614.21

З використанням методів системного підходу та системного аналізу проведено комплексне дослідження можливості оптимального  застосування телемедичних технологій в різних напрямках роботи закладів системи охорони здоров’я. Отримані результати засвідчують необхідність  подальшого детального вивчення можливостей різних цифрових та інформаційних технологій в медицині для оптимізації способів надання медичної допомоги населенню в сучасних реаліях.

Мета: з’ясування частоти маніфестації патологічних змін у молочних залозах при скринінговому мамографічному обстеженні у рандомізованій 
вибірці жінок зрілого і літнього віку.
Матеріал та методи. За результатами  опрацювання рандомізованої вибірки архівних анонімізованих мамограм 100 жінок (50 – зрілого і 50 – літінього віку), що проходили скринінговий або профілактичний огляд. Проведено оцінку стану молочних залоз по шкалі BI-RADS за ступенем ризику наявності новоутворів, використовуючи наступні категорії оцінки: 0 – неповне дослідження (потрібне дообстеження); 1 – негативна (новоутвору не виявлено); 2 – доброякісні зміни.
Результати та висновки. Скринінгові огляди молочних залоз жінок різних вікових груп, результати яких відкривають можливість проведення ранньої діагностики патологічних змін, набирають особливого значення. Встановлено, що серед жінок зрілого та літнього віку, які проходять скринінгові або профілактичні мамографічні обстеження лише у 19% в молочних залозах верифіковано тільки вікові зміни. Доброякісні зміни у вигляді кальцинатів, кальцифікованих судин, аксилярних чи інтрамамарних лімфатичних вузлів без метастатичних ознак переродження, які відповідають категорії 2 по шкалі BI-RADS виявлено в одній молочній залозі або білатерально у 72% обстежених осіб. 28% обстежених жінок зрілого та літнього віку потребують додаткового обстеження для верифікації діагнозу. Встановлено, що серед жінок зрілого та літнього віку за даними мамографії категорії 1 і 2 за шкалою BI-RADS частіше маніфестовані справа, категорія 0 – зліва, а частота маніфестації змін, що відповідають категорії 0 за шкалою BI-RADS серед осіб літнього віку збільшується у порівнянні із зрілим. Вивчення частоти виявлення патологічних змін у молочних залозах при скринінгових обстеженнях у рандомізованих вибірках може стати теоретичним підґрунтям для прогнозування динаміки захворюваності МЗ жінок різних вікових груп, визначення груп ризику та розпрацювання профілактичних заходів щодо патології молочних залоз різного ґенезу та способів її ранньої діагностики.

Сьогодні населення України переживає значні труднощі в різних сферах життя, проте однією з найактуальніших проблем залишається забезпечення належного рівня здоров’я та збереження життя нації. Тому особливої уваги потребує зараз якість медичної допомоги не лише як пряма функція, але і як своєрідний критерій рівня діяльності системи охорони здоров’я та державної політики в цілому. Одним з інноваційних напрямків організації надання медичної допомоги населенню в ХХІ сторіччі є цифрові, а також інформаційні та телекомунікаційні технології, застосування яких дозволило створити єдиний медичний інформаційний простір, що об’єднує в собі практичну та теоретичну медицину, забезпечує планування нових наукових досліджень та цілеспрямовану підготовку фахівців різних галузей медицини, які в подальшому впроваджують знання та вміння в медичну практику.
Мета дослідження - вивчення напрямків використання телемедичних технологій у роботі медичних закладів та можливостей удосконалення надання медичної допомоги населенню шляхом їх застосування.
Методи дослідження. Використані методи системного підходу та системного аналізу дали змогу комплексно дослідити можливості оптимального використання телемедичних технологій та проаналізувати наявні проблеми і запропонувати шляхи їх вирішення.
Результати. Сучасні джерела фахової літератури розглядають телемедицину в різних ракурсах: як сукупність засобів і комплексів, які забезпечують користувачам доступ до сучасних медичних ресурсів, у тому числі міжнародних, реалізують потенціал сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в охороні здоров'я; а також, як багаторівневу та багатокомпонентну систему, що включає як медичні організації з їх професійними, інформаційними та освітніми ресурсами, медичними діагностичними пристроями, базами даних і користувачами системи, так і технічні засоби доступу до телекомунікаційних мереж, канали зв'язку і мережові засоби, давачі та інші перетворювачі медичної інформації в цифрові електричні сигнали для подальшої передачі каналами зв'язку. Беручи до уваги багатопрофільність медицини та широкий спектр медичних послуг, особливого значення набуває уніфікація клінічних, анамнестичних, лабораторних, променевих тощо баз даних та можливість їх передачі і отримання з використанням устаткування різних виробників. Одним з уніфікованих та найширше застосовуваних сьогодні стандартів у галузі передачі медичних зображень є DICOM (Digital Imaging and Communications in Medicine) – міжнародний стандарт для обробки та передачі радіологічних та інших медичних зображень від медичних пристроїв до комп'ютера, який знайшов широке застосування в різних галузях медицини.

Високий рівень патології молочної залози (МЗ), який фіксується у світі та виражена тенденція до його зростання впродовж останніх десятиліть роблять особливо актуальним пошук ефективних методів її ранньої діагностики [1-3]. Для об'єктивної оцінки стану МЗ сьогодні пріоритетними є променеві методи обстеження, зокрема –мамографія, УЗД та МРТ, що дозволяють діагностувати навіть незначні зміни в структурі МЗ на ранніх етапах їх розвитку та, при необхідності,вчасно і ефективно проводити їх корекцію [4-8]. Численні описані результати обстежень МЗ із 
застосуванням різних методів діагностики свідчать про значну варіабельність та виражену вікову динаміку її структури [3, 4]. Верифікація типу  будови МЗ є важливою при візуалізації в ході діагностичного чи скринінгового огляду та має суттєве значення для вибору подальших методів обстеження.

Актуальність проблеми ранньої діагностики патологічних змін у молочних залозах (МЗ) жінок різного віку зумовлена, насамперед тим, що світових рейтингах локалізації новоутворів як доброякісних, так і злоякісних, МЗ посідає сьогодні чільні позиції [1, 2]. За даними різних інформаційних  джерел, більше ніж у 80% жінок репродуктивного віку діагностовано різні захворювання МЗ [2, 3]. Доброякісними захворюваннями МЗ страждає 25% жінок віком до 30 років, а після 40 років частка захворюваності зростає до 60-70%. При цьому численні автори наголошують, що злоякісні захворювання у 3-5 разів частіше уражають МЗ з діагностованими доброякісними змінами, ніж інтактні [1, 3]. Тому особливо актуальним сьогодні є пошук нових та удосконалення існуючих методів ранньої діагностики, що забезпечує зростання як ефективності лікування, так і виживаності хворих [2, 3, 4, 6]. З метою раннього виявлення патологічних змін, що розвиваються в МЗ, сьогодні широко застосовуються різні методи променевої діагностики – УЗД, мамографія, МРТ, кожен з яких має свої можливості та переваги. До переваг мамографії належить її висока діагностична точність (75-95%) при невисокому рівні опромінення, можливість візуалізації утворів невеликих розмірів (від 1 до 10 мм), які не пальпуються або знаходяться глибоко в тканинах МЗ. Цей метод також дозволяє легко візуалізувати кальцинати МЗ та отримати їх повну характеристику.