У дослідженні взяли участь 612 здобувачів вищої освіти закладів ІІІ та IV рівнівакредитації м. Львова (середній вік 20,31 ± 2,99 років), з них: 351 чоловік та 261 жінка.Усі респонденти самостійно заповнювали два опитувальники: опитувальник Порівняльногоіндексу почуття неповноцінності (для визначення наявності чи відсутності феноменавласної неповноцінності) та 10-пунктовий опитувальник рис особистості (для визначеннята вимірювання глибинних психологічних рис).Метою роботи було досліджування рис особистості залежно від феномена власноїнеповноцінності.У результаті проведеного дослідження встановлено, що у групі осіб з індексом над-цінності феномена власної неповноцінності були найнижчі середні бали чотирьох рисособистості: екстраверсії, дружелюбності, добросовісності та емоційної стабільності(p < 0,05 проти осіб без феномена зміненої самооцінки).Середні значення щодо відкритості новому досвіду достовірно не відрізнялись між ана-лізованими групами, а найбільше значення виявлено в групі осіб з індексом надцінностіфеномена власної неповноцінності.Отримані унікальні результати, що важливі для практичного застосування, зокрема,для розроблення ефективних стратегій психотерапії та психологічної підтримки людей,які стикаються з феноменом власної неповноцінності, залежно від змінених рис особистості.
Мета дослідження: оцінка асоціації психологічних детермінант особистості (самоефективність
та самооцінка) із феноменом власної неповноцінності.
Проведено опитування 612 здобувачів вищої освіти м. Львова у жовтні-листопаді 2021 року з використанням трьох опитувальників: порівняльного індексу почуття неповноцінності, самооцінки Розенберга та загальної самоефективності Шварцера і Єрусалима. Респонденти були поділені на три групи: група з індексом неповноцінності (index of inferiority) феномена власної неповноцінності; група з індексом надцінності (index of superiority) феномена власної неповноцінності та група без феномена зміненої самооцінки (Norma). Для кожної із цих трьох груп визначали рівень самооцінки та самоефективності, і далі проводили порівняльний аналіз між групами.
Дослідженням встановлено, що респонденти групи з індексом надцінності (index of superiority) мали достовірно (p = 0,04) найменше медіанне значення самоефективності (28 [25; 32] балів) як порівняти з групою без феномена зміненої самооцінки (Norma) (30 [27; 34] балів) та групою з індексом неповноцінності (31 [28; 33] бал). Отримане значення у осіб з індексом надцінності відповідає «середньому» рівню самоефективності, що є на порядок нижче, ніж у групах без феномена зміненої самооцінки та з індексом неповноцінності, де рівень самоефективності трактується як «вище середнього».
Анкетовані без феномена зміненої самооцінки мали найвище медіанне значення самооцінки — 22 бали [18; 25], що трактується як середній рівень самоповаги. Натомість у осіб із індексом неповноцінності значення показників самооцінки відповідали низькому рівню самоповаги — 19 [17;24] балів. Найнижчими показники самооцінки були у групі з індексом надцінності — 18 [15,75;22] балів, що теж відповідає низькому рівню самоповаги та є достовірно меншим як порівняти з групою без феномена зміненої самооцінки.
Будучи за своєю природою не патологічним, феномен власної неповноцінності може стати психопатологічним за умов, коли особу охоплює переживання неадекватності та неефективності настільки, що не стимулює до продуктивної діяльності, а робить її нездатною до розвитку та схильною до регресивних реакцій. Тому вивчення феномена власної неповноцінності потребує подальших досліджень різновекторного характеру.
УДК: 316.6:159.9
Annotation. Among the various destructive phenomena that negatively affect the harmony of an individual's life, the issue of overcoming the feeling of inferiority takes on special importance. The study of this phenomenon among the population of Ukraine in the modern conditions of martial law and the COVID-19 pandemic is extremely relevant. The aim of the study is to translate, adapt and validate the questionnaire "Comparative Feeling of Inferiority Index", as well as to determine the feeling of inferiority index among student youth with its help. The following descriptive and analytical statistics methods were used in the research: arithmetic mean with standard square deviation (М±SD), percentages with error (Р±m, %), Cronbach's alpha coefficient (α-coefficient), correlation according to Spearman's rank (R). Within the framework of the research, a verified translation of the questionnaire into Ukrainian was carried out for the first time with adaptation of the terminology to the specifics of the language. Pilot testing of the translated questionnaire and repeated re-testing with the same participants was conducted, which proved excellent reliability and diagnostic discriminative ability of the method (R=0.74, p<0.001). The questionnaire was tested on a representative sample (n=612) involving students of higher education institutions of Lviv. The conducted testing proved the validity and high level of reliability of the translated questionnaire: reliable values of internal consistency estimates were obtained according to Cronbach's alpha coefficient – 0.85 for the assessment of a family member and 0.80 for the self-assessment scale. Also, according to the results of the testing, it was established that 7.03±1.03% of the interviewed students had a feeling of Inferiority, and 11.11±1.27% – a feeling of superiority.