The aim: To determine the diagnostic value of serum levels of ST2 in patients with the acute coronary syndrome (ACS) and its correlation with NT-proBNP levels. Materials and methods: NT-proBNP and ST2 concentration in serum of patients was measured on admission to the hospital and on the 10th day of the treatment using NT-proBNP ELISA (Biomedica, Slovakia) and Presage ST2 assay (Critical Diagnostics, USA), respectively. Results: Statistically significant direct correlations (p<0.05). The simultaneous increase of ST2 and NT-proBNP serum levels above their threshold in patients with ACSelST (sensitivity – 92.5 %, specificity – 74.2 %, AUC – 0.893, р<0.05) indicated a significant risk of cardiovascular (CV) complications of acute myocardial infarction (AMI) during the inpatient period, e.g. acute heart failure, acute LV aneurysm, recurrent AMI, as well as rhythm and conductivity disturbances. Conclusions: The data suggest that both ST2 and NT-proBNP may prove useful in predicting unfavorable prognosis during the inpatient care of AMI, as the simultaneous increase of these biomarkers above their threshold values indicates a significant risk of CV complications.

Рецидивуюча ерозія рогівки (РЕР) — це хронічне захворювання епітелію рогівки, яке проявляється повторними епізодами раптового виникнення болю, як правило, в момент першого пробудження або вночі, що супроводжується почервонінням і рогівковим синдромом. Велике значення має пошук препаратів для скорочення терміну лікування, прискорення епітелізації та відновлення працездатності пацієнтів. Для відновлення структури рогівки використовують препарати, що впливають на епітеліальний шар, і перевагу надають очним мазям, які поліпшують метаболічні процеси й відновлюють будову епітелію. Метою роботи було підвищення якості лікування рецидивуючих ерозій рогівки після травматичних ушкоджень. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 9 пацієнтів (від 24 до 41 року) з РЕР різного ступеня тяжкості. Додатково до основної терапії була призначена офтальмологічна ізотонічна мазь Гілайс® Кеа з натрію гіалуронатом 0,4% на ніч упродовж місяця. Результати. Після проведеного лікування вже на 5-й день пацієнти відзначали суб’єктивне поліпшення симптомів (зменшення частоти виникнення різкого болю в момент пробудження, рогівкового синдрому й «туману перед оком»). Об’єктивно на 7-й день зменшувалась площа дефекту різною мірою залежно від початкових даних. Висновки. Включення в загальний комплекс лікування РЕР офтальмологічної ізотонічної мазі Гілайс® Кеа з натрію гіалуронатом 0,4% є доцільним завдяки її можливості довше утримуватися на очній поверхні й давати більш пролонгований і дієвий ефект, прискорювати епітелізацію рогівки, полегшувати суб’єктивний стан пацієнтів і поліпшувати якість життя таких хворих.

Recurrent corneal erosion (RCE) is a chronic disease of the corneal epithelium that manifests as recurrent episodes of sudden onset of pain, usually at first waking or at night, accompanied by redness and corneal syndrome. Of great importance is the search for medications that can shorten the treatment period, accelerate epithelialization, and restore patients’ ability to work. Among medicines used to recover the structure of the cornea, preparations that effect the epithelial layer are used, and preference is given to eye ointments, which improve metabolic processes and recover the structure of the epithelium. The purpose of the work was to improve the quality of treatment for recurrent corneal erosions after traumatic injuries. Materials and methods. Under observation, there were 9 patients (aged 24 to 41 years) with RCE of different degrees of severity. In addition to the main therapy, an ophthalmic isotonic ointment Gilays®Care with sodium hyaluronate 0.4% was prescribed before bed for a month. Results. After the treatment, already on day 5, patients noted subjective improvement of symptoms (reduction of the frequency of sudden pain on awakening, corneal syndrome and cloudy vision). Objectively, on day 7, the area of a defect of varying degree has decreased depending on the baseline data. Conclusions. The inclusion of ophthalmic isotonic ointment Gilays® Care with sodium hyaluronate 0.4% in the general treatment for RCE is expedient, due to the ability to stay longer on the ocular surface and provide a more prolonged and powerful effect to accelerate corneal epithelialization, improve the subjective condition of patients and their quality of life.

Для корекції аметропій використовують методи рефракційної хірургії, з яких Laser In Situ Keratomileusis (LASIK) у 80%–85% – процедура вибору. Синдром сухого ока (ССО) – найчастіше ускладнення LASIK, частота якого сягає 20% через 6 місяців після втручання. Персистуючий ССО після LASIK здатний викликати гіперплазію епітелію, що може бути пов’язана з міопічним рефракційним регресом. Мета: дослідити вплив персистуючого синдрому сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії на віддалені функціональні результати. Матеріал і методи. Спостерігали за 65 пацієнтами (130 очей), яких поділили на 2 групи залежно від методу ексимерлазерної корекції (ЕЛК) – LASIK і FemtoLASIK. Контрольна – група 40 людей (80 очей). Пацієнтам перед операцією і протягом спостереження аналізували маніфестну рефракцію, кератотопографію, AS-ОСТ, сльозопродукцію, стабільність слізної плівки, профарбовування очної поверхні. Термін спостереження – 6 місяців. Результати. У пацієнтів з діагностованим ССО спостерігався міопічний регрес у межах 0,5±0,1 D. Його частота серед усіх пацієнтів – 10,7% через 6 місяців після ЕЛК. У них спостерігалося потовщення епітелію на 7,9±0,25 мкм у центральній ділянці, у зоні 5–7 мм потовщення епітелію було 2±0,3 мкм, посилювалася іррегулярність рогівки під час виміру іррегулярності рогівки (CIM – Corneal Irregularity Measurement) на кератотопограмі, що зросла до 3,01±0,12 мкм, і ступінь профарбовування поверхні ока підвищився з 0,22±0,08 до 2,3±0,08. Серед пацієнтів, які не мали ССО, не відмічали рефракційного регресу, профарбовування поверхні в термін 6 місяців після ЕЛК міопії, СІМ був у межах 0,49–1,68 мкм. Товщина епітелію в центрі перевищувала периферичну не більше ніж на 2,5±0,3 мкм. Маніфестна рефракція коливалася в межах +0,12±0,1 D. Висновки. Виявлено 10,7% серед усіх пацієнтів із персистуючим ССО після ЕЛК міопії, у яких зафіксували рефракційний регрес у межах 0,5±0,1 D. Потовщення епітелію в центрі рогівки після ЕЛК у пацієнтів без ССО менше на 37,5%, ніж у пацієнтів із персистуючим ССО. Товщина епітелію рогівки менша при міопії на 6,4%, ніж за відсутності аметропій. Кератотопографічні дані виявляють нерегулярний астигматизм при ССО, який знижує якість зору, і пов’язані зі змінами товщини епітелію, рефракційним регресом після ЕЛК міопії. Профарбовування поверхні рогівки – доказ пошкодження епітелію рогівки при персистуючому ССО після ЕЛК міопії.

У статті висвітлено особливості патогенезу, патоморфології, клініки, перебігу та лікування серцево-судинної патології в осіб похилого і старечого віку. Так як і в більшості країн світу, в Україні населення стрімко старіє. Тому все більшої актуальності набуває геріатрична медицина. Знання геріатричних аспектів кардіології — важливий елемент знань сучасного лікаря, покликаного на практиці застосовувати клінічні, соціальні та профілактично-лікувальні підходи.

The article highlights the features of pathogenesis, pathomorphology, clinic, course and treatment of cardiovascular pathology in the elderly and senile. As in most countries of the world, in Ukraine the population is rapidly aging. Therefore, geriatric medicine is becoming increasingly important. Knowledge of geriatric aspects of cardiology is an important element of knowledge of a modern doctor, called to practice clinical, social and preventive treatment approaches.

Метою дослідження було вивчити особливості змін коронарного русла при коронароангіографії (КАГ) у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда та елевацією сегмента ST (STEMI) за наявності надмірної маси тіла (НМТ) чи ожиріння. Матеріал і методи. Обстежено 158 пацієнтів зі STEMI віком від 32 до 86 років. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи: І групу становили 52 особи з нормальною масою тіла, індекс маси тіла (ІМТ) — 18,5-24,9 кг/м², ІІ групу — 51 пацієнт із НМТ (ІМТ — 25,0-29,9 кг/м²), ІІІ групу — 55 осіб з ожирінням І-ІІІ ступенів (ІМТ ≥30,0 кг/м²). Результати. При оцінці результатів КАГ виявлено те, що поширеність лівого типу коронарного кровопостачання серця реєструвалася в 48,08±6,93% пацієнтів зі STEMI, які мали нормальну масу тіла (І група), 41,18±6,89% пацієнтів зі STEMI, у яких була НМТ (ІІ група), та 41,82±6,65% хворих зі STEMI та ожирінням (ІІІ група) (р>0,05). Правий тип кровопостачання виявляли в 48,08±6,93% пацієнтів І групи, 43,14±6,94% пацієнтів ІІ групи і 38,18±6,55% осіб ІІІ групи (р>0,05). Збалансований тип коронарного кровообігу спостерігався лише в 3,85±1,67% пацієнтів І групи, 15,69±5,09% пацієнтів ІІ групи, а в осіб ІІІ групи — у 20±5,39% випадків (p1-2=0,042, p1-3=0,011). Багатосудинні ураження вінцевих артерій (ВА) у І групі виявили у 28,85±6,28% осіб, а в осіб із НМТ та ожирінням таких випадків було достовірно більше — 39,22±6,84% (ІІ група) (р1-2<0,05) і 41,82±6,65% (ІІІ група) (р1-3<0,05) відповідно. Висновки. Згідно з результатами КАГ серед пацієнтів із ожирінням достовірно вища частка осіб зі збалансованим типом кровопостачання міокарда. Серед осіб із надмірною масою тіла та ожирінням достовірно частіше виявляються багатосудинні ураження ВА. Для пацієнтів з ожирінням характерна часта локалізація ге- модинамічно значущих змін у медіальному сегменті передньої міжшлуночкової гілки лівої ВА (р<0,05), а також констатована тенденція до частіших хронічних оклюзій (р=0,08). 

The aim of the study was to examine the features of changes in the coronary blood flow during coronary angiography (CAG) in patients with ST-elevation myocardial infarction (STEMI) in the presence of overweight and obesity. Material and methods. 158 patients with STEMI age from 32 to 86 years were examined. All patients were divided into 3 groups: the first group consisted of 52 patients with MI with normal body weight (body mass index (BMI) — 18.5-24.9 kg/m²), the second group — 51 patients with MI with overweight (BMI — 25.0-29.9 kg/m²), the third group — 55 people with MI and obesity of I-III stages (BMI ≥ 30.0 kg/m²). Results. When evaluating the results of CAG, it was found that the prevalence of the left type of coronary blood supply of the heart was recorded in 48.08±6.93% of patients with STEMI who had normal body weight (group I), in 41.18±6.89% of patients with STEMI and overweight (group II) and in 41.82±6.65% of patients with STEMI and obesity (group III) (p>0.05). The right type of blood supply was detected in 48.08±6.93% of patients of the I group, 43.14±6.94% of the patients of the II group, and in 38.18±6.55% of the patients of the III group (p>0.05). A balanced type of coronary circulation was observed only in 3.85±1.67% of patients of group I, 15.69±5.09% of patients of group II, and in persons of group III — in 20±5.39% of cases (p1-2=0.042, p1-3=0.011). Multivessel lesions of coronary arteries (CA) in the I group were found in 28.85±6.28% of persons, but in persons with overweight and obesity, such cases were significantly more — 39.22±6.84% (II group) (р1-2<0.05) and 41.82±6.65% (III group) (р1-3<0.05), respectively. Conclusions. According to the results of CAG, reliably higher proportion of persons with a balanced type of the myocardium blood supply among patients with obesity was detected. Multi-vessel CA lesions occur significantly more often in patients with overweight and obesity. Obese patients were characterized by the localization of hemodynamically significant changes in the medial segment of the anterior interventricular branch of the left CA (р<0.05), and they also had a tendency to more frequent chronic occlusions (p=0.08).