The aim: The purpose of this literature review is to shed light on the development of biochemical knowledge in the Lviv region and on prominent figures in the development of biochemistry during the Second World War.
Materials and methods: Review of literature published before 2020. We searched the literature using the search terms ‘biochemists’, ‘ Lviv National Medical University’, ‘second World War’.
Conclusions: The development of biological research in Lviv can be divided into two historical stages: 1) from the beginning of the founding of Lviv University in 1661 to the First World War; 2) between the First and Second World Wars and after the Second World War. Biochemical research was initiated at the Medical Faculty of Lviv University. In 1939, the Lviv State Medical Institute was established on the basis of the Medical Faculty of the University, where a powerful department of biochemistry functioned, which was headed by a worldclass biochemist – Jakub Parnas.
The differences in vascular risk factors’ and stroke burden across Europe are notable, however there is limited understanding of the influence of socioeconomic environment on the quality of secondary prevention and outcome after acute ischemic stroke.
Patients and methods: In this observational multicenter cohort study, we analyzed baseline characteristics, reperfusion treatment, outcome and secondary prevention in patients with acute ischemic stroke from three tertiary-care teaching hospitals with similar service population size in different socioeconomic environments: Bern/CH/n=293 (high-income), Gdansk/PL/n=140 (high-income), and Lutsk/UA/n=188 (lower-middle-income).
Results: We analyzed 621 patients (43.2% women, median age=71.4years), admitted between 07 and 12/2019. Significant differences were observed in median BMI (CH=26/PL=27.7/UA=27.8), stroke severity [(median NIHSS CH=4(0-40)/PL=11(0-33)/UA=7(1-30)], initial neuroimaging (CT:CH=21.6%/PL=50.7%/UA=71.3%), conservative treatment (CH=34.1%/PL=38.6%/UA=95.2%) (each p<0.001), in arterial hypertension (CH=63.8%/PL=72.6%/UA=87.2%), atrial fibrillation (CH=28.3%/PL=41.4%/UA=39.4%), hyperlipidemia (CH=84.9%/PL=76.4%/UA=17%) (each p<0.001) and active smoking (CH=32.2%/PL=27.3%/UA=10.2%) (p<0.007). Three-months favorable outcome (mRS=0–2) was seen in CH=63.1%/PL=50%/UA=59% (unadjusted-p=0.01/adjusted-p CH-PL/CH-UA=0.601/0.981), excellent outcome (mRS=0–1) in CH=48.5%/PL=32.1%/UA=27% (unadjusted-p<0.001/adjusted-p CH-PL/CHUA=0.201/0.08 and adjusted-OR CH-UA=2.09). Three-months mortality was similar between groups (CH=17.2%/ PL=15.7%/UA=4.8%) (unadjusted-p=0.71/adjusted-p CH-PL/CH-UA=0.087/0.24). Three-months recurrent stroke/TIA occurred in CH=3.1%/PL=10.7%/UA=3.1%, adjusted-p/OR CH-PL=0.04/0.32). Three-months follow-up medication intake rates were the same for antihypertensives. Statin/OAC intake was lowest in UA=67.1%/25.5% (CH=87.3%/39.2%/ unadjusted-p<0.001/adjusted-p CH-UA=0.02/0.012/adjusted-OR CH-UA=2.33/2.18). Oral intake of antidiabetics was lowest in CH=10.8% (PL=15.7%/UA=16.1%/unadjusted-p=0.245/adjusted-p CH-PL/CH-UA=0.061/0.002/adjustedOR CH-UA=0.25). Smoking rates decreased in all groups during follow-up.
Acute respiratory failure due to pneumonia is a significant cause of death in children 6-18 years old.; Objective - to find out whether diaphragm dysfunction might lead to unsuccessful weaning from MV in children 6-18 years old.; We provided prospective observational cohort study and included 104 patients, who were splitting in the study and the control groups and 2 age subgroups. To consider diaphragm function, we check amplitude of its movement and diaphragm thickening fraction (Dtf).; The primary outcome was the incidence of successful weaning from MV. The secondary outcomes were changes in diaphragm function parameters.; Dtf for right hemidiaphragm was significantly lower in the study group 1st subgroup on day 1 and day 5, and significantly higher on day 14 (p<0.05), while for left hemidiaphragm it was significantly higher on day 1 and lower on day 5 compared with the control group (p<0.05). In 2nd subgroup Dtf was significantly higher for both sides in the study group on day 1 compared with the control group (p<0.05). ; Amplitude of diaphragm movement was significantly decreased in 1st subgroup of the study group on day 1 and day 5 and increased on day 14 compared with the control group (p<0.05).; The incidence of successful weaning from MV in the study group was significantly lower compared with the control group.; Diaphragm dysfunction might alter weaning from MV in children 6-18 years old.
УДК 616.127-005.8-036.11-02:616.988:578.834]-06:(616.379-008.65+616-056.52)]-036-037)
У статті висвітлено клінічний випадок гострого інфаркту міокарда в пацієнта з ожирінням після перенесеного COVID-19 для поліпшення діагностики серцево-судинних ускладнень та вибору оптимального способу профілактики і лікування.
Ключові слова: СOVID-19, гострий інфаркт міокарда, цукровий діабет 2-го типу, ожиріння, серцево-судинні ускладнення.
Abstract. The article highlights a clinical case of an acute myocardial infarction in the patient with obesity after suffering from COVID-19 to improve the diagnosis of cardiovascular complications and choose the optimal method of prevention and treatment.
Keywords: COVID-19, acute myocardial infarction, type 2 diabetes, obesity, cardiovascular complications.
Мета – дослідити показники ліпідного спектру крові функції ендотелію у хворих з ішемічною хворобою серця.
Матеріали і методи. Обстежено 28 хворих на ішемічну хворобу серця, а саме нестабільну стенокардію (18 жінок та 10 чоловіків), середній вік – (67,9±2,2) року. Хворі отримували загальноприйняте лікування та додатково – альфа-ліпоєву кислоту: в перші 10 днів лікування у вигляді щоденних внутрішньовенних інфузій, з подальшим переходом на пероральний прийом лікарського засобу (600 мг 1 раз на добу) протягом наступних 20 днів.
Хворим проводили загальноклінічні, лабораторні, інструментальні методи обстеження. Визначали показники ліпідного профілю крові та ендотелін-1 імуноферментним методом. До контрольної групи залучено 20 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Результати представлені середніми арифметичними величинами (М) і похибкою середньої (m) для відносних величин. Ступінь достовірності оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента.
Результати. У пацієнтів з нестабільною стенокардією спостерігали порушення ліпідного спектру крові. Значення загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, коефіцієнта атерогенності, тригліцеридів достовірно перевищували показники контрольної групи. Рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності у хворих порівняно з контролем був нижчий на 6,4 %. Після проведеного лікування показники ліпідного профілю покращувалися. Відзначали зниження загального холестерину на 22,2 % (р<0,05), холестерину ліпопротеїнів низької щільності на 32,2 % (р˂0,05), коефіцієнта атерогенності на 37,1 % (р˂0,05), рівня тригліцеридів на 25,2 % (р˂0,05), а також зростання вмісту у крові холестерину ліпопротеїнів високої щільності на 10,4 % (р>0,05). У хворих з нестабільною стенокардією спостерігалося порушення ендотеліальної функції: рівень ендотеліну-1 перевищував значення осіб контрольної групи у 2,85 разу (р˂0,05). Після проведеного лікування середні значення
ендотеліну-1 зменшилися – з (2,54±0,19) до (1,62±0,16) фмоль/мл (р<0,05), що свідчить про покращення функції ендотелію.
Висновки. Комплексне лікування з додаванням альфа-ліпоєвої кислоти сприяє покращенню показників ліпідного спектра крові та функції ендотелію.