УДК: 616-053.2:378.046.4[477]

Мета публікації – проаналізувати особливості післядипломної освіти в різних європейських країнах та запропонувати шляхи оптимізації розвитку медицини в Україні в умовах сьогодення. Матеріали і методи. Проведено огляд літератури за тематикою отримання медичної освіти в різних країнах, використано дані офіційних Інтернет-ресурсів та дані Міністерства охорони здоров’я України. Результати і обговорення. Наведено короткі відомості про сучасні особливості післядипломної освіти в Україні та світі. Проведено паралелі на різних етапах навчання, проаналізовано їх тривалість, напрями та основні характеристики. Термін підготовки практикуючого лікаря в Україні є одним із найкоротших у світі – 6–9 років, а найдовшим серед європейських країн – у Франції – 9–14 років. Висновки. У процесі реалізації реформування післядипломної освіти в Україні потрібно орієнтуватися на уніфікацію робочих навчальних програм та наближення стандартів післядипломної освіти. Упровадження поступової трансформації системи шляхом збільшення тривалості підготовки післядипломної підготовки дасть змогу наблизити рівень освіти до європейських стандартів і готувати конкурентних спеціалістів.
Ключові слова: післядипломна освіта, медицина, шляхи оптимізації, інтернатура, резидентура.

The global spread of SARS-CoV-2 points to unrivaled mutational variation of the virus, contributing to a variety of post-COVID sequelae in immunocompromised subjects and high mortality. Numerous studies have reported the reactivation of "sluggish" herpes virus infections in COVID-19, which exaggerate the course of the disease and complicate with lasting post-COVID manifestations CMV, EBV, HHV6). This study aimed to describe clinical and laboratory features of post-COVID manifestations accompanied by the reactivation of herpes virus infections (CMV, EBV, HHV6). 88 patients were recruited for this study, including subjects with reactivation of herpes viruses, 68 (72.3%) (main group) and 20 (27.7%) subjects without detectable DNA of herpesviruses (control group): 46 (52.3%) female and 42 (47.7%) male; median age was 41.4 ± 6.7 years. Patients with post-COVID manifestations presented with reactivation of EBV in 42.6%, HHV6 in 25.0%, and EBV plus HHV6 in 32.4%. Compared with controls, patients with herpes virus infections presented with more frequent slight fever temperature, headache, psycho-neurological disorders, pulmonary abnormalities and myalgia (p < 0.01), activation of liver enzymes, elevated CRP and D-dimer, and suppressed cellular immune response (p ≤ 0.05). Preliminary results indicate a likely involvement of reactivated herpes virus infections, primarily EBV infections in severe COVID-19 and the formation of the post-COVID syndrome. Patients with the post-COVID syndrome and reactivation of EBV and HHV6 infections are at high risk of developing various pathologies, including rheumatologic diseases.