УДК 615.015.4

«Клінічна біохімія» – дуже популярний посібник, світовий тираж якого перевищив 80 000 примірників. Його використовують всьому світі й переклали десятьма мовами. Усі шість видань надавали студентам саме той обсяг інформації, який потрібен для розуміння й застосування клінічної біохімії в клінічному контексті. Сьоме видання зберігає той самий практичний і орієнтований на пацієнта підхід, завдяки якому попередні видання набули великої популярності. Попри простоту, оновлений текст зовсім не нудний: висвітлено всю найважливішу інформацію. Ми переглянули й оновили ілюстрації, яким посібник здебільшого завдячує візуальною привабливістю. Книга – ідеальне джерело для розуміння основ біохімічних аналізів та їх інтерпретації. Вона допоможе застосовувати отримані знання в клінічній практиці. Ми зберегли базову структуру, яка вже довела свою ефективність; після вступу йдуть розділи з базової біохімії, ендокринології та спеціалізованих досліджень. Посібник передусім призначений для тих, хто вперше вивчає цей предмет, водночас буде корисний для студентів старших курсів різних спеціальностей, включно з медициною, медсестринською справою, медико-біологічними науками й фармацевтикою, і стане в пригоді молодим лікарям.

Це видання книги Clinical Biochemistry: An Illustrated Colour Text, 7th edition (9780323880572) by Michael Murphy, Rajeev Srivastava, and Kevin Deans опубліковано за угодою з компанією Elsevier Ltd.

Науковий редактор українського видання – Любов Лаповець, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної лабораторної діагностики факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України, академік 
Національної академії наук вищої освіти України.

Над перекладом видання працювали: Віоріка Акімова, доктор біологічних наук, професор; Ганна Максимюк, доктор біологічних наук, професор; Наталія Козопас, доктор філосіофії; Наталія Бойків, кандидат медичних наук, доцент; Андрій Кость, кандидат медичних наук, доцент; Ольга Мартьянова, кандидат медичних наук, доцент; Оксана Ястремська, кандидат медичних наук, доцент; Надія Долинська, старший лаборант.

УДК 612.017.1(075.8)

У навчальному посібнику описано сучасні методи імунодіагностики, які за двохетапним принципом аналізу імунного статусу, а також селективним використанням їхніх груп відповідно до клініки захворювання чи проявів патологічного процесу дозволяють не тільки охарактеризувати окремі ланки імунного «каскаду» в патології, а й оцінити стан системи імунного гомеостазу.

УДК 616.89-008.454+616.127-005.8

Анотація. Тривожність та депресія належать до  поширених захворювань у  світі та Україні зокрема. Частота їх значно зросла протягом останніх 2 років у зв’язку зі збройним вторгненням російської федерації. Часто депресивні татривожні стани відзначають ізольовано, але часом вони поєднуються з різноманітною серцево-судинною патологією. У статті представлена відповідь на запитання: «Чи існує чіткий доведений зв’язок між розладами психоемоційного стану в осіб молодого віку та виникненням серйозних кардіологічних захворювань через 3–4 десятиліття?». Проведено аналіз довготривалого шведського дослідження, яке здійснювало анкетування 49 321 юнака віком 18–20 років перед їх призовом на  військову службу з  подальшим багаторічним спостереженням на  предмет виявлення в  них ішемічної хвороби серця. Отримані результати показали слабку і статистично несуттєву кореляцію між ранніми проявами депресії в юнаків та подальшим розвитком серйозної серцево-судинної патології в чоловіків зрілого віку. На противагу депресії, наявність тривожності сильно пов’язана з майбутнім розвитком ішемічної хвороби серця протягом наступних 4 десятиліть. Відносний ризик віддаленої в часі госпіталізації з приводу ішемічної хвороби серця та гострого
інфаркту міокарда в юнаків із симптомами депресії становив 1,18 (95% довірчий інтервал (ДI) 0,80–1,75) та 1,20 (95% ДI 0,75–1,90) відповідно. Для тривожності ці показники становили 2,44 (95% ДI 1,44–4,14) і 2,82 (95% ДI 1,56–5,11) відповідно.
Ключові слова: тривожність, депресія, ішемічна хвороба серця, віддалений ризик.

Підручник складено відповідно до нової навчальної програми за єдиним планом. Висвітлено загальні положення, етіологію, патогенез захворювань різних органів і систем, традиційні та сучасні можливості діагностики.

У розділі І описано управління якістю клінічних лабораторних досліджень, що на даний час є актуальним.

У наступних розділах описано сучасні уявлення про кровотворення та новітні аспекти діагностики захворювань крові згідно із критеріями класифікації ВООЗ.

У частині, присвяченій загальноклінічним і цитологічним дослідженням, велику увагу приділено правилам забору матеріалу та його підготовці до аналізу, фізико-хімічним властивостям, оцінюванню макро- й мікроскопічної картини при патології різних органів і систем. Наведено цитоморфологічні ознаки запальних і передпухлинних станів, доброякісних і злоякісних пухлин різних гістологічних типів.

УДК: 616.311.17-008.6-06:616.152.112-008.9:616.716.4-018.4:612.015.31]-092.9

Деструктивні зміни кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи визначають ступінь важкості перебігу та впливають на результат лікування захворювань пародонту. Порушення балансу макро- та мікроелементів призводить до структурно-функціональних змін у кістковій тканині коміркової частини нижньої щелепи, а в поєднанні з запальним процесом у м’яких тканинах пародонту веде до втрати зубів. Мінеральні елементи, які є депоновані в кістках, входять у буферні системи організму і здатні впливати на метаболічні процеси макроорганізму шляхом мобілізації в кров’яне русло.

Мета роботи. Порівняльний аналіз вмісту мінеральних елементів у кістковій тканині альвеолярного паростку нижньої щелепи щурів при змодельованому експериментальному пародонтиті, який виникає на тлі метаболічних порушень, і після проведеної фармакотерапевтичної корекції.

Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 80 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях віком 2-4 місяці і масою 120-200 г. Тварини були розділені на 5 груп (по 16 у кожній): дві контрольні – ІК (негативний контроль) і ІІК (умовно позитивний контроль) та три дослідні: ІД, ІІД, ІІІД. Контрольну (1-шу) групу склали тварини, які протягом усього експерименту перебували на стандартному раціоні віварію. Тваринам 2-5-ї груп моделювали пародонтит, для цього щурам вводили per os 0,04% розчин амонію хлориду (NH4Cl) протягом 30 діб. Тварини 3 групи з експериментальним пародонтитом отримували внутрішньом’язово 5% розчин мельдонію дигідрату 0,25 мг на 1 кг ваги. Тваринам 4-ї групи пародонтит коригували за допомогою препарату кальцію першого покоління – «Кальцію гліцерофосфат» із розрахунку 133 мг на 1 кг ваги щура. Тваринам 5-ї групи пародонтит коригували 5% розчином мельдонію дигідрату в поєднанні з кальцію гліцерофосфатом із розрахунку 133 мг на 1 кг ваги щура. Вміст цинку та магнію визначали атомно-абсорбційним методом, стронцію, кальцію, натрію, калію – атомно-емісійним, фосфору та заліза – фотометричним методом.

Результати дослідження. Зміна кількості елементів у кістковій тканині коміркової частини нижньої щелепи свідчить про нерівномірність та різні механізми перебігу процесу мінералізації в залежності від обраного засобу корекції. Позитивний ефект корекції проявляється в тому, що сприяє поступовому підвищенню ступеня щільності шляхом накопичення досліджуваних елементів у кістковій тканині нижньої щелепи щурів, що свідчить про зворотність патологічних змін на даному досліджуваному етапі експерименту. Висновки. Проведені дослідження підтверджують, що кісткова тканина коміркової частини нижньої щелепи є лабільною системою, яка активно реагує як на дію несприятливих чинників, так і на вплив коригуючих засобів зміною кількісного складу та процентного співвідношення макро- та мікроелементів.
Ключові слова: пародонтит, метаболічна модель, мінеральний склад кісткової тканини, фармакотерапевтична корекція.