The current study aimed to identify correlative and regressive dependencies between the water iodine concentration and the levels of TSH (thyroid-stimulating hormone), thyroglobulin antibodies (TgAbs), and thyroid peroxidase (TPOAb) in the serum of 168 in patients (34 men and 134 women) with a hypothyroid form of Hashimoto’s thyroiditis who use water from the supply network and individual wells. Based on the water iodine concentration, low and moderate degrees of iodine endemia in the location of the patients were determined. In the groups of men and women using water from different water supply sources, there were direct correlations between the water iodine concentrations and the TgAbs and TPOAb titers as well as an inverse dependence between iodine and TSH levels. Multivariate regressive analysis indicated that TgAb and TSH in the group of women using water from a supply network and TPOAb titers in the group of women using well water were independent factors associated with water iodine concentrations. Statistically significant correlations and regressive dependencies between the water iodine concentrations and the biomarkers of the thyroid status of the patients indicate the risk of Hashimoto’s thyroiditis progression, especially among women with additional iodine intake.

УДК 616.441-002.-008.64-02:[614.7+614.87] 

Екологічній ситуації багатьох країн, зокрема й України, притаманне прогресуюче антропо- та техногенне забруднення, що спричиняє зростання тиреоїдної патології, частка якої в структурі ендокринних захворювань є вагомою. До основних причин розладів діяльності щитоподібної залози відносять дефіцит йоду в об’єктах довкілля, вплив низки широковживаних хімічних речовин (тиреодизрапторів), іонів важких металів. Важливими є
різноманітні фізичні фактори навколишнього середовища. Значне зростання онкологічної патології щитоподібної залози часто пов’язують із локальним чи загальним впливом іонізуючого випромінювання. До порушень гомеостазу залози може призводити тривалий вплив електромагнітних полів. Функціональну спроможність залози також погіршують антисанітарні умови проживання, деякі бактерії та віруси, нераціональне харчування. Велика чутливість залози до зовнішніх впливів та висока соціальна значущість тиреоїдної патології дають підстави вважати морфофункціональний стан щитоподібної залози маркером екологічного благополуччя довкілля.

Ecological situation of many countries, including Ukraine, is characterized by progressive anthropogenic and technogenic pollution, which causes growth in thyroid pathology, the share of which is significant in the structure of endocrine diseases. The main causes of thyroid disorders include iodine deficiency in the environment, exposure to a number of widely used chemicals (thyrodisruptors), heavy metal ions. A variety of physical environmental factors are important. A significant increase in thyroid cancer is frequently associated with local or general exposure to ionizing radiation. Prolonged exposure to electromagnetic fields can lead to disorders in the gland's homeostasis. The functional capacity of the gland is also impaired by unsanitary living conditions, some bacteria and viruses, and improper nutrition. High sensitivity of the gland to external impacts and high social significance of thyroid pathology gives grounds to consider the morphofunctional condition of the thyroid gland as a marker of ecological well-being of the environment.

УДК 614.212/.213:616.89:725.1.055

Мета – провести гігієнічну оцінку нових архітектурно-планувальних рішень будівель психіатричних закладів охорони здоров’я України та дати порівняльну характеристику гігієнічних норм психіатричних закладів охорони здоров’я країн ЄС. Дослідження проведено  на підставі аналізу Державної будівельної норми (ДБН) В.2.2-10:2019 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» (проєкт, остаточна редакція), наукових джерел вітчизняних та зарубіжних вчених. Проведено анкетування головних лікарів психіатричних лікарень України щодо безпечних санітарно-гігієнічних, протиепідемічних умов функціонування психіатричних закладів охорони здоров’я. Вважаємо за потрібне більш ретельно представити архітектурно-планувальні рішення у відповідному розділі ДБНВ.2.2-10:2019 (проєкт, остаточна редакція) або ж скористатися можливістю, зазначеною у вступі до цих Норм, і доповнити їх посібником з проєктування психіатричних закладів охорони здоров’я з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу. Для створення належного «терапевтичного середовища»  в нових вітчизняних закладах охорони психічного здоров’я необхідно імплементувати Європейські вимоги в проєктування цих закладів із залученням мультидисциплінарних груп (від архітекторів до медичних сестер, від будівельних підрядників до пацієнтів) та доповнити ДБН В.2.2-10:2019 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» України посібником з проєктування закладів нового типу «Центри психічного здоров’я», як у Республіці Польща. Нами розроблена й надіслана головним лікарям психіатричних лікарень України «Анкета наукової санітарно-епідеміологічної оцінки умов розміщення психіатричної лікарні». На основі аналізу блоку запитань щодо санітарно-протиепідемічних та санітарно-гігієнічних параметрів, які характеризують будівлі вітчизняних психіатричних лікарень, визначено розміщення лікувальних корпусів та допоміжних підрозділів на земельній ділянці, тобто дизайн корпусів. Зокрема, 50% психіатричних лікарень розміщені в комбінованих корпусах, 25% мають павільйонну систему (окремі корпуси), по 12,5% – централізовану систему (все в одному корпусі) і блочну систему. Поверховість корпусів психіатричних лікарень до 2-х поверхів становить 50%, до 3-х поверхів – 37,5% і до 5-типоверхів, які будувались з 1960 року, – 12,5%. Аналіз блоку запитань анкети щодо умов перебування, лікування,  реабілітаціїпсихічнохворихдозволивконстатуватиможливістьорганізаціїтрудотерапіїу 12,5% психіатричнихлікарень, де обладнані спеціальні майстерні і хворі можуть набути професійних навичок. Фізіотерапевтичні кабінети облаштовані в 50% психіатричних лікарень. Виявлено низьку забезпеченість хворих меблями: 25% пацієнтів частково мають власний письмовий стіл, 75% – їх не мають; 50% забезпечені власними стільцями; 62,8% використовують власні тумбочки і 25% – шафи для зберігання особистого одягу.

616-036.83:612.176:355.4

Резюме. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є прогностичним фактором для розвитку метаболічного синдрому (МС), цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, підвищує ризик виникнення кардіометаболічних
патологій і нейродегенеративних захворювань (НДЗ). Водночас ЦД 2-го типу та МС також здатні спричиняти
розвиток основних неврозоподібних та психіатричних симптомів, притаманних для ПТСР. Їхній вплив може
проявлятися через негативні ефекти на центральну нервову систему, зокрема розвиток НДЗ. Оксидантний стрес (ОС) і хронічне запалення низької інтенсивності (ХЗНІ) відіграють важливу роль у патофізіології
ПТСР, МС та ЦД 2-го типу, роблячи їх основними терапевтичними мішенями. Цілеспрямований вплив на
ОС, ХЗНІ та порушення мітохондріального метаболізму, використання антиоксидантів, зокрема α-ліпоєвої
кислоти (α-lipoic acid, ALA), може позитивно вплинути не лише на перебіг коморбідних захворювань, але й
на основні прояви ПТСР. In vitro та in vivo продемонстровано, що ALA модулює низку шляхів, пов’язаних із
ОС. Крім того, результати клінічних досліджень підтверджують антиоксидантний механізм дії ALA у пацієнтів
з ожирінням, МС, ЦД 1-го та 2-го типів. Нейропротекторна активність ALA активно вивчається і засвідчує
свою перспективність як терапевтичний підхід в лікуванні ПТСР та НДЗ. Попри значний терапевтичний потенціал ALA, її клінічне застосування обмежене низкою суттєвих бар’єрів. Зокрема, клінічним дослідженням
бракує стандартизованих протоколів лікування, а також детальної оцінки ефективності ALA як монотерапії.
Крім того, фармакокінетичний профіль ALA залишається обмеженим, що є одним із основних факторів, які
ускладнюють її використання. У цьому контексті прослідковуються певні перспективи щодо створення систем
транспортування ALA на основі наночастинок, які потенційно здатні вирішити низку зазначених проблем. Крім
того, технології застосування твердих ліпідних наночастинок, зокрема ніосом, ліпосом, наноструктурованих
ліпідних носіїв і міцел, забезпечують можливість місцевого або системного використання ALA. Проте для
остаточного визначення клінічної доцільності та терапевтичного потенціалу ALA необхідне проведення подальших доклінічних і клінічних досліджень. Пошук проводився в Scopus, Science Direct (від Elsevier) і PubMed,
включно з базами даних Medline. Використані ключові слова «α-ліпоєва кислота», «посттравматичний стресовий розлад», «цукровий діабет», «метаболічний синдром». Для виявлення результатів досліджень, які не
вдалося знайти під час онлайн-пошуку, використовувався ручний пошук бібліографії публікацій

УДК 616.314.17-008.1:616.13-004.6]616.31-083:303.621.33(045)

Вступ.У статті наведено дані анкетування, щодо найпоширеніших стоматологічних скарг та обізнаності з правилами гігієнічно- го догляду за порожниною рота у хворих на генералізований пародонтит на тлі атеросклерозу. Зважаючи на те, що пародонтит та ате- росклероз широко розповсюдженні захворювання, і між ними існує тісний взаємозв’язок, спостерігається висока частота ускладнень та летальних випадків в результаті атеросклерозу судин. У зв’язку з цим виникають великі затрати в системі охорони здоров’я, проте, захворюванням тканин пародонту можна запобігти та ефективно лікувати, усе це становить важливу роль з точки зору збереження здоров’я суспільства та зумовлює актуальність нашого дослідження.

Мета.Визначити провідні стоматологічні скарги та оцінити рівень обізнаності з правилами по догляду за ротовою порожниною у хворих на генералізований пародонтит на тлі атеросклерозу за допомогою інтерактивного опитування.

Матеріали та методи. Стоматологічне обстеження та інтерактивне опитування пацієнтів проводили на базі кафедри терапевтичної стоматології, пародонтології та стоматології ФПДО імені Данила Галицького. З метою з’ясування провідних стоматологічних скарг та обі- знаності, щодо правил догляду за ротовою порожнинною, нами було проведено анкетування 285 хворих з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу (основна група) та 152 пацієнти з генералізованим пародонтитом без соматичних захворювань (порівняльна група).

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що хворі основної групи най- частіше скаржилися: на кровоточивість ясен під час чищення зубів – 91,23 % опитаних, гіперестезію – у 69,83 % респондентів, відчуття печіння і свербіж в ділянці ясен – 65,26 % пацієнтів, естетичний дефект – 34,04 % осіб, рухомість зубів – 32,63 %, сухість у ротовій порожнині – 16,49 % хворих. Неприємний запах з ротової порожнини відзначили у 19,33 % осіб основної групи. Аналіз відповідей на питання анкети дозволив встановити, що переважна більшість обстежених основної групи відвідують стоматолога у разі виникнення гострого зубного болю. Серед засобів гігієни порожнини рота респонденти надають перевагу зубній щітці і зубній пасті, флоси використовували всього 10,18 % опитаних, іригатором користувались 57 пацієнтів – 20,0 %, причому всі з ГП ІІІ сту- пеня. В якості основної техніки чищення зубів більшість пацієнтів вказували на горизонтальні рухи. Регулярний догляд за ротовою порожниною здійснювали 20,00±2,37 % осіб основної групи, р<0,01.

Висновк

Introduction. This article presents the results of a survey on the most common dental complaints and awareness of oral hygiene rules in patients with generalised periodontitis with atherosclerosis. Because periodontitis and atherosclerosis are common diseases and are closely related, there is a high incidence of complications and deaths due to vascular atherosclerosis. However, periodontal disease can be prevented and effectively treated, which plays an important role in maintaining public health and determines the relevance of our study.

Objective. To identify the most common dental complaints and to assess the level of awareness of oral cavity care rules in patients with generalised periodontitis in the setting of atherosclerosis using an interactive survey.

Materialsandmethods.The dental examination and interactive survey of patients were conducted on the basis of the Department of Therapeutic Dentistry, Periodontology and Dentistry FPGE Danylo Halytsky Lviv National Medical University. In order to find out the leading dental complaints and awareness of the rules for oral care, we conducted a survey of 285 patients with generalized periodontitis against the background of atherosclerosis (main group) and 152 patients with generalized periodontitis without somatic diseases (comparison group). All data were entered into a specially developed questionnaire protocol.

Results and discussions. As a result of the study it was found that in the main group the most common complaints were: bleeding gums during brushing – 91,23 % of respondents, hyperesthesia – 69,83 % of respondents, burning and itching in the gum area – 65,26% of patients, aesthetic defect – 34,04 % of people, tooth mobility – 32,63 %, dry mouth – 16.49 % of patients. Bad breath was noted in 19,33 % of the main group. The analysis of the answers to the questionnaire showed that the vast majority of the main group visited a dentist in case of acute toothache. Among oral hygiene products, toothbrushes and toothpaste were preferred by the respondents, dental floss was used by only 10,18 % of the respondents, and irrigators were used by 57 patients (20,0 %), all of whom had third-degree GP. The majority of patients reported horizontal movements as their main brushing technique. Regular oral care was performed by 20,00±2,37 % of the main group, p<0,01.

Conclusion.Thus, patients with generalised periodontitis due to atherosclerosis most frequently complained of bleeding gums (91,23 %), hyperesthesia of the teeth (69,83 %), burning and itching of the gums (65,26 %), aesthetic defect and tooth mobility (34,04 % and 32,63 %). This cohort of patients was more likely to neglect the rules of oral hygiene (42,46±2,93 %) and had a low motivation for hygiene measures, which could be explained by the patients' increased attention to somatic diseases, poor health during the use of medications prescribed for the treatment of atherosclerosis and frequent hospitalisations.

Keywords:generalized periodontitis, atherosclerosis, questionnaires, oral hygiene.

и.Отже, пацієнти з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу найчастіше скаржилися на кровоточивість ясен (91,23 %), гіперестезію зубів (69,83 %), відчуття печіння та свербіж в ділянці ясен (65,26 %), естетичний дефект та рухомість зубів (34,04 % та 32,63 %). Дана когорта пацієнтів в більшій мірі нехтувала правилами по догляду за ротовою порожниною (42,46±2,93 %), та мала низьку вмотивованість, щодо заходів гігієнічного догляду, що може пояснюватись підвищеною увагою хворих до соматично- го захворювання, поганим самопочуттям під час споживання ліків призначених для лікування атеросклерозу та частим перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Ключовіслова:генералізований пародонтит, атеросклероз, анкетування, гігієна ротової порожнини.