УДК: 614.2:616-073.7:303.4

Метою дослідження є оцінка задоволеності населення Львівської області з роботою в діагностична радіологічна служба, для виявлення проблем і способи їх вирішення. Матеріали та методи. Проведено соціологічне опитування 409 осіб, яким проведено рентгенологічне обстеження обстеження в медичних закладах Львова та Львів область. Результати і обговорення. Пацієнти оцінили якість обстеження в приватних медичних установах вище, ніж у державних. Загалом 64,79% [60,1-69,34] від респонденти були повністю задоволені наданим лікувально-діагностичних послуг, а 25,67% [21.56-30.01] становили задоволено частково. У пацієнтів були зауваження щодо якість медичного обладнання, конфіденційність під час огляду та обстеження, а також чистота і комфорт в офісі/ відділ. Є потреба покращити спілкування між лікарем і пацієнтом: приблизно чверть респонденти (23,72% - 28,61%) підкреслили, що так не мати можливості поспілкуватися з лікарем і вільно задавати питання, і пояснення лікаря огляду та алгоритму процедури не було повністю зрозумілий і доступний. Визначено, що після введення воєнного стану (з 24 лютого 2022 року), хворі почали частіше скаржитися на незручний графік прийому (10,02% [7.31-13.12]), неможливість або складність запису на прийом (11,25% [8,37-14,49]), труднощі з отриманням направлення для обстеження (12,71% [9,67-16,11]), психолог проблеми (страх, хвилювання за результат обстеження) - 15,16% [11,85-18,79], відстань необхідної діагностичного закладу за місцем проживання (15,40% [12.07-19.06]). Натомість великі черги (12,96% [9,88-16,38]), необхідність мати особисті домовленості та контакти з рентгенологів (4,16% [2,44-6,30]), незручність зал очікування (3,42% [1,88-5,40]), а також тривал самого обстеження (2,69% [1,35-4,48]) стало менше турботи про пацієнтів.

УДК: 614.2:616-073.7:303.4

Метою даної роботи було оцінити сучасний стан рентгенодіагностичної служби у Львівській області, а саме виявити існуючі проблеми та розробити шляхи їх вирішення.

Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз сучасного стану рентгенодіагностичної служби у Львівській області у порівнянні з даними по Україні за 2015-2020 роки. Інформація отримана за даними Державної служби статистики України. Результати і обговорення. Аналіз зміни загальної кількості рентгенодіагностичних апаратів у Львівській області за 2015-2020 роки показав незначну тенденцію до їхнього зменшення. Так, станом на кінець 2020 року загальна кількість таких апаратів на балансі закладів охорони здоров’я області становила 452 одиниці, що нана 7,38% менше, ніж у 2015 році. У Львівській області та в Україні в цілому зменшилась кількість апаратів підсилювачів рентгенівського зображення (РПЗ) ((на -10,96% та -5,28%) та флюорографів (на - 23,08% і - 17,49% відповідно).В той же час суттєво збільшилися ангіографічні апарати (на +66,67% і +81,54%), комп'ютерні томографи (на +40,00% і +26,32%), та мамографів (на +33,33% та +12,46% відповідно).Кількість проведених діагностичних флюорограм на 1 діючий апарат у Львівській області протягом досліджуваного періоду зменшувалася, а стільки ж. тенденція зберігалася і в 2020 році: Ріст2018/2015=-5,07%, Ріст2020/2019=-7,64%, так само як і кількість діагностичних флюорограм на одну посаду лікаря рентгенолога: Ріст2018/2015=-11,76%, Òріст2020/2019=-20,78%.При цьому кількість КТ на один операційний апарат та на одну посаду лікаря-рентгенолога у Львівській області за останні 5 років значно зросла і у 2020 році становила 10605 досліджень /1 апарат 220 досліджень/ 1 лікаря, але тільки за останній рік зростання склало +29,16% та +41,03%, хоча кількість працюючих томографів залишається незмінною за останні 5 років (n=5). Така значна позитивна динаміка пояснюється інтенсивною роботою рентгенодіагностичної служби під час пандемії Cоvid-19.

УДК 616.12-008.318-036.8"450.3"

Мета роботи – проаналізувати виживання пацієнтів з тріпотінням передсердь (ТП) після індексної госпіталізації протягом трирічного спостереження та визначити його незалежні предиктори.
Матеріали і методи. До одноцентрового проспективного дослідження залучили 126 пацієнтів з різними формами ТП, зокрема 86 (68,3 %) чоловіків і 40 (31,7 %) жінок, медіана віку – 65,5 (квартилі 55–73) року. Медіана тривалості спостереження становила 26 (квартилі 1–46) місяців з моменту індексної госпіталізації. Аналіз впливу на виживання проводили методом регресії Кокса для неперервних характеристик, шляхом оцінки кривих Каплана – Мейєра з допомогою модуля «порівняння кількох груп» і розрахунку χ2 для рангових характеристик (при кількості рангів більше 2) та з допомогою F-критерію Кокса для альтернативних (бінарних) характеристик.
Результати. За трирічний період померли 22 (17,5 %) пацієнти. Кумулятивна частка виживання на 36-й місяць спостереження становила 80,9 %. Незалежні предиктори фатальних виходів у пацієнтів з ТП за даними багатофакторного аналізу за методом регресії Кокса: зниження фракції викиду лівого шлуночка, гіпертрофія стінок лівого шлуночка, наявність попередніх епізодів ТП, порушення гемодинаміки на тлі пароксизму та хронічна хвороба нирок (p<0,05).
Висновки. Кумулятивна частка виживання пацієнтів з ТП на 36-й місяць спостереження становила 80,9 %. Незалежними предикторами гіршого виживання є зниження фракції викиду лівого шлуночка та гіпертрофія його стінок, повторні епізоди ТП, порушення гемодинаміки на тлі пароксизму та наявність хронічної хвороби нирок.
Ключові слова: тріпотіння передсердь, прогноз, предиктори, виживання. 

УДК 616.832-004.2-073.756.8-053.2(048.8)

У статті наведено клінічний випадок пацієнтки ТО років з розсіяним склерозом (РО), використання у діагностиці РС однієї з передових методик  магнітно-резонансної томографії (МРТ), а самепротонної магнітно-резонансної спектроскопії (ПІМРС). МРТ є невід'ємною частиною діагностичного.
алгоритму у хворих із розсіяним склерозом згідно з критеріями МеРопайа, останній перегляд яких відбувся у 2017році. Крім того, МРТ дозволяє оцінити перебіг захворювання, слугуючи критерієм підтвердження загострення патологічного процесу. Хоча критерії Ме Фопа/а стосуються дорослих, вони також використовуються для діагностики РС у дітей, водночас РС у дітей має свої особливості. Критерії МеРопаїд
включають традиційні (звичайні) МРТ-послідовності: Т2-зважені зображення, ТІ-зважені зображення, постконтрастні ТІ-зважені зображення. Із стрімким розвитком МРТ з'явилися передові (просунуті) її методики, які дозволяють краще зрозуміти зміни у мозковій речовині при РС: волюметрія головного мозку, зображення із перенесенням намагніченості, зображення для візуалізації кори, дифузно-тензорні зображення, протонна МР-спектроскопія; зображення, зважені за чутливістю. Зокрема, ПМРС дозволяє оцінити ступінь цілісності білої речовини шляхом виявлення підвищеного резонансу метаболітів розпаду мієліну. Проведені дослідження показали, що зміни при РС мають свою специфічність, однак консенсусу у цьому питанні немає. На сьогодні не існує погоджених рекомендацій, які включали б передові методики МРТ, проте саме вони, на нашу думку, довалять краще зрозуміти перебіг РС та прогнозувати розвиток захворювання. Такий підхід дозволить поліпшити менеджмент РС як у дорослих, так і у дітей та поліпшити якість їхнього життя.

Двостулковий клапан аорти – це вроджена вада серця, поширеність якої складає 0,9-1,37 у загальній популяції, і, можливо, вона є найчастішою серцево-судинною дисплазією. Дана вада втричі частіше зустрічається у чоловіків ніж у жінок [1]. Двостулковий клапан складається з двох стулок (передньоі і задньоі чи правої та лівої), зазвичай неоднакових за розміром, можливо, внаслідок неадекватної продукції фібриліну-1 в період пренатального онтогенезу. Стулки клапана з’єднані двома спайками, які можуть бути частково зрощеними [2]. Безсимптомний перебіг двостулкового клапана аорти впродовж багатьох років істотно підвищує ризик виникнення його ускладнень: аортального стенозу, недостатності аортального клапана, дилатації висхідної аорти, утворення аневризми аорти. Основним методом діагностики даної вади є ехокардіографія, яка може визначити остаточний діагноз у більшості пацієнтів