УДК 616.857-07-08

Головний біль (ГБ) – один із найчастіших неврологічних розладів, що входить до числа 20 найбільш інвалідизуючих захворювань у світі.
Більшість випадків болю голови є доброякісними, інші – потребують постійного спостереження і лікування, а деякі – несуть загрозу для життя пацієнта. У цьому навчальному посібнику в стислому форматі представлена актуальна інформація про головний біль, що базується на:  

третій версії міжнародної класифікації головного болю (The International Classification of Headache Disorders 3rd edition, ICHD-3);  

заяві американського товариства головного болю про інтеграцію нових методів лікування мігрені в клінічну практику 2019 року (The American Headache Society Position Statement On Integrating New Migraine Treatments Into Clinical Practice); 

огляді для підготовки до екзамену CAQ 2019 року (CAQ 2019 Exam Preparation Migraine & Headache Overview).

Інформація, систематизована в цьому виданні навчального посібника, стане хорошим фундаментом для розуміння і подальшого вивчення головного болю. Для кращої інтеграції цих знань у щоденну клінічну практику в посібнику наведені приклади клінічних випадків.

УДК: 616.1/.4–07

Один  із визначальних маркерів якості професійної діяльности лікаря – уміння сформулювати клінічний діагноз відповідно до сучасних вимог, які передбачають етіологічний і патогенетичний принцип його побудови, використання сучасних класифікацій хвороб на основі Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10), а також актуальних клінічних класифікацій.

Очевидно, що коректно сформульований діагноз свідчить про належну кваліфікацію клініциста, який завершує діагностичний етап надання допомоги хворому, і є підставою для призначення адекватного комплексного лікування.

Проте, починаючи від первинної ланки медичної служби і завершуючи високоспеціалізованими підрозділами університетських клінік, часто практикуються некоректні моделі його написання, зокрема, через відсутність уніфікованих прикладів формулювання, а також відповідних видань, які б сприяли розв’язанню цієї проблеми.

Це й є обґрунтуванням актуальности доповненого та переробленого другого видання (перше видання вийшло друком у 2005 р.) навчального посібника «Сучасні класифікації з прикладами формулювання  діагнозів найпоширеніших хвороб системи кровообігу», підготовленого до друку колективом кафедр внутрішньої медицини № 1, № 2 та сімейної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького й виданого за сприяння Львівського обласного благодійного фонду «Надії Нації» та керівництва  Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

У навчальному посібнику подаються приклади написання варіантів діагнозів на всіх етапах надання допомоги хворим із особливим акцентом на вмінні формулювати власне клінічний і остаточний діагнози.

Особливої актуальності набувають проблеми забезпечення екологічно-чистого довкілля, збереження та зміцнення здоров’я населення. Дослідження проблеми впливу навколишнього середовища великих міст на здоров'я мешканців має виняткове значення тому, що дві третини населення України проживають у містах і мають потребу в ефективній інфраструктурі для охорони довкілля і здоров'я.
Взаємозв'язок, що існує між здоров'ям населення і чинниками ризику їх проживання в умовах забрудненого довкілля є надзвичайно складним. Внаслідок цього досить різним є сприйняття різноманітних чинників ризику населенням і відповідне застосування заходів профілактики.

Профілактичні заходи охорони здоров’я базуються на методологічних і методичних принципах гігієнічної лабораторної діагностики, пріоритетом якої є дослідження стану природного і соціального середовища життєдіяльності, здоров’я людини (популяції) та з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між впливом чинників середовища і можливими змінами стану здоров’я населення. Із цією метою гігієнічна лабораторна діагностика використовує різноманітні (епідеміологічні, демографічні, статистичні, клінічні, експериментальні) методи дослідження, вагоме місце серед яких відводиться лабораторним дослідженням об’єктів довкілля, які базуються на точних та високочутливих методах індикації.

   Раціональне харчування – це харчування, що забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, сприяє поліпшенню її здоров’я і профілактиці захворювань.

   Що таке раціональне харчування? Що є його основою? Як правильно побудувати свій раціон? Яким продуктам харчування надавати перевагу? В якій кількості необхідно споживати ті чи інші продукти, щоб задовольнити організм у необхідних харчових речовинах? Такі запитання повинна ставити перед собою кожна сучасна людина, щоб уміти правильно орієнтуватися в різноманітті, яке надає харчова промисловість, і розумно робити вибір на користь свого здоров'я. 

   Раціональне харчування (rасіо – розумний) – це доцільно організоване та своєчасне постачання до організму людини поживної та смачної їжі, яка містить оптимальну кількість харчових речовин, необхідних для підтримування життя, росту, розвитку та підвищення працездатності. 

УДК 612.39:618.2:613.261/.27

Вагітність є фізіологічним станом, у процесі якого формується функціональна система мати-дитина, особлива біологічна співдруж-ність двох організмів.

Період вагітності розцінюється як зміна соціальної ситуації розвитку, яка призводить до значних особистісних змін жінки: формуванню нової внутрішньої позиції – позиції матері та виникненню особливої психологічної структури – внутрішньої картини вагітності, в якій відображаються соматичні та емоційні зміни.

Тому, періоди гестації та пологів характеризуються значним психоемоційним напруженням і посиленням соматовегетативних функцій, вираженість яких залежить від індивідуальних особливостей психічного і фізичного стану жінки.

Історично, зачаття нового життя пов’язувалось з широкою наявністю різноманіття харчових продуктів в раціоні майбутьої мами. Багато вибухів популяції в різні історичні епохи було зумовлено змінами у кількості та різноманітності доступних харчових нутрієнтів – зокрема демографічний сплеск неоліту, що почався 10 тисяч років тому.

Наприклад, у Стародавньому Єгипті, чоловіки, щоб стати батьками, зверталися по допомогу lдо бога Міна, одним з елементів поклоніння якому був салат-латук. Цьому зеленому овочу приписувались властивості афродизіака. З іншими божествами родючості, наприклад, Діонісом у грецькій міфології та Юноною у римській, асоціювали свіжий інжир.

І це далеко не весь перелік: кулінарні книги трьохсотрічної давності рекомендують охочим до батьківства найрізноманітнішу їжу: від яєць свійських тварин до баклажанів. Згідно з поширеним уявленням, організм мав "розігрітись" належною їжею, щоб породити нове життя.

Сучасні науковці довели, що харчування, фізична активність та спосіб життя впливають не тільки на тривалість і якість життя, але і на такі аспекти здоров'я, як фертильність. Науковці Гарвардського університету провели кількарічне дослідження на тему безпліддя, в якому взяли участь 19 тисяч жінок. Виявилось, що харчування і спосіб життя відповідальні приблизно за дві третини випадків безпліддя, пов’язаних з розладами овуляції. Інші дослідження, проведені на тваринах, довели, що певний тип харчування як жінок, так і чоловіків перед планованим зачаттям суттєво позначається на здоров’ї майбутніх нащадків.