УДК : 616.34-008.314.06:615.331]-036.1

Найпоширенішим ускладненням антибіотикотерапії є антибіотик-асоційована діарея (ААД). До факторів впливу на розвиток цієї патології належать: клас і кратність прийому антибіотика, вік пацієнта, тривалість госпіталізації, супутні соматичні захворювання та поєднане приймання препаратів, які знижують секрецію соляної кислоти шлунком. Патогенез AAД зумовлений зміною кишкової мікробіоти, надмірним ростом умовно-патогенних мікроорганізмів і прямою токсичністю ліків на кишківник. Менше 33% випадків AAД викликані Clostridioides difficile, тому важливим є ідентифікація інших патоген-етіологічних чинників. Лікування ААД є поетапним та потребує систематичного і комплексного підходу. Профілактика включає насамперед раціональне використання антибіотиків і дотримання працівниками закладів охорони здоров’я санітарно-гігієнічних норм.

УДК :616.33/.34-002-008.6-08-053.2/.36]:001.83

Актуальність. Згідно з біопсихосоціальною моделлю формування функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР), окрему групу факторів ризику становлять чинники, що діють у ранньому дитинстві. Серед них фігурує стрес немовляти, спричинений поведінкою батьків. Як відомо, найбільш ранніми ознаками раннього стресу є розлади регуляції та функціональні гастроінтестинальні розлади немовлят. Метою дослідження було вивчення зв’язку ранніх проявів стресу немовлят, а саме розладів регуляції та ФГІР дітей раннього віку, з формуванням ФГІР у старших дітей. Матеріали та методи. Дослідження охопило 132 дитини з ФГІР (основна група — ОГ), з них 68 дітей зі синдромом подразненого кишечника (ОГ1) і 64 дитини з функціональною диспепсією (ОГ2). Групу контролю (ГК) становили 60 практично здорових дітей. Проведено поглиблений збір анамнезу за методикою Family history щодо першого року життя дитини. Прояви раннього стресу оцінювали за наявністю ознак розладів регуляції немовлят і ФГІР дітей раннього віку за принципом «є/немає». Результати. В анамнезі дітей з ОГ усі розлади регуляції та ФГІР на першому році життя виявляли частіше, ніж у ГК. Вірогідної різниці частоти ФГІР і розладів регуляції немовлят між ОГ1 та ОГ2 не було. В анамнезі дітей ОГ кольку немовлят констатовано в 39 (29,5 %) випадках, у 7 з них (5,3 %) вона утримувалася понад 3 місяці; зригування — у 42 (31,8 %), у 8 (6,1 %) з них це привело до втрати ваги; у 31 (25,3 %) дитини — розлади випорожнень (переважно схильність до запорів). Розлади сну спостерігалися в анамнезі в 30 (22,7 %) дітей з ОГ; надмірна збудливість, тривалий плач, гіперестезія — у 31 (23,5 %) дитини з ФГІР. Домінували 1–2 розлади в ОГ і ГК, 3–4 розлади виявили в анамнезі у 12 дітей з ОГ і лише в однієї дитини з ГК. Свій емоційний стан протягом першого року життя дитини більшість матерів з ОГ (81 — 61,4 %) описували як тривожний, скаржилися на стійке відчуття втоми, невпевненості в собі та власній спроможності добре доглядати за дитиною. Висновки. Розлади регуляції і ФГІР дітей раннього віку є чинником ризику формування ФГІР у старших дітей. Не виявлено зв’язку окремих варіантів розладів регуляції та ФГІР дітей раннього віку з певними функціональними розладами в старших дітей. Раннє втручання, що передбачає мультидисциплінарний підхід до ведення немовляти з ознаками стресу, може послабити або навіть нівелювати цей вагомий чинник ризику формування ФГІР у старших дітей.

Ключові слова: діти, функціональні гастроінтестинальні розлади, стрес, фактори ризику


Background. According to the biopsychosocial model of functional gastrointestinal disorders (FGIDs), early childhood factors play an important role, particularly infant stress influenced by parental behavior. The earliest manifestations of such stress are newborn regulatory disturbances and FGIDs in infancy. The purpose was to investigate the relationship between early manifestations of infant stress, namely regulation disorders and FGIDs in young children, and the formation of FGIDs in older children. Materials and methods. A total of 132 children with FGIDs (study group, SG) were examined, including 68 with irritable bowel syndrome (SG1) and 64 with functional dyspepsia (SG2). The control group (CG) consisted of 60 healthy children. A detailed history (family history method) of the first year of life was taken, with an assessment of early stress markers (regulatory disturbances and infant FGIDs) on a yes/no basis. Results. Children in the SG had a significantly higher prevalence of early regulatory disturbances and FGIDs compared with the CG. No significant differences were found between SG1 and SG2. Following symptoms were reported during infancy in the SG: infantile colic — in 39 cases (29.5 %), which persis­ted beyond 3 months in 7 (5.3 %) of them; regurgitation — in 42 (31.8 %), of which in 8 (6.1 %) led to weight loss; bowel movements disturbances — in 31 (25.3 %) (mostly constipations); sleep disturbances — in 30 (22.7 %) cases; excessive excitability, prolonged crying, or hyperesthesia — in 31 (23.5 %). Combination of one to two disturbances were most common in both SG and CG, whereas 3–4 disturbances were observed in 12 children in the SG and only one in the CG. Most mothers of SG children (81; 61.4 %) described their emotional state during the child’s first year of life as anxious, with persistent fatigue and a lack of confidence in their caregiving abilities. Conclusions. Infant regulatory disturbances represent a significant risk factor for FGIDs in later childhood. No associations were identified between particular types of early regulatory disturbances and specific FGIDs in older children. Early intervention, involving a multidisciplinary approach to the management of an infant with stress symptoms, may reduce or even eliminate this significant risk factor for later FGID development in older children.

Keywords: children, functional gastrointestinal disorders, stress, risk factors

Розвиток сфери охорони здоров’я (ОЗ) і успішна інтеграція у європейську медичну спільноту неможлива без достатньої цифрової грамотності практикуючого лікаря. До недавнього часу перелік компетентностей, необхідних для успішної цифровізації галузі ОЗ, не був чітко визначений в Україні. Впродовж серії
консультацій з вивчення цього питання, Міністерством Охорони Здоров’я України визначено ключові поняття та систематизовані дані, які відображені у документі «Концептуально-референтні рамки цифрових компетентностей для працівників ОЗ та її затвердження для подальшого використання» [1]. Документ представлений та затверджений на засіданні міжсекторальної робочої групи з питань розвитку інформаційної культури, цифрової грамотності та кібергігієни працівників сфери ОЗ 6 жовтня 2023 року. Після громадського обговорення документ було представлено 07.02.2024 року [1]. Підвищення рівня цифрової компетентності працівників ОЗ неможливий без створення новітнього освітнього середовища на всіх рівнях переддипломної і післядипломної освіти і є актуальною темою підготовки лікаря-спеціаліста. 

 УДК: 378 : 61 : [378. 12 : 378.048]: 004.89

Людство підходить до тієї межі свого розвитку, коли починає все частіше
запитувати себе: чи втримаємо монополію на інтелект на власній планеті? І йдеться
не про гіпотетичне прибуття представників інопланетної цивілізації, що поки виглядає
малоймовірним, а про наші власні розробки у створенні штучного інтелекту, який
стрімко розвивається, навчається, набирає сили