УДК: 616.12-008.331.1:616-018.2]-036-06-07

Коморбідність — це співіснування патогенетично або генетично взаємопов’язаних двох або більше захворювань в одного пацієнта. З кожним роком збільшується кількість хворих із коморбідними ураженнями, які погіршують перебіг основної хвороби або призводять до її хронізації, є причиною інвалідизації та передчасної смерті. Яскравим прикладом поєднаних станів може бути наявність у пацієнта з АГ цукрового діабету, ІХС, хронічного обструктивного захворювання легень, дисплазії сполучної тканини (ДСТ). ДСТ — це генетично детерміновані стани, які характеризуються дефектами волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини (СТ), що призводять до порушення формування органів і систем, мають прогредієнтний перебіг та визначають особливості асоційованої патології.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини, особливості клінічного перебігу, ускладнення,

діагностика.

Abstract. Comorbidity is the coexistence of two or more pathogenetically or genetically related diseases in one patient. Every year, the number of patients with comorbid lesions that worsen the course of the main disease or lead to its chronicity, cause disability and premature death, is increasing. A vivid example of combined conditions can be the presence of diabetes mellitus, coronary heart disease, chronic obstructive pulmonary disease, connective tissue dysplasia (СTD) in a patient with hypertension. CTD are genetically determined conditions characterized by defects of fibrous structures and the main substance of connective tissue (CT), which lead to a violation of the formation of organs and systems, have a progressive course and determine the features of the associated pathology.

Keywords: arterial hypertension, connective tissue dysplasia, features of the clinical course, complications, diagnosis.

Мета. З’ясувати особливості й ризики розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаної з дисплазією сполучної тканини (ДСТ), на основі вивчення зовнішніх і внутрішніх ознак ДСТ, показників вільного та загального оксипроліну крові, результатів інструментальних методів дослідження, консультацій лікарів-спеціалістів та розробити алгоритм оцінки ризику виникнення АГ за наявності ДСТ.

Матеріал і методи. У дослідження було включено 100 пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаною з ДСТ, серед яких було 48 (48%) чоловіків та 52 (52%) жінки. Середній вік пацієнтів становив 59,72±2,42 року. Контрольну групу становили 30 осіб без підвищеного АТ та встановленої ДСТ.

Результати. Частота виявлення зовнішніх фенотипових ознак ДСТ у пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів була вищою в ІІІ групі порівняно з І та ІІ відповідно. Серед них найчастіше спостерігали: атрофічні стрії в нижньогрудному або поперековому відділі хребта; геморагічні шкірні прояви; зміни з боку нігтів (м’які, ламкі, попереково посмуговані); зміни волосся (стоншення, ламкість, сухість, повільний ріст); зміни вушних раковин, у вигляді великих вух, що стирчать; зміни кістково-м’язової системи (сколіоз, біль у ділянці хребта, поперечна плоскостопість, вальгусна установка стоп, макродактилія першого пальця стопи, «хрускіт» у суглобах, другий палець стопи більший за перший). Серед внутрішніх фенотипових ознак ДСТ найчастіше реєстрували в ІІІ групі пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів порівняно з І та ІІ відповідно. Відмічали такі зміни з боку серцево-судинної системи: додаткові хорди серця, фібриляція передсердь, варикозне розширення вен нижніх кінцівок легкого ступеня; органів зору — ангіопатія сітківки; щелепно-лицевої ділянки — карієс зубів, пародонтит; шлунково-кишкового тракту — дискінезія жовчовивідних шляхів на тлі анатомічних порушень (перегинів); сечовидільної системи — дисметаболічна нефропатія, неповне подвоєння нирок. Підвищення концентрації вільного оксипроліну в крові пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаною з ДСТ, виявили в І групі в 19 (100%) осіб, у ІІ — у 31 (96,88%), у ІІІ — у 47 (95,92%); збільшення концентрації загального оксипроліну крові в І групі пацієнтів в 10 (52,63%) осіб, у ІІ — у 25 (78,13%), у ІІІ — у 45 (91,84%). На підставі бальної оцінки проявів ДСТ щодо їх прогностичної цінності розроблено алгоритм оцінки ризику виникнення АГ в осіб із ДСТ.

Висновки. Для найпоширеніших ознак ДСТ визначено прогностичний бал щодо ризику розвитку АГ. Сума прогностичних балів, визначених для окремих ознак ДСТ, дозволяє прогнозувати виникнення низького ризику АГ 1-го та 2-го ступенів при досягненні до 12 балів, середнього — від 13 до 19, високого — від 20 до 29 та дуже високого — від 30 і більше відповідно. Для розвитку АГ 3-го ступеня низький її ризик мають пацієнти із сумою балів до 6, середній — від 7 до 14, високий — від 15 до 19 та дуже високий –від 20 і більше відповідно.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини, оксипролін крові, добовий моніторинг артеріального тиску, ризик виникнення артеріальної гіпертензії.

Abstract

The aim of the study. To find out the features and risks of arterial hypertension (AH) stage II 1-3, combined with connective tissue dysplasia (CTD), based on the study of external and internal signs of CTD, indicators of free and total oxyproline, the results of instrumental research methods, consultations specialists and develop an algorithm for assessing the risk of hypertension in the presence of СTD.

Material and methods. The study included 100 patients with stage II-3 grade AH combined with CTD, including 48 men (48%) and 52 women (52%). The mean age of patients was 59.72±2.42 years. The control group consisted of 30 people without high blood pressure and established CTD.

Results. The frequency of detection of external phenotypic signs of CTD in patients with hypertension stage II 1-3 degrees was higher in group III compared with I and II, respectively. Among them were most often observed: atrophic stretch marks in the lower thoracic or lumbar spine; hemorrhagic skin manifestations; changes on the part of the nails (soft, brittle, lumbar striped); hair changes (thinning, fragility, dryness, slow growth); changes in the auricles, in the form of large protruding ears; changes in the musculoskeletal system (scoliosis, pain in the spine, transverse flat feet, valgus feet, macrodactyly of the first toe, «crunch» in the joints, the second toe larger than the first). Among the internal phenotypic features of CTD, most often registered in group III patients with hypertension stage II 1-3 degrees, compared with I and II, respectively. The following changes in the cardiovascular system were noted: additional chords of the heart, atrial fibrillation, varicose veins of the lower extremities of the mild degree; visual organs — retinal angiopathy; maxillofacial area — dental caries, periodontitis; gastrointestinal tract — dyskinesia of the biliary tract on the background of anatomical disorders (inflections); urinary system — dysmetabolic nephropathy, incomplete doubling of the kidneys.

Increases in the concentration of free oxyproline in the blood of patients with stage II hypertension of 1-3 degrees, combined with CTD, were found in group I in 19 people (100%), in group II — in 31 (96.88%), in group III — in 47 (95.92%); increase in the concentration of total oxyproline in the first group of patients in 10 people (52.63%), in the second — in 25 (78.13%), in the third — in 45 (91.84%). Based on the scoring of the manifestations of CTD in relation to their prognostic value, an algorithm for assessing the risk of hypertension in persons with CTD has been developed.

Conclusions. For the most common signs of CTD, a prognostic score on the risk of developing hypertension was determined. The sum of prognostic points determined for individual signs of CTD allows to predict the occurrence of low risk of hypertension 1 and 2 degrees when reaching 12 points, medium — from 13 to 19, high — from 20 to 29 and very high — 0 from 30 and more, respectively. For the development of grade 3 hypertension, patients with a score of up to 6, medium — from 7 to 14, high — from 15 to 19 and very high — from 20 and more, respectively, have a low risk.

Keywords: arterial hypertension, connective tissue dysplasia, oxyproline of blood, daily monitoring of arterial pressure, risk of arterial hypertension.

УДК: 616.12-008.331.1:616.13-007.64:616-006.488]-036-06
Резюме. Мета. У статті проаналізовано рідкісний клінічний випадок успішного лікування 44-річного пацієнта з вторинною артеріальною гіпертензією, спричиненою феохромоцитомою лівої надниркової залози, що ускладнилася розшаровуючою аневризмою аорти (РАА). Позитивний результат лікувальної стратегії представлено в статті. Результати. Діагноз хронічної РАА за De Bakey type I встановлено при мультиспіральній КТ-ангіографії грудної та черевної аорти з внутрішньовенним контрастним підсиленням. Проведено операцію ендопротезування низхідного відділу аорти, після якої — лапароскопічну тотальну лівобічну адреналектомію. Пацієнт перебуває під спостереженням кардіолога із застосуванням фармакологічної терапії. Висновок. Вчасна діагностика важкої поєднаної патології, наступна хірургічна корекція й медикаментозне лікування спрямовані на запобігання ускладненням і продовження життя пацієнта. Ключові слова: феохромоцитома, артеріальна гіпертензія, розшаровуюча аневризма аорти.

Abstract. Aim. The article analyzed a rare clinical case of successful treatment of a 44-year-old patient with secondary arterial hypertension caused by a pheochromocytoma of the left adrenal gland complicated by a dissecting aortic aneurysm (DAA). The positive result of the treatment strategy was presented in the article. Results. The diagnosis of chronic DAA according to DeBakey type I was established by multispiral CT angiography of the thoracic and abdominal aorta with intravenous contrast enhancement. An endoprosthetic operation of the descending aorta was performed, followed by a laparoscopic total adrenalectomy on the left side. The patient is under the observation of a cardiologist with the use of pharmacological therapy. Conclusion. Timely diagnosis of severe combined pathology, subsequent surgical correction and drug treatment are aimed at preventing complications and prolonging the patient's life. Key words: pheochromocytoma, arterial hypertension, dissecting aortic aneurysm.

УДК: 611.018.74-008:616.12-008.331.1]-07

Резюме. Ендотеліальна дисфункція є загальновизнаним раннім маркером кардіоваскулярних захворювань. Хоча на сьогодні відомо дуже багато чинників, що впливають на стан ендотелію, найбільш значущими вважаються три: артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпідемія та куріння.

Мета дослідження: проаналізувати стан функції ендотелію шляхом проведення манжеткової проби в пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) і без неї залежно від інших факторів серцево-судинного ризику. Матеріал і методи. Обстежено 87 пацієнтів (61 чоловік і 26 жінок, середній вік — 45±10 років). Усі пацієнти були розподілені у дві групи: І група — пацієнти з ГХ І-ІІ стадії (n=43), ІІ група — пацієнти без АГ (n=44). Для оцінки ендотеліальної функції проводили манжеткову пробу з визначення ендотелійзалежної (ЕЗВ) та ендотелійнезалежної вазодилатації (ЕНВ).

Результати. Проатерогенні зміни показників ліпідного спектра були більше виражені в пацієнтів І групи. Середній показник ЕЗВ у пацієнтів І групи на 15 с становив 9,43±1,07% на противагу 13,16±1,2% у пацієнтів ІІ групи, а середній показник ЕЗВ на 60 с — 12,09±1,16% і 16,8±1,23% відповідно, що свідчить про порушення ЕЗВ у пацієнтів із ГХ. Середній показник ЕНВ у пацієнтів І групи на 1, 3 та 5 хв становив відповідно 17,32±1,23%; 22,34±1,53% та 24,82±1,5%, що загалом відповідало показникам норми, але було достовірно нижчим, ніж середнє значення даного показника в пацієнтів ІІ групи: 21,47±1,27%; 28,13±1,52% та 30,08±1,53% відповідно. Кореляційно-регресійний аналіз показав значущість впливу ЛПНЩ, ТГ, ЛПВЩ на стан ендотеліальної функції в пацієнтів з АГ та незалежний вплив куріння на розвиток ендотеліальної дисфункції в пацієнтів як з АГ, так
без АГ. Висновки. У пацієнтів з АГ достовірно частіше виявляли ознаки ендотеліальної дисфункції, у більшості за рахунок порушення ЕЗВ. Рівні показників ЕНВ були гіршими в осіб з АГ порівняно з пацієнтами без АГ. Проатерогенні зміни ліпідного спектра крові в пацієнтів з АГ мають значущий вплив на показники ЕНВ, при цьому протективним фактором впливу як на ЕЗВ, так і на ЕНВ може вважатися підвищений рівень ЛПВЩ. Куріння асоціюється з порушенням ендотеліальної функції незалежно від наявності АГ. Ключові слова: ендотелійзалежна вазодилатація, ендотелійнезалежна вазодилатація, ендотеліальна дисфункція, артеріальна гіпертензія.

Abstract. Endothelial dysfunction is a recognized early marker of cardiovascular diseases. Although many factors affecting the state of the endothelium are known today, three are considered the main ones: arterial hypertension (AH), dyslipidemia, and smoking.

The purpose of the study: to analyze the state of endothelial function by performing a cuff test in patients with and without AH, depending on other cardiovascular risk factors. Material and methods. 87 patients were examined (61 men and 26 women, average age 45±10 years). All patients were divided into two groups: Group I — patients with AH I-II stage (n=43) and Group II — patients without hypertension (n=44). To assess endothelial function, a cuff test was performed to determine endothelium-dependent (EDV) and endothelium-independent vasodilatation (EIV). Results. Proatherogenic changes in lipid spectrum were more pronounced in patients of group I. The average rate of EDV in patients of the I group for 15 s was 9.43±1.07% versus 13.16±1.2% in patients of the II group, and the average rate of EDV for 60 s was 12.09±1.16% and 16.8±1.23%, respectively, which indicates a violation of EDV in patients with AH. The average rate of EIV in patients of the 1st group at 1, 3 and 5 minutes was 17.32±1.23%; 22.34±1.53% and 24.82±1.5%, respectively, which corresponded to normal indicators, but were significantly lower than the average value of this indicators in patients of II group: 21.47±1.27%; 28.13±1.52% and 30.08±1.53%, respectively.
Correlation-regression analysis showed the significance of the influence of LDL, TG, HDL on the state of endothelial function in patients with AH, and the independent effect of smoking on the development of endothelial dysfunction regardless of the presence of hypertension. Conclusions. In patients with AH, signs of endothelial dysfunction were significantly more often detected, mostly due to violation of EDV, but indicators of EIV were worse than in patients without AH. Proatherogenic changes in the lipid spectrum of blood in patients with AH have a significant impact on EIV indicators, while an increased level of HDL can be considered a protective factor affecting both EDV and EIV. Smoking is associated with impaired endothelial function, regardless of the presence of AH. Keywords: endothelium-dependent vasodilatation, endothelium-independent vasodilatation, endothelial dysfunction, arterial hypertension.

УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.6:616.12-005.4]-085.272-07(048.8)

Реферат. Плейотропные эффекты статинов при лечении генерализованного пародонтита у пациентов с ишемической болезнью сердца: клинические и экспериментальные исследования (обзор литературы). Мартовлос (Годована) О.И., Скибчик О.В., Соломенчук Т.М. Высокая распространенность генерализованного пародонтита у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) диктует необходимость совершенствования существующих методик и поиска новых путей пародонтологического лечения данной категории кардиологических больных. Статины группа гиполипидемических препаратов, которые широко применяются в качестве лекарственных средств первичной и вторичной профилактики сердечно-сосудистых заболеваний, в основе которых есть атеросклеротическое повреждение сосудов. Кроме функции снижения холестерина, статинам присущ целый ряд плейотропных эффектов, в том числе и противовоспалительных, иммуностимулирующих, антибактериальных, антиоксидантных, а также остеотропных эффектов. В результате анализа научных работ отечественных и зарубежных авторов, посвященных изучению влияния плейотропных эффектов статинов на состояние тканей пародонта, установлено улучшение пародонтологических показателей, в частности структуры десен, уменьшение глубины пародонтальных карманов, кровоточивости десен и подвижности зубов у пациентов, принимавших статины. Экспериментальные исследования in vitro и in vivo демонстрируют снижение уровня провоспалительных цитокинов (IL-6, IL-8, IL-1β, TNF и др.), которые играют ключевую роль в развитии генерализованного пародонтита, а также ускорение репаративных процессов в костной ткани альвеолярного отростка с участием статинов местного применения. Несмотря на перспективность использования статинов в качестве основного или дополнительного медикаментозного средства при лечении заболеваний пародонта, вопрос дозировки и способ местного введения препарата во избежание нежелательных побочных эффектов остается спорным и требует дальнейших исследований

The high prevalence of generalized periodontitis in patients with coronary artery disease (CAD) requires improving the existing ways of periodontal treatment of this category of cardiac patients and finding new ones. Statins are a group of lipid-lowering medications that are widely used for primary and secondary prevention of cardiovascular diseases due to atherosclerotic vascular lesions. In addition to the cholesterol-lowering effect, statins have several pleiotropic effects, including anti-inflammatory, immune-stimulating, antibacterial, antioxidant, osteotropic etc. The analysis of scientific studies of native and foreign authors devoted to studying the influence of pleiotropic effects of statins on the condition of periodontal tissues revealed improvement of periodontal indicators, in particular, gum structure, reduction of the periodontal pockets depth, gum bleeding, and tooth mobility in patients on statin therapy. Experimental in vitro and in vivo studies show a decrease in proinflammatory cytokines (IL-6, IL-8, IL-1β, TNF-a, etc.), which play a key role in the development of generalized periodontitis, as well as the acceleration of reparative processes in alveolar bone tissue when administering topical statins. Despite the prospects of using statins as the main or additional agent in the treatment of periodontal diseases, the question of dosage and method of local delivery of the medication for avoiding the undesirable side effects remains controversial and requires further research.

Abstract. Pleiotropic effects of statins in treatment of generalized periodontitis in patients with coronary artery disease: clinical and experimental study (literature review). Martovlos (Hodovana) O.I., Skybchyk O.V., Solomenchuk T.M.

The high prevalence of generalized periodontitis in patients with coronary artery disease (CAD) requires improving the existing ways of periodontal treatment of this category of cardiac patients and finding new ones. Statins are a group of lipid-lowering medications that are widely used for primary and secondary prevention of cardiovascular diseases due to atherosclerotic vascular lesions. In addition to the cholesterol-lowering effect, statins have several pleiotropic effects, including anti-inflammatory, immune-stimulating, antibacterial, antioxidant, osteotropic etc. The analysis of scientific studies of native and foreign authors devoted to studying the influence of pleiotropic effects of statins on the condition of periodontal tissues revealed improvement of periodontal indicators, in particular, gum structure, reduction of the periodontal pockets depth, gum bleeding, and tooth mobility in patients on statin therapy. Experimental in vitro and in vivo studies show a decrease in proinflammatory cytokines (IL-6, IL-8, IL-1β, TNF-a, etc.), which play a key role in the development of generalized periodontitis, as well as the acceleration of reparative processes in alveolar bone tissue when administering topical statins. Despite the prospects of using statins as the main or additional agent in the treatment of periodontal diseases, the question of dosage and method of local delivery of the medication for avoiding the undesirable side effects remains controversial and requires further research.