УДК : 616.111-091.10.02-616.314-07+616.33/340-001

Актуальність. Проблемі захворювань слизової оболонки порожнини рота (СОПР) присвячена значна кількість наукових досліджень, що пов’язано зі складністю їх діагностики, високою різноманітністю, поширеністю та труднощами лікування. Доволі часто вони виникають на фоні загальносистемних захворювань організму (уражень шлунково-кишкового тракту (ШКТ), сполучної тканини, ендокринних уражень тощо), що потребує певного раціонального підходу до їх діагностики та лікування. В етіології хронічних захворювань ШКТ (гастритів, панкреатитів, виразки шлунку) покладено вживання твердої, гострої, гарячої їжі, вживання алкоголю, а також жирної та смаженої їжі з використанням термопероксидних харчових жирів за умов термічної обробки, в яких відбувається утворення вільних радикалів, пероксидів, альдегідів, кетонів та інших речовин, які мають токсичні властивості. Низкою досліджень показаний вплив порушень споживання жирів на виникнення захворювань ШКТ та на ураження СОПР і пародонта. У низці експериментальних робіт показано, що в результаті згодовування щурам таких жирів, розвиваються запально-дистрофічні процеси в печінці, слизовій оболонці товстої кишки, в тканинах пародонта. У доступній нам науковій літературі ми не знайшли публікацій, де б досліджувалося питання впливу захворювань ШКТ, які виникають внаслідок нераціонального харчування, а саме впливу високожирового раціону та харчових пероксидних жирів, на стан СОПР. У зв’язку з тим, що споживання термопероксидних жирів населенням України збільшується з кожним роком, і, враховуючи існуючі дані про шкідливість продуктів термопероксидації, можна вважати актуальним проведення наукових досліджень по розробці способів профілактики та
лікування захворювань СОПР з урахуванням патогенетичних механізмів.
Мета роботи – вивчити зв’язок та взаємообтяженість розвитку і перебігу захворювань слизової оболонки порожнини рота та уражень травного тракту, які розвиваються на тлі нераціонального харчування.
Матеріали та методи дослідження. У рамках дослідження проведено систематичний аналіз наукової літератури з використанням провідних баз даних, таких як PubMed, MEDLINE, The Cochrane Library та інших. 

УДК: 616.311.2-002+616.314.17-008.64)]-06:616.314.2-007.272]-036-08-059-084

Дубас Максим Андрійович. Особливості перебігу, комплексне лікування та профілактика захворювань пародонту, ускладнених розладами функціональної оклюзії : ... дис. ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 / М. А. Дубас. - Львів, 2025. - 209 с. - Бібліогр.: с. 176-196. (188 назв).

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної стоматології − клініко-
лабораторне та функціональне обґрунтування підвищення ефективності стоматологічної реабілітації пацієнтів з патологією пародонта, ускладненою
розладами функціональної оклюзії.
1. Виявлено високу поширеність оклюзійних розладів (82,42±2,97%) у пацієнтів з патологією пародонта. Найвищий відсоток гінгівіту спостерігали
при ортодонтичній патології (51,43±8,57%). Генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступеня у найбільшій кількості було виявлено при дефектах зубних рядів. Референтне значення індексу PSR було найнижчим у пацієнтів з ортодонтичною патологією (2,96±0,25 бали), у осіб з іншими оклюзійними
інтерференціями показники індексу свідчили про необхідність пародонтологічної допомоги (3,23±0,26 бали, 3,41±0,30 бали та 3,52±0,28 бали).
Середнє значення індексу РМА у хворих з ортодонтичною та ятрогенною патологією і надмірною стертістю зубів відповідали верхній межі середнього ступеня запального процесу у тканинах пародонта (44,81±6,16%, 48,76±6,63%, 47,16±6,23%, р>0,05), у пацієнтів з дефектами зубних рядів показник засвідчував початок важкого ступеня запалення ясен (52,75±7,13%). Значення Індексу кровоточивості ясенних сосочків було найменшим у пацієнтів з ортодонтичною патологією (1,82±0,20 балів), найвищим – у хворих з дефектами зубних рядів (2,71±0,26 балів, р<0,05). Усереднені значення гігієнічного індексу відповідали «незадовільній» гігієні ротової порожнини.
2. Спостережено значні порушення гомеостазу ротової порожнини: виявлено явища гіпосалівації (швидкість слиновиділення - 0,36±0,04 мл/хв), прямо пропорційно пов’язані з підвищенням в’язкості слини (1,69±0,16 мПас), зсув кислотно-лужної рівноваги ротової порожнини по типу функціонального ацидозу (рН - 5,50±0,49), підвищений вміст муцину (3,55±0,52 г/л) та білка (3,78±0,61 г/л) у ротовій рідині, що підтверджувалось скаргами пацієнтів з генералізованим пародонтитом, ускладненим розладами функціональної оклюзії, на сухість у порожнині рота.
3. Виявлено суттєві зміни мікробіому ротової порожнини при асоціації патології пародонта та оклюзійних інтерференцій: низький вміст корисної
мікробіоти у біотопі пародонтальних кишень - лактобатерій (30,00±8,50 %), Str. Salivarius (33,33±8,75%) та великий відсоток пародонтопатогенної мікрофлори: Peptostreptococcus - 86,67±6,31%, P. gingivalis - 83,33±6,92%, Р. intermedia - 93,33±4,63%, р<0,01. Збудник запальних процесів S.aureus, спостерігали у 86,67±6,31%, р<0,01.
4. Підтверджено порушення оклюзійних співвідношень за данимидіагностики Т-Scan у пацієнтів з генералізованим пародонтитом на тлі
оклюзійних інтерференцій: найменша площа оклюзійних контактів (19,02±3,82мм2), найвищий індекс асиметрії сили між сторонами (17,57±3,02%), рівномірні оклюзійні контакти лише у 2 пацієнтів (6,67%), надмірний контакт у центральній оклюзії у найбільшої кількості пацієнтів (46,67%). При зміщенні нижньої щелепи з положення центрального співвідношення у латеральну та передню оклюзію за силовим навантаженням було досліджено максимальну кількість контактів-перешкод (23,33%). У хворих основної групи досліджено найвищий час оклюзії, дезоклюзії та час досягнення максимальної кількості міжзубних контактів (0,58±0,10 с, 0,68±0,10 с, 0,56±0,08 с), на противагу контрольної групи.
 5. Впровадження розпрацьованого алгоритму для лікування патології пародонта у пацієнтів з розладами функціональної оклюзії сприяло усуненню запалення та кровоточивості ясен. У найдовший термін спостереження (1 рік) виявлено найвищий відсоток осіб зі «стабілізацією» стану тканин пародонта (77,08±6,13%, р<0,01). Запропонований комплекс дозволив досягти ремісіїї генералізованого пародонтиту, що підтверджувалось позитивною динамікою лабораторних, мікробіологічних та функціональних показників, як у найближчі, так і у віддалені терміни спостереження.

УДК 616.21-053.5(477.83)

Актуальність: За останнє десятиріччя стан здоров’я та фізичний розвиток дитячого населення України погіршуються. Згідно з дослідженнями, на зниження рівня дитячого здоров’я впливають чинники, пов’язані з неправильною організацією навчального навантаження та умов навчання, харчування, побуту і дозвілля школярів, наявністю у них шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю), нервовим перенапруженням, викликаним частими тривогами та війною в Україні, екологічними проблемами, а нерідко – з несприятливим спадковим і біологічним анамнезом, зростанням морфо-функціональних відхилень тощо. При порушенні носового дихання вдихання повітря відбувається через рот. Тривале ротове дихання може призвести до дисбалансу в лицевій мускулатурі та черепно-лицевій структурі, що у свою чергу сприяє порушенню балансу стоматогенних функцій. Тому стоматологи можуть бути першими медичними працівниками, які контактують з дитиною з ротовим диханням. Для забезпечення умов належного розвитку дітей, особливо з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей формування імунної системи в різні вікові періоди, необхідний постійний моніторинг показників здоров’я дитячого населення, планування, організація та контроль за здійсненням заходів щодо збереження здоров’я підростаючого покоління.

Мета: Оцінити поширеність хвороб ЛОР органів у школярів Львівської області за даними анкетування батьків під час профілактичних оглядів учнів 1-х, 6-х та 9-х класів вибраних шкіл області.

Матеріали і методи дослідження: Дослідження проведено в рамках спільного проєкту департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації (ЛОВА), департаменту охорони здоров’я ЛОВА, Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила Галицького та Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України. Для участі було обрано 10 пілотних шкіл. Співробітниками кафедри оториноларингології ЛНМУ імені Данила Галицького з метою попередньої оцінки батьками стану отоларингологічного здоров’я їхніх дітей було розроблено анкету, яку заповнювали батьки дітей, що входили у досліджувані групи. Анкета складалася із 59 запитань, з них 15 закритих та 44 напівзакритих за типами відповідей. В опитуванні взяли участь батьки дітей віком 6-15 років.

Результати дослідження та їх обговорення: Загальна кількість учнів у 1-х, 6-х, 9-х класах (64) становила 1589 дітей. Із них у першому етапі дослідження (заповнення анкет) у період з січня по квітень 2024 р. взяли участь батьки 941 дитини (59,2%). Серед них: учнів 9-го класу – 215 (22,8%), 6-го класу – 360 (38,3%) та 1-го класу – 366 (38,9%) осіб. Найпоширенішою скаргою батьків була скарга на порушення носового дихання, а саме – 271 (28,8%) респондент відповів ствердно на це запитання. Серед них на періодичне порушення скаржилися 257 (98,5%) осіб та на постійне – 14 (1,5%) осіб. Досить часто батьків турбувало також хропіння дитини вночі, на яке вказали 232 (24,7%) особи із опитаних. Періодичне чхання у дитини відзначили 232 (24,7%), сезонне – 73 (7,8%), постійне – 3 (0,3%) батьків-респондентів. При цьому 27 (2,9%) дітей мали такі проблеми понад 1 рік, 9 (1%) дітей – більше 3-х місяців. При оцінці зв’язку між факторною та результативною ознаками шляхом аналізу довільних таблиць сполученості з використанням критерію χ2 встановлено статистично значущий зв’язок між зменшенням віку дітей і збільшенням захворюваності (кількість ГРЗ, порушення носового дихання, захворювання верхніх відділів органів дихання, захворювання мигдаликів, частота отитів).

Висновки: Під час анкетування батьків школярів перших, шостих та дев’ятих класів 20,7% респондентів висловили скарги на ті чи інші проблеми з боку ЛОР органів у дітей, а 27% вказали на наявність хвороби на час опитування. Найчастіше батьки скаржилися на: проблеми з носовим диханням (28,8%) хропіння дітей вночі (24,7%), періодичне (24,7%) чи сезонне (7,8%) чхання, хвороби горла (25,4%). Встановлено статистично значущий зв’язок між зменшенням віку дітей і збільшенням захворюваності (кількість ГРЗ, порушення носового дихання, захворювання верхніх відділів органів дихання, захворювання мигдаликів, частота отитів). Враховуючи найчастішу кількість випадків і найважчий ступінь проявів ураження ЛОР органів у першокласників на фоні анатомо-фізіологічних особливостей становлення імунної системи в цьому віці, необхідно звернути увагу на підвищення якості та рівня медичної допомоги із оздоровленням, санацією вогнищ інфекції (зокрема, ЛОР органів і системи зубних рядів) при підготовці дітей до школи.

Ключові слова: діти, школярі, профілактичний огляд, хвороби ЛОР органів, носове дихання, хропіння.

УДК 616.311.2-002+616.317.17-008.6)]-06:616.1/.8]-084

Мета роботи – проаналізувати сучасні наукові тенденції щодо особливостей профілактики захворювань пародонту, які виникають на тлі соматичних захворювань.

Методи: Провели аналіз фахових наукових джерел, у яких представлені численні методи профілактики та лікування уражень тканин пародонту на тлі різних загальносоматичних захворювань, зокрема у період вагітності.

Результати та їх обговорення. Вивчено та проаналізовано доступні наукові літературні джерела, в яких висвітлені сучасні методи профілактики захворювань тканин пародонту та проведено узагальнення даних про новітні погляди на профілактику дистрофічно-запальних захворювань пародонту в осіб зі загальносоматичними захворюваннями. Усі автори відзначають, що профілактика захворювань пародонту без урахування факторів етіопатогенезу соматичної патології, особливостей перебігу та лікування фонового захворювання є малоефективною. Проведення заходів комплексної профілактики хвороб пародонту в пацієнтів із супутніми захворюваннями є дуже важливим, оскільки системні захворювання збільшують частоту та поширеність і значно ускладнюють перебіг зі схильністю до прогресування дистрофічно-запальних процесів в тканинах пародонту у людей різного віку.

Висновки.Актуальним є пошук нових сучасних методів діагностики та індивідуального підходу до профілактики змін тканин пародонту на тлі загальної патології. Єдиний шлях розв’язання цієї проблеми – детальне вивчення соматичного та стоматологічного анамнезу, змін у всіх системах організму, на основі якого можливе створення обґрунтованого комплексу індивідуальних профілактичних заходів та удосконалення терапії виявлених порушень у тканинах пародонту.

Ключові слова: захворювання пародонту, тканини пародонту, генералізований пародонтит, соматичні захворювання,  вагітність, профілактика.

The Peculiarities of the Prevention of Periodontal Diseases in Persons with Somatic Diseases

The purpose of the work is to study modern scientific peculiarities of the tendencies of prevention of periodontal diseases that develop on the background of somatic diseases.

Methods: An analysis o f professional scientific sources, which presents many methods o f prevention and treatment o f periodontal
diseases on the background o f various somatic diseases, in particular during pregnancy.

Results and discussion. Available scientific literature sources in which modern methods of prevention of periodontal diseases are covered and the generalization of data on the newest views on prevention of dystrophic and inflammatory periodontal diseases at persons with general somatic diseases are studied and analyzed. All authors note that the prevention of periodontal disease without taking into account the factors of etiopathogenesis of somatic pathology, the course and treatment of the background disease is ineffective. Comprehensive prevention of periodontal disease in patients with comorbidities is very important because systemic diseases increase the frequency and prevalence and significantly complicate the course with a tendency to progress to dystrophic and inflammatory processes in periodontal tissues in people of all ages.

Conclusions. The search for new modern methods of diagnosis and individual approach to primary and secondary prevention of changes in periodontal tissues on the background of general pathology is relevant. The only way to solve this problem is a detailed study of somatic and dental history, changes in all body systems, on the basis of which it is possible to create a reasonable set of individual preventive measures and to improve the treatment of periodontal disorders.

Key words: periodontal diseases, periodontal tissues, generalized periodontitis, somatic diseases, pregnancy, prevention.

УДК: 616. 31– 085.– 24

Резюме.Для досягнення стабілізації патологічного процесу та ліквідації його на самих ранніх стадіях  велике значення має проведення своєчасної комплексної терапії. Враховуючи це, розробка більш ефективних методів медикаментозного лікування представляє значний практичний і теоретичний інтерес. Одним з перспективних наукових напрямків фармакотерапії стоматологічних захворювань є цілеспрямоване покращення репаративної регенерації навколозубних тканин.

Мета роботи - удосконалення фармакотерапії, репаративної регенерації слизової оболонки і тканин пародонта зокрема, у комплексному лікуванні стоматологічних захворювань.

Матеріал і методи. Комплексне лікування генералізований пародонтиту ІІ ступеня важкості проводили у 94 осіб без супутніх соматичних захворювань (56 осіб склали основну групу із застосуванням розробленого нами гелю та 38 осіб – групу контролю, де лікування проводили загальноприйнятими методами) по результатах протокольного пародонтологічного ведення та планом лікування (комплексне лікування із хірургічними етапами). Для об’єктивізації стану тканин пародонта в пацієнтів використовували клінічні дані та індексні оцінки, контролювали післяопераційний статус. Лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота проведено  12 особам із діагнозом червоний плескатий лишай (ерозивна  та ерозивно-набрякова форма), гель застосовано у 7 хворих у порівнянні із 5 пацієнтами, яким призначали «Пантестин» і «Бепантен». Спостерігали динаміку перебігу захворювання за суб’єктивними та об’єктивними даними.

Результати й обговорення клінічної оцінки розробленого нами гелю свідчать пропозитивний терапевтичний ефект при лікуванні генералізованого пародонтиту та захворювань слизової оболонки порожнини рота.

Висновок. Добрий терапевтичний ефект гелю зумовлений ранозагоювальною, протизапальною, антимікробною, протинабряковою та місцевознеболювальною дією даного препарату.

Ключові слова:  тканини пародонта, слизова оболонка ротовоъ порожнини,генералізований пародонтит, червоний плескатий лишай, фармакотерапія, лікувальний гель.

 Improvement of pharmacotherapy of periodontal diseases and diseases of the oral mucosa

Resume. To achieve stabilization of the pathological process and eliminate it in the earliest stages, it is of great importance to conduct timely comprehensive therapy. Given this, the development of more effective methods of drug treatment is of considerable practical and theoretical interest. One of the promising scientific directions in conservative treatment of dental diseases is purposeful improvement of the reparative regeneration of tissues around the tooth.

The purpose of the work is to improve pharmacotherapy, reparative regeneration of the mucous membrane and periodontal tissues in particular, in the complex treatment of dental diseases.

Material and methods. Complex treatment of generalized periodontitis II severity was performed in 94 people without concomitant somatic diseases (56 people formed the main group using the gel developed by us and 38 people - control group) according to the results of periodontal management protocol and treatment plan (complex treatment with surgical stages). To objectify the state of periodontal tissues in patients, clinical data and index scores were used, and postoperative status was monitored. Treatment of diseases of the mucous membrane of the oral cavity was carried out by 12 patients with lichenplanus(erosive and erosive-edematous form), the gel was applied to 7 patients compared to 5 patients who were prescribed «Pantestin» and «Bepanten». The dynamics of the disease was observed according to subjective and objective data.

The results and discussion of the clinical evaluation of the gel we developed indicate a positive therapeutic effect in the treatment of generalized periodontitis and diseases of the oral mucosa.

Conclusion. The positive therapeutic effect of the gel is caused by wound healing, anti-inflammatory, antimicrobial, anti-edema and locally analgesic effect of this drug.

Key words: periodontal tissues, oral mucosa, generalized periodontitis, lichen planus, pharmacotherapy, therapeutic gel.