УДК: 616.12-008.331.1-085.274/.275

У статті наведено результати клінічного дослідження ефективності застосування цитопротективного препарату кверцетину в складі терапії АГ комбінованим антигіпертензивним засобом раміприл/амлодипіном та його впливу на динаміку показників АТ за даними ДМАТ і рівня ендотеліну-1. 
Мета дослідження. Оцінити вплив кверцетину на ефективність антигіпертензивної терапії пацієнтів з АГ ІІ стадії 2-3-го ступенів на підставі даних добового моніторингу АТ та динаміки рівня ендотеліну-1 як маркера ендотеліальної дисфункції.
Матеріали та методи дослідження. Обстежено 67 хворих на АГ ІІ стадії 2-3-го ступенів (44 жінки та 23 чоловіки). Хворі були розподілені на дві групи: І група (основна) — 36 хворих, які, крім базисної терапії, отримували кверцетин (Корвітин®), середній вік — 60,7±13,6 року; ІІ група (порівняння) — 31 хворий, які отримували лише базисну антигіпертензивну терапію, середній вік — 59,9±14,6 року. Базисна терапія передбачала використання комбінованого антигіпертензивного засобу раміприл/амлодипін в індивідуально підібраних дозах: 5/5; 5/10; 10/5; 10/10, залежно від показника АТ у кожного з пацієнтів. У перший день госпіталізації та на 14-й день проводили ДМАТ і визначали рівень ендотеліну-1.
Результати. Наприкінці 14-денного терміну лікування на тлі додаткового застосування кверцетину виявлено кращі показники досягнення цільового значення САТ у 30 (83,3%) пацієнтів (I група). При застосуванні лише базової антигіпертензивної терапії (II група) цільового рівня САТ досягли 22 (70,9%) хворих. У I групі середньодобові рівні САТ і ДАТ знижувалися на 18,1 та 19,9%, у II групі — на 8,2 і 10,5% відповідно. Також у I групі відмічалось достовірне зниження середньоденного САТ на 20,61% (p<0,001) та середньонічного САТ на 15,7% (р<0,001), середньоденного ДАТ на 16,2% (p<0,01) і середньонічного ДАТ на 16,8% (p<0,01) та зареєстровано більш виражене (р<0,01) зниження показників «навантаження тиском» ІЧ САТ — на 67%, ІЧ ДАТ — на 72,6% порівняно з II групою, де виявлено зниження ІЧ САТ на 57% та ІЧ ДАТ на 54%. У I групі відстежується зростання частки хворих із нормальним добовим індексом САТ (dipper) на 58,3%, у II групі вдалось досягти нормалізації ДІ САТ на 48%, ДІ ДАТ — на 23,3 та 17% відповідно. Застосування кверцетину справляє позитивний вплив на ендотеліальну функцію: встановлено достовірне зниження показника ЕТ-1 на 21,4% (2,8±0,12 пг/мл; 2,2±0,1пг/мл, p<0,001) у I групі. У II групі спостерігалось менш виражене зниження цього показника — на 10,3% (2,71±0,2 пг/мл, 2,07±0,1 пг/мл, p<0,05). Поліпшення стану ендотелію сприяє кращому контролю всіх показників АТ.
Висновок. Застосування кверцетину в пацієнтів з АГ ІІ стадії 2-3-го ступенів на тлі базисної терапії раміприл/амлодипіном приводить до більш виразної позитивної динаміки основних показників ДМАТ (нормалізації рівнів САТ, ДАТ, добового індексу, індексу часу) насамперед за рахунок посилення вазодилятуючої активності ендотелію, про що свідчить достовірне зниження рівня ЕТ-1 у групі додаткової цитопротективної терапії.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ), ендотелін-1, раміприл/амлодипін, кверцетин.

Мета: вивчити особливості будови інтракоронарних тромбів отриманих при мануальній тромбоаспірації в рамках первинного черешкірного коронарного втручання у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). Матеріали і методи. У дослідження увійшло 100 пацієнтів з STEMI. Всім їм було проведено стентування, якому передувала мануальна тромбоаспірація. Отриманий матеріал фіксували в формаліні та зафарбовували гематоксилін-еозином та за методикою оранжевий-червоний-голубий (методика Зербіно-Лукасевич). Результати: на підставі оцінки віку фібрину тромби були старими або свіжими. В деяких тромбів виявлено ознаки організації у вигляді формування мікроканалів. За структурою виділили гомогенні та пошарові тромби. Інколи відмічалися виражені ознаки нейтрофільної інфільтрації, в основному по периферії тромба. Зрідка в інтракоронарних тромбах знаходили компоненти атеросклеротичної бляшки. Найчастіше це були кристали холестерину та пінисті клітини.

Висновки. Інтракоронарні тромби, сформовані при STEMI, мають різну давність та різні особливості будови. Це ймовірно пов’язано з особливостями патогенезу захворювання.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента
ST, інтракоронарні тромби, мануальна тромбоаспірація

Purpose: to explore the features of the structure of intracoronary thrombi obtained during manual thromboaspiration as part of primary percutaneous coronary intervention in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI).
Materials and Methods. The study included 100 patients with STEMI. All of them underwent stenting preceded by manual thromboaspiration. The obtained material was fixed in formalin and stained with hematoxylin-eosin and orange-red-blue (Zerbino-Lukasiewicz method). Results. Based on the fibrin age assessment, the thrombi were old or fresh. Some thrombi showed signs of organization in the form of microchannels. Homogeneous and layered thrombi were distinguished by structure. Sometimes there were pronounced signs of neutrophil infiltration, mainly along the periphery of the thrombus. Occasionally, components of atherosclerotic plaque were found in intracoronary thrombi. Most often these were cholesterol crystals and foam cells.
Conclusions. Intracoronary thrombi formed in STEMI have different ages and different structural features. This is probably due to the peculiarities of the pathogenesis of the disease.
Keywords: acute myocardial infarction with ST-segment elevation, intracoronary thrombi, manual thromboaspiration

 In 2020 it is estimated that 281 million people were international migrants. Migrants constitute a potentially vulnerable population in terms of facing discrimination, poor living and housing conditions, and insufficient access to healthcare services. Due to the armed conflict in Ukraine in 2022, almost 10 million people crossed the Polish border within a year of the outbreak of the conflict. The objective of this paper is to present the use of primary healthcare services by people migrating from Ukraine to Poland and identify the barriers in access to healthcare by this group of
persons. This study used a qualitative research technique in the form of an expert interview using individual in-depth interviews (IDI). The study group consisted of professionally active primary healthcare providers (doctors, nurses, and facility managers) in Poland. Research was carried out in the areas regarding the availability of healthcare, the potential threats and challenges, and possible system solutions. The results showed that the most common cause for doctor’s appointments among migrants are respiratory infections, including COVID-19. Many cases were related to back pain, mainly resulting from the physical work of the patients. Additionally, some barriers to access and the provision of healthcare services for patients from Ukraine were identified. The majority (75%) of respondents indicated language as a significant barrier when providing services. Based on the study results, we recommend creating a dedicated website and telephone hotline for this group of persons as well as the use of traditional media to distribute information about access to healthcare services. It is also essential to focus on assistance for older people, since they may experience more difficultie with language and navigating the healthcare system. 

УДК 342

Висвітлено захист персональних даних у телемедицині в контексті чинного законодавства та нормативних актів Європейського Союзу. Досліджено суспільні відносини у сфері використання персональних даних у телемедицині, зокрема нормативно-правове регулювання використання персональних даних, які опрацьовуються в інформаційних системах охорони здоров’я. В інформаційному суспільстві право на охорону здоров’я та медичну допомогу перебуває у тісному зв’язку з правом на доступ до інформації. 

УДК 159.922.73-053.6-056.49

У статті проаналізовано останні науково-практичні публікації, які стосуються використання псилобіну та псилоцибів із терапевтичною метою. Псилоцибін становить собою алкалоїд, фосфорний ефір похідного триптаміну (C12H17N2O4P), що у природі трапляється в деяких грибах роду псилоцибів. Псилоцибін – психоактивна речовина, її вплив на організм схожий на дію ЛСД. В організмі псилоцибін перетворюється на псилоцин шляхом відокремлення залишку фосфорної кислоти. За своєю будовою псилоцибін і псилоцин подібні до нейромедіатора серотоніну, вони пригнічують його діяльність, імовірно, цим зумовлено психотропний ефект. Досліджується історія використання псилоцибів, починаючи з Гарвардського псилоцибінового експерименту. І хоч згаданий експеримент отримав небезсумнівний статус через деякі принципи його проведення, усе ж останніми десятиліттями спостерігається повернення до спроб дослідити дію псилоцибіну на психіку людини.