UDC  618.03-06:616.441-002-073.7:612.882.3

We examined 164 pregnant women who were divided into three groups. Group I included 76 pregnant women (46.4 %) with euthyroid goiter of I–II degree. Group II consisted of 63 pregnant women (38.4 %) with subclini¬cal hypothyroidism and diffuse thyroid goiter of I–II degree. Group III was the controls and consisted of 25 (15.2 %) pregnant women without thyroid pathology. The placenta was studied with the characteristics of ultrasound placentography, placental maturation disorders, the area and localization were determined, and pathological changes in the placental tissue were detected. Changes in the systolic-diastolic ratio in the uterine arteries and umbilical cord arteries were assessed, the resistance index in the uterine arteries, the pulsatile index in the fetal aorta and middle cerebral artery were determined using the method of color Doppler mapping of blood flow in the mother-placenta-fetus system. Study of the echographic picture of structural changes in the placenta revealed a significant impairment of its maturation, especially in the group with euthyroidism. Ultrasound screening revealed that in every second pregnant woman with thyroid disease, the condition of the placenta did not correspond to the gestational age, there were swelling, cysts and placental infarctions, a high frequency of diffuse changes in placental tissue, and hyperechogenic inclusions in the amniotic fluid. An increase in the resistance index in the uterine arteries of pregnant women, especially those with subclinical hypothyroidism, is noteworthy. With increasing gestational age, the peripheral resistance of the placental microvasculature increases due to involutional-dystrophic changes and circulatory disorders, which allows us to develop criteria for the prognosis and diagnosis of placental dysfunction, and to prevent perinatal disorders in pregnant women with thyroid disease.

УДК: 616.831-001-036.1-02:616.831-001.34

На підставі обстеження 277 пацієнтів у віддаленому періоді гострої черепно-мозкової травми встановлено особливості термінів виникнення, клінічних виявів (синдромів) та особливостей перебігу травматичної хвороби головного мозку залежно від важкості перенесеної травми. У більшості обстежених хворих травматична хвороба головного мозку розвивалась у терміни від 1 до 5 років. У структурі потерпілих переважали чоловіки з легкою черепно-мозковою травмою віком до 40 років. Провідними клінічними виявами були цефалгія і когнітивні розлади, дуже рідко спостерігався паркінсонічний синдром. Отримані дані свідчать про необхідність профілактики розвитку травматичної хвороби головного мозку при проведенні лікувальних заходів у гострому і проміжному періоді черепно-мозкової травми.
Ключові слова: черепно-мозкова травма, травматична хвороба головного мозку, клінічні синдроми.

УДК: 616.831-001-07: 616.15-07]-052-057.36

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) та її наслідки є медичною і соціально-економічною проблемою, тому постає питання ефективності діагностики та лікувальних заходів її ранніх і віддалених наслідків. Обстановка збройного конфлікту, який точиться в нашій державі, призвела до збільшення кількості випадків бойової ЧМТ. Наявність в патоґенезі ЧМТ порушень мінерального гомеостазу стало метою дослідження для доповнення критеріїв діагностики і виявлення лабораторних маркерів, шляхом визначення вмісту 14 мікроелементів сироватки крові та розроблення патогенетично обґрунтованих методів лікування ЧМТ легкого і середнього ступенів тяжкості, як у потерпілих мирної території, так і в бійців операції об’єднаних сил (ООС).

УДК: 616.831-001: 616.89-008.454-008.46/.47]-036-057.36

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) залишається однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Кількісне зростання травм головного мозку займає вагоме місце і поступається лише цереброваскулярним захворюванням та онкопатології. ЧМТ не здає своїх лідерських позицій серед причин інвалідності у людей молодого і середнього віку, найбільш активної в трудовому і соціальному сенсі частини населення. Зростання частоти ЧМТ, особливо кількості її віддалених наслідків, свідчить про недостатнє розв’язання проблеми діагностики і лікування травм головного мозку. Останніми роками почастішали локальні військові конфлікти, що призвело до збільшення випадків бойової ЧМТ, яка переважає у структурі бойових травматичних ушкоджень головного мозку і є причиною психопатологічних станів.

УДК 616.831.34-085.217.34-036.82:355(477)

Черепно-мозкова травма залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, а її наслідки є не тільки медичною, але й соціально-економічною проблемою. Незважаючи на вивчення клінічних, структурно-морфологічних, біохімічних, нейрофізіологічних, гемодинамічних змін у пацієнтів, котрі перенесли ЧМТ, вона не здає своїх лідируючих позицій серед причин інвалідності у людей молодого і середнього віку, найбільш активної в трудовому і соціальному сенсі частини населення. Поглиблене вивчення віддаленого періоду ЧМТ є необхідним у зв’язку із великим процентом її наслідків і відсутністю кореляції між клінічною симптоматикою гострого та віддаленого періоду травми головного мозку.