Оцінка віддалених результатів ортопедичного лікування дефектів та деформацій зубних рядів і прикусу у хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння.
- Медицина / Стоматологія / Дисертації PhD / Українською
- Маркіян Юрійович Олійник/Markiian Yuriiovych Oliinyk
-
Співавтори:
-
Науковий керівник / консультант:
Роман Романович Ілик/Roman Romanovych Ilyk -
Голова СВР:
Валентин Федорович Макєєв/Valentyn Fedorovych Makieiev -
Опоненти:
Олексій Володимирович Павленко/Дмитро Михайлович Король/Oleksii Volodymyrovych Pavlenko/Dmytro Mykhailovych Korol -
Рецензенти:
Юрій Володимирович Вовк/Богдан Миколайович Мірчук/Yurii Volodymyrovych Vovk/Bohdan Mykolaiovych Mirchuk -
Кафедра:
Кафедра ортопедичної стоматології львівського національного медичного університету імені Данила Галицького/Department of Orthopedic Dentistry Danylo Halytsky Lviv National Medical University -
НДР:
0114U000112 -
УДК:
616.314 -
Doi:
-
ISBN:
- 385
АНОТАЦІЯ
Олійник М.Ю. Оцінка віддалених результатів ортопедичного лікування дефектів та деформацій зубних рядів і прикусу у хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння. ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 221 ‒ Стоматологія. ‒ Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2022.
Задоволеність якістю життя хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння (ВНВГП) залежить від багатьох компонентів, які включають якість проведених операційних втручань на верхній губі і піднебінні, результати ортодонтичного лікування, зовнішні естетичні наслідки на обличчі тощо.
Одним із можливих варіантів покращення якості життя таким хворим і їх соціальну адаптацію є ортопедична реабілітація зі застосуванням різних варіантів ортопедичних конструкцій зубних протезів, які відтворюють, як функціональні так і, частково, естетичні можливості. Метою дослідження стало підвищення ефективності ортопедичного лікування дорослих хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння після операційних втручань шляхом опрацювання різноманітних варіантів тимчасових і постійних ортопедичних конструкцій для забезпечення функціональної і естетичної їх реабілітації та визначення якості їх життя. Для реалізації мети поставлено до вирішення п’ять завдань. Для реалізації завдань клінічно та додатковими методами загалом обстежено 56 хворих у віці від 16 до 48 років з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння після завершення всіх операційних втручань. Із них завершено лікування дефектів і деформацій зубощелепної системи методами ортопедичної реабілітації 37 хворих у віці від 17 до 42 років, з них з однобічними незрощеннями 22 хворих і з двобічними у 15 хворих.
Методи дослідження включали: стоматологічні клінічні – для визначення скарг, анамнезу і стану зубощелепної системи у хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння після операційних втручань; фотодокументування – для створення комп’ютерної бази даних обстеження хворих з наступним їх опрацюванням; рентгенологічні – для візуалізації зубощелепного комплексу хворих; оклюзіографічні ‒ для визначення кількості контактів до і після ортопедичної реабілітації хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння; профілометричні – для визначення естетичності профілю лиця до і після ортопедичної реабілітації хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння; анкетування – для визначення якості життя до і після ортопедичної реабілітації хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння із застосуванням валідизованих опитувальників; статистичний – для визначення статистичної достовірності отриманих результатів.
Аналіз аномалій і деформацій зубощелепної системи у оперованих хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння засвідчив про значні зміни у структурі верхнього зубного ряду, які відбуваються у сагітальній площині, а саме:
• Сагітальний недорозвиток верхньої щелепи в оперованих осіб як з однобічними, так і з двобічними незрощеннями піднебіння, найбільш виражений у передньому відділі верхньої щелепи.
• Виявлене співвідношення сагітальних розмірів верхньої і нижньої щелеп у хворих з незрощеннями піднебіння є підставою для розвитку прогенічного співвідношення щелеп, яке класифікується як «несправжня прогенія» – зменшення розмірів верхньої щелепи при нормальних розмірах нижньої щелепи.
• Виражені сагітальні аномалії у пацієнтів з незрощеннями супроводжуються супутніми аномаліями положення окремих зубів та аномаліями зубних рядів, серед яких найбільш поширеними є звуження зубного ряду верхньої щелепи та його асиметрія при однобічних незрощеннях.
• Відставання у розвитку малого фрагменту незрощеної верхньої щелепи за сагіталлю;
• Розташування бічних зубів малого фрагменту незрощеної верхньої щелепи у супраоклюзії;
• Наявність дефектів зубних рядів та альвеолярного відростка у місці незрощення, а також дефектів зубних рядів унаслідок втрати зубів. Спираючись на попередні дослідження нами розпрацьовані алгоритми прийняття лікарських рішень щодо вибору відповідної ортопедичної конструкції реабілітаційного протеза. В основу опрацьованої типізації зубощелепних деформацій покладений принцип їх розподілу за важкістю та вираженістю спотвореної вродженими вадами верхньої щелепи, за сагіталлю, трансверзаллю та вертикаллю. Тип перший включає пацієнтів, у яких виявлені деформації не є різко вираженими, але у таких хворих може бути відсутній або наявний дефект зубного ряду та альвеолярного відростка у місці незрощення. У першому випадку ортопедична корекція може бути здійснена контурним відновлення та формуванням фронтальної та/або бічної ділянок зубного ряду верхньої щелепи композитними накладками. За наявності дефекту зубного ряду естетично-функціональна реабілітація можлива незнімними протезами за необхідності зі штучними яснами. Тип другий стосується пацієнтів у яких деформації зубощелепної системи є більше виражені і за всіма параметрами розмірів зубного ряду верхньої щелепи зменшеними на 2-4 мм за нормативні показники. Надання ортопедичної допомоги таким хворим можливе з застосуванням незнімних конструкцій з контурним естетичним моделюванням штучних зубів та штучних ясен. Слід зазначити, що пацієнти з таким типом деформацій без дефектів зубного ряду і альвеолярного відростка зустрічаються вкрай рідко. Тип третій стосується пацієнтів зі значними деформаціями зубощелепного комплексу, у яких за різними параметрами, нормативні показники зубного ряду верхньої щелепи, є меншими за 4 мм і більше. У таких пацієнтів виявляються значні дефекти зубних рядів і альвеолярного відростка, в тому числі відсутність міжщелепної кістки. Ортопедична допомога таким хворим базується на виготовленні знімних покривних протезів з подвійним зубним рядом, контурним відновленням альвеолярного відростка з застосуванням різних систем фіксації протезів (замкові, балкові, телескопічні коронки, тощо). У всіх випадках кінцевої ортопедичної реабілітації пацієнтів з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння важливим етапом є попереднє тимчасове протезування. Адже від використання попередньої тимчасової конструкції у великій мірі залежить виготовлення майбутнього зубощелепного протеза, які, залежно від запропонованої типізації дефектів і деформації можуть бути як незнімними, так і знімними. У процесі ортопедичної реабілітації дорослих хворих із ВНВГП після операційних втручань та ортодонтичного лікування застосовані як незнімні так і знімні (комбіновані) постійні конструкції. Результати визначення оклюзійних контактів хворих із ВНВГП до і після ортопедичного лікування здійснено як залежно від конструкції протезів так і залежно від виду незрощень.
Визначено, що якщо кількість оклюзійних контактів при протезуванні
незнімними конструкціями протезів до лікування складають всього 6,07±0,43 контактів зубів, то після лікування сягнула 13,11±0,15 контактів зубів (p<0,001). Аналогічно збільшилась загальна кількість контактів з 9,92±0,65 до лікування до 24,59±0,59 (p<0,001). При застосуванні знімних (комбінованих) конструкцій зубних протезів визначено, що якщо до лікування кількість контактуючих зубів склала всього 5,2±0,58, то після лікування вона досягла 14,7±0,38 зубів (p<0,001), а загальна кількість контактів у кількості 8,4±0,67 до лікування збільшилася до 26,6±1,04 (p<0,001).
У результаті вивчення параметрів аналізу губ за Рікетсом (Rickets) виявлено, що у наслідок ортопедичного протезування дефектів і деформацій зубних рядів і прикусу у хворих з ВНВГП положення верхньої губи у сагітальній площині покращилося в середньому на 23,78%. У результаті аналізу параметрів носо-губного кута, який характеризує положення верхньої губи у вертикальній площині, виявлено, що внаслідок ортопедичної реабілітації у хворих з ВНВГП положення верхньої губи у вертикальній площині покращилося у середньому на 15,55%. Також здійснений аналіз означених показників профілю обличчя хворих залежно від того, якими конструкціями протезовані хворі незалежно від виду незрощення.
У результаті вивчення параметрів аналізу губ за Рікетсом (Rickets) виявлено, що внаслідок ортопедичного протезування у хворих з ВНВГП незнімними конструкціями положення верхньої губи у сагітальній площині покращилося в середньому на 23,6% ± 14,54 %, тоді як при протезуванні знімними (комбінованими) протезами цей показник становив 24,28% ± 10,96%, що підтверджує однотипність позитивних змін цього показника незалежно від виду конструкції.
У результаті аналізу параметрів носо-губного кута, який характеризує положенням верхньої губи у вертикальній площині виявлено, що внаслідок ортопедичної реабілітації у хворих із незнімними конструкціями положення верхньої губи у вертикальній площині покращилося у середньому на 14,85% ± 10%, тоді як у хворих із знімними (комбінованими) цей показник становив 17,44% ± 15%.
Отже, аналіз показників профілю нижньої частини лиця засвідчив, що у результаті ортопедичної реабілітації хворих з ВНВГП незалежно від типу незрощення як при незнімному так і при комбінованому варіанті протезування профіль значно покращився, що вплинуло на естетичні параметри обличчя. Нами здійснено аналіз задоволення якості життя дорослих хворих з ВНВГП після завершення операційних втручань та після їх ортопедичного лікування залежно від того, які конструкції протезів їм було виготовлено: незнімні або знімні (комбіновані).
Із 37 опитаних хворих 27 із них виготовлені незнімні конструкції, а 10 знімні конструкції, які комбінували в собі і незнімну частину, забезпечуючи фіксацію знімного протеза.
Підсумовуючий результат опитування за анкетою склав 70,428±1,0148 до лікування, проти 6,857±0,906 після лікування (p < 0,001), що свідчить про значне покращення якості життя дорослих пацієнтів з ВНВГП після операційних втручань незнімними конструкціями зубних рядів з їх об’ємним моделюванням.
Підсумовуючий результат опитування за анкетою склав 24,714±0,682 до лікування, проти 3,357±0,464 після лікування (p < 0,001), що свідчить про значне покращення якості життя дорослих пацієнтів з ВНВГП після операційних втручань знімними (комбінованими) конструкціями зубних рядів з їх об’ємним моделюванням, і засвідчує високу можливість ортопедичної реабілітації хворих з вродженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння із застосуванням різних варіантів ортопедичних конструкцій. Ключові слова: вроджені незрощення верхньої губи і піднебіння, зубощелепні деформації, ортопедична реабілітація дорослих хворих, оклюзійні контакти, якість життя.
Коментарів 0