The relevance of the problem of urticaria is generally recognized. The chronic infection foci, gastrointestinal diseases, diabetes mellitus, malignant neoplasms, etc. are among the factors that initiate the manifestation of the disease. However, the studies devoted to evaluation of the endocrine glands in such patients remain unaddressed. Although it is known that, in particular, the thyroid gland takes an active part in the development of allergic dermatoses. Objective: To study the thyroid hormone balance in patients with chronic idiopathic urticaria.

У дослідженні представлені результати аналізу особливостей ліпідного обміну у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ).

Матеріали та методи.

Обстежено 125 пацієнтів віком від 36 до 81 років (середній вік – 60,98± 0,81 років), госпіталізованих з приводу ГКС. В залежності від функції ЩЗ усі хворі були поділені на дві групи: І група – хворі зі зниженою функцією ЩЗ (рівень ТТГ>4 мкМО/мл), середній вік - 62,51±1,18 роки (n=51 (40,8%)), ІІ група – хворі з нормальною функцією ЩЗ (рівень ТТГ 0,4-4 мкМО/мл), середній вік - 59,93±1,08 років (n= 74 (59,2%)). Частка осіб з інфарктом міокарда (ІМ) складала 71,2%, з нестабільною стенокардією (НС) – 28,8%. Зокрема, в І групі питома вага пацієнтів з ІМ складала 76,47%, з НС – 23,53%. У ІІ групі частка хворих з ІМ – 67,57%, та з НС – 32,43%, p>0,05 між І і ІІ групами. Визначали наступні показники ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), тригліцериди (ТГ), холестерин не-ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ). Для вивчення функції ЩЗ у пацієнтів з ГКС визначали рівень ТТГ.

Результати. Встановлено достовірно вищі середні рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ та ХС не-ЛПВЩ у хворих зі зниженою функцією ЩЗ (І) порівняно з хворими без порушення фунції ЩЗ (ІІ): ЗХС – на 25,17% (5,76 ±1,19 ммоль/л (І) проти 4,31 ±1,30 (ІІ), р< 0,001), ХС ЛПНЩ – на 31,64 % (3,54 ±1,10 ммоль/л (І) проти 2,42 ±1,08 (ІІ), р< 0,001), ТГ – на 21,95 % (2,05 ±1,61 ммоль/л (І) проти 1,60 ±1,24 (ІІ), р< 0,05) та ХС не-ЛПВЩ на 25,78 % (4,46 ±1,18 ммоль/л (І) проти 3,31 ±1,31 (ІІ) р< 0,001), відповідно.

Питома вага осіб з перевищенням цільових рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ достовірно більша у І групі хворих: на 39,46 % (92,16 ±3,76 проти 52,70 ±5,80%), 16,96 % (98,04 ±1,94 проти 81,08 ±4,55%) та 10,34 % (94,12 ±3,29 проти 83,78 ±4,28%), відповідно, порівняно з ІІ групою.

Висновки.

1). У хворих з ГКС та зі зниженою функцією ЩЗ (І) виявлено на 20-30% достовірно вищі середні рівні проатерогенних фракцій ліпідів (ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ та ХС-неЛПВЩ), порівняно з хворими із нормальною функцією ЩЗ (ІІ).

2). У пацієнтів з ГКС та гіпофункцією ЩЗ (ТТГ більше 4,0 мкМО/мл) (І) реєструються достовірно більші частки осіб з перевищенням цільових рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ, у порівнянні з хворими без порушення функції ЩЗ (ТТГ 0,4-4 мкМО/мл) (ІІ), зокрема на: 39,46%, 16,96 % та 10,34 %, відповідно.

УДК: 616.12-008.331.1:616.132.2-008.64:616.441]-6

Мета. Провести порівняльну оцінку показників добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ), залежно від рівня ТТГ у пацієнтів з ГКС.

Матеріали та методи. В дослідження включено 125 пацієнтів з ГКС віком від 36 до 81 років (середній вік – 60,98± 0,81 років). За станом функції щитоподібної залози (ЩЗ) всіх хворих було розподілено у дві групи. Першу (І) групу склала 51 особа (40,8%) – хворі зі зниженою функцією ЩЗ (рівень ТТГ>4 мкМО/мл), середній вік - 62,51±1,18 роки; ІІ групу – 74 особи (59,2%) – хворі з нормальною функцією ЩЗ (рівень ТТГ 4-0,4 мкМО/мл), середній вік 59,93±1,08 років. В загальній групі частка осіб з нестабільною стенокардією (НС) становила 28,8%, з інфарктом міокарда (ІМ) – 71,2%. Зокрема, в І групі питома вага хворих з НС складала 23,53%, з ІМ - 76,47%. У ІІ групі частка хворих з НС - 32,43%, та з ІМ - 67,57%, p>0,05 між І і ІІ групами. Після стабілізації стану пацієнта, в 1-2 добу госпіталізації, проводили добовий моніторинг АТ за допомогою приладу Biomed ВАТ41-2. Визначали наступні показники: систолічний АТ (САТ), денний, нічний та середньодобовий (24 години) (САТд, САТн, САТдоб); діастолічний АТ (ДАТд, ДАТн, ДАТдоб); пульсовий АТ (ПАТд, ПАТн, ПАТдоб); індекс часу (ІЧ) для САТд та САТн, САТдоб (ІЧ САТд, ІЧ САТн, ІЧ САТдоб) і ДАТ (ІЧ ДАТд, ІЧ ДАТн, ІЧ ДАТдоб); варіабельність для САТд та САТн, САТдоб (вар САТд, вар САТн, вар САТдоб) і ДАТ (вар ДАТд, вар ДАТн, вар ДАТдоб); добовий індекс САТ (ДІ САТ), ДАТ (ДІ ДАТ), частоту серцевих скорочень (ЧСС). Для вивчення функції ЩЗ у включених у дослідження хворих, визначали рівень ТТГ методом хемілюмінесцентного імуноаналізу на аналізаторі ARCHITECT iSystem із використанням набору реактивів для кількісного визначення ТТГ (ARCHITECT TSH).

Результати. На початку дослідження виявлено достовірно вищі середні рівні САТн та ДАТн у І групі хворих порівняно з ІІ групою: САТн – на 6,27% (125,44±2,98 мм рт.ст. (І) проти 117,58±2,26 (ІІ), p=0,018), ДАТн – на 6,15% (73,65±1,91 мм рт.ст. (І) проти 69,12±1,62 (ІІ), p=0,036). Середнє значення ІЧ ДАТн також виявилося достовірно вищим у І групі проти ІІ групи на 33,69% (42,47±4,60 % (І) проти 28,16±3,60 (ІІ), p=0,007). Також, виявлено достовірну різницю середніх показників ДІ САТ та ДІ ДАТ у групі хворих з гіпотиреозом (І) проти хворих з еутиреозом (ІІ): ДІ САТ (І) = 2,52±1,25 % проти ДІ САТ (ІІ) = 5,99±0,98, p= 0,014; та ДІ ДАТ (І) = 4,69±1,38% проти ДІ ДАТ (ІІ) = 8,88±1,32, p= 0,015.

Висновки. 1). У групі пацієнтів зі зниженою функцією ЩЗ з ГКС виявлено достовірно вищі середні рівні нічних показників АТ: САТн, ДАТн та ІЧ ДАТн порівняно з хворими із нормальною функцією ЩЗ. При цьому, середні рівні САТ та ДАТ в нічний час перевищували припустимі значення (САТ <120, ДАТ <70 мм рт.ст.) у групі хворих зі зниженою функцією ЩЗ, тоді як у групі хворих без порушення функції ЩЗ ці показники знаходились в межах оптимальних значень.

2). У кожного третього пацієнта зі зниженою функцією ЩЗ (І) (37,25% за ДІ САТ, та 31,37% за ДІ ДАТ) спостерігається вкрай прогностично несприятливий добовий профіль АТ, що характеризується підвищенням, а не зниженням АТ вночі ( «night-peaker» ). Отримані результати можуть свідчити про несприятливий вплив дисфункції ЩЗ на стан регуляції АТ та високий ризик ускладнень при перебігу ГКС.

Toxic epidermal necrolysis (TEN) is one of the most severe reactions of the body to
the action of various xenobiotics with necrosis of the epidermis, mucous membranes and damage to internal
organs, which is accompanied by profound disorders of hemodynamics and homeostasis, often leading to death.
A wide range of bioregulatory effects of nitric oxide, in particular, participation in the development and course of
allergic inflammation (cytotoxic, immunocomplex reactions), suggest the participation of nitric oxide in the
pathogenesis of TEN

Introduction & Objectives: . The most common in dermatological practice are psoriasis and acne, the
pathogenesis of which today is considered from the standpoint of immunopathological diseases. The article
analyses features of anamnesis, clinical, instrumental and laboratory tests related to chronic dermatitis (acne,
psoriasis, arthropathic psoriasis (АР)), considers the relationship of probable mechanisms of disease aggravation
and progression.
Objective. The objective of our work was to improve the diagnostics of common chronic dermatoses (acne,
psoriasis, АР) taking into account some indicators of the immune system and features of the disease course to
specify their role in pathogenesis of these disease.