Today, the issue of opioid use and dependence is extremely acute and is being addressed in the field of public health due to its widespread use. In Ukraine, according to official data from the Ministry of Health and the Ministry of Internal Affairs, there are 150,000 drug users, about 70% of whom use opioids, mostly under the age of 35. Goal. The aim of our study was to study the ultrastructural organization of the laryngeal mucosa and cartilage on the 21st and 28th days of opioid exposure. Methods. The material of the study were sexually mature, outbred rats males in the number of 32 animals, weighing 80 g, aged 4.5 months. Before collecting necropsy material, the animal was removed from the experiment with diethyl ether. The mucosa and cartilage of the rats larynx were used as material for ultrastructural examination. Ultrastructural capsule were prepared according to conventional methods. Results. As a result of the collection of experimental material after 21 days in patients exposed to an opioid analgesic at a dose of 20 mg kg at the ultrastructural level revealed an increase in dyscirculatory changes, which were most pronounced in the vessels of the laryngeal mucosa. In particular, the lumens of many hemocapillaries were enlarged, overflowing with erythrocytes, most of which were deformed. As a result of the collection of experimental material after 28 days in shurs under the influence of opioid analgesic at a dose of 25 mg kg at the ultrastructural level revealed an increase in alternative changes of epithelial cells, increased polymorphonuclear infiltration of the lamina propria mucosa and submucosal base processes (mainly stasis and redness) in the vessels of different parts of the larynx. Conclusion. At the end of the 21st day of the experimental opioid effect in rats, at the ultrastructural level revealed the progression of dyscirculatory changes, which were most pronounced in the vessels of the lamina propria of the laryngeal mucosa. Degenerative changes developed in some endotheliocytes, which were accompanied by destruction of their mitochondrial crystals and homogenization of the matrix. In the venous channel dyscirculatory changes were more pronounced than in the arterial. Degenerative changes progressed in the chondrocytes of the cartilaginous tissue of the epiglottis. Alternative changes in hyaline cartilage chondrocytes were also observed. At the end of the 28th day of the experimental opioid effect in rats, at the ultrastructural level, warming of alternative changes of epithelial cells, intensification of polymorphonuclear infiltration of the mucosal plate and submucosal plate, as well as pronounced dyscirculatory processes (mainly stasis and hyperemia) were detected.Key words: larynx, electron microscopy, opioid effect, rat.


УДК 611.314.17-018.25:615.212.7

Розвиток та наростаючий характер перебігу пародонтиту значною мірою залежить від стану слизової оболонки ясен, що зумовлено тривалістю дії етіологічного чинника та відповідно має різноманітні патоморфологічні прояви, які призводять до глибоких змін у пародонті та передчасної втрати зубів. До етіологічних чинників у розвитку пародонтопатій слід віднести дію наркотичних речовин, зокрема, вплив опіоїдних середників. Загальновідомо, що опіоїдні анальгетики є високоефективними при знеболювальній терапії, що зумовлює збільшення їх кількості призначень пацієнтам. За даними статистичного аналізу, призначення рецептурних препаратів опіоїдного ряду в стоматологічній практиці може бути пов’язано з подальшим їх застосуванням та неконтрольованим зловживанням. Особливої уваги заслуговують опіоїдні анальгетики зі змішаним механізмом дії, а саме, лікарський засіб налбуфін, який відносно недавно синтезований та має низку переваг фармакологічної дії, порівняно з іншими опіоїдами, зокрема, морфіном. Однак варто відзначити, що при дії наркотичної речовини в структурних компонентах пародонта суттєво активується дистрофічно-запальний процес, що призводить до ускладнень та розвитку пародонтопатій. На тлі довготривалої наркотичної інтоксикації розвиваються різноманітні патологічні стани, прогресують запальні та склеротичні зміни у складових компонентах пародонта, що призводить до розвитку карієсу зубів і пародонтиту. Оскільки існує тісний взаємозв’язок між станом складових компонентів пародонта та дією на організм опіоїдного середника, актуальним є дослідження мікроструктурної організації тканин пародонта білих щурів при експериментальній дії опіоїдного анальгетика налбуфін. Отримані результати експериментальних досліджень дадуть можливість провести аналіз динаміки патоморфологічних змін у тканинах пародонтального комплексу за умов довготривалої дванадцятитижневої дії опіоїдного середника, що є актуальною проблематикою в теоретичній та практичній пародонтології.

Проведено порівняння можливих варіантів емалево-цементного з’єднання в ділянці шийок великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп. Опрацьовано 120 великих кутніх зубів, видалених за клінічними показами, на яких визначали співвідношення емалі, цементу та дентину в ділянці шийки кожного зуба на його вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях.

УДК 612.014.1+612.014.46):615.212.7

У сучасному світі існує значна кількість екзогенних чинників, що сприяють виникненню порушень, пов’язаних зі зміною біохімічних показників. Одним з таких чинників є довготривале вживання опіоїдних анальгетиків з лікувальною метою, а також вживання препаратів опіоїдного ряду без медичних на то показань людьми, що належать до категорії наркозалежних. Усе частіше лікарі різного профілю зіштовхуються з проблемою лікування різних нозологій у людей з опіоїдною залежністю. Це різко утруднює процеси корекції основної патології за рахунок наслідків, що виникають при хронічному вживанні препаратів опіоїдного ряду. Мета дослідження – з’ясувати динаміку зміни показників оксидативного стресу крові щурів у нормі та впродовж субхронічного та хронічного експериментального опіоїдного впливу. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження слугували статевозрілі, безпородні щури-самці в кількості 38 тварин, масою 160,0-270,0 г, віком 4,5-7,5 місяців. Тваринам проводили ін’єкції препарату налбуфін внутрішньом’язово, щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу (10-11 година ранку) упродовж 70 діб. Початкова доза налбуфіну впродовж перших 2-х тижнів становила 0,212 мг/кг, наступних 2 (II-IV тижня) – 0,225 мг/кг, наступна (IV-VI тижня) – 0,252 мг/кг, наступна (VI-VIII тижня) – 0,260 мг/кг, а впродовж (VIII-X тижня) – 0,283 мг/кг. У такий спосіб створювали умови хронічного опіоїдного впливу. Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведеного нами експериментального дослідження впливу опіоїдного анальгетика на показники оксидативного стресу крові щурів наприкінці 2-го тижня спостерігали недостовірне збільшення малонового діальдегіду та дієнових
кон’югатів з достовірним зниженням показника церулоплазміну. Наприкінці 6-го тижня введення опіоїдного анальгетику простежували стійку тенденцію до продовження збільшення малонового діальдегіду й дієнових кон’югатів та подальше зниження показника церулоплазміну. Усі показники мали статистично у доведену різницю за порівнянням із контрольною групою. Після 10 тижнів експериментального опіоїдного впливу у тварин експериментальної групи всі показники продовжували попередньо виявлену динаміку та досягли максимального значення різниці порівняно із контрольною групою.

Висновки.
Проведені дослідження дають змогу з’ясувати особливості зміни показників оксидативного стресу кро-
ві щурів у субхронічний та хронічний періоди експериментального опіоїдного впливу.

УДК 611.716.4-018.4:612.015.31]-08:616-001.5-092.9

Численні літературні джерела свідчать, що злами щелеп за частотою поступаються лише зламам кінцівок, порушення цілісності кісткової тканини щелеп є частим ускладненням операції екстракції зубів, кісткоруйнуючих травм щелепа зазнає при проведенні резекції верхівки кореня зуба, встановленні
дентальних імплантів тощо. З огляду на структурно-функціональні характеристики щелеп, пов’язані з наявністю (або частковою чи повною відсутністю) зубів, розподілом тиску при кусанні та жуванні, процеси відновлення цілісності та якості кісткової тканини щелеп мають певні особливості перебігу, які необхідно брати до уваги як при лікуванні кісткоруйнуючихь травм, так і при плануванні різних варіантів дентального протезування.