0,001), ПАТ – на 8,70 % (p<0,05) у відповідних підгрупах. У хворих з середнім HSI (ІВ) встановлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ та ПАТ ніж у хворих з низьким HSI (ІС): САТ – на 13,25 % (p<0,01), ДАТ – на 17,60 % (p<0,01) та ПАТ – на 8,25 % (p<0,05). Середні значення ІЧ у ІА підгрупі мали достовірно вищі рівні порівняно з ІВ підгрупою (ІЧ САТ – у 1,5 рази (p<0,001), ІЧ ДАТ – у 1,7 рази (p<0,05)), у ІВ підгрупі порівняно з ІС підгрупою (ІЧ САТ – у 1,9 рази (p<0,01), ІЧ ДАТ – у 1,7 рази (p<0,05). Висновки. Зі збільшенням індексу тяжкості куріння встановлено достовірне лінійне збільшення середніх рівнів основних показників добового профілю АТ (САТ, ДАТ, ПАТ, ІЧ САТ, ІЧ ДАТ), що свідчить про прямий вплив фактору куріння на процеси регуляції АТ у хворих з ГКС.