УДК: 616.986.7-036.21(477.83)

Вступ. У деяких регіонах Львівщини захворюваність на лептоспіроз перевищує показник 10/100 тис. населення. Відтак, визначення зон ризику інфікування цією недугою у Львівській області є актуальним з огляду на потребу в прогнозуванні епідситуації щодо цього захворювання.

Мета роботи. Метою нашої роботи була оцінка територіального поширення лептоспірозу та встановлення територій високого ризику інфікування цією недугою у Львівській області із застосуванням геокартографічних систем.

Методи. За допомогою геоінформаційної системи з використанням програми QGIS 2.0.1, на основі попередньо створеної електронної структурованої бази даних із внесеною в неї інформацією із використанням програми Microsoft Excel (дані за 2008-2019 рр.) проведено аналіз щодо випадків лептоспірозу у людей та зараженості мишовидних гризунів на території Львівщини.

Результати. За допомогою ГІС-технологій проведено пошарове нанесення даних на карту Львівської області – випадків захворювання на лептоспіроз у людей (n=259) та зараженості мишовидних гризунів (n=3524) із врахуванням географічних координат по кожному конкретному випадку. Виявлено, що найвищою зараженість гризунів є у Лісостеповій зоні – 13,16%, проти 10,66% у Лісовій зоні та 10,26% у зоні Українських Карпат (р < 0,05). Подібну закономірність виявлено й щодо захворюваності на лептоспіроз у людей: вірогідно частіше випадки хвороби фіксувались у Лісостеповій зоні – 62,94%, порівняно з Лісовою зоною (24,32%) та зоною Українських Карпат (12,74%), р < 0,001.

Висновки. Застосування ГІС-технологій дало змогу отримати просторове уявлення про розповсюдженість лептоспірозу на Львівщині. Проведене зонування території Львівської області, на основі ландшафтно-географічного розподілу, дало змогу визначити, що територією найвищого ризику зараження лептоспірозом для людей є лісо-степова зона Львівщини.

Для госпіталізованих пацієнтів із лептоспірозом типовим є переважання тяжких жовтяничних форм із наявністю різного роду ускладнень. Попри цей факт, летальність на теренах Львівщини відносно невисока, що можна пояснити якістю надання медичної допомоги у профільних стаціонарах області, а також значною настороженістю лікарів первинної ланки щодо лептоспірозу та, відповідно, швидким скеруванням пацієнтів на стаціонарне лікування

Отримані нами результати свідчать, що на території Львівщини впродовж останніх чотирьох років у кожного четвертого пацієнта з ВІЛ/СНІД також спостерігався ВГ із парентеральним механізмом передачі. Вірогідно частіше комбінація ВІЛ/СНІД+ВГ спостерігалась у чоловіків, порівняно з жінками. У ¾ випадків усіх інфікованих спостерігалась саме хронічна HCV-інфекція. У третини пацієнтів гепатит характеризувався переходом у стадію цирозу печінки. Отож, доцільно посилити проведення освітніх заходів щодо можливостей інфікування парентеральними ВГ та ВІЛ/СНІД у групах ризику.

The GIS technologies allowed to obtain a spatial understanding of the Leptospira geographical distribution in Lviv Oblast. These differences may allow us to identify specific risk factors associated with these differences. More detailed studies on the epidemiology of Leptospirosis in the Lviv Oblast are needed. 

In Lviv Oblast, predominance of severe icteric forms is typical for hospitalized leptospirosis patients (77.08%) with various complications (74.17% of patients), the most common of them is acute renal failure (51.85%). L. icterohaemorrhagiae, which caused a quarter of all cases, was the main causative agent of leptospirosis in Lviv Oblast during the study period.