Резюме. Постковідний синдром є мультисиндромальним клінічним станом унаслідок залучення багатьох систем людського організму, ураження яких відбувається навіть після легкого чи безсимптомного перебігу гострого COVID-19. У статті висвітлено класифікацію та критерії діагностики постковідних станів, їх основні клінічні прояви, патогенетичні механізми розвитку ускладнень і напрямки реабілітації пацієнтів. Ключові слова: коронавірусна хвороба, постковідний синдром, ускладнення, реабілітація, вірус SARS-CoV-2.

Abstract. Post-COVID syndrome is a multi-syndromal clinical condition, involving many systems of the human body, even after a mild or asymptomatic course of acute COVID-19. The article provides an overview of the classification and diagnostic criteria of post-COVID conditions, the main clinical manifestations, pathogenetic mechanisms of the development of complications and directions for rehabilitation of patients. Keywords: coronavirus disease, post-COVID syndrome, complications, rehabilitation, SARS-CoV-2 virus.

BLS (Basic Life Support) — базова підтримка життєдіяльності — комплекс заходів, спрямований на підтримку або відновлення життєдіяльності організму в позалікарняних умовах, а також до прибуття бригади швидкої медичної допомоги. До базової підтримки життя належать: забезпечення прохідності дихальних шляхів, підтримка зовнішнього дихання та кровообігу без використання спеціального обладнання, окрім пристроїв особистого захисту. Раптова зупинка кровообігу (РЗК) є однією з основних причин смерті в Європі від 350 000 до 700 000 осіб на рік [1]. При первинному аналізі серцевого ритму у 25-30% потерпілих із РЗК виявляється фібриляція шлуночків (ФШ). При реєстрації ритму одразу після втрати свідомості, що зазвичай здійснюється за допомогою автоматичного зовнішнього дефібрилятора (AЗД), частка пацієнтів із ФШ може становити від 59 до 65% [2]. Більшість постраждалих можуть бути врятовані у випадку негайної допомоги на місці пригоди. Затримка часу призводить до переходу ФШ в асистолію і смерті пацієнта.

 BLS (Basic Life Support) — basic life support — a set of measures aimed at supporting or restoring the vital activity of the body in out-of-hospital conditions, as well as before the arrival of an emergency medical aid team. Basic life support includes: ensuring the patency of the respiratory tract, maintaining external breathing and blood circulation without the use of special equipment, except for personal protective equipment. Sudden circulatory arrest (SCA) is one of the main causes of death in Europe, accounting for 350.000 to 700.000 people per year [1]. During the initial heart rhythm analysis, ventricular fibrillation (VF) is detected in 25-30% of patients with SCA. When the rhythm is registered immediately after loss of consciousness, which  is usually performed with the help of an automatic external defibrillator (AED), the proportion of patients with HF can be from 59 to 65% [2]. Most of the victims can be saved in the case of immediate assistance at the scene of the accident. A delay in time leads to the transition of VF to asystole and the death of the patient.

Резюме. У статті висвітлено діагностичні особливості та підхід до лікування обструктивної форми гіпертрофічної кардіоміопатії за допомогою алкогольної септальної абляції, яка є сучасним альтернативним методом у лікуванні таких хворих.

АСА є ефективним і безпечним методом лікування обструктивної форми ГКМП, що може бути застосований як альтернатива хірургічному втручанню, який приводить до покращення клінічного стану пацієнта, а саме підвищення толерантності до фізичного навантаження, зменшення задишки, зниження частоти госпіталізацій, усунення загрозливих життю аритмій

Робота присвячена вивченню впливу сечової кислоти (СК) на перебіг артеріальної гіпертензії (АГ).Мета.Вивчити гендерні та статеві особливості стану ліпідного, вуглеводного, жирового обміну у хворих на АГ залежно від рівня СК. Матеріали і методи.Обстежено 98 хворих (42 чоловіки та 54 жінки) на АГ ІІ стадії 1-3 ступенів, середній вік яких становив 54,6±8,1 років. Хворі були розподілені на 2 групи. І група (n=59) – хворі на АГ з гіперурикемією, ІІ група (n=39) – хворі на АГ без гіперурикемії. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб без ознак АГ, репрезентативних за віком та статтю. Результати. Встановлено, що рівень СК в обстежених хворих перевищив показники практично здорових осіб у  жінок на 49,1% (р˂0,01), а у чоловіків – на 20,8%. Найвищий рівень СК спостерігали у віці понад 60 років (р˂0,05). Збільшення концентрації СК у хворих на АГ асоціюється з підвищенням ТГ, ІМТ, глікованого гемоглобіну та зниження ХС ЛПВЩ. Висновки. У хворих на АГ достовірно частіше виявляється гіперурикемія у жінок ніж чоловіків та у віці понад 60 років. За умови поєднання АГ з гіперурикемією встановлено більш виражені порушення ліпідного, жирового, вуглеводного обміну.

The work is devoted to studing the influence of uric acid on the course of arterial hypertension. Purpose. To study the gender and sex characteristics of the state of lipid, carbohydrate, fat metabolism in patients with arterial hypertension depending on the level of uric acid. Materials and methods. 98 patients (42 men and 54 women) with stage II hypertension of 1-3 degrees were examined, the average age of which was 54.6±8.1 years. Patients were divided into 2 groups. Group I (n=59) – patients with hypertension and hyperuricemia, Group II (n=39) – patients with hypertension without hyperuricemia. The control group consisted of 20 practically healthy persons without signs of hypertension, representative in terms of age and sex.The results. It has been found that the level of uric acid in the examined patients exceeded the indicators of practically healthy persons in women by 49.1% (р˂0.01), and in men by 20.8%. The highest level of uric acid was observed at the age under 60 years (р˂0.05). An increase in uric acid concentration in patients with hypertension is associated with an increase in TG, glycated hemoglobin and a decrease in HDL. Conclusions. In patients with hypertension, hyperuricemia is significantly more common in women than in men and at the age under 60 years. In the case of a combination of hypertension with hyperuricemia, more pronounced disorders of lipid, fat, and carbohydrate metabolism have been established.

Стаття присвячена вивченню динаміки показників артеріального тиску та ехокардіографії у хворих на артеріальну гіпертензію в залежності від віку. Мета. Оцінити в динаміці 30-денного лікування зміни показників ДМАТ і структурно-функціонального стану серця у хворих на АГ середнього та похилого віку. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 80 хворих (39 чоловіків та 41 жінка) на АГ ІІ стадії 1-3 ступенів. Залежно від віку було розподілено на групи: І група (n = 47) хворі середнього віку та ІІ група (n = 33) похилого віку. Оцінку результатів ДМАТ та ЕхоКГ проводили на початку спостереження та після 30 днів лікування. Результати та їх обговорення. На початку лікування у людей похилого віку встановлена достовірне підвищення САТн, ДАТд та ПАТ (р < 0,05) у порівнянні з хворими середнього віку. Після 30 днів лікування в обох групах хворих спостерігалося покращення контролю АТ. При аналізі показників ЕхоКГ спостерігалося невелике, але достовірне зниження ІММЛШ після лікування у хворих середнього віку. Висновки. На початку спостереження у хворий похилого віку встановлено достовірне підвищення САТн, ДАТд та ПАТ (р < 0,05), а також порушення добового ритму АТ за типом non-dipper. Після 30 днів лікування САТ знизився в більшій мірі у хворих похилого віку, але ДАТ - у хворих середнього віку. У групі хворих середнього віку після лікування спостерігався регрес гіпертрофії міокарда, а у пацієнтів похилого віку - вдається досягти відсутності прогресування ступеня ГЛШ.

The article is devoted to the study of the dynamics of indicators blood pressure and echocardiography in patients with arterial hypertension, depending on age. Purpose. To assess the dynamics of 30-day treatment of changes in ABPM indicators and the structural and functional state of the heart in middle-aged and elderly patients with hypertension. Materials and methods. 80 patients (39 men and 41 women) with stage II hypertension of 1-3 degrees were examined. Depending on age, it was divided into groups: I group (n = 47) middle-aged patients and II group (n = 33) elderly patients. ABPM and Echo results were evaluated at the beginning of observation and after 30 days of treatment. The results. At the beginning of treatment, a significant increase in SBP, DBP, and PBP was established in elderly people (p < 0.05) compared to middle-aged patients. After 30 days of treatment, an improvement in blood pressure control was observed in both groups of patients. Analyzing Echo indicators, a small but significant decrease in LVEF was observed after treatment in middle-aged patients. Conclusions. At the beginning of observation, an elderly patient had a significant increase in SBP, DBP, and PBP (p < 0.05), as well as a violation of the non-dipper daily BP rhythm. After 30 days of treatment, SBP decreased to a greater extent in elderly patients, but DBP - in middle-aged patients. In a group of middle-aged patients, after treatment, a regression of myocardial hypertrophy was observed, and in elderly patients, it was possible to achieve the absence of progression of the degree of LVH.