УДК 618.173-036.8-02:616.1/.7-036-08

У статті наведено основні положення та клінічні підходи до ведення жінок у періоді менопаузального переходу. Зокрема, представлено сучасну класифікацію етапів старіння репродуктивної системи, надано характеристику клімактеричних і менопаузальних порушень, викладено сучасні засади менопаузальної гормональної й альтернативної терапії.

The article presents the main provisions and clinical approaches to the management of women during the menopausal transition. In particular, the modern classification of the stages of aging of the reproductive system is presented, the characteristics of climacteric and menopausal disorders are given, and the modern principles of menopausal hormonal and alternative therapy are outlined.

УДК 618.145+618.177+618.1-089

Однією з основних проблем, що визначають демографічну ситуацію в суспільстві, є безпліддя. Згідно з останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, частота безплідних шлюбів серед подружніх пар репродуктивного віку має стійку тенденцію до підвищення. На сьогодні матковий фактор у структурі жіночого безпліддя посідає чільне місце і може сягнути 30%. До найбільш поширених патологічних станів матки належать гіперпластичні процеси в ендометрії. У структурі внутрішньоматкової патології, за даними літератури, хронічний ендометрит більш ніж удвічі перевищує поширеність інших захворювань. Сучасні методи діагностики, до яких належать насамперед ультразвукові та ендоскопічні, дозволяють із високою точністю виявити різні патологічні процеси у порожнині матки. У той самий час слід пам’ятати, що внутрішньоматкове втручання порушує «шийковий» бар’єр протизапального захисту матки та її придатків, а саму операцію фактично виконують через піхву, багаторазово збільшуючи ризик розвитку інфекційних ускладнень. Стаття присвячена огляду літератури стосовно оцінювання особливостей та безпеки гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією для обґрунтування заходів профілактики ускладнень. Внутрішньоматкові втручання є однією з причин виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів. Гістероскопія є «золотим стандартом» для визначення стану ендометрія і порожнини матки та водночас може бути однією з причин виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів, які несприятливо впливають на репродуктивну функцію жінок. Розвиток запальних ускладнень після внутрішньоматкових втручань пов’язують, перш за все, з поширенням інфекції з нижчих відділів репродуктивного тракту та утворенням вхідних воріт для інфекції внаслідок порушення цілісності слизових оболонок під час проведення хірургічних маніпуляцій. Частота запальних ускладнень при внутрішньоматковому втручанні, за даними різних авторів, коливається від 5 до 43% та залежить від типу проведених маніпуляцій. Украй важливим науково-практичним питанням є удосконалення профілактичних заходів задля підвищення безпеки гістероскопічних втручань, зниження частоти післяопераційних ускладнень та покращення репродуктивних наслідків.

One of the main problems which determine the demographic situation in the society is infertility. According to the latest data from the World Health Organization, the frequency of infertile marriages among the couples of reproductive age has a steady upward trend. Today, the uterine factor in the structure of female infertility has a prominent place and can reach 30%. The most common pathological conditions of the uterus include hyperplastic processes in the endometrium. In the structure of intrauterine pathology, according to the literature, chronic endometritis is found twice more often than other diseases. Modern methods of diagnosis, which include ultrasound and endoscopic methods, allow to detect various pathological processes in the uterine cavity with high accuracy. At the same time, it should be mentioned, that intrauterine intervention damages the “cervical” barrier of anti-inflammatory protection of the uterus and its appendages, and the operation itself through the vagina multiples the risk of infectious complications development. The article is devoted to a literature review about the evaluation of the features and safety of hysteroscopy interventions in women with infertility and intrauterine pathology in order to justify the measures to prevent complications. Intrauterine interventions are one of the causes of inflammatory diseases of the internal genital organs. Hysteroscopy is the “gold standard” for examination of the endometrium and uterine cavity, and at the same time, it can be one of the reasons for inflammatory diseases of the internal genital organs that adversely affect the reproductive function of women. The development of inflammatory complications after intrauterine interventions is associated, first of all, with the spread of infection from the lower parts of the reproductive tract and the formation of entrance gates for infection due to the damage of the mucous membranes during surgical manipulations. The frequency of inflammatory complications during intrauterine intervention, according to various authors, ranges from 5 to 43% and depends on the type of manipulations. An extremely important scientific and practical issue is the improvement of preventive measures to increase the safety of hysteroscopy interventions, reduce postoperative complications, and improve reproductive outcomes.

УДК 618.17+616-037

The objective: substantiation of differentiated therapeutic approaches to the treatment of combined dyshormonal pathol-ogy of the reproductive organs, taking into account the comorbidity of patients.

Materials and methods. 300 women of reproductive age (20–42 years, mean age – 29.9±5.6 years) with dyshormonal pathology of reproductive organs were examined: the main group included 180 patients who were prescribed complex differenti-ated pharmacotherapy for the treatment of combined dyshormonal pathology of the reproductive organs with correction of comorbid conditions, and the comparison group included 120 patients who received a standard set of measures. The control group included 50 healthy women without somatic and gynecological pathology. All women had ultrasound examination of the pelvic organs, mamma glands, thyroid gland, determination of the levels of pituitary tropic hormones and steroid ovary hormones, thyroid hormones, antibodies to thyroperoxidase, and the level of 25 (OH) D in blood serum.

Results.  Obesity  of  various  degrees  was  observed  in  31.0%  of  examined  patients  with  dyshormonal  pathology  of  the reproductive  system,  the  prevalence  of  autoimmune  thyroiditis  in  patients  was  36.0%,  and  subclinical  hypothyroidism was diagnosed in 21.3%. Among women with autoimmune thyroiditis, the frequency of subclinical hypothyroidism was 59.3%  with  3.7%  of  manifest  hypothyroidism.  Vitamin  D  insufficiency  was  found  in  34.0%  of  patients  with  dyshormo-nal pathology, vitamin D deficiency – in 44.3%, severe deficiency – in 21.7%. Treatment of patients in the main group led to the normalization of the menstrual cycle in 97.2% of cases, in the comparison group – in 73.3%, to a reduction of pain syndrome severity – in 94.7% and 60.6%, respectively, cyclic mastodynia – in 93.9% and 43.9%, manifestations of vegetative-vascular and non-specific symptoms – in 94.8±3.9% and 24.3±16.7% of cases, contributed to achieving the desired pregnancy – in 64.1% and 30.6% of patients, respectively, and also there was a reducing the frequency of relapses during 6 months of observation from 14.5% to 4.1%.

Conclusions. The use of complex differentiated pharmacotherapy for the treatment of combined dyshormonal pathology of the reproductive organs with the correction of comorbid conditions makes possible to achieve higher efficiency, which is manifested in a greater reduction in the frequency of clinical symptoms and disease relapses compared to the usual practice.

Мета дослідження: обґрунтування диференційованих терапевтичних підходів до лікування поєднаної дисгормональної патології репродуктивних органів з урахуванням коморбідності хворих.

Матеріали та методи. Обстежено 300 жінок репродуктивного віку (20–42 роки, середній вік – 29,9±5,6 року) з дисгормональною патологією репродуктивних органів. З них до основної групи увійшли 180 пацієнток, яким призначено комплексну  диференційовану  фармакотерапію  для  лікування  поєднаної  дисгормональної  патології  репродуктивних органів з корекцією коморбідних станів, до групи порівняння – 120 хворих, які отримали стандартний комплекс заходів. До контрольної групи включено 50 здорових жінок без соматичної та гінекологічної патології. Усім жінкам виконано ультразвукове дослідження органів малого таза, грудних залоз, щитоподібної залози, визначення рівнів тропних гормонів гіпофіза та стероїдних гормонів яєчників, тиреоїдних гормонів, антитіл до тиропероксидази, рівня 25(ОН)D у сироватці крові. Результати. Ожиріння різного ступеня спостерігалося у 31,0% обстежених пацієнток із дисгормональною патологією репродуктивної системи, поширеність аутоімунного тиреоїдиту у хворих становила 36,0%, а субклінічний гіпотиреоз діагностовано у 21,3%. Серед жінок з аутоімунним тиреоїдитом частота субклінічного гіпотиреозу становила 59,3% при 3,7% маніфестного гіпотиреозу. Недостатність вітаміну D виявлено у 34,0% пацієнток з дисгормональною патологією, дефіцит вітаміну D – у 44,3%, виражений дефіцит – у 21,7%.Лікування пацієнток основної групи привело до нормалізації менструального циклу у 97,2% випадків, групи порівняння – у 73,3%, до зменшення больового синдрому – у 94,7% та 60,6% відповідно, циклічної мастодинії – у 93,9% та 43,9%, проявів  вегетосудинної  та  неспецифічної  симптоматики  –  у  94,8±3,9%  та  24,3±16,7%  випадків,  сприяло  досягненню бажаної вагітності у 64,1% та 30,6% пацієнток відповідно та зниженню частоти рецидивів під час 6 міс спостереження з 14,5% до 4,1%.

Висновки. Застосування комплексної диференційованої фармакотерапії для лікування поєднаної дисгормональної патології репродуктивних органів з корекцією коморбідних станів дозволяє досягти більш високої ефективності, що про-являється у більшому зниженні частоти клінічної симптоматики та рецидивів захворювання порівняно зі звичайною практикою.