Today, the issue of opioid use and dependence is extremely acute and is being addressed in the field of public health due to its widespread use. In Ukraine, according to official data from the Ministry of Health and the Ministry of Internal Affairs, there are 150,000 drug users, about 70% of whom use opioids, mostly under the age of 35. Goal. The aim of our study was to study the ultrastructural organization of the laryngeal mucosa and cartilage on the 21st and 28th days of opioid exposure. Methods. The material of the study were sexually mature, outbred rats males in the number of 32 animals, weighing 80 g, aged 4.5 months. Before collecting necropsy material, the animal was removed from the experiment with diethyl ether. The mucosa and cartilage of the rats larynx were used as material for ultrastructural examination. Ultrastructural capsule were prepared according to conventional methods. Results. As a result of the collection of experimental material after 21 days in patients exposed to an opioid analgesic at a dose of 20 mg kg at the ultrastructural level revealed an increase in dyscirculatory changes, which were most pronounced in the vessels of the laryngeal mucosa. In particular, the lumens of many hemocapillaries were enlarged, overflowing with erythrocytes, most of which were deformed. As a result of the collection of experimental material after 28 days in shurs under the influence of opioid analgesic at a dose of 25 mg kg at the ultrastructural level revealed an increase in alternative changes of epithelial cells, increased polymorphonuclear infiltration of the lamina propria mucosa and submucosal base processes (mainly stasis and redness) in the vessels of different parts of the larynx. Conclusion. At the end of the 21st day of the experimental opioid effect in rats, at the ultrastructural level revealed the progression of dyscirculatory changes, which were most pronounced in the vessels of the lamina propria of the laryngeal mucosa. Degenerative changes developed in some endotheliocytes, which were accompanied by destruction of their mitochondrial crystals and homogenization of the matrix. In the venous channel dyscirculatory changes were more pronounced than in the arterial. Degenerative changes progressed in the chondrocytes of the cartilaginous tissue of the epiglottis. Alternative changes in hyaline cartilage chondrocytes were also observed. At the end of the 28th day of the experimental opioid effect in rats, at the ultrastructural level, warming of alternative changes of epithelial cells, intensification of polymorphonuclear infiltration of the mucosal plate and submucosal plate, as well as pronounced dyscirculatory processes (mainly stasis and hyperemia) were detected.Key words: larynx, electron microscopy, opioid effect, rat. |
УДК 611.716.4-018.4:612.015.31]-08:616-001.5-092.9
Численні літературні джерела свідчать, що злами щелеп за частотою поступаються лише зламам кінцівок, порушення цілісності кісткової тканини щелеп є частим ускладненням операції екстракції зубів, кісткоруйнуючих травм щелепа зазнає при проведенні резекції верхівки кореня зуба, встановленні
дентальних імплантів тощо. З огляду на структурно-функціональні характеристики щелеп, пов’язані з наявністю (або частковою чи повною відсутністю) зубів, розподілом тиску при кусанні та жуванні, процеси відновлення цілісності та якості кісткової тканини щелеп мають певні особливості перебігу, які необхідно брати до уваги як при лікуванні кісткоруйнуючихь травм, так і при плануванні різних варіантів дентального протезування.
УДК 016:611-008 (092)
Олександр Дмитрович Луцик: біобібліографічне видання до 70-річного ювілею професора / автори-упоряд.: А. М. Ященко, І. В.Челпанова, М. С. Надрага, С. В. Васільєва ; Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Кафедра гістології, цитології та ембріології, Наукова бібліотека. – Львів, 2024.
У ювілейному виданні висвітлено основні віхи життя, наукової, науково-педагогічноїї діяльності відомого українського вченого, доктора медичних наук, професора, багаторічного завідувача кафедри гістолоґії та ембріолоґії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, лауреата Державної
премії України в галузі науки і техніки, співавтора першого в незалежній Україніпідручника з гістолоґії, цитолоґії та ембріолоґії для студентів медичних університетів і академій Олександра Луцика.
Хронологічний покажчик друкованих праць, авторських свідоцтв та патентів знайомить з науковим доробком ученого.
Видання може бути професійно корисним науковим працівникам, аспірантам, студентам, бібліографам та всім, хто цікавиться історією української науки та медицини.
УДК 611.7-007-053.5
За даними офіційної статистики та наукової медичної літератури, патологія опорно-рухового апарату (ОРА) належить до групи найпоширеніших, поступаючись лише серцево-судинним та онкологічним захворюванням. Літературні джерела свідчать, що порушення структури та функції ОРА діагностуються в пацієнтів різного віку та статі незалежно від території проживання. Діти з патологією ОРА — вродженою або набутою — посідають серед них особливе місце, оскільки упродовж періоду росту та формування скелету вплив численних екзо- та ендогенних факторів може призводити до виникнення або посилення вже існуючої деформації різних відділів хребта, грудної клітки, стопи, щелепо-лицевої ділянки тощо, проявів сколіотичної хвороби, плоскостопості, щелепо-лицевих аномалій, а відтак — до порушення функції травної, дихальної, серцево-судинної, ендокринної та нервової систем. Численні автори наголошують, що упродовж останніх десятиліть значно зменшується відсоток здорових дітей, натомість суттєво зростає кількість дітей із хронічними захворюваннями, вадами розвитку, різними формами порушень постави й сколіозом. Низка авторів зазначають, що порушення постави сьогодні спостерігаються у 15–17% дошкільнят, 33% дітей молодшого шкільного віку та у 67–72% дітей старшого шкільного віку. Л. Середа та співавт. (2013) стверджують, що серед 4–6 річних дітей хвороби кістково-м’язової системи — порушення постави, сколіоз, плоскостопість — посідають перше місце в рейтингу захворюваності. Л.Ф. Горзов та співавт. (2019) наголошують на ключовому значенні остеопенічного синдрому в патогенезі сколіотичної хвороби, що приводить до метаболічних перетворень кісткової системи організму в цілому та до розвитку зубощелепних аномалій. За їхніми даними, частота таких аномалій серед дітей, хворих на сколіоз, у 2,5 раза вища, ніж у здорових, і становить 69–82,5%.