In terms of the novel coronavirus disease, the issues of human rights, namely those of healthcare provider and the patient, are of great interest in different states. Considering the existence of the legislative controversies and loopholes in the said area in Ukraine, the objective of the article aims to outline the procedure of personal data processing in the conditions of COVID-19, according to the legislation of Ukraine, to identify problematic issues and search for ways to solve them, to analyze the experience of foreign countries to clarify best state practices and to cover the right to privacy about the state of health, ascertaining whether there are any changes regarding the performance of the professional duty to maintain medical secrecy in conditions of the pandemic. The article outlines foreign practices on restricting human rights to privacy and reveals a balance with public health interests, according to the European Court of Human Rights

УДК 351.77:614.2

У статті виконано укрупнену класифікацію проєктів функціонування та розвитку госпітальних округів. Вона дозволяє створити універсальний інструмент для систематизації різноманітних проєктів у межах госпітальних округів. Розроблено науково-методичні засади ідентифікації пріоритетних проєктів функціонування та розвитку госпітальних округів. Обґрунтована структура процесу ідентифікації проєктів функціонування та розвитку госпітальних округів враховує специфіку медичної інфраструктури та потреби населення, що дозволяє підвищити точність і прозорість прийнятих управлінських рішень. Результати дослідження дозволили виявити взаємозв’язки між складовими процесу ідентифікації пріоритетних проєктів, що лежать в основі створення моделей для ефективного управління проєктами на рівні госпітальних округів. Це сприятиме оптимізації використання ресурсів, підвищенню якості медичного обслуговування та розвитку медичної інфраструктури регіонів. 

УДК 616.31: (377 + 378) (477.83) (091) 

 Вступ. Мета дослідження. Розкрити історію стоматологічної медичної освіти на Галичині, створення й організацію університетської медичної школи при Львівському університеті, особливість підготовки лікарських кадрів. Матеріали та методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дозволив проаналізувати особливості становлення і розвитку медичної освіти в різні історичні періоди. Результати. XIX століття дало потужний поштовх для розвитку нової науки від дентистики через одонтологію до стоматології. Формування Львівської стоматології деякою мірою залежало від ставлення держави до медицини, освіти, підготовки кадрів. Зважаючи на те, що Галицька земля перебувала у складі Австрії, Росії, Польщі, Німеччини, Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з 1991 року в незалежній Україні, нерідко політична ситуація нав’язувала свої світогляди, впливала на розвиток навчального закладу, формування її керівного складу та напрям наукового ствердження особистості науковця. Це визначало й мову навчання і науки: латинську, німецьку, польську, російську, українську. Однак стрижневим елементом усе ж було професійне ставлення лікаря до надання медичної допомоги, гуманне ставлення до людини, відданість клятві Гіппократа незалежно від етнічної, мовної та релігійної приналежності. Фундаторами Львівської стоматологічної школи були насамперед випускники Віденського університету, а надалі університетів Берліна, Мюнхена, Кракова, Варшави, Праги, Києва, Одеси. Окрім того, поступ кожної науки тією чи іншою мірою залежить від розвитку науково-технічного прогресу, від особистостей, на плечі яких випав тягар відповідальності за розвиток медичної галузі. Сукупність чинників усе ж сприяла становленню та формуванню сучасної Львівської стоматологічної школи. Висновки. Створення наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.

Ключові слова: розвиток медичної освіти, навчальні заклади, медичні фахівці.