УДК 001.32:1/3](477)(02)
Анотація. Проаналізовано дані анкетування школярів Львівської області, щодо стану носового дихання. Обговорено можливі наслідки при його
порушенні. Згідно отриманих даних під час проведення спільного проекту, групою фахівців: дитячих отоларингологів, стоматологів, ортопедів,
епідеміологів, у 2024 році, було встановлено, що основними скаргами при оцінці носового дихання були: порушення носового дихання, хропіння,
алергічні прояви. Не контрольовані такі симптоми у дитячому віці можуть призвести до деформації лицевого скелету, порушення прикусу, формування неправильного розташування язика, порушення прорізування постійних зубів. Оцінку стану носового дихання та структур ЛОР-органів було проведено із використанням розроблених анкет онлайн-опитування батьків в досліджуваних групах дітей. Проведені дослідження були виконані у відповідності до етичних принципів Гельсінської Декларації, та відповідно до сучасного розуміння патогенезу та клінічних настанов заснованих на принципах доказової медицини. Отримані дані свідчить про недооцінення таких симптомів як виділення з носа, чхання, хропіння. Батьки дітей із частими та постійними симптомами не вважали їх вартим уваги. Недостатність контролю за симптомами алергії у частини дітей в яких вона була діагностована, продовжувались і виділення з носа і чхання. Оскільки навіть при алергічному процесі пов’язаному з сезонними алергенами у слизовій носа зберігається мінімальне персистуюче запалення (Minimal Persistent Inflammation) такі діти потребують тривалого
лікування. У дітей з домінуванням закладеності носа алергологічне обстеження часто не проводиться, що унеможливлює ранню діагностику
алергічного запалення носа та приносових пазух, не дозволяє вчасно контролювати хворобу та не дає змоги провести алерген специфічну
імунотерапію. Наголошено про важливість широкої роз’яснювальної роботи як серед батьків так і серед лікарів первинної ланки для розуміння важкості запалення у носі, раннього виявлення патології носа та приносових пазух, задля вчасного лікування та профілактики можливих ускладнень.
Ключові слова: діти, школярі, профілактичний огляд, носове дихання, алергія
Анотація. Розглянуто проблему поєднання хронічних риносинуситів із синдромом обструктивного апное сну. Актуальність теми зумовлена високою поширеністю обох патологій у популяції, а також їх суттєвим впливом на якість життя та ризиком розвитку ускладнень. Хронічний риносинусит визначається тривалістю запальних змін у ділянці носа та придаткових пазух понад три місяці й характеризується такими проявами як закладеність носа, виділення з носа та болем. Додаткову значущість має такий фенотип хронічного риносинуситу як алергічна хвороба центральних відділів носа, що часто трапляється у пацієнтів й може залишатися недостатньо діагностованою. Одонтогенний риносинусит – ще один важливий аспект, оскільки патологія верхнього ряду зубів що межують з верхньощелеповою пазухою може призводити до вторинного запалення у ній та у носі. Представлені результати обстеження 37 пацієнтів різного віку й ступеня тяжкості синдрому обструктивного апное сну, у яких у 94,59 ± 3,72% випадків виявлено наявність хронічного риносинуситу. У 25 (67,57 ± 7,70 %) алергічний риносинусит (23 (62,16 ± 7,71 %) із алергічною хворобою центральних відділів носа та 2 (5,41 ± 3,72 %) із тотальним поліпозом носа та пазух). У 12 (32,43 ± 7,70 %) –
вторинний одонтогенний хронічний риносинусит, у меншої частки пацієнтів 9 (24,32 ± 7,06 %) виявлено порушення архітектоніки носа у вигляді
викривлення або/та шипа носової перегородки. Частина осіб (18 пацієнтів) із хронічним алергічним запаленням не підозрювала про алергічний патогенез процесу. У 7 осіб із встановленим раніше алергічним ринітом симптоми не контролювались належним чином і продовжували турбувати періодична закладеність носа та постназальні затікання. Алергологічна патологія носа та пазух часто поєднувалась або з одонтогенним процесом та/або із порушеннями архітектоніки носової порожнини. Отримані дані підтверджують наявність тісного взаємозв’язку між синдромом обструктивного апноє сну і запальними процесами у носі й придаткових пазухах. При цьому часто потрібний інтегрований підхід, що поєднує отоларингологічні, стоматологічні та алергологічні методи діагностики й лікування. Комбінація декількох різновидів хронічних
риносинуситів у одного хворого ускладнюють клінічну картину, призводячи до більш виражених епізодів зупинки дихання й підвищеної сонливості вдень, ризику ускладнень при супутній серцево-судинній патології. Результати роботи вказують на необхідність вчасної діагностики та комплексного лікування первинних і вторинних різновидів хронічного риносинуситу, включно з усуненням стоматологічної патології, корекцією анатомічних порушень архітектоніки носової порожнини, контролю алергологічної патології носа, що забезпечить зменшення загального навантаження на дихальну систему під час сну.
Ключові слова: хронічний риносинусит, синдром обструктивного апное сну, алергічна хвороба центральних відділів носа, одонтогенний
риносинусит, викривлення носової перегородки
Проведено оцінку впливу вживання енергетичних напоїв (ЕН) в раціоні студентів-медиків на нервово-психічну регуляцію за анкетно-опитувальним методом, визначено і оцінено рівні особистісної та ситуативної тривожності за допомогою тесту Спілбергера-Ханіна. Виявлено, що ЕН впливають на короткотривалі (6–12 годин) зміни уваги, стимулюють розумову діяльність та змінюють поведінкові реакції у 26,11–39,0% обстежених з подальшим наростанням відчуття втоми та виснаження.
За результатами проведеного дослідження фізичного розвитку дітей встановлено, що частка хлопчиків із середнім фізичним розвитком за зростом
становила 78,5 %, високий зріст виявлено у 2,5 % дітей, низький - серед 1,9 % осіб. Показники ФР вищі та нижчі за середні складали 9,5 % та 7,6 %
відповідно. Виявлено, що серед дівчаток за зростом середні значення були у 76,2 % дітей. Високий та низький зріст у 2,6% та 1,6 % відповідно, а зріст вище та нижче середнього встановлено у 7,7 % та 11,9 % обстежених дітей.
УДК 616 – 056.52 – 053.2 ] : 31 : 614.1
Мета дослідження передбачала визначення індексу маси тіла школярів і аналіз отриманих результатів з використанням декількох оціночних критеріїв. Установлено, що загалом частка дітей 12 років із гармонійним фізичним розвитком за значенням цього показника складає 58,33 %. Отримані результати засвідчують певні розбіжності у показниках надлишку маси тіла та ожиріння серед дітей і підлітків України. при використанні різних критеріальних значень. Окрім того, дослідження епідеміології ожиріння вказує на існування проблеми поширеності цього стану серед аналогічних вікових груп населення сусідньої європейської країни. Рекомендовано проводити постійний моніторинг стану здоров'я дітей, передусім серед тих , які знаходяться у групі ризику за значенням індексу маси тіла, з метою попередження аліментарних та аліментарно-залежних захворювань у майбутньому.
The purpose of the study was to determine the body mass index of schoolchildren and analyze the results using several evaluation criteria. It is established that in general the share of 12-year-old schoolchildren with harmonious physical development in terms of this indicator is 58.33%. The results obtained by us show some differences in the indicators of overweight and obesity among children and adolescents in Ukraine. when using different criteria. In addition, a study of the epidemiology of obesity indicates the existence of a problem with the prevalence of this condition among similar age groups in the neighboring European country. It is recommended to constantly monitor the health of children, especially among those who are at risk for body mass index, in order to prevent alimentary and alimentary-dependent diseases in the future.