Intrauterine infection occurs as a result of transplacental, amniotic, ascending or descending infection. The spectrum of pathogens is diverse: bacteria, viruses, fungi, protozoa, mycoplasmas, chlamydia, and combinations of pathogens. When an infection enters the body of a pregnant woman, pathological changes in the fetus and amniotic fluid structures can have varying degrees of severity, from local to generalized. Cytomegalovirus infection is a widespread infection in the human population and affects 50 to 100% of the adult population. The infection leads to miscarriage, severe complications during pregnancy, birth of severely premature babies, birth of children with congenital malformations and pathology of internal organs, autism, further lag in physical and mental development, and disability of children. Timely prevention of CMV infection before and during pregnancy, compliance with hygiene standards, knowledge of a healthy lifestyle, culture of sexual relations, contraceptive methods and methods of prevention of sexually transmitted infections, rules of care for children with disabilities and the elderly, identification and formation of risk groups among pregnant women for primary infection or relapse of a chronic process, timely laboratory diagnosis of the activity of the infectious process and specific treatment.
Intrauterine infection occurs as a result of transplacental, amniotic, ascending or descending infection. The spectrum of pathogens is diverse: bacteria, viruses, fungi, protozoa, mycoplasma, chlamydia, and combinations of pathogens. When an infection enters the body of a pregnant woman, pathological changes in the fetus and amniotic fluid structures can have varying degrees of severity, ranging from local to generalised.
Cytomegalovirus infection is a widespread infection in the human population, affecting 50 to 100% of the adult population. The infection leads to miscarriage, severe complications during pregnancy, birth of severely premature babies, birth of children with congenital malformations and internal organ pathologies, autism, further lagging in physical and mental development, and disability of children. Timely prevention of CMV infection before pregnancy and during pregnancy, compliance with hygiene standards,
knowledge of leading a healthy lifestyle, culture of sexual relations, methods of contraception and methods of preventing infection with sexually transmitted infections, rules for caring for disabled children and the elderly , identification and formation of risk groups among pregnant women regarding primary infection or recurrence of a chronic process, timely laboratory diagnosis of the activity of the infectious process and carrying out specific treatment - make it possible to bear a healthy child, give birth to a healthy generation, and, accordingly, for the country - to have a healthy nation.
Встановлено, що застосування фізичних вправ з гирями формує базу для розви-тку основних фізичних якостей, позитивно впливає на покращення резерву функцій зовнішнього дихання, функціонального стану серцево-судинної системи, відновлення частоти серцевих скоро-чень, сприяє розвитку м’язової системи та покращенню рівня фізичного здоров’я студентів. Доведено, що студенти, які займалися фізичними вправами з гирями, досягли «безпечної зони» рівня фізичного здоров’я, що сприяло покращенню їхнього самопочуття, підвищенню ефективнос-ті навчання та готовності до виконання завдань майбутньої професійної діяльності.
УДК 616.351-006.6-071.1 : 614. 2
Мета дослідження –оцінити рівень обізнаності населення про КРР та його скринінг для опрацювання ефективних сані-тарно-просвітницьких заходів.
Матеріали та методи.Соціологічним опитуванням охоплено 1102 особи (45‒75 років) у Львівській, Волинській та Рівненській областях. Опитування – анонімне, добровільне, проводилось у 2024 році за допомогою анкети. Дані опрацьовані у програмі Excel, проведено кореляційний аналіз Спірмена.Обробка даних:дані опрацьовані за допомогою програми Excel і представлені у вигляді відсоткових значень і їх похибок та проведено кореляційний аналіз Спірмена.
Результати.Аналіз даних виявив недостатню обізнаність населення щодо КРР та його скринінгу. 19,87±1,20% респон-дентів не знають про симптоми захворювання, а 59,98±1,48% не обізнані про рекомендований вік початку скринінгу.Основним джерелом інформації про скринінг виступає сімейний лікар – 71,14±1,36% респондентів надають перевагу отриманню відомостей саме від нього. Основними бар’єрами скринінгу є страх перед процедурою (69,96±1,38%) та нестача інформації (44,10±1,50%). Лише 40,10±1,50% знають про два основні методи скринінгу, такі як аналіз калу на приховану кров і колоноскопія.
Висновки. Подолання бар’єрів для скринінгу потребує інформаційних кампаній та освітніх програм, що підвищить рівень участі у ньому населення та зменшить смертність від КРР.
Ключові слова: скринінг, злоякісні новоутворення, онкологія, колоректальний рак, модель, профілактика, обізнаність, громадське здоров’я.
Introduction. Colorectal cancer (CRC) is the third most common cancer worldwide in both men and women. Early detection of CRC significantly enhances survival rates, yet a considerable proportion of cases are diagnosed at advanced stages. Timely removal of polyps and precancerous lesions during colonoscopy prevents disease progression. Public awareness of CRC and its screening, particularly among general practitioners/family doctors (GPs) and healthcare managers, is crucial to increasing participation in screening and reducing mortality.
Purpose. The study aims to assess the level of public awareness regarding CRC and its screening methods among residents aged 45–75 in three regions of Western Ukraine. This research seeks to provide evidence-based insights for developing preventive health education strategies.
Materials and methods. A sociological survey was conducted among 1102 participants from Lviv, Volyn, and Rivne regions in 2024. The survey employed a structured questionnaire comprising 27 questions, targeting awareness of CRC symptoms, risk factors, and screening methods. The data collection process adhered to ethical standards, ensuring anonymity and voluntariness of participation. The questionnaire included dichotomous, closed, and semi-closed questions. Data analysis was performed using Microsoft Excel, presenting results as percentages with associated errors. Additionally, Spearman’s rank correlation coefficient was applied to identify statistically significant relationships. Methods such as systemic analysis, logical generalization, bibliometric review, sociological, analytical, and statistical methods were employed.
Results. The survey revealed variable levels of awareness about CRC symptoms among respondents. The most recognized symptom was blood in the stool, identified by 56.53±1.49% of participants, followed by prolonged constipation or diarrhea 42.11%±1.49%, unexplained weight loss 41.92%±1.49%, and abdominal pain or discomfort 40.47%±1.48%. Awareness levels were significantly higher among respondents with higher education 66.23%±2.72% compared to those with incomplete secondary education 39.58%±4.99%. Gender differences were also noted, with women demonstrating greater awareness of symptoms such as blood in the stool (61.85%±1.92% vs. 49.25%±2.32%; p≤0.001).Regarding CRC screening, 54.54%±1.50% of respondents were aware of its availability, while 59.98%±1.48% were unaware of the recommended age to commence screening. Nearly half (49.91%±1.51%) recognized a family history of CRC as a risk factor, yet 23.59%±1.28% could not identify any risk factors. Family doctors were the preferred source of information for 71.14%±1.36% of participants, highlighting their crucial role in public health education. Internet and mass media were secondary but notable sources, particularly among respondents with higher education. However, 8.98%±0.86% of participants expressed a lack of interest in CRC topics, correlating with lower education levels and reduced awareness of screening guidelines.Key barriers to CRC screening included fear of the procedure (69.96%±1.38%) and insufficient information (44.10%±1.50%). These findings underscore the necessity of educational campaigns emphasizing the safety and importance of screening. Women and individuals with higher education exhibited greater apprehension toward the procedure, indicating the need for tailored reassurance strategies.
Conclusions. The study highlights a substantial gap in CRC awareness and screening practices among the target population. Results suggest that educational interventions should prioritize family doctors as information conduits while leveraging digital and mass media to enhance outreach. Addressing misconceptions and procedural fears through focused campaigns could significantly increase participation in CRC screening programs. By fostering public awareness, particularly among less informed and male subpopulations, the study aims to contribute to reducing CRC-related morbidity and mortality rates in Ukraine.
Key words: screening, malignant neoplasms, oncology, colorectal cancer, model, prevention, awareness, public heal
Актуальність зумовлена потребою прикладної верифікації концептуальної моделі, що інтегрує соціологічні дані у біостатистичні показники для виявлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення. Модель усуває методологічну прогалину в медичній науці України, пов’язану з відсутністю інтегрованого підходу, нестачею стандартизованих методів оцінки факторів ризику та браком доказової верифікації соціологічних результатів, а її впровадження забезпечує комплексну методику, що підвищує точність аналітики та ефективність управлінських рішень у сфері охорони здоров’я.
Мета дослідження Прикладна верифікація наукової методології як складової концептуальної моделі встановлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення на основі соціологічних даних.
Матеріали й методи. Проведено комплексне прикладне когортне аналітично-описове дослідження з елементами системного моделювання. Аналітико-управлінська модель, побудована на засадах евристичної теорії моделювання та біопсихосоціального підходу Д. Енгеля, структурована у вигляді багаторівневої логіко-семантичної схеми. Методика поєднує якісний аналіз (контент-аналіз, експертне оцінювання) із кількісними методами (біостатистика, оцінка ризиків, кореляційний аналіз), що дозволяє виявити зв’язки між змінними, кількісно оцінити вплив факторів ризику та обґрунтувати адресні медико-соціальні інтервенції.
Результати. У результаті прикладної верифікації Концептуальної моделі встановлено структуровані причинно-наслідкові зв’язки між суб’єктивними оцінками респондентів (за результатами анкетного опитування) та біопсихосоціальними чинниками, що впливають на загальний стан життя населення. Реалізація етапів «Крок–1» та «Крок–2» моделі дозволила достовірно виявити групи детермінант і факторів ризику, біостатистично вимірявши їх вплив. Отримані дані підтвердили наукову доцільність поєднання соціологічних індикаторів із кількісною оцінкою ризиків з допомогою алгоритмів Моделі, що забезпечило доказову основу для формування управлінських висновків та медико-соціальних інтервенцій.
Висновок. Результати прикладного аналізу запропонованої концептуальної моделі підтвердили науково обґрунтовану інтеграцію соціологічних даних у біостатистичні показники з метою виявлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення. Проведена верифікація засвідчила усування методологічніого розриву між соціологічними даними та біостатистичними методами, що підвищує точність досліджень і ефективність моделі у визначенні факторів ризику, формуванні доказових висновків і прийнятті управлінських рішень у сфері охорони здоров’я, що підтверджує її практичну значущість і методологічну новизну та якість впровадження цільових медико-соціальних інтервенцій.
Ключові слова: біопсихосоціальний стан населення; концептуальна модель; прикладна верифікація; соціологічне дослідження; біостатистичний аналіз; фактори ризику; доказова аналітика; управління охороною здоров’я; інтегрована методика.
Introduction. The study is driven by the need for an applied verification of a Conceptual Model that integrates sociological data into biostatistical indicators to identify cause-and-effect relationships within the biopsychosocial state of the population. The Model addresses a methodological gap in Ukrainian medical science, namely the lack of an integrated approach, the absence of standardised methods for assessing risk factors, and the insufficient evidence-based validation of sociological findings. Its implementation offers a comprehensive methodology that enhances the precision of analytics and the effectiveness of managerial decisions in the field of public health.
The aim of the study. Applied verification of the scientific methodology as a component of the Conceptual Model for establishing cause-and-effect relationships in the biopsychosocial state of the population, based on sociological data.
Materials and Methods. A comprehensive, applied, cohort-based analytical-descriptive study was conducted, incorporating elements of systems modelling. The analytical and managerial model, developed on the principles of heuristic modelling theory and G. Engel’s biopsychosocial approach, is structured as a multi-level logical-semantic framework. The methodology combines qualitative analysis (content analysis, expert evaluation) with quantitative methods (biostatistics, risk assessment, correlation analysis), enabling the identification of relationships between variables, the quantitative evaluation of risk factor impact, and the justification of targeted medico-social interventions.
Results. As part of the applied implementation of the Conceptual Model for identifying cause-and-effect relationships within the biopsychosocial state of the population, a systematic integration of sociological and biostatistical analysis was carried out. This enabled the transformation of qualitative subjective assessments into quantitatively measurable analytical indicators. The key instrument for this transformation was the generalised factor rating (ZFR index), which reflects the average standardised assessment of a factor’s impact on population life quality.
Through the execution of “Step 1” and “Step 2” of the Model, a range of determinants and corresponding risk factors was identified and recorded in a structured matrix. The analytical methodology included the calculation of ZFR indices for each factor, their thematic grouping, and ranking of influence based on an interval scale. This ensured a consistent transition from individual responses to aggregated systemic evaluations.
Subsequently, biostatistical methods were applied: – correlation analysis to determine the strength and direction of relationships between independent variables and the dependent variable (ZFR); – regression analysis to assess directed influence; – Student's t-test to evaluate statistical significance.
As a result, key influencing factors on subjective quality of life perception were identified, their levels of significance substantiated, and the expected shifts in ZFR under variable changes were established.
An illustrative example of the model’s application was the evaluation of the psycho-emotional factor 1.2 “Meaning in life,” which among a sample of 432 respondents showed an exceptionally high subjective score (ZFR = 93.52). The strong correlation with the composite indicator (r = +0.81) and a high standardised regression coefficient (β = 0.58) confirmed a robust and statistically valid impact. The expected ZFR shift (ΔZFR) of 2.70 supports its predictive value.
A p-analysis with t-statistic calculation revealed extremely high statistical significance (p < 0.000001), justifying the inclusion of this factor among priority targets for future psychosocial interventions. The algorithm for conclusion formulation, developed within “Element 6” of the Model, integrates both quantitative and qualitative dimensions of impact assessment, enabling comprehensive, evidence-based interpretation of findings.
Overall, the results confirmed that applying the generalised factor rating (ZFR) in combination with a correlation-regression approach ensures high analytical precision, internal coherence, and validity in identifying links between subjective assessments and psychosocial wellbeing. Such integration of qualitative and quantitative methods opens new opportunities for evidence-based analysis of complex socio-medical processes.
In the final “Step 3” of the Model, all findings were synthesised within a holistic analytical framework, allowing for the formulation of conclusions relevant to healthcare management. This provides not only an analytical conclusion to the study but also a basis for developing targeted interdisciplinary interventions aimed at mitigating identified risk factors.
Thus, the applied verification of the Conceptual Model confirmed its capacity to integrate sociological and biostatistical methods in identifying systemic interrelations within the biopsychosocial profile of the population. The research outcomes are valuable not only from a scientific standpoint but also in practical terms, as they support the evidence-based planning of medico-social support programmes and the development of effective public health analytics.
Conclusion. The applied implementation of the Conceptual Model confirmed its effectiveness in transforming respondents’ subjective self-assessments into quantitatively measurable biostatistical indicators. The integration of sociological and biostatistical analyses within the framework of “Step 1” and “Step 2” enabled the construction of a structured matrix of risk factors and determinants that demonstrably affect the psychosocial well-being of the population.
The model facilitated the formation of a generalised factor rating (ZFR index) as a valid analytical tool for ranking the strength of factor influence, as evidenced by the results of regression, correlation, and t-statistical analyses. High β-coefficients and statistically significant p-values confirmed the model’s reliability in identifying predictors of quality of life.
A representative example was the evaluation of the factor “Meaning in life,” which demonstrated a strong positive association with the overall well-being index, as confirmed by a high ZFR score, a correlation coefficient of r = +0.81, and an expected shift of ΔZFR = 2.70 points.
The final “Step 3” of the Model allowed the synthesis of findings into a holistic analytical framework, relevant for managerial decision-making in healthcare. This opens prospects for the implementation of evidence-based medico-social interventions aimed at mitigating identified risks among vulnerable population groups.
Keywords: biopsychosocial state of the population; conceptual model; applied verification; sociological research; biostatistical analysis; risk factors; evidence-based analytics; healthcare management; integrated methodology.