Human autonomy in the field of healthcare as one of the fundamental principles in medical practice, the value of legal medicine and a tool for the formation of a human-centered healthcare system has been researched. Medical sorting and autonomy in decision-making have been considered, clinical and priority triage has been allocated, key principles of priority sorting have been proposed. It has been found out that the principle of autonomy in priority medical sorting is subject to significant restrictions, which negatively affect the observance of human rights in the field of healthcare. It has been noted that ensuring the individual mobility of persons with disabilities with the maximum possible degree of their autonomy, independence from outside assistance will guarantee the constitutional principle of equality of all people in their rights and freedoms. 

The spectrum of definitions of the notion “medical tourism” has been outlined based on the results of the original review, and the authors’ vision of the said definition has been proposed. The WMA Statement on Medical Tourism has been analyzed and general principles for the functioning of medical tourism have been identified. The basic provisions for patients receiving services in the field of medical tourism and physicians involved therein have been crystallized on the basis of the said Statement. The experience of foreign countries in which the outlined sphere of tourism is actively developing, and which have the recognition of quality by WHO, has been covered. Authors’ axioms for the development of medical tourism, which can be useful for any country that is willing to build legal medical tourism, have been proposed. 

УДК 616.71-018.4-073.48-079.43:616.33/.342-002]-053.2

Здоров’я кісткової тканини, що формується в дитинстві, значною мірою залежить від мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). Гастродуоденальна патологія в дітей може порушувати всмоктування нутрієнтів, що впливає на МЩКТ. Важливу роль у регулюванні МЩКТ відіграють генетичні чинники, зокрема, поліморфізми гена рецептора вітаміну D (VDR).
Мета – вивчити зв’язок між показниками МЩКТ і поліморфізмами ApaI і TaqI гена VDR у дітей із захворюваннями гастродуоденальної ділянки.
Матеріали і методи. Обстежено 146 дітей віком від 6 до 17 років із гастродуоденальною патологією (основна група) і 38 практично здорових дітей (контрольна група), у яких методом ультразвукової денситометрії визначено МЩКТ. 104 дітям основної та усім пацієнтам контрольної групи проведено генотипування поліморфізмів ApaI і TaqI гена VDR методом полімеразної ланцюгової реакції. Статистичне опрацювання результатів досліджень здійснено за допомогою пакетів прикладних програм для статистичного аналізу даних медико-біологічних досліджень «Microsoft Excel», «IBM SPSS Statistics V27» і «Statistica Version 10».
Результати. У дітей основної групи виявлено статистично значуще зниження медіани показника МЩКТ порівняно з групою контролю – відповідно 84% і 92,5%. Зафіксовано статистично значущу різницю в розподілі генотипів поліморфізму ApaI між основною і контрольною групами із переважанням генотипу aa в основній. Серед пацієнтів із гастродуоденальною патологією встановлено статистично значущу відмінність між підгрупами за рівнем МЩКТ і поліморфізмами ApaI і TaqI. Генотипи AA і Aa поліморфізму ApaI та генотип TT поліморфізму TaqI асоціювалися зі зниженою МЩКТ, тоді як генотипи aa (ApaI) і tt (TaqI) – із нормальними показниками МЩКТ.
Висновки. Діти з гастродуоденальною патологією мають високий ризик зниження МЩКТ. Генотипи AA і Aa поліморфізму ApaI та генотип TT поліморфізму TaqI гена VDR є генетичними предикторами зниження МЩКТ у цієї когорти пацієнтів, тоді як генотипи aa (ApaI) і tt (TaqI) виявляють протективну дію.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів (батьків дітей або їхніх опікунів).
Конфлікт інтересів відсутній.

Ключові слова: мінеральна щільність кісткової тканини, поліморфізм гена VDR, гастродуоденальна патологія, діти.

The recent experience of using social media by the Ukrainian scientific and medical journal "Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences" DOI: 10.25040/ntsh (Medical Sciences) is presented, which have become important tools for increasing the visibility of medical journals. Social media have become an important tool for enhancing the visibility of medical journals. Social media facilitate the dissemination of knowledge, promote publications, engage audiences, and support the development of professional communities. Platforms such as LinkedIn, Facebook, and X (formerly Twitter) enable the formation of networks among authors, reviewers, and readers, help disseminate content, and contribute to establishing a positive image of the journal. Graphic abstracts are a promising tool for visual communication; however, they require standardized styles and the availability of consistent templates. A successful social media presence requires clear branding, high-quality content, bilingual communication, and a strategic approach. Although social media activity does not automatically lead to increased citation rates, it contributes to author promotion and the expansion of the journal’s reach. The mission of the "Medical Sciences" journal is to establish a global scholarly presence, foster open communication, and support Ukraine especially during wartime through scientific dialogue.
Keywords: medical science, medical journals, visual abstract, scientific writing, social media, communication, scientific publishing, journal club.

УДК 616.379-008.64-06:616.379-008.64

Актуальність. Діабетичний дистрес (ДДС) характеризується емоційними реакціями на труднощі самоконтролю, усвідомленням ризиків довгострокових ускладнень, а також неспокоєм через інші супутні навантаження, страхи та хвилювання. Внутрішньо переміщені особи (ВПО), хворі на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, часто стикаються з багатьма проблемами — як фізичними, так і психологічними. Тривога, депресія та ДДС, що притаманні ВПО, прогнозують повільне одужання та збільшують ризик посттравматичного стресового розладу і смертності. Рання діагностика ДДС, розгляд його як ключового фактора в управлінні діабетом і вчасне втручання можуть суттєво поліпшити глікемічний контроль і якість життя пацієнтів. У зв’язку з цим розробка ефективних інструментів для діагностики цієї проблеми є вкрай важливою. Метою дослідження було створення та крос-культурна адаптація україномовної версії системи оцінки дистресу при ЦД 2-го типу (The Type 2 Diabetes Distress Assessment System, T2-DDAS). Матеріали та методи. Це перехресне дослідження, у якому взяли участь пацієнти з ЦД 2-го типу (м. Львів і область, перша група, n = 32) і ВПО, хворі на ЦД 2-го типу (друга група, n = 32). Вік, стать, тривалість ЦД 2-го типу, індекс маси тіла (ІМТ), глікований гемоглобін (HbA1c) обстежених значуще не відрізнялися (р > 0,05). Лінгвістично валідована українська версія
T2-DDAS була перекладена за допомогою методу прямого/зворотного перекладу. Опитувальник
T2-DDAS складається з двох частин: «Інструмент оцінки дистресу при цукровому діабеті 2-го типу: визначення основного рівня дистресу» (8 запитань) та розширений розділ «Інструмент оцінки дистресу цукрового діабету 2-го типу: визначення джерел дистресу» (21 запитання). Вищий бал, отриманий за певне джерело, вказує на більший вплив ДДС. Оцінка відповіді на кожне питання ґрунтується на 5-бальній шкалі Лайкерта (Likert scale). Середнє значення ≥ 2 вважається ознакою підвищеного рівня ДДС. Статистика: SPSS, IBM SPSS Statistics 20. Результати. T2-DDAS продемонстрував хорошу загальну надійність, а фактор «Діабетичний дистрес» показав високу внутрішню узгодженість ( Кронбаха = = 0,91), що свідчить про ефективне вимірювання діабетичного дистресу. Українська версія T2-DDAS продемонструвала високу внутрішню узгодженість зі значеннями Кронбаха, які були подібні до значень
Кронбаха в оригінальному T2-DDAS. Показники фактора «Діабетичний дистрес», отримані у пацієнтів з ЦД 2-го типу за допомогою української версії T2-DDAS, демонструють тісний зв’язок із балами, оціненими за допомогою англійської версії. Порівняльний аналіз показників фактора «Діабетичний дистрес» демонструє, що найбільш виражений рівень ДДС спостерігається серед ВПО, які страждають на ЦД 2-го типу. Крім того, у цих пацієнтів статистично значущим є збільшення впливу таких факторів, як гіпоглікемія, довгострокове здоров’я, взаємодія з медичними працівниками, міжособистісні проблеми, доступ до медичної допомоги і вимоги менеджменту, порівняно з даними, отриманими у другій групі. Висновки. Україномовна версія опитувальника T2-DDAS надає дійсні та надійні дані, які не відрізняються від результатів, отриманих за допомогою оригінальної версії T2-DDAS. Порівняльний аналіз показників фактора «Діабетичний дистрес» демонструє, що найбільш виражений рівень ДДС спостерігається серед ВПО, які страждають на ЦД 2-го типу. У ВПО, хворих на ЦД 2-го типу, статистично значущими є збільшення впливу таких факторів, як гіпоглікемія, довгострокове здоров’я, взаємодія з медичними працівниками, міжособистісні проблеми, доступ до медичної допомоги і вимоги менеджменту. Впровадження україномовної версії опитувальника T2-DDAS у закладах практичної охорони здоров’я дозволить отримати нову, потенційно більш точну систему оцінки діабетичного дистресу у хворих на ЦД 2-го типу.