УДК 611.311.2:611.018.2/.7

Анотація

Актуальність. Захворювання пародонту залишаються однією з найпоширеніших проблем у сучасній стоматології, що вимагає детального вивчення морфофункціонального стану ясен як першого біологічного бар'єру проти патогенних факторів. Деталізація норм ультраструктурної будови ясен у дорослих є основою для вивчення еволюції патологічних процесів та розробки критеріїв оцінки ефективності новітніх протоколів лікування захворювань ясен. Метою було вивчення особливостей ультраструктурної організації клітинних компонентів епітеліального шару ясен у дорослих. Методи. Для дослідження м'яких тканин пародонту у клінічно здорових осіб було використано трансмісійну електронну мікроскопію. Результати та висновки. Виявлено градієнтне збільшення електронної щільності кератиноцитів у напрямку від базальної мембрани до поверхневих шарів, що відображає динаміку специфічного клітинного метаморфозу. Ці зміни визначаються морфофункціональною гетерогенністю ультраструктурної організації клітин у різних шарах ясенного епітелію. Клітини базального шару характеризуються високою функціональною активністю, про що свідчить наявність добре розвиненого синтетичного апарату. У клітинах остистого шару, на тлі зниження синтетичних функцій, спостерігається чітко сформований апарат міжклітинних зв'язків. Епітеліальні клітини зернистого шару характеризуються початком процесів зроговіння та підготовкою до запрограмованої клітинної смерті. Архітектоніка рогового шару є детермінованим результатом каскаду метаболічних та структурних змін, що відбуваються в кератиноцитах базального, остистого та зернистого шарів.

Abstract
Relevance. Periodontal diseases remain one of the most prevalent issues in modern dentistry, necessitating a detailed study of the morphofunctional state of the gingiva, which serves as the primary biological barrier against pathogenic factors. Establishing the ultrastructural norms of the gingiva in adults provides a foundation for investigating the progression of pathological processes and developing criteria to evaluate the efficacy of novel treatment protocols for gingival diseases. The objective was to examine the ultrastructural organization of cellular components within the gingival epithelial layer in adults. Methods. Transmission electron microscopy was employed to study the soft periodontal tissues in clinically healthy individuals. Results and Conclusions. A gradient increase in the electron density of keratinocytes was observed from the basal membrane toward the superficial layers, reflecting the dynamics of specific cellular metamorphosis. These changes are attributed to the morphofunctional heterogeneity in the ultrastructural organization of cells across the various layers of the gingival epithelium. Cells in the basal layer exhibit high functional activity, evidenced by a well-developed synthetic apparatus. In the cells of the spinous layer, while synthetic functions are reduced, a well-defined system of intercellular junctions is observed. Epithelial cells in the granular layer are characterized by the onset of keratinization processes and preparation for programmed cell death. The architectonics of the stratum corneum are the determined result of a cascade of metabolic and structural changes occurring in the keratinocytes of the basal, spinous, and granular layers.

УДК 616.31:378(477.83)

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати історію створення й організацію роботи кафедри терапевтичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, наукові здобутки, інформацію про співробітників, які доклали зусиль для підготовки науково-педагогічних кадрів і кваліфікованих лікарів. Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дав змогу проаналізувати особливості становлення й розвитку медичної освіти в різні історичні періоди. Наукова новизна. Досліджено історію становлення розвитку терапевтичної стоматологічної освіти та вплив на цей процес різних історичних подій. Встановлено етапи в реформуванні вищої медичної освіти, уточнено відомості про професійну та наукову діяльність фундаторів-стоматологів цього періоду. Висвітлено особливості організації навчального процесу, формування медичних кадрів у різні періоди становлення кафедри терапевтичної стоматології як базової дисципліни стоматологічної освіти в медичному навчальному закладі на кожному етапі освітньої політики, що дає можливість правильно оцінювати позитивні і негативні тенденції формування досвіду для створення сучасних моделей функціонування національної освіти. Висновки. Створення сучасних наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.

Abstract
The objective of the study is to analyze the history of the establishment and the organization of the Department of Therapeutic Dentistry at the Danylo Halytsky Lviv National Medical University. This includes an examination of its scientific achievements and information regarding staff members who contributed to the training of academic and teaching personnel as well as qualified physicians. Research methods. The study employs the bibliographic method to examine library catalogs, as well as sources on the history of medicine and pedagogy. A chronological method was also used, enabling an analysis of the specific features of the formation and development of medical education across various historical periods. Scientific novelty. The study explores the history of the development of education in therapeutic dentistry and the impact of various historical events on this process. It identifies key stages in the reform of higher medical education and clarifies details concerning the professional and scientific activities of the founding dentists of that era. The study highlights the organization of the educational process and the training of medical personnel during different stages of the Department’s development—viewing therapeutic dentistry as a core discipline within dental education—across various phases of educational policy. This analysis allows for an accurate assessment of both positive and negative trends, providing insights that can inform the creation of modern models for the national education system. Conclusions. The establishment of modern scientific and educational centers for training highly qualified specialists fosters progress in the medical sector and enhances the quality of dental care.

УДК : 616.62-005.6-085.386-02:616-89.819.1]-053.2

Центральний венозний катетер (ЦВК) залишається основним способом забезпечення судинного доступу в дітей із термінальною стадією ниркової недостатності, які потребують проведення програмного гемодіалізу. Водночас застосування такого доступу супроводжується високим ризиком розвитку катетер-асоційованого тромбозу (КАТ), який є одним із найчастіших і клінічно значущих неінфекційних ускладнень у педіатричній практиці.
Мета – узагальнити сучасні дані щодо епідеміології, патогенетичних механізмів, клінічних проявів, методів діагностування та лікування КАТ у дітей, які перебувають на гемодіалізі.
Проведено систематичний огляд сучасних наукових публікацій у базах даних «PubMed», «Scopus», «Web of Science», клінічних досліджень і міжнародних рекомендацій, присвячених проблемі КАТ у педіатричній популяції з акцентом на нефрологічну патологію. Аналіз літературних джерел свідчить, що КАТ у дітей часто має безсимптомний або малосимптомний перебіг, у зв’язку з чим реальна поширеність і небезпека цього ускладнення недооцінені. До основних чинників ризику належать вік дитини, тип і локалізація ЦВК, тривалість його застосування, катетер-асоційована інфекція кровоплину і порушення системи гемостазу, характерні для хронічної хвороби нирок і нефротичного синдрому. На сьогодні доплерівське ультразвукове дослідження є методом вибору для первинного діагностування КАТ. Основу лікування становить антикоагулянтна терапія з індивідуальним підходом до вибору препарату та тривалості лікування, тоді як питання видалення катетера вирішується з урахуванням клінічної ситуації. Перспективним напрямом вважається застосування нових антикоагулянтів із мінімальним ризиком геморагічних ускладнень.
Висновки. КАТ є актуальною проблемою педіатричної нефрології, що потребує високого рівня клінічної настороженості та активного інструментального моніторингу. Своєчасне встановлення діагнозу і раціональна антикоагулянтна терапія мають ключове значення для збереження судинного доступу, підвищення ефективності гемодіалізу та поліпшення прогнозу в дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Central venous catheters (CVCs) remain the primary modality for vascular access in children with end-stage kidney disease requiring maintenance hemodialysis. Nevertheless, catheter use is associated with a considerable risk of catheter-associated thrombosis (CAT), which constitutes one of the most common and clinically significant non-infectious complications in pediatric practice.
Aim – to summarize contemporary evidence on the epidemiology, pathophysiological mechanisms, clinical presentation, diagnostic strategies, and therapeutic approaches to CAT in pediatric patients undergoing dialysis.
A systematic review of the scientific literature indexed in PubMed, Scopus, and Web of Science was conducted, including clinical studies and international guidelines addressing CAT in the pediatric population, with particular emphasis on children with underlying nephrological diseases. The available evidence indicates that CAT in children is frequently asymptomatic or minimally symptomatic, leading to underestimation of both its true prevalence and clinical relevance. Major risk factors include patient age, catheter type and insertion site, duration of catheterization, catheter-related bloodstream infection, and disease-related alterations in hemostasis commonly observed in chronic kidney disease and nephrotic syndrome. Doppler ultrasonography currently represents the imaging modality of choice for the initial diagnosis of CAT. Anticoagulant therapy constitutes the cornerstone of management, with individualized selection of agents and treatment duration, while decisions regarding catheter removal should be guided by the clinical context. The development of novel anticoagulant agents with a reduced risk of bleeding complications represents a promising area for future investigation.
Conclusions. CAT remains a clinically important challenge in pediatric nephrology and requires a high degree of clinical vigilance and active instrumental monitoring. Timely diagnosis and appropriately tailored anticoagulant therapy are essential for preserving vascular access, improving hemodialysis adequacy, and optimizing outcomes in children with end-stage kidney disease.
The authors declare no conflict of interest.

УДК : 616.33/.342-002.17:611.018.73-02:577.161.2]-07-059.2

Дослідження зв’язку між статусом вітаміну D та морфологічними змінами слизової оболонки шлунка дозволить обґрунтувати нові підходи в діагностиці та лікуванні гастродуоденальної патології.
Мета – визначити прогностичну роль клінічних симптомів та рівня вітаміну D у формуванні морфологічних порушень слизової оболонки шлунка у дітей із захворюваннями гастродуоденальної зони.
Матеріали та методи. Обстежено 29 дітей (6-17 років) із хронічною гастродуоденальною патологією. Пацієнтів розподілили на дві групи: I група – із запальними змінами без атрофії слизової оболонки шлунка (n=18), II група – з ознаками атрофії (n=11). Оцінювали рівень вітаміну D, статус Helicobacter pylori (Hp), тривалість хвороби та частоту загострень.
Результати. Медіана рівня вітаміну D у групі з атрофією була достовірно нижчою – 20 нг/мл проти 28 нг/мл у групі без атрофії. Встановлено, що тривалість захворювання >2 років та частота загострень >2 разів на є значущими факторами ризику атрофії. Підвищення рівня вітаміну D на кожну одиницю (1 нг/мл) знижує ризик структурної перебудови слизової оболонки.
Висновки. Рівень вітаміну D <27,5 нг/мл є незалежним предиктором формування атрофічних змін слизової оболонки шлунка у дітей. Прямого зв’язку між статусом Hp та ступенем атрофії в даному дослідженні не виявлено. Комплексна терапія захворювань гастродуоденальної патології у дітей потребує оцінки та своєчасної корекції статусу вітаміну D.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

The association between vitamin D status and morphological changes in the gastric mucosa may provide a basis for justifying new approaches to the diagnosis and treatment of gastroduodenal disorders in children.
Aim – to determine the prognostic role of clinical features and vitamin D levels in the development of morphological changes in the gastric mucosa in children with gastroduodenal disorders.
Materials and methods. Twenty-nine children aged 6-17 years with chronic gastroduodenal disorders were examined. The patients were divided into two groups: Group I included children with inflammatory changes without gastric mucosal atrophy (n=18), and Group II included children with signs of gastric mucosal atrophy (n=11). Serum vitamin D levels, Helicobacter pylori (H. pylori) status, disease duration, and frequency of exacerbations were assessed.
Results. The median vitamin D level was significantly lower in children with gastric mucosal atrophy than in those without atrophy (20 vs. 28 ng/mL). Disease duration >2 years and an exacerbation frequency >2 episodes per year were significantly associated with gastric mucosal atrophy. Each 1 ng/mL increase in vitamin D level was associated with a reduced risk of structural remodeling of the gastric mucosa.
Conclusions. A vitamin D level <27.5 ng/mL is an independent predictor of the development of gastric mucosal atrophy in children. No direct association between H. pylori status and the severity of gastric mucosal atrophy was identified. Comprehensive management of gastroduodenal disorders in children requires assessment and timely correction of vitamin D status.
The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics committee of the institution mentioned in the work. Written informed consent for participation was obtained from the children’s parents.
The author declares no conflict of interest.

Реферат
Мета. З’ясувати особливості патогістологічних змін стінки початкових відділів тонкої кишки як морфологічної основи розвитку синдрому кишкової недостатності у пацієнтів із гострим панкреатитом.
Матеріали і методи. У 53 хворих із гострим панкреатитом, серед яких у 30 (57%) був помірно тяжкий перебіг, а у 23 (43%) – тяжкий, проведено патогістологічне дослідження препаратів – зрізів та біоптатів стінки тонкої кишки. Матеріал забирали під час фіброгастродуоденоскопії у 17 (32%) пацієнтів, під час операції – у 24 (45%) та на аутопсії – у 12 (23%).
Результати. Порушення структурних елементів стінки тонкої кишки проявлялись ознаками різного ступеня гостроти, поширеності та глибини запалення: від хронічного – у 9 (17%) пацієнтів до гострого інфільтративно–набрякового – у 7 (13%) та дифузного ентериту з компонентом деструкції та ерозивних змін – у 37 (70%). Значення коефіцієнта відношення висоти ворсинок до глибини крипт від 2,4 до 2,2 відповідали помірно тяжкому, а від 2,1 до 1,4 – тяжкому ступеню синдрому кишкової недостатності, що може слугувати об’єктивним критерієм оцінювання його тяжкості.
Висновки. Синдром кишкової недостатності являє собою один із видів органних ускладнень гострого панкреатиту. Виявлені зміни мікроструктури стінки тонкої кишки становлять його морфологічну основу.
Ключові слова: гострий панкреатит; синдром кишкової недостатності; патоморфологічні зміни стінки тонкої кишки.