Враховуючи специфічні особливості сучасного стану професійної підготовки та активізацію науково-інформаційних процесів, подвоєння обсягів наукової інформації, складність навчальної програми, зростання темпів навчання, практичні заняття з роділу «Нейростоматологія» для студентів IV курсу стоматологічного факультету підготовлені з урахуванням вищевказаних сучасних теоретичних і практичних вимог до знань, умінь і навичок, необхідних майбутнім лікарям при наданні медичної допомоги хворим з неврологічною і
нейростоматологічною патологією. Головною метою курсу з нейростоматології є навчання студентів теоретичним основам, навичкам обстеження нейростоматологічних хворих, методології постановки діагнозу неврологічного захворювання, вибору тактики лікування та надання термінової допомоги при невідкладних станах. Студенти стоматологічного факультету, які вивчатимуть курс нейростоматології, повинні знати клінічну анатомію і фізіологію нервової системи та симптоми ураження різних її рівнів.
Студенти також повинні оволодіти практичними навичками дослідження стану неврологічного статусу хворого; аналізувати дані обстеження нейростоматологічних хворих; визначати провідні симптоми
і синдроми при найпоширенішій неврологічній патології; планувати тактику ведення стоматологічного хворого з неврологічною патологією; проводити диференційну діагностику захворювань у клініці нейростоматології; проводити обстеження нейростоматологічних хворих; ставити попередній клінічний діагнозі діагноз при невідкладних станах у клініці нервових хвороб; надавати медичну допомогу при
невідкладних станах у клініці нервових хвороб та нейростоматології. 

Методичні вказівки для викладачів до організації і проведення практичних занять та самостійної роботи з
дисципліни за вибором «Актуальні питання цереброваскулярної патології» підготовлений відповідно
до Стандарту вищої освіти другого рівня вищої освіти «магістр медицини» галузі знань 22 Охорона здоров’я
спеціальності 222 «Медицина».

Навчально-методичні рекомендації для студентів до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни за вибором «Основи реабілітації в неврології» підготовлені для студентів 4 курсу медичного факультету відповідно до Стандарту вищої освіти другого рівня вищої освіти «магістр медицини» галузі знань 22 Охорона здоров’я спеціальності 222 «Медицина». У запропонованих навчально-методичних рекомендаціях викладений матеріал згідно з силабусом навчальної дисципліни за вибором «Основи реабілітації в неврології».

Методичні рекомендації також рекомендовані для лікарів-інтернів.

УДК 617.731-007.23-02-036.1-07-08(048.8) 

Хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія: діагностичні стратегії та лікування (огляд літератури). Негрич Т.І., Копчак М.Б., Кирилюк С.Я. У статті представлено огляд та аналіз наукових праць щодо проблематики хронічної рецидивуючої запальної оптичної нейропатії, критеріїв її діагностики та методів лікування. Хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія, уперше описана в 2003 році, – це автоімунне запальне захворювання зорового нерва невідомої етіології, що супроводжується частими больовими епізодами оптичного невриту, з чіткою реакцією на стероїдну терапію та рецидивами після її відміни. Проведено аналіз закордонних праць, опублікованих у базах даних E-Library, CrossRef, PubMed, Web of Science, Scopus з метою систематизації даних щодо етіології, патогенезу, клінічних проявів, діагностичних критеріїв, диференційної
діагностики та лікування цього патологічного стану. Установлено, що хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія є рідкісною, рецидивуючою, кортикостероїдно-залежною зоровою нейропатією, при якій відсутній інший неврологічний дефіцит, не виявляється етіологічний чинник та є діагнозом виключення. Важливість виявлення таких пацієнтів зумовлена тим, що призначення відповідної імуносупресивної терапії спричинює ремісію захворювання.

Ключові слова: хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія, рецидивуюча ідіопатична оптична
нейропатія, діагностика, лікування, огляд

Abstract. Сhronic relapsing inflammatory optic neuropathy: diagnostic strategies and treatment (literature review). Nehrych T.I., Kopchak M.B., Kyryliuk S.Ya. The article presents a review and analysis of scientific works on the problem of chronic relapsing inflammatory optic neuropathy, its diagnostic criteria and treatment methods. Chronic relapsing inflammatory optic neuropathy, first described in 2003, is an autoimmune inflammatory disease of the
optic nerve of unknown etiology, accompanied by frequent painful episodes of optic neuritis, with a clear response to steroid therapy and relapses after its withdrawal. An analysis of foreign works published in the E-Library, CrossRef, PubMed, Web of Science, Scopus databases was carried out in order to systematize data on the etiology, pathogenesis, clinical manifestations, diagnostic criteria, differential diagnosis and treatment of this pathological condition. It has been established that chronic recurrent inflammatory optic neuropathy is a rare, recurrent, corticosteroid-dependent optic
neuropathy in which there is no other neurological deficit, no etiological factor is identified and it is a diagnosis of exclusion. It is important to identify such patients because the appointment of appropriate immunosuppressive therapy causes remission of the disease. 

Key words: chronic relapsing inflammatory optic neuropathy, relapsing idiopathic optic neuropathy, diagnosis,
treatment, review

УДК: 616.833.1-006.44-06-071

 Метою роботи було вивчити особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування нейролімфоматозу у вигляді ураження гілок трійчастого, лицевого черепномозкових нервів та лівого ліктьового нерву при дифузній В-великоклітинній неходжкінській лімфомі на
основі клінічного випадку. Представлено огляд клінічного випадку ураження периферичної нервової системи у пацієнтки 1977 року народження з дифузною В-великоклітинною неходжкінською лімфомою. Діагноз встановлено на основі клінічних проявів ураження гілок трійчастого та лівого лицевого нервів, лівого ліктьового нерву, магнітно-резонансної томографії голови і головного мозку, електронейроміографії, імуногістохімічного дослідження біоптату інфільтрата з ураженої щічної гілки лівого лицевого нерву. У пацієнтки в березні 2022 року виник помірний периферичний парез мімічних м’язів зліва, пекучий біль зі зниженням тактильної і больової чутливості спинки, крила носа та приносової лівої ділянки. Через
тиждень спостерігалося зниження сили, порушення тактильної та больової чутливості, та затерпання четвертого і п’ятого пальців лівої руки. Протягом місяця пекучий біль поширився на ліву щічну, навколоротову, підборідну ділянки обличчя. В 2021 році хворій було діагностовано В-великоклітинну неходжкінську лімфому з ураженням правих підпахвинного, надключичного лімфатичних вузлів, лівої молочної залози, після чого проведено хіміотерапію та досягнуто клінічної ремісії. Під час магнітно-резонансної томографії голови і головного мозку виявлено периневральне ураження третьої гілки правого, другої гілки лівого трійчастих нервів та щічної гілки лівого лицевого нерву. За допомогою електронейроміографії встановлено аксональне ураження лівого ліктьового нерву. Результати імуногістохімічного дослідження біоптату інфільтрату з ураженої щічної гілки лицевого нерву підтвердили неходжкінську дифузну В-великоклітинну лімфому, GCB фенотип і ураження нерву внаслідок НХЛ. Лікування
множинної нейропатії за допомогою глюкокортикостероїдів, нестероїдних протизапальних препаратів, інгібіторів ацелихолінестерази та специфічної хіміотерапії призвело до обмеженого терапевтичного ефекту. Призначення прегабаліну сприяло зменшенню вираженості
нейропатичного болю в ділянці обличчя. Таким чином, нейролімфоматоз – досить рідкісний прояв неходжкінських лімфом, для підтвердження діагнозу якого важливим є використання магнітнорезонансної томографії голови і головного мозку, а також імуногістохімічне дослідження
біоптату інфільтрата ураженого нерву. В українській науковій медичній літературі мало описаних випадків нейролімфоматозу при НХЛ, хоча вони трапляються в пацієнтів, варто більш детально висвітлити особливості клінічного перебігу, діагностику і лікування в цих хворих.

Ключові слова: черепні нерви, лімфома, неоплазма, нейролімфоматоз, мононевропатія, парестезія, поліневропатія, прегабалін.

Abstract: non-Hodgkin's lymphomas (NHLs) are a heterogeneous group of hematopoietic puffins, with diphun B-velicocyclotinous lymphoma accounting for 25% of all NHLs and having the greatest midline to axis growth (Leeuwenуе et al., 2014). Of all NHLs, the central and peripheral nervous systems are
most often affected in diphytic B-lycocytic lymphoma (Padala, & Kallam, 2022. Liu, & Barta, 2019). In NHL, infiltration of cranial and peripheral nerves can be detected – neurolymphomatosis (NL) emerges. NL is a very rare condition and occurs in about 0.2% of patients with NHL (Baehring, Damek, Martin,
Betensky & Hochberg, 2003). These infiltrations can manifest with detection of mononeuropathy, multiple neuropathy, symmetric neuropathy or plexopathy (Grisold W., Grisold A., Marosi, Meng, & Briani, 2015). The aim of the work was to study the features of the clinical course, diagnosis and treatment of neurolymphomatosis in the form of lesions of the trigeminal, facial cranial nerve and the left ulnar nerve
in diffuse B-bollichelial non-Hodgkin lymphoma based on a clinical case. We present a review of a clinical case of peripheral nervous system involvement in a patient born in 1977 with diffuse B-cell non-Hodgkin's lymphoma. The diagnosis was established on the basis of clinical manifestations of lesions of the branches of the trigeminal and left facial nerves, the left ulnar nerve, magnetic resonance imaging of the head and brain, electroneuromyography, and immunohistochemical examination of the infiltrate biopsy from the affected buccal branch of the left facial nerve. In March 2022, the patient developed moderate peripheral paresis of the mimic muscles on the left side, burning pain with impaired tactile and pain sensitivity of the dorsum, wing of the nose, and left instep. A week later there was a decrease in the strength, tactile and pain sensitivity, and patience of the fourth and fifth fingers of the left hand. Within a month, the burning pain had spread to the left cheek, periorbital, and chin areas of the face. In 2021, the patient was
diagnosed with B-bollichelial non-Hodgkin's lymphoma with involvement of the right axillary, supraclavicular lymph nodes, left breast, followed by chemotherapy and clinical remission. Magnetic resonance imaging of the head revealed a perineural lesion of the third branch of the right trigeminal nerve, the second branch of the left trigeminal nerve, and the cheek branch of the left facial nerve. Electroneuromyography revealed an axonal lesion of the left ulnar nerve. The results of examination of the infiltrate biopsy from the affected buccal branch of the facial nerve specimens confirmed non-Hodgkin's diffuse B-cell lymphoma, GCB-phenotype and nerve damage due to NHL. Treatment of multiple neuropathy with glucocorticosteroids, nonsteroidal anti-inflammatory drugs, acelicholinesterase inhibitors, and specific chemotherapy resulted in limited therapeutic effect. Prescribing pregabalin resulted in decreased reduction of neuropathic facial pain. Thus, neurolymphomatosis is a rather rare manifestation of non-Hodgkin's
lymphomas, the use of magnetic resonance imaging of the head and brain as well as immunohistochemical examination of the affected nerve infiltrate biopsy is important to confirm the diagnosis. In the Ukrainian scientific medical literature, there are few descriptions of cases of neurolymphomatosis in NHL, although they occur in patients, and it is necessary to describe in more detail the peculiarities of the collicular course of the diagenesis and
treatment in these cases.

Keywords: cranial nerves, lymphoma, neoplasms, neurolymphomatosis, mononeuropathies, paresthesia, polyneuropathies, pregabalin