УДК: 616.13/.16-018.74

Анотація. Наявність деформації епоніхеального краю нігтьової пластини, його “скручення”, зазубреностей, спікул, крайових ділянок розшарування й оніхолізису свідчить про значну ймовірність виникнення рецидиву вростання та є показами до виконання локальної матриксектомії. Скручений ніготь або кліщеподібний ніготь (pincer nail), а також шатроподібна деформація нігтя являють собою дистрофічні вроджені або набуті деформації, при яких краї нігтьової пластини “скручуються” або відбувається перегинання нігтя по всій довжині з вторинною компресією м’яких тканин. У статті ретро- та проспективно проаналізовано за п'ятирічний період 469 випадків деструктивних гнійно-некротичних поверхневих хронічних, комбінованих та поєднаних уражень дистальних відділів пальців кисті та стопи у хворих, віком 14-95 років (367чоловіків та 102 жінки), прооперованих у хірургічних відділеннях комунальної 4 міської лікарні, клінічних поліклінік No2 і No5 м. Львова. Виявлена залежність між даними анамнезу, клінічними проявами (y=16,9 p<0,05, r=0,7), а також поширеністю уражень мікозом шкіри та нігтьових пластин з артеріальною патологією (y=15,5, P<0,05, r=+0,8), яка корелює з віком пацієнтів. Вдосконаленометоди хірургічного лікування шатроподібної деформації, піднігтьового гіперкератозу та оніхогрифозу з рецидивуючою інкарнацією або без вростання з урахуванням патогенезу та морфогенезу деструктивного ускладненого
поліоніхомікозу. Авторський спосіб хірургічного лікування базується на послідовному виконанні двобічної блокоподібної епоніхектомії, оніхектомії, передньої матриксектомії з закриттям дефекту ложа фрагментом шкірних покривів пучків пальця, чим забезпечується патогенетично обгрунтована елімінація деформації нігтьової пластини та ложа з одномоментною ліквідацією інкарнації нігтя. Вогнища оніхолізису та деструкції гіперкератозу, які призводять до вторинного оніхолізису, відшарування нігтьової пластини та вторинної інкарнації (χ2=15,23, р<0,0211) обгрунтовують доцільність малотравматичної оніхоектомії з одноетапним послідовним видаленням дерматофітоми і крайовою резекцією росткової зони зі зміненими епоніхеальними тканинами. Констатовано, що виникнення скрученого нігтя або кліщеподібного нігтя (pincer nail), а також шатроподібної деформації нігтьової пластини морфогенетично асоціюється з деформацією нігтьового ложа, розшаруванням нігтя, вогнищевим оніхолізисом, серединною каналікулярною дистрофією та оніхорексисом, що нерідко детермінує двостороннє вростання нігтьової пластини. Авторський спосіб хірургічного лікування базується на послідовному виконанні двобічної блокоподібної епоніхектомії, оніхектомії, передньої матриксектомії з закриттям дефекту ложа фрагментом шкірних покривів пучки пальця, чим забезпечується патогенетично обгрунтована елімінація деформації нігтьової пластини та ложа з одномоментною ліквідацією інкарнації нігтя.

Академічні перетворення в кінці ХХ і на початку ХХІ століть мають більш широке охоплення в силу свого глобального характеру, а також чисельності закладів та кількості людей, що залучені до цього процесу [6; 10; 13]. Другу половину ХХ та початок ХХІ століття можна вважати періодом радикальних трансформацій сфери вищої освіти. Незважаючи на те, що в багатьох країнах відбувались природні та техногенні катастрофи, їхні наслідки не мали такого масштабу, як зміни, спричинені коронавірусною хворобою [10; 15; 16]. За оцінкою ЮНЕСКО, світова система вищої освіти переживає «академічну революцію», що характеризується безпрецедентними за своїми масштабами та різноманітністю іноваціями [2; 3; 6-8; 10; 15]. Можна стверджувати, що зміни, які відбулися в останній час, були настільки ж радикальними, як і перетворення ХІХ століття, коли створювалися «дослідницькі» університети [1; 6; 11]. У форс-мажорних умовах є необхідним створення ефективного механізму забезпечення академічної етики та якості освітньої діяльності, звуження потенційного «поля» корупції та залучення стейкхолдерів до державно-громадського управління сферою вищої освіти [1; 3; 6]. Перші кроки на шляху реалізації цих аксіом є складними, але які вже сьогодні дають позитивні наслідки [6]. Проте якість навчальних матеріалів з позицій доброчесності в умовах дистанційної освіти може бути недостатньою, що потребує нових грунтовних досліджень для виявлення та елімінації недоліків [1-3]. Наслідком ситуації, що склалася, стало зростання загальної цікавості всіх верств населення до дистанційного навчання в період пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, тобто гострої респіраторної хвороби COVID-19 [9; 16], вимушено продовженого на період повномасштабної війни. Дистанційне навчання не вимагає безпосередньої присутності у закладі вищої освіти, тому студенти мають можливість відвідувати онлайн-заняття навіть якщо стан здоров’я не дозволяє робити це особисто. Завдяки такій формі навчання вони можуть отримувати навчальний матеріал у зручний для себе час, а також навчатись у закладі освіти будь-якої країни світу незалежно від місця проживання, що спрощує отримання необхідних знань [10; 16]. 

Питання авторських прав (зокрема при швидкій вимушеній імплементації технологій дистанційної освіти, комплексу STEM як нового напрямку набуття знань та навиків), випадків навмисного відтворення (дублювання) викладачами, докторантами, аспірантами або студентами у науковому [9-11] , навчально-методичному, науково-популярному стилі або в онлайн-блозі чи в коментарях чужого твору, опублікованого на паперовому або офіційно оприлюдненого на електронному носії, повністю або частково, під своїм іменем без адекватного посилання, як протиправне явище, – способи виявлення й ефективність превентивних заходів досліджувалися багатьма вітчизняними і закордонними науковцями, в тому числі програмістами, педагогами і юристами [1-3, 9, 10]. Проте для проведення первинної антиплагіатної експертизи на кафедрах та факультетах не рекомендується користуватися антиплагіатними онлайн інтернет-ресурсами, зокрема російськими (надання інформації про проведені дослідження та їх результати третім, юридично не відповідальним особам або комерційним структурам містять додаткові ризики) [1, 2, 10]. Як відомо, дисертації у відкритому доступі депонуються та зберігаються в Українському інституті науково[1]технічної і економічної інформації, а також на сайтах закладів вищої освіти, спеціалізованих вчених рад, у репозитаріях відкритого та закритого (з обмеженим доступом) типів, що дає можливість, використовуючи відповідне програмне забезпечення (ПЗ), перевіряти фундаментальні наукові роботи на наявність несанкціонованих текстових та графічних запозичень [1, 2, 4, 5]. Системи “StrikePlagiarism”, “Unichek” тощо, ліцензовані та вільнодоступні програми, зокрема “Plagiarism Detector” та інші [1, 3] надають можливість використання ПЗ для перевірки на плагіат не тільки дисертаційних робіт аспірантів та докторантів, але також і дипломних, курсових та інших кваліфікаційних робіт, наукових статей, навчально[1]методичних розробок [2, 3]