Introduction. Epilepsy, as a chronic non-infectious disease of the brain, affects according to some data about 50 million, according to others - about 65 million people worldwide. Epilepsy can be treated with antiepileptic drugs (AEDs), diet therapy, and surgery. AEDs are drugs of various origin, which are used to prevent or reduce (in intensity and frequency) seizures, their corresponding equivalents (loss or disturbance of consciousness, behavioral and autonomic disorders, etc.), which are observed during periodically occurring attacks of various forms of epilepsy. The peculiarity of the treatment of epilepsy is the need for regular daily intake of AEDs for many years, including at least 3-5 years after the cessation of seizures. The number of patients forced to take AEDs during whole life reaches 15%. Material & methods. The sources of information were: domestic and foreign web resources, the State Register of Medicines of Ukraine (for searching of AEDs) (as of February 1, 2023), registers of drugs which are subjects to reimbursement under the medical guarantee program. The several methods were used in the research, such as: information search, comparison, analysis, generalization, marketing.  Results & discussion. The analytical study of AEDs showed that in Ukraine as of February 1, 2023, were registered 325 trade names (TN) of AEDs, which represented 16 international non-propriatory names (INN). About half (48.85%) of the researched assortment is made by pregabalin-based medicines. Almost one-eighth parts of the assortment (12.92% each) is taken by lamotrigine and levitiracetam TN. In total, drugs of these three INNs make up about 72% of the nomenclature of AEDs. The distribution of the studied assortment by dosage forms type showed that the absolute majority of AEDs was represented by capsules (51.08%) and tablets (45.23%).  It was established that three-quarters (75.38%) of the nomenclature of AEDs are drugs of foreign production. They are represented by 65 companies from 23 countries of the world. Among them, the vast majority (88.57%) are produced by one company, a tenth part (10.20 %) – by two-three manufacturers, and three TN of Pregabalin euro (1.22 %) – by 13 enterprises. As for domestic medicines, they are represented by 13 manufacturers, and 9 out of 10 (93.75%) of their products are made by one, and the rest by two companies. High production activity regarding AEDs is characteristic of enterprises from India (16.67% of manufacturers, Index of Production Activity (IPA) = 26.28%) and Ukraine (16.67% of manufacturers, IPA = 22.96%). Among foreign enterprises, the highest production activity has Dr. Reddy's Laboratories Limited, India (IPA = 6.63%), and among Ukrainian manufacturers - LLC "Pharma Start" (IPA = 3.83%). As a result of the data analysis of 5 Registers of medicines, the prices of which are subject to reimbursement under the program of state guarantee program of medical care of the population for 2021-2023, an increase in the number of AEDs INN from 3 to 4 was found. The analysis of the latest Register as of August 10, 2023 showed that it included 31 TN of these drugs (lamotrigine – 18, carbamazepine – 10, valproic acid – 2 and phenytoin – 1). At the same time, patients with epilepsy can receive 10 medicines free of charge, with a surcharge of up to 10% of the cost - 1 medicine, with a surcharge of 10-20% - 4 medicines, 21-30% - 10 medicines, 31-40% - 2 medicines and in within 41-50% - 4 medicines. Conclusion.  Separate components of the marketing complex regarding antiepileptic drugs registered in Ukraine and their role in the context of the program of state guarantee program of medical care of the population were studied.

In terms of the novel coronavirus disease, the issues of human rights, namely those of healthcare provider and the patient, are of great interest in different states. Considering the existence of the legislative controversies and loopholes in the said area in Ukraine, the objective of the article aims to outline the procedure of personal data processing in the conditions of COVID-19, according to the legislation of Ukraine, to identify problematic issues and search for ways to solve them, to analyze the experience of foreign countries to clarify best state practices and to cover the right to privacy about the state of health, ascertaining whether there are any changes regarding the performance of the professional duty to maintain medical secrecy in conditions of the pandemic. The article outlines foreign practices on restricting human rights to privacy and reveals a balance with public health interests, according to the European Court of Human Rights

УДК 616.31: (377 + 378) (477.83) (091) 

 Вступ. Мета дослідження. Розкрити історію стоматологічної медичної освіти на Галичині, створення й організацію університетської медичної школи при Львівському університеті, особливість підготовки лікарських кадрів. Матеріали та методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дозволив проаналізувати особливості становлення і розвитку медичної освіти в різні історичні періоди. Результати. XIX століття дало потужний поштовх для розвитку нової науки від дентистики через одонтологію до стоматології. Формування Львівської стоматології деякою мірою залежало від ставлення держави до медицини, освіти, підготовки кадрів. Зважаючи на те, що Галицька земля перебувала у складі Австрії, Росії, Польщі, Німеччини, Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з 1991 року в незалежній Україні, нерідко політична ситуація нав’язувала свої світогляди, впливала на розвиток навчального закладу, формування її керівного складу та напрям наукового ствердження особистості науковця. Це визначало й мову навчання і науки: латинську, німецьку, польську, російську, українську. Однак стрижневим елементом усе ж було професійне ставлення лікаря до надання медичної допомоги, гуманне ставлення до людини, відданість клятві Гіппократа незалежно від етнічної, мовної та релігійної приналежності. Фундаторами Львівської стоматологічної школи були насамперед випускники Віденського університету, а надалі університетів Берліна, Мюнхена, Кракова, Варшави, Праги, Києва, Одеси. Окрім того, поступ кожної науки тією чи іншою мірою залежить від розвитку науково-технічного прогресу, від особистостей, на плечі яких випав тягар відповідальності за розвиток медичної галузі. Сукупність чинників усе ж сприяла становленню та формуванню сучасної Львівської стоматологічної школи. Висновки. Створення наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.

Ключові слова: розвиток медичної освіти, навчальні заклади, медичні фахівці. 

УДК 616.311.2+616.314.17):(616.36./.361+616.379-008.64)]-07

Мета дослідження – вивчити вплив захворювань гепатобіарної системи та цукрового діабету 2 типу на стан тканин пародонта.

Матеріали і методи дослідження. До дослідження було залучено 76 пацієнтів віком 28–46 років із захворюваннями тканин пародонта, які мали соматичну патологію. Серед обстежених було 39 осіб (1 група) із патологією ГБС, 37 осіб, які страждають на ЦД 2 типу (2 група). У групу порівняння увійшли 34 особи із захворюваннями тканин пародонта без загальносоматичної патології. Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота використовували індекс гігієни Гріна – Вермільйона (OHI-S, 1964). Для вивчення поширеності та інтенсивності запально-деструктивних змін у пародонті використовували пародонтальний індекс РІ (А.L. Russel, 1956) та папілярний індекс кровоточивості (PBI, Saxer і Muhlemann, 1975).

Наукова новизна. Отримані результати дослідження свідчать про те, що у 1-й групі (хворі на гепатобіліарну патологію) найвищий відсоток відведений генералізованому пародонтиту ІІ ст, у 2-й групі (хворі на цукровий діабет) виявлено найбільше пацієнтів, які страждають на генералізований пародонтит ІІІ ст., а у групі порівняння переважають особи із генералізованим пародонтитом поч. І ст. Показники індексу гігієни, індексу кровоточивості та пародонтального індексу мали найгірші значення у хворих, які входили у групу 2. Проте вірогідної різниці між групами пацієнтів, що страждають на соматичну патологію, не виявлено. Дані індекси у групі порівняння були суттєво нижчими (р>0,05) порівняно із групами 1 і 2.

Висновки. Проведені дослідження свідчать про те, що наявність соматичної патології сприяє розвитку захворювань тканин пародонта, а також, безумовно, обтяжує їх перебіг, що доведено результатами індексної оцінки. Так, усі проведені індекси в усіх пацієнтів з соматичною патологією перевищували результати у групі порівняння і мали найнегативніші показники у хворих із ЦД ІІ типу. Отримані результати досліджень у майбутньому будуть сприяти розробці ефективного комплексу лікувально-профілактичних заходів у хворих із захворюваннями тканин пародонта на тлі соматичної патології.

Ключові слова: генералізований пародонтит, гепатобіліарна патологія, цукровий діабет. 

УДК 616.31:(377+378)(477.83)(091)

Мета дослідження – представити еволюцію стоматологічної медичної освіти на Галичині, історію створення та організацію медичної школи – Медичного колегіуму, особливість підготовки лікарських кадрів у цей період.

Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дозволив проаналізувати особливості становлення і розвитку медичної освіти у різні історичні періоди.

Наукова новизна. Медицина пройшла тривалий час становлення фахового надання медичної допомоги. Сімейні засоби лікування і зцілення передавалися нащадкам, арсенал їх постійно зростав, допоки не з’явилися перші школи організованого професійного навчання. Вони систематизували набуті знання, формували напрями наукових і освітніх програм. На реформування навчального процесу значною мірою впливали історичні події та видатні постаті, загальний розвиток науки та ставлення держави до медичної галузі. Це було підґрунтям до встановлення історичних етапів у формуванні вищої медичної освіти. Витоки набуття знань зі стоматології у Львові сягають кінця XVIII ст. зі створенням першої медичної школи. Підготовка кваліфікованих лікарів засвідчила важливість формування освітніх центрів із подальшим їх удосконаленням.

Висновки. Створення наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.

Ключові слова: розвиток медичної освіти, навчальні заклади, західноукраїнські землі, медичні фахівці.