Rapid industrial and technological development has impacted ecosystem homeostasis strongly. Arsenic is one of the most detrimental environmental toxins and its management with chelating agents remains a matter of concern due to associated adverse effects. Thus, safer and more effective alternative therapy is required to manage arsenic toxicity. Based on existing evidence, native and indigenous plant-based active biomolecules appear as a promising strategy to mitigate arsenic-induced toxicity with an acceptable safety profile. In this regard, various phytochemicals (flavonoids and stilbenoids) are considered important classes of polyphenolic compounds with antioxidant and chelation effects, which may facilitate the removal of arsenic from the body more effectively and safely with regard to conventional approaches. This review presents an overview of conventional chelating agents and the potential role of flavonoids and stilbenoids in ameliorating arsenic toxicity. This report may provide a roadmap for identifying novel prophylactic/therapeutic strategies for managing arsenic toxicity.

Глобальні тенденції соціально-економічного розвитку, загострення міжнародної  конкуренції, рух у напрямі євроінтеграції, соціальні стреси (пандемія COVID-19, війна) ставлять перед системою охорони здоров’я України принципово нові завдання, серед яких вагоме місце належить підвищенню ролі управлінського персоналу. З метою встановлення зв’язку між психічним здоров’ям медичних працівників та майбутніх медиків і соціальними перетвореннями та потрясіннями нами запропоновано проведення комплексу опитувань, який включає чотири анкети:
 Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя», призначений для виміру  виразності основних складових психологічного благополуччя (це адаптований українською мовою варіант англомовної методики «The scales of psychological wellbeing», розроблений К. Ріфф);
 Шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, STAI) є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивної тривожності як  стану) та особистісної тривожності (як стійкої характеристики людини);
 Опитувальник із самооцінки стану психічного здоров’я (адаптований українською  мовою опитувальник «The Mental Health Quality of Life Questionnaire MHQoL-7D»);
 Опитувальник з визначення та оцінки рівня впливу окремих детермінант на стан  психічного здоров’я (власна розробка).
Дані дослідження дадуть можливість оцінити стан психічного здоров’я, розібратися у  феномені тривоги, оцінити параметри реактивності особистості в сенсі її заглибленості в дійсність, оцінити активність особистості в плані її характерологічних властивостей, визначити та оцінити рівень впливу на нього окремих детермінант, удосконалити систему моніторингу й оцінювання стану психічного здоров’я медичних працівників, керівників закладів охорони та студентів медичних вузів.

УДК 614.2(477) 

Мета роботи: проаналізувати та запропонувати групу показників для оцінки рівня громадського здоров’я в Україні та в регіональному аспекті.
Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували дані Стратегії ВООЗ «Здоров'я для всіх у XXI столітті», ЮНЕСКО, Державної служби статистики України за розділами «Демографічна та соціальна статистика» і «Економічна статистика», Міністерства охорони здоров’я України, міністерств фінансів та економіки України, оперативних відомостей підрозділів охорони здоров’я органів державного управління. Розгляд даних здійснено з використанням методів: бібліосемантичного та системного підходу.
Результати. Для оцінки рівня громадського здоров’я в Україні та її регіонах запропоновано використовувати три групи показників: I – демографічні, II – медичної статистики, III – соціального благополуччя. У кожній групі передбачається застосовувати по 7 ключових даних, які у найбільшій мірі дають характеристику як стану медико-демографічних змін так і оцінку благополуччя населення в економічному та освітньому рівні з використанням в т. ч. методу соціологічного опитування. В представленому матеріалі подаються джерела інформації стосовно запропонованих показників.

УДК: 614.253.5:613.67:159.942(477)

Military events on the territory of Ukraine have acted as a factor influencing the state of mental health of the population. At the same time, healthcare professionals who provide medical care to the population, including the military, play an important role, which requires an assessment of their psychological state to ensure the proper quality of medical services.

УДК 616.517-07:616.15-07]-036

Виявлення первинних біохімічних порушень у пацієнтів із псоріатичною хворобою і взаємопов’язаних із цим змін показників за наявності обмінних та запальних станів має важливе значення для прогнозування динамічного розвитку патологічного процесу та вибору персоніфікованого лікування для хворого.
Мета роботи — виявити порушення та визначити взаємозв’язок основних показників білкового, жирового, вуглеводного та пігментного обміну, а також вивчити особливості запальних процесів у хворих на псоріаз залежно від клінічного перебігу дерматозу.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати клінічних та лабораторних обстежень 62 хворих на псоріаз залежно від їхнього віку, статі, поширеності та типу висипань на шкірі, а також клінічної форми захворювання. Для біохімічних досліджень послуговувались відповідними наборами реактивів. З метою виявлення можливого взаємозв’яз ку показників біохімічного аналізу крові вираховано коефіцієнт кореляції, який визначає характер зв’язку між показниками, що вивчали.
Результати та обговорення. Аналіз результатів обстеження хворих на псоріаз засвідчив, що тригерними чинниками псоріатичної хвороби найчастіше були мікробно-вірусні асоціації, стресові фактори та генетична схильність, що узгоджується з даними літератури. Частіше реєстрували псоріаз з тривалістю захворювання до 5 років, що мав рецидивний перебіг за обмеженої форми у прогресуючій стадії, а поширений діагностували здебільшого в стаціонарній стадії. У переважної більшості обстежених різного віку виявлено метаболічні зміни, серед них порушення низки показників білкового, ліпідного, вуглеводного та пігментного обміну. Вираженість відповідних змін корелювала з поширеністю шкірного псоріатичного процесу, тривалістю дерматозу, а також із патологією деяких внутрішніх
органів, зокрема травного тракту, гепатобіліарної та серцево-судинної систем, що свідчить про наявність системних порушень в організмі хворих на псоріаз.
Висновки. Встановлення незалежних механізмів між деякими змінами показників обмінних процесів при псоріазі має теоретичне і практичне значення в дерматології та передбачає застосування лікарських засобів для усунення виявлених порушень і визначення можливості відновлення корелятивних зв’язків, що сприятиме досягненню клініко-профілактичного ефекту.