Purpose: Inferior vena cava (IVC) involvement by renal cell carcinoma (RCC) is associated with a higher disease stage and is considered a risk factor for poor prognosis. This study aimed to investigate the role of the apparent diffusion coefficient (ADC) of MRI 3D texture analysis in the differentiation of solid and friable tumour thrombus in patients with RCC.

Materials and methods: The study involved 27 patients with RCC with tumour thrombus in the renal vein or IVC, surgically treated with nephrectomy and thrombectomy and in whom preoperatively abdominal MRI including the DWI sequence was conducted. For 3D texture analysis, the ADC map was used, and the first-order radiomic features were calculated from the whole volume of the thrombus. All tumour thrombi were histologically clas sified as solid or friable.

Results: The solid and friable thrombus was detected in 51.9 % and 48.1 % of patients, respectively. No differences in mean values of range, 90th percentile, interquartile range, kurtosis, uniformity and variance were found between groups. Equal sensitivity and specificity (93 % and 69 %, respectively) of ADC mean, median and entropy in differentiation between solid and friable tumour thrombus, with the highest AUC for entropy (0.808), were observed. Applying the skewness threshold value of 0.09 allowed us to achieve a sensitivity of 86 % and a specificity of 92 %.

Conclusions: In patients with RCC and tumour thrombus in the renal vein or IVC, the 3D texture analysis based on ADC-map allows for precise differentiation of a solid from a friable thrombus.

Мета. Розглянути причини недостатньої ефективності лікування хворих на рак язика Т1-2N0M0. Обʼ’єкт і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних про 97 пацієнтів, що знаходилися на лікуванні у відділенні пухлин голови та шиї Львівського онкоцентру з причини плоскоклітинного раку язика Т1-2N0M0. Виділено 6 груп у залежності від методу лікування. У 29 (29,9%) хворих проведено лише хірургічне лікування, у 41 (42,3%) випадку — операцію + променеву терапію, у 7 (7,2%) — хіміопроменеве лікування після операції. У 8 (8,2%) хворих проведено лише курс променевої терапії, у 4 (4,1%) випадках — лише хіміопроменеву терапію, а 8 (8,2%) пацієнтів відмовилися від лікування. У 77 пацієнтів проведено хірургічне втручання, з них у 29 (37,7%), окрім видалення первинної пухлини, зроблено селективну лімфаденектомію І–ІІІ рівнів.

Результати. Медіана виживаності хворих, які отримали лікування, становила 87 міс, а у пацієнтів, що відмовилися від нього, сягала лише 5 міс (95% довірчий інтервал (ДІ) 4,2–5,7). П’ятирічна виживаність у хворих з категорією Т1становила 71,4%, та була достовірно кращою, ніж у пацієнтів з раком язика Т2, за якої вона становила 48,8% (χ2=30,1; p=0,00042). П’ятирічна виживаність у підгрупі без лімфаденектомії була нижчою і становила 54,5% (95% ДІ 47,3–61,7), а у разіїї виконання — 62,6%  (95% ДІ 53,1–72,1). Якщо променева терапія застосовувалася перед операцією (n=13), загальний рівень виживаності становив 20,2±4,9 міс, водночас при проведенні опромінення в ад’ювантному режимі (n=28) цей показник досягав 49,2±7,0 міс.

Висновки. При ранньому раку язика І–ІІ стадії перевагу має первинне хірургічне лікування, що покращує показники загальної 5-річної виживаності. Навіть за відсутності ураження регіонарних лімфатичних вузлів (N0) доцільно проведення курсу ад’ювантної променевої терапії.

УДК 614.274:338.2:35

З’ясовано, що трактування національної безпеки ґрунтується на двох концептуальних підходах людиноцентричному та ціннісно-орієнтованому. Визначено 20 складників національної безпеки, серед яких фармацевтична безпека. З’ясовано, що окремі науковці вважають фармацевтичну безпеку складником економічної безпеки та вітальної (медичної) безпеки. Обґрунтовано, що під фармацевтичною безпекою слід розуміти невіддільну частину національної безпеки, що характеризується таким станом розвитку фармації, у разі якого забезпечується задоволення потреб населення у рівному його доступі до якісної фармацевтичної допомоги. Визначено основні елементи фармацевтичної безпеки. Здійснено моделювання зв’язків фармацевтичної безпеки з економічною безпекою, людською безпекою, медичною безпекою, соціальною безпекою, гуманітарною безпекою, громадською безпекою та порядком, екологічною безпекою, інформаційною безпекою, кібербезпекою.
Ключові слова: національна безпека, складник національної безпеки, людська безпека, фармацевтична безпека

Objective. The aim of our study was to research the engagement and personal contribution to volunteering of pharmaceutical professionals and students in conditions of Russian-Ukrainian war.
Methods. An anonymous online questionnaire-based survey was conducted among Ukrainian pharmaceutical professionals and students (n = 517; approximate response rate - 40%). e analyzed period was February-April 2023.
Statistical analysis was performed using a spreadsheet Microso Excel.
Results. The results of the questionnaire survey have shown that almost two thirds of respondents (63.45%) were engaged in volunteer activities. e most relevant sources of information about volunteering were pages, channels and
groups of volunteer organizations in social networks (22.21% of responses), information from friends, colleagues,
relatives, etc., related to volunteering (21.86%), various announcements in social networks (20.83%). Leaders among social networks were Telegram (28.32%), Instagram (28.05%) and Facebook (23.58%). The main motives for volunteering were the desire to help the army (43.57%) and internally displaced persons (25.73%), and the main forms of participation in volunteer activities were the collection of funds, clothes, household items, food and medicines (24.31%), transfer of funds for the needs of the army (17.36%) and for volunteer activities (17.26%).
Conclusion. The role of volunteering in the conditions of the Russian-Ukrainian war among pharmacists and pharmaceutical students was studied and understood.

Вступ. Конституція України визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю/ Здоров’я є важливим соціальним та економічним чинником, від рівня якого значно залежать економічні ресурси, фізичний, духовний і моральний потенціал суспільства. Пріоритетною складовою державної політики у сфері охорони здоров’я є розбудова фармацевтичної безпеки, під якою розуміють комплекс заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, пов’язаних з обігом лікарських засобів (ЛЗ) і медичних виробів (МВ) в контексті безпеки населення, фармацевтичних підприємств, довкілля, а також оборонної та економічної незалежності країни. Важливим є забезпечення населення ЛЗ та МВ, підвищення рівня їх фізичної та економічної доступності для пацієнтів як в мирний час, так і в умовах воєнного стану. Загрозами фармацевтичній безпеці держави визнають високу залежність від імпорту як в частині активних фармацевтичних інгредієнтів, виробничого обладнання тощо, так і в частині готових ЛЗ, що вироблені за кордоном та за контрактним виробництвом в Україні, псевдоеластичність у розвитку роздрібного фармацевтичного ринку, розбалансованість системи спеціального медичного постачання через не опрацювання на державному рівні дієвого механізму освіження (заміни) та осучаснення асортименту ЛЗ і МВ регіонального матеріального резерву, тотальне знецінення фармацевтичної освіти та фаху, а також суттєве скорочення досліджень галузевої й університетської фармацевтичної науки в Україні. 24 лютого 2022 року у зв'язку з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну Верховною Радою України було прийнято Закон України (ЗУ) «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», а вже 17 березня 2022 року, за три тижні з моменту введення воєнного стану, були опубліковані заяви Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), контекст яких визначає неспроможність держави належно забезпечити фармацевтичну безпеку. Так, МОЗ закликало волонтерів до об’єднання зусиль заради допомоги українським лікарням, а в інформаційному повідомленні Держлікслужби констатовано, що в перші дні війни працювало близько 10 % аптечних закладів (АЗ), окрім цього регулятор закликав не піддаватись паніці, адже на ринку спостерігався ажіотажний попит на певні види ЛЗ. У зв’язку з цим актуалізуються питання фармацевтичної безпеки держави в умовах повномасштабної російськоукраїнської війни.

Метою роботи було проведення аналізу структури АЗ, що перебувають у спільній власності територіальних громад, крізь призму фармацевтичної безпеки держави.

Матеріали та методи У процесі дослідження використано такі методи: правового аналізу, контент-аналізу, системного підходу, спостереження, порівняння та узагальнення, абстрагування. Матеріалами для дослідження слугували ЗУ та інші нормативно-правові акти, які стосуються фармацевтичної галузі, інформаційні повідомлення центральних органів виконавчої влади, наукові публікації вітчизняних науковців та дані 42 відповідей за запитами на отримання публічної інформації (запити), що були надіслані до 22 обласних рад (ОР) та Київської міської державної адміністрації (КМДА)