Introduction. Recommendations for the use of the Mediterranean diet apply to many nosologies, which made it expedient to consider the principles of such nutrition and adherence to it for patients with high cardiovascular risk.
Objectives. In order to evaluate the nature of the diet of patients with high cardiovascular risk and their adherence to the Mediterranean diet, the principles of the diet were described according to the data from the Pubmed database. Adherence to and compliance with the principles of Mediterranean diet in patients with high cardiovascular risk were determined according to the Food Questionnaire in 29 outpatients with stable chronic forms of coronary heart disease and arterial hypertension: 18 men, 11 women aged 55.72±2.59 years with excessive body weight; the results were processed by the methods of variational statistics.
Results. The Mediterranean diet is recommended for patients with high cardiovascular risk, excess body weight, steatotic liver disease, inflammatory bowel diseases, autoimmune changes in the thyroid gland, dementia, chronic obstructive pulmonary diseases, and oncological processes. It is based on grains, cereals, vegetables and fruits, beans, nuts, and seeds; a small amount of meat, eggs, fish, and poultry; olive oil and moderate daily consumption of cheeses and yogurts. According to the Food Questionnaire, patients with a high cardiovascular risk are not sufficiently aware of the principles of this diet, do not fully follow the recommendations for replacing fats with extra virgin olive oil, do not consume enough fish, vegetables, fruits, nuts, whole grain pasta and hard cereals. In addition, they tend to consume meat, soft cereals, ordinary types of bread and pasta, sweets, carbonated beverages, beer, and spirits in excessive
amounts or too often.

Проблема антибіотикорезистентності (АР) є загрозливою для пацієнтів з хворобами дихальних шляхів (ДШ). Використання при лікуванні пневмоній низки антибіотиків, які можуть бути призначені у схемах для лікування туберкульозу (ТБ), створює передумови для формування хіміорезистентності (ХР) мікобактерії туберкульозу (МБТ).
Мета дослідження − аналіз наукової літератури щодо причин та факторів виникнення АР збудників поширених хвороб ДШ (пневмонія, ТБ).
Матеріали та методи. Проаналізовано інформацію з наукових публікацій, розміщених в базах даних «pubmed», «scopus», що стосувалась АР збудників пневмонії та ТБ.
Результати. Основними факторами, що спричиняють АР в країнах Європи, на сьогодні є: низька обізнаність громадськості і медичних фахівців щодо АР, можливість безрецептурної купівлі антибіотиків, використання залишків антибіотиків, призначення антибіотиків лікарями з метою попередити виникнення ускладнень хвороби, активна реклама фармацевтичної продукції, відсутність діагностичних тестів для виявлення поширених респіраторних інфекцій. Переважна більшість рецептів на антибіотики в амбулаторній практиці призначена для лікування інфекцій ДШ,
однак до 90% призначень є необґрунтованими. Факторами ризику АР збудників пневмонії можуть бути: супутні хвороби пацієнта (хронічна хвороба нирок, бронхолегеневі хвороби, хвороби печінки), попередня колонізація ротоглотки антибіотикорезистентними збудниками, ліжковий режим, вік до 2 років серед дітей. Лікар повинен бути настороженим щодо зараження M. tuberculosis і провести відповідну діагностику у пацієнтів із сумнівною пневмонією, особливо у дітей, людей похилого віку, пацієнтів з ВІЛ та супутньою патологією. Встановлено, що вік <65 років, проживання у великій сім´ї, лікування ТБ в анамнезі, контакт із хворими на ТБ, наявність в анамнезі госпіталізації та відвідування медичних закладів, коінфекція ТБ/ВІЛ, шкідливі звички (тютюнопаління, вживання алкоголю), рівень глікозильованого гемоглобіну ˃ 7%, є факторами ризику розвитку ХР ТБ у дорослих. Факторами ризику позалегеневого ХР ТБ у дітей є вік < 1 року, проживання у селі, малозабезпеченість сімей, контакт з бактеріовиділювачами стійких штамів MБТ, відсутність вакцинації БЦЖ, супутня патологія.
Висновки. Для зниження поширеності АР збудників хвороб ДШ слід розробити чіткі алгоритми з призначення антибіотиків, навчати пацієнтів правильному їх використанню, вдосконалювати методи діагностики поширених інфекцій. Для подолання ХР ТБ необхідно вчасно виявляти хворих і блокувати передачу інфекції, розробляти чіткі алгоритми контролю за виявленням і лікуванням ХР ТБ в групах ризику, наприклад серед пацієнтів з цукровим діабетом, інтенсифікувати розроблення препаратів з новими механізмами дії, ініціювати тестування для виявлення ТБ у групах ризику із сумнівною пневмонією.

Introduction. The problem of antibiotic resistance (AR) is threatening for patients with respiratory tract diseases (RTD). The use of antibiotics in the treatment of pneumonia, which can be prescribed in the schemes for the tuberculosis (TB) treatment, creates the prerequisites for the formation of chemoresistance (CR) of mycobacterium tuberculosis (MBT). The purpose of our research is to analyze the scientific literature on the causes and factors of the occurrence of AR of the сommon RTD pathogens (pneumonia, tuberculosis).
Materials and methods. The information on AR of pneumonia and tuberculosis causative agents obtained from scientific publications published in the «pubmed» and «scopus» databases has been analyzed.
Results. The main factors causing AR in European countries today are: low awareness of the public and medical professionals about AR, over-the-counter purchase of antibiotics, use of antibiotic residues, the desire of doctors to avoid complications of the disease, advertising of pharmaceutical products, frequent lack of diagnostic tests to detect common infections. The vast majority of antibiotic prescriptions in ambulatory practice are for the treatment of respiratory tract infections, but up to 90% of them are unwarranted. Сoncomitant diseases of the patient (chronic kidney disease, bronchopulmonary diseases, liver diseases), previous colonization of the oropharynx with AR pathogens, bedridden state, age up to 2 years can be risk factors for AR of pneumonia pathogens. The physician should be alert for M. tuberculosis infection and perform appropriate diagnosis in patients with suspected pneumonia, especially in children, the elderly, and patients with HIV and comorbidities. It has been established that less than 65 years of age, living in a
large family, history of TB treatment, contact with TB patients, history of hospitalization and visits to medical institutions, TB/HIV
co-infection, bad habits (smoking, alcohol consumption), glycosylated hemoglobin level ˃ 7% were risk factors for chemoresistant TB in adults. Risk factors for chemoresistant extrapulmonary TB in children were: up to 1 year of age, living in a village, poor family income, contact with bacterial isolates of resistant MBT strains, lack of BCG vaccination, concomitant pathology.
Conclusions. In order to reduce the prevalence of AR of the RTD pathogens, clear algorithms for prescribing antibiotics should be developed, patients should be trained in their correct use, and methods of diagnosing common infections should be improved. In order to overcome CR TB, it is necessary to detect patients in time and block the transmission of infection, develop clear control algorithms for the detection and treatment of CR TB in risk groups, for example, among patients with diabetes, intensify the development of drugs with new mechanisms of action, initiate testing for the detection of TB in risk groups with suspected pneumonia.

УДК 616.24:316.62

Якість життя (ЯЖ) є важливим критерієм стану здоров’я та його змін, дає змогу визначити перебіг хвороби, ефективність терапії, провести ранжування та групування пацієнтів, сформувати план реабілітації та стежити за його втіленням.
Мета роботи — визначити якість життя (ЯЖ) пацієнтів із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), її кореляційні зв’язки та оцінити залежність цих показників від маси тіла пацієнтів.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 145 пацієнтів із загостренням ХОЗЛ, яких розподілили на три групи залежно від індексу маси тіла: 1-ша група — 42 (30 чоловіків та 12 жінок, медіана віку — 50 років) пацієнти із нормальною масою тіла, 2-га група — 41 (29 чоловіків та 12 жінок, медіана віку — 52 роки) пацієнт із надмірною масою тіла, 3-тя група — 62 (37 чоловіків та 25 жінок, медіана віку — 52 роки) пацієнти з ожирінням. Усім пацієнтам визначали рівень лептину в крові, проводили тест з оцінки ХОЗЛ, оцінювали ЯЖ за респіраторним опитувальником госпіталю святого Георгія (St. George Respiratory Questionnaire (SGRQ)) та виразність тривоги і депресії за госпітальною шкалою тривоги та депресії
(HADS). Результати опрацьовано статистичними методами.
Результати та обговорення. Підсумкова оцінка ЯЖ пацієнтів із загостренням ХОЗЛ становила 45,6 %. Найбільший вплив на ЯЖ мав компонент «симптоми» (60,2 [48,4; 73,6] %), дещо менший — компоненти «активність» (47,7 [35,8; 66,2] %) та «психосоціальний вплив» (39,4 [26,4; 56,4] %). У жінок ЯЖ була дещо нижчою порівняно з чоловіками (62,8 та 57,1 %; 53,4 і 44,8 %; 41,5 та 36,5 %; 53,4 і 41,7 %). Істотно нижчою була ЯЖ у курців порівняно з пацієнтами, які ніколи не курили (за компонентом «вплив» та підсумковою оцінкою ЯЖ: 47,3 [40,1; 62,9] і 32,8 [18,8; 42,6] %; 57,3 [43,0; 63,4] і 39,3 [29,2; 47,2] %; в обох випадках р = 0,01; р1, 2 = 0,01). Згідно з кореляційним аналізом Кендалла ЯЖ погіршувалась у міру збільшення індексу маси тіла, вмісту лептину в крові, тяжкості ХОЗЛ (за клінічною групою, сумою балів за тестом з оцінки ХОЗЛ, ступенем легеневої недостатності), із розвитком артеріальної гіпертензії, погіршенням контролю за артеріальним тиском, поглибленням депресії, збільшенням правої частки печінки ультрасонографічно та погіршенням швидкісних і об’ємних параметрів функції зовнішнього дихання. Кореляції сумарної ЯЖ відрізнялись у пацієнтів із різною масою тіла.
Висновки. Загострення ХОЗЛ супроводжувалося зменшенням ЯЖ за опитувальником SGRQ (45,6 %), спричиненим розвитком симптомів та обмеженням фізичної активності. Якість життя була істотно нижчою у курців та пацієнтів із супутнім ожирінням. Погіршення ЯЖ відбувалось у міру збільшення маси тіла та рівня лептину крові, поглиблення тяжкості ХОЗЛ, розвитку артеріальної гіпертензії та депресії, супроводжувалося погіршенням показників функції зовнішнього дихання.

УДК 616.153.937-008.61-06:616.36]-07-085(042.4)

Hyperbilirubinemia appears as jaundice or icterus, which can usually be detected when the serum bilirubin level exceeds 34 μmol/L. There are different types of predominantly unconjugated and predominantly conjugated bilirubinemias. Diagnostic approach to patients with icterus or hyperbilirubinemia was proposed. Clinical presentation, diagnostic criteria and principles of treatment are described for Gilbert syndrome, Crigler-Najjar syndrome, Dubin-Johnson Syndrome and Rotor syndrome.
Conclusion: benign hyperbilirubinemias are rare syndromes but can be distinguished from other liver injures with difficulties.

Introduction. Recently, metabolically associated fatty liver disease (MAFLD) had been proposed as a new term. Due to increasing prevalence, significant morbidity and hepatic and cardiovascular mortality, the association of MAFLD with cardiovascular diseases is gaining considerable relevance and needs further study. The aim of our study was to determine the proportion of MAFLD among patients with a very high cardiovascular risk, and to elucidate clinical features and gender differences in this cohort.
Materials and methods. All patients underwent a comprehensive examination to assess both cardiovascular risk and MAFLD. Hepatic steatosis was diagnosed after liver ultrasonography. Participants who met MAFLD criteria were included into the group 1 (n=77; 32 women, 45 men), other patients were assigned to the group 2 (n=39; 19 women, 20 men).
Results. Among patients with very high cardiovascular risk, proportion of MAFLD was 66.7 %. Although mild alanine aminotransferase elevation was much more common among patients with MAFLD (16 women (50.0 %) vs. 2 women (10.5 %) in group 2, P = 0.006; 21 men (46.7 %) vs. 2 men in group 2 (10.0 %), P = 0.005), none of the participants met the criteria for steatohepatitis. Despite, the presence of metabolic disorders in the vast majority of participants, proportion of obesity, metabolic dyslipidaemia, prediabetes and type 2 diabetes were significantly higher in patients with MAFLD. Besides,
patients with MAFLD usually met 4 or 5 metabolic syndrome criteria, had higher median values of lipid accumulation product (LAP) and HOMA-IR
index, but lower median values of Matsuda index. Significant direct correlations were found between MAFLD and LAP, logarithmic index(TG/HDL-C), and HOMA-IR; negative correlations were observed between MAFLD and insulin sensitivity indices. Women with MAFLD had significantly higher median values of glycated haemoglobin, postload glucose, fasting insulin levels; there was direct correlation between MAFLD and non-HDL-C. Among women with MAFLD, a history of menopause before 45 years of age had 15 persons (46.9 %) vs. one person (5.3 %) in group 2 (P < 0.002); the median age when ASCVD was diagnosed was 58.5 [53.0; 64.0] years vs. 68.0 [63.0; 69.0] years in group 2 (P = 0.002); cardiac valve calcinosis was detected in 31 women (96.6 %) vs. 9 women (47.4 %) in group 2 (P = 0.0001); the left ventricular myocardial mass (LVM) index was 77.5 [62.1; 86.9] g/m2.7 vs. 64.0 [50.6; 74.0] g/m2.7 in women without MAFLD, 67.0 [55.1; 74.0] g/m2.7 in men with MAFLD, and 63.9 [50.0; 73.5] g/m2.7 in men without MAFLD (Kruskal–Wallis ANOVA P <0.0001; median test P=0.002). The prevalence of smoking and alcohol intake was significantly more common among men (gender differences P <0.0001 and P=0.0001 in group 1; P = 0.0004 and P=0.0023 in group 2 for smoking and alcohol intake, respectively). Men with MAFLD had significantly higher median values of fasting plasma glucose, fasting and post-load insulin levels than men without MAFLD; there was a significant direct correlation between
MAFLD and serum TG level. In addition, 11 men with MAFLD (24.4 %) had hypertriglyceridemia >2.3 mmol/l that was not observed among men
without MAFLD (P=0.013). The proportion of men with fasting and postload hyperinsulinemia was much higher in group 1 than in group 2 (28 persons (62.2%) vs. 3 persons (15.0 %), P=0.0005 and 26 persons (57.8%) vs. 2 persons (10.0 %), P = 0.0003, respectively).
Conclusions: among patients with a very high cardiovascular risk, the prevalence of MAFLD was significantly higher than in the general population. Concomitant MAFLD was associated with more severe metabolic disorders (i.e., obesity, metabolic dyslipidaemia, hyperglycaemia, insulin resistance), which usually combined. The LAP index is a simple available tool that may be used in routine clinical practice to determine the need for MAFLD screening. Women with MAFLD frequently had early menopause, cardiac valve calcification, and much higher median value of LVM index; direct correlation was observed between MAFLD and non-HDL-C. Men with MAFLD more often had fasting and/or post-load hyperinsulinemia and moderate hypertriglyceridemia.