УДК 616.315+616.317)]-007.254–036–089–053.2

Щілина губи і піднебіння залишається однією з найпоширеніших вроджених вад розвитку. Двобічна щілина вважається найскладнішою формою вади. Немає одностайної думки у виборі часу і методу оперативного лікування. Проте більшість публікацій присвячені двоетапному методу закриття дефекту і рекомендують проводити повну корекцію до 24 місяців. Цей клінічний випадок відрізняється від загальноприйнятого підходу лікування дітей з двобічними розщелинами губи та піднебіння, оскільки пацієнт звернувся по медичну допомогу в пізньому віці, зокрема в 11 років, через ряд суб’єктивних і об’єктивних причин

УДК 612.821–053.66

Екосистемні зміни довкілля на планеті, у тому числі в Україні, посилюють несприятливі тенденції у здоров’ї людей, у тому числі сприяють виникненню і поширенню інфекційної патології, зокрема, трансмісивних захворювань. Сучасна геополітична ситуація у державі вимагає розуміння спектру біологічних загроз як для цивільного населення, так і для специфічних контингентів, які перебувають на територіях природної циркуляції збудників. З метою встановлення впливу комплексу чинників на епідемічний процес при трансмісивних інфекціях вивчено структуру та інтенсивність захворюваності на актуальні нозологічні форми за 2004-2023 роки.

УДК 612.821–053.66

Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна зооантропонозна хвороба, що є ендемічною для України. У процесі еволюції відбулися зміни екологічних типів сказу. Від давніх часів до початку XVII ст. переважав природно осередковий екотип, у XVII-XIX століттях – міський, у XX ст. і до сьогодні – міський і природно осередковий, а також перехідний між ними варіант. Резервуаром вірусу в осередках міського типу були собаки (Canis lupus familiaris або Canis familiaris), а в природно осередкових – переважно лисиці руді (Vulpes vulpes) та вовки. У повоєнні роки на території Польщі та України сформувався природно осередковий екотип сказу, де резервуарами збудника є лисиця руда. В результаті багаторічної кампанії пероральної вакцинації проти сказу вільноживучих лисиць країни Єврозони є вільними від цього захворювання.

УДК 37.013
У статті здійснено аналіз європейського вектору досліджень українських компаративістів про розвиток вищої та університетської освіти задля визначення здобутків, вузьких місць і перспектив формування історіографії цієї проблеми. Показано, що спрямованість України на інтеграцію до європейського простору вищої освіти актуалізувала вивчення зарубіжного досвіду розвитку вищої та університетської освіти. На початку ХХІ ст. дослідження цієї проблеми стало одним з пріоритетних напрямків української педагогічної компаративістики та інших галузей знань. Це зумовило нагромадження значного масиву різновидових праць з означеної проблеми – дисертацій, монографій, навчальних посібників, статей, матеріалів конференцій тощо. З’ясовано, що українська історіографія про розвиток зарубіжної вищої та університетської освіти є складною та багатоаспектною. Її міждисциплінарний характер виявляється в студіях, підготовлених у галузях філософії освіти, педагогічної компаративістики, управління, економіки і фінансів тощо. З огляду на  територіально - просторову і тематично-змістову спрямованість досліджень, у структурі історіографії виокремлюємо п’ять умовних взаємопов’язаних блоків праць, у яких вища та університетськаосвіта розглядається: 1)
як світова та регіональні системи освіти; 2) у контексті феноменів «Болонський процес/європейський освітній простір – зарубіжні країни –Україна»; 3) в окремих регіонах (переважно європейському); 4) у різних країнах; 5) аспектно в ракурсі основного предмета дослідження

УДК: 616.411-089.12-053.2

На сьогодні хірургія селезінки є досить актуальною проблемою дитячої хірургії. Існують захворювання, при яких тільки спленектомія дозволяє дитині жити повноцінним життям. До таких відносять: серповидно- клітинну анемію, ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру, спадковий мікросфероцитоз (хвороба Мінковського- Шоффара), таласемію, аутоімунну гемолітичну анемію. Селезінка вражається при тупій травмі живота у дітей в 25 % – 30 % випадків. Втрата більше 45 % обʼєму циркулюючої крові призводить до нестабільного гемодинамічного стану дитини. Питання хірургічного лікування і збереження селезінки при гемоперитонеумі внаслідок її ушкодження є життєво необхідними.