УДК 377.1:369

У статті розкрито етико-деонтологічні прерогативи професійної готовності фахівців до  мед сестринської діяльності на основі вивчення їх мотиваційної сфери та професійної усталеності, з урахуванням професійного досвіду: на початку навчання, в процесі навчання і практики (клінічний менеджмент). Під час експерименту вивчалося відношення майбутніх медсестер до практики аби підвищити рівень їх готовності до фахового виконання обов’язків із подальшим професійним забезпеченням. Зазначено, що освітній процес відкриває широкі перспективи в напрямі формування  світогляду молодої людини. У цьому руслі проблема психофізичного здоров’я як складової професійної підготовки в контексті світоглядної орієнтації майбутніх фахівців в освітньому процесі  ЗВО, щороку набуває особливої  значущості, що пояснюють постійним погіршенням стану здоров’я молоді,зумовленими несприятливими соціально-економічними умовами в багатьох країнах світу й, зокрема, в Україні. Відповідно до вимог особистісного підходу визначено, що модель професійної готовності майбутнього фахівця (модель-контур) будується самим студентом як система особистих  параметрів професійної готовності (мотиваційного, орієнтаційного, операційного, вольового та оцінного) і реалізується завдяки діяльності навчального закладу із створення педагогічного  середовища для виховання особистості професіонала за попередньо заданими якостями. У процесі професійної підготовки медсестер виділено організаційно-педагогічні умови. Відповідно до  даного педагогічного забезпечення нами розроблено експериментальну програму управлінсько-педагогічних дій і розпочато її  впровадження як варіативного чинника експерименту. Інтерактивне середовище діалогу, взаємодії і співпраці суб’єктів-організаторів освітніх змін створювалося завдяки ініціюванню навчальним закладом консультацій, нарад, відгуків, рецензій, експертних анкет, анкет-оцінок ходу і результатів професійної підготовки.

УДК 378.091.12

У статті висвітлено можливості кібернетичного підходу до вивчення основ біомеханіки майбутніми лікарями. Оскільки кібернетичні моделі ґрунтуються на отриманні співвідношень між вхідними та вихідними функціями для чорного або сірого ящика, що представляє процес без розкриття його внутрішньої структури. Біомеханіка вивчає кінетичну діяльність живих систем з урахуванням усіх їхніх явищ, проводить дослідження закономірностей формування психомоторних і складних рухових навичок, а також заданих моделей локомоції та рухової поведінки людини і тварин. Нині актуальними є екзоскелети, що можуть вдягатися на все тіло людини або його частину, забезпечуючи ергономічну та структурну можливість адекватно рухати кінцівками, покращуючи при цьому силу та витривалість. Біомеханіка слугує теоретичною базою для вивчення низки дисциплін професійного циклу і забезпечує відповідний рівень природно-наукової підготовки майбутнього лікаря.

УДК 614.2:615.89:354: 615.5`0973

Актуальність, місія традиційної - східної медицини. Інтеграція досвіду сучасної класичної, західної та традиційної, східної медицини з метою створення ефективних технологій як профілактики, так і лікування, медичної реабілітації різних захворювань.

УДК 615.038;615.276

Метою роботи було виявити протизапальний ефект нового похідного з групи 4-тіазолідинонів — Les6490, для чого проведено порівняльне дослідження впливу двох засобів: сполуки Les6490 і німесуліду, який належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів з вираженою протизапальною, анальгезивною та жарознижувальною дією. Німесулід зараховують до високоселективних інгібіторів циклооксигенази та її ізоферментів (ЦОГ-2) і використовують за різних патологій опорно-рухового апарату. Новосинтезована сполука Les6490 належить до групи похідних 4-тіазолідинонів. Тіазолідинонове кільце входить до складу багатьох наявних потенційних антибактеріальних та протизапальних засобів, може комбінуватись з піразоловими фрагментами, які є фармакоформами тієї ж структури, і здатне сприяти підвищенню терапевтичної ефективності. У роботі досліджено особливості змін гематологічних показників у щурів за експериментального відтворення асоційованого запального процесу за використання моделі ад’ювант Фрейнда (ПАФ). У результаті дослідження протизапальної активності за гематологічними показниками препаратів — Les6490 та німесуліду — виявлено їхню протизапальну активність, яку можна вважати співставною з незначною перевагою сполуки Les6490. При цьому, не виявляючи впливу на кількісний рівень еритроцитів за ізольованого введення, в умовах запального процесу німесулід та Les6490 спричиняли вірогідне збільшення загальної кількості еритроцитів порівняно групою з модельованим запаленням. Не виявлено жодного впливу на кількість гемоглобіну. За аналізу показників лейкоцитарної формули активність сполуки Les6490 є схожою до німесуліду. Найбільш виражені зміни лейкоцитарної формули за АФ-індукованого запалення спостерігали з боку нейтрофілів: дія досліджуванної речовини Les6490 була вираженішою порівняно з дією німесуліду. Введення сполуки Les6490 частково спричиняло нормалізацію моноцитів, а за умов АФ-асоційованого запального процесу вірогідних змін не спостерігали.
Ключові слова: німесулід, Les6490, 4-тіазолідинони, нестероїдні протизапальні препарати, еритроцити, гемоглобін, лейкоцити

The aim of the work was to identify the anti-inflammatory effect of a newly synthesized drug from the group of 4-thiazolidinones. Thus, a comparative study of the effect of two agents was conducted: the drug Les6490 and the non-steroidal anti-inflammatory drug nimesulide. This drug belongs to the group of non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), which have pronounced anti-inflammatory, analgesic and antipyretic effects. Nimesulide belongs to highly selective inhibitors of cyclooxygenase and its isoenzymes (COX-2) and is used for treatment in various pathologies of the musculoskeletal system. The newly synthesized compound Les6490 belongs to the group of 4-thiazolidinone derivatives. The thiazolidinone ring is part of many existing potential antibacterial and anti-inflammatory agents, and can be combined with pyrazole fragments, which are pharmacophores of the same structure, and can contribute to …

УДК 616.831-005.1-039.76-085.81/.84

Актуальність. Проблема відновлення пацієнтів після перенесеного геморагічного інсульту є однією із актуальних питань сучасної реабілітації. Згідно статистичних даних у 48% хворих, які перенесли інсульт, спостерігаються інвалідизуючі геміпарези, у 30% — розвиваються психоорганічні синдроми та лише 10-15% пацієнтів повертаються до праці. Це свідчить про актуальність даної проблеми та необхідність пошуку шляхів удосконалення та оптимізації відновного процесу в даної групи хворих. Одним із факторів порушень мозкового кровообігу є дисбаланс нуклеїнового номеостазу, він корелює із важкістю захворювання, що дозволяє оцінити динаміку вогнищевої та загальномозкової симптоматики.