УДК: 616.311+616.1/.4):616.8-008.615(048.8) 

Анотація. В умовах сьогодення кожен громадянин України піддається у тій чи іншій мірі впливу психоемоційного та фізичного стресу. Неможливо недооцінювати негативної дії стресофакторів на тканини і органи порожнини рота, оскільки доволі часто перші ознаки загальних патологій проявляються саме у цьому комплексі.

Мета дослідження – проаналізувати дані наукових джерел літератури та надати оновлену інформацію про вплив психоемоційного стресу на розвиток захворювань пародонта в умовах сьогодення.

Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів.

Результати досліджень та їх обговорення. Сучасні умови, які диктує війна на території нашої держави, зумовлюють стан постійного стресу населення України, що пов’язаний із основним інстинктом людини – виживанням. Загалом на людину може впливати одна або декілька груп об’єктивних причин стресу. Громадяни, які проживають на території України переживають сильний стрес ! це учасники бойових дій, рідні та близькі цих учасників, цивільні громадяни, які проживають безпосередньо на території, близької до ведення бойових дій, поранені, медичні працівники, внутрішньо переміщені особи. Фактор стресу провокує виникнення та швидкий розвиток нових психічних і соматичних захворювань, він приводить до прогресування вже існуючих захворювань, але реакція на подразник у кожної людини відрізняється і є індивідуальним проявом. Стан органів порожнини рота є дуже чутливим комплексом до будь-яких змін у гомеостазі організму, і часто перші ознаки загальних патологій проявляються саме у ньому. Серед вагомих факторів ризику, що сприяють виникненню та обтяжують перебіг захворювань пародонта, одне з чільних місць займає стрес. Довготривалий вплив стресу має здатність пригнічувати набуту імунну відповідь, що викликає дисбаланс між прозапальними і протизапальними пулами. Експериментальні дослідження в залозах щурів показали, що гострий стрес провокує дистрофічні та некробіотичні зміни у залозі, зниження її білоксинтезувальної функції. Психологічний стрес може сприяти порушенню звичного стилю життя, що несприятливо впливає на загальну гігієну.

Висновки. Проаналізувавши дані наукових досліджень та повідомлення про сучасний стан психо-соматичного здоров´я населення України у сучасних реаліях, очевидно, що поширеність та інтенсивність розвитку захворювань тканин пародонту можуть мати новий негативний розвиток. Особливості розвитку, профілактики та лікування захворювань пародонту осіб, які переживають сильний психоемоційний, а часом і фізичний стрес, вимагає додаткового вивчення та аналізу.

Ключові слова: психоемоційний стрес, стресофактор, пародонт, порожнина рота.

УДК 616.831-005.1-036.12-02

Актуальність теми. Церебро-васкулярні захворювання в Україні та у світі посідають одне з перших місць за розповсюдженістю, смертністю та інвалідизацією, тому чимало лікарів та науковців зосереджують увагу на цій проблемі. За даними ВООЗ, у розвинених країнах світу щорічно реєструють від 100 до 300 інсультів на кожні 100 тисяч населення.

 Introduction. Liver diseases and pathology of the organs of mouth cavity are interconnected. Smoking, usually increases the manifestations of the underlying disease and affects the course. The aim. To investigate the effect of chronic toxic hepatitis of nicotine-dependent patients and of patients without a bad habit on their periodontal status.

Materials and methods. During the clinical examination of the oral cavity of 86 patients, the depth and incidence of inflammation of the gum were determined using the number of the Svrakov's number (SN); the conditions of hygiene of the oral cavity were estimated using the Silness-Loe (S-l) index; Periodontal Index (PMA) and Bleeding Index (PBI). General histomorphology was studied on drugs stained with hematoxilin-eosin and by the method of Gerlich and van Gieson.

Results. It is established that the indicator of SN had the highest value among patients of group II (2,15±0,13), it was probably (p < 0.05) higher relatively to the group I and comparison group. In the smoking patients with chronic toxic hepatitis, in spinous layer of epithelium was determinanted karyorhexis, karyolysis with the formation of cell debris; basal layer cell proliferation, acanthosis, angiogenesis. We detected damage to collagen and elastic fibers of the periodontal, wich correlated with the intensity and duration of the bad habit. In areas of pronounced alterative changes colonies of bacteria were discovered.

Conclusions. Thus, the results obtained in nicotine-dependent patients with chronic toxic hepatitis visualize damaging effect on the epithelium and weakening of the histohematic barrier of the oral cavity and promotes the reproduction and penetrationof pathogenic microflora into the underlying tissues.

Keywords: periodontium, chronic toxic hepatitis, nicotine-dependent. 

УДК 615.15:37:355.01](477)

Мета роботи. Дослідження з погляду національної безпеки специфіки освітнього фармацевтичного процесу в умовах повномасштабної війни через аналіз змін динаміки кількості здобувачів фармацевтичної освіти.
Матеріали і методи. Використано інформаційні повідомлення центральних органів виконавчої влади, наукові публікації вітчизняних дослідників, дані Реєстру суб'єктів освітньої діяльності (СОД) від 23.02.2022 р. до 2024 р., а також методи: системний, спостереження, описовий, порівняння, аналізу, узагальнення, статистики.
Результати й обговорення. При незмінності кількості СОД (45) щодо підготовки молодших бакалаврів (МБ), зростанні на 10,0 % (з 20 до 22 та 14,3 % (з 28 до 32) СОД стосовно бакалаврів фармації (БФ) і магістрів фармації (МФ) число студентів за період дослідження скоротилося на 10,6; 42,0 та 33,4 % відповідно. Заочна форма навчання найменше характерна для МБ (26,4; 27,2 та 31,5 % за 3 роки дослідження), середньо – для БФ (52,6; 47,8 та 49,1 % відповідно), найвище – для МФ (57,2; 57,8 та 59,2 % відповідно). Вcтановлено малочисельність набору (до 10 студентів)  2023 р. на спеціалізацію 226.01 «Фармація» у 15,4 % і 13,6 % СОД на очну та заочну форми навчання відповідно. За спеціалізацією 226.02 «Промислова фармація» цей показник щодо заочної форми навчання становив 50,0 %.
Висновки. Загальна кількість СОД фармацевтичного спрямування в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну зменшилась лише на 1,3 % при незмінності кількості СОД щодо підготовки МБ та зростанні на 10,0 і 14,3 % кількості СОД стосовно БФ і МФ відповідно. З’ясовано тенденцію до скорочення на понад одну четверту з числа студентів, зокрема, за освітнім рівнем МБ – на десяту частину, БФ – на дві п’ятих, МФ – на третину. Для багатьох СОД встановлена малочисельність обсягу набору МФ на І курс у 2023 р. Визначено, що зростання СОД з підготовки МФ на тлі зниження контингенту потенційних абітурієнтів, академічна та економічна недоцільності нечисленного набору не сприятиме формуванню компетентностей, необхідних МФ для належної реалізації професійної ролі відповідно до концепції «Фармацевт десяти зірок», а від цього прямо залежить забезпечення національної безпеки України в частині фармацевтичної галузі.

УДК 614.27:332.144+332.025.2):615.1:005:364-785:006.4

Серед ключових питань фармацевтичної безпеки важливою є підтримка належного рівня фармацевтичного забезпечення та якості фармацевтичної допомоги в умовах надзвичайних станів. Стаття містить аналіз структури аптечних закладів (АЗ), що перебувають у комунальній власності територіальних громад великих, крупних та найкрупніших міст та обласних центрів України, з подальшим визначенням їх потенціалу по створенню резервів фармацевтичної продукції в умовах прогнозованого дефіциту місцевих бюджетів.

Матеріалом дослідження слугували листи-відповіді, що були отримані на інформаційні запити стосовно структури АЗ, які перебувають на підконтрольній уряду України території у комунальній власності територіальних громад міст. Кількість листів-відповідей (30) значно перевищила кількість запитів (22), позаяк кожен орган місцевого самоврядування має власну структуру, що обумовило необхідність перенаправлення запиту до належних розпорядників інформації. Окрім цього, задля реалізації мети роботи використано загальнонаукові методи дослідження: системного підходу, контент-аналізу, порівняння та узагальнення.

Встановлено, що у комунальній власності більшості (54,5%) територіальних громад великих, крупних та найкрупніших міст України АЗ відсутні. У власності решти десяти досліджуваних територіальних громад  перебуває 87 АЗ, з них один аптечний склад, 23 аптеки та 63 аптечні пункти. При цьому на одну аптеку припадає три аптечні пункти. Слід зазначити, що майже дві третіх АЗ (62,0%) перебуває у комунальній власності трьох міст (Кривий Ріг, Одеса та Запоріжжя). Варто зауважити, що лише одна з 23 аптек, а саме - «Муніципальна аптека міста Харкова», звільнена від орендної плати під час дії воєнного стану.

Визначено необхідність обґрунтування доцільності перебування АЗ у комунальній власності територіальних громад міст в умовах прогнозованого дефіциту обласних та міських бюджетів, а також неспроможність цих АЗ з погляду фармацевтичної безпеки бути якісною основою для створення резервів фармацевтичної продукції для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.