УДК: 616.12-008.331.1:616-018.2]-036-06-07

Коморбідність — це співіснування патогенетично або генетично взаємопов’язаних двох або більше захворювань в одного пацієнта. З кожним роком збільшується кількість хворих із коморбідними ураженнями, які погіршують перебіг основної хвороби або призводять до її хронізації, є причиною інвалідизації та передчасної смерті. Яскравим прикладом поєднаних станів може бути наявність у пацієнта з АГ цукрового діабету, ІХС, хронічного обструктивного захворювання легень, дисплазії сполучної тканини (ДСТ). ДСТ — це генетично детерміновані стани, які характеризуються дефектами волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини (СТ), що призводять до порушення формування органів і систем, мають прогредієнтний перебіг та визначають особливості асоційованої патології.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини, особливості клінічного перебігу, ускладнення,

діагностика.

Abstract. Comorbidity is the coexistence of two or more pathogenetically or genetically related diseases in one patient. Every year, the number of patients with comorbid lesions that worsen the course of the main disease or lead to its chronicity, cause disability and premature death, is increasing. A vivid example of combined conditions can be the presence of diabetes mellitus, coronary heart disease, chronic obstructive pulmonary disease, connective tissue dysplasia (СTD) in a patient with hypertension. CTD are genetically determined conditions characterized by defects of fibrous structures and the main substance of connective tissue (CT), which lead to a violation of the formation of organs and systems, have a progressive course and determine the features of the associated pathology.

Keywords: arterial hypertension, connective tissue dysplasia, features of the clinical course, complications, diagnosis.

Стаття присвячена вивченню динаміки показників артеріального тиску та ехокардіографії у хворих на артеріальну гіпертензію в залежності від віку. Мета. Оцінити в динаміці 30-денного лікування зміни показників ДМАТ і структурно-функціонального стану серця у хворих на АГ середнього та похилого віку. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 80 хворих (39 чоловіків та 41 жінка) на АГ ІІ стадії 1-3 ступенів. Залежно від віку було розподілено на групи: І група (n = 47) хворі середнього віку та ІІ група (n = 33) похилого віку. Оцінку результатів ДМАТ та ЕхоКГ проводили на початку спостереження та після 30 днів лікування. Результати та їх обговорення. На початку лікування у людей похилого віку встановлена достовірне підвищення САТн, ДАТд та ПАТ (р < 0,05) у порівнянні з хворими середнього віку. Після 30 днів лікування в обох групах хворих спостерігалося покращення контролю АТ. При аналізі показників ЕхоКГ спостерігалося невелике, але достовірне зниження ІММЛШ після лікування у хворих середнього віку. Висновки. На початку спостереження у хворий похилого віку встановлено достовірне підвищення САТн, ДАТд та ПАТ (р < 0,05), а також порушення добового ритму АТ за типом non-dipper. Після 30 днів лікування САТ знизився в більшій мірі у хворих похилого віку, але ДАТ - у хворих середнього віку. У групі хворих середнього віку після лікування спостерігався регрес гіпертрофії міокарда, а у пацієнтів похилого віку - вдається досягти відсутності прогресування ступеня ГЛШ.

The article is devoted to the study of the dynamics of indicators blood pressure and echocardiography in patients with arterial hypertension, depending on age. Purpose. To assess the dynamics of 30-day treatment of changes in ABPM indicators and the structural and functional state of the heart in middle-aged and elderly patients with hypertension. Materials and methods. 80 patients (39 men and 41 women) with stage II hypertension of 1-3 degrees were examined. Depending on age, it was divided into groups: I group (n = 47) middle-aged patients and II group (n = 33) elderly patients. ABPM and Echo results were evaluated at the beginning of observation and after 30 days of treatment. The results. At the beginning of treatment, a significant increase in SBP, DBP, and PBP was established in elderly people (p < 0.05) compared to middle-aged patients. After 30 days of treatment, an improvement in blood pressure control was observed in both groups of patients. Analyzing Echo indicators, a small but significant decrease in LVEF was observed after treatment in middle-aged patients. Conclusions. At the beginning of observation, an elderly patient had a significant increase in SBP, DBP, and PBP (p < 0.05), as well as a violation of the non-dipper daily BP rhythm. After 30 days of treatment, SBP decreased to a greater extent in elderly patients, but DBP - in middle-aged patients. In a group of middle-aged patients, after treatment, a regression of myocardial hypertrophy was observed, and in elderly patients, it was possible to achieve the absence of progression of the degree of LVH.