Поліпрагмазія – одна з найбільш трудних проблем сучасної медицини. Впродовж життя людина приймає велику кількість медичних препаратів. Все починається з дитинства, коли з метою профілактики чи надмірної опіки батьки дають своїм діткам без потреби вітаміни, пробіотики, імуностимулятори, омега-3-поліненасичені жирні кислоти та багато інших “важливих” препаратів. Більше того, під час вірусних інфекцій, які завжди супроводжують дитячий вік, батьки самостійно або за безпідставним призначенням лікаря невиправдано використовують у лікуванні діток антибактеріальні препарати. Зокрема, згідно результатів дослідження, проведених протягом останніх років, в Європі близько 30% призначень антибіотиків є невиправданим.

Людина зростає, і з віком усе частіше виникають проблеми з серцево-судинною системою, травним каналом, нирками, суглобами тощо. Усі ці проблеми диктують потребу застосування різноманітних груп препаратів, які, безперечно, полегшують симптоми захворювання, але водночас можуть призводити до розвитку інших хвороб. Треба завжди пам’ятати народну мудрість: «Ліки завжди одне лічать, а друге - калічать». Не існує медикаментів без побічних ефектів, хоча на фармацевтичному ринку іноді з’являються «чудодійні ліки», однак ми всі розуміємо їх походження і рівень доказових досліджень щодо  ефективності та безпеки. Згідно результатів досліджень, у пацієнтів, які приймають до 5 препаратів одночасно, ризик розвитку побічних реакцій на ліки становить близько 5%; якщо ж пацієнт під час лікування вживає 6 і більше препаратів, ризик зростає до 25%. Нераціональне використання препаратів, тривалий прийом або застосування їх у невиправдано високих дозах може призвести до розвитку серйозних побічних ефектів, зокрема медикаментозного вовчаку.

Nowadays, newborns that required prolonged respiratory maintenance for different reasons are more often surviving. Increase in the number of complications is observed on the back- ground of positive clinical effects of certain component of inten- sive therapy. Search for the factors, which provoke appearance of recurrent bronchial obstruction syndrome, is an important component and basis of prophylaxis.
The aim of our research was to conduct analysis of factors that provoke the development of recurrent bronchial obstruction syndrome. To build mathematical model of bronchial obstruction devel- opment in young children with respiratory disorders in neonatal period, the method of logistic regression was used.
The results of conducted analysis enabled to detect that the presence of respiratory therapy significantly determines the risk of appearance of recurrent bronchial obstruction syndrome and suggest mathematical model of individual calculation of risk factors in this pathology. Data of conduction of mathematical analysis can be used for elaboration of a complex of rehabilita- tion measures concerning the development of recurrent bron- chial obstruction syndrome in children, who suffered respira- tory disorders in neonatal period. The highest risk of recurrent bronchial obstruction syndrome development in children born before 29 gestational week with simultaneous combination of prolonged (over 700 hours) total period of respiratory therapy.
Elaborated method of individual calculation of the risk of re- current bronchial obstruction syndrome development in young children, who experienced respiratory disorders in neonatal pe- riod, has practical significance and can be applied in everyday clinical practice.

УДК: 546.3:616-056.3-07

У всьому світі з кожним роком зростає кількість пацієнтів з клінічними проявами алергії. Найпоширенішими алергенами є побутові та пилкові, однак з’являється все більше відомостей про збільшення кількості людей з підвищеною чутливістю до металів. Основними клінічними симптомами її є стоматити, гінгівіти, синусити, однак у частини пацієнтів спостерігаються й системні прояви: хронічна кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхіальна астма. Поширеність алергії на метали висока серед загальної популяції і, за оцінками фахівців, до 20 % населення Європи і до 17 % населення США страждають від алергії на нікель, 4 % мають підвищену чутливість до хрому і близько 7-9 % населення сенсибілізовані до кобальту. Клінічні прояви алергії на метали можуть проявлятись не відразу в перші дні чи навіть тижні після встановлення металевих конструкцій. Через особливість імунної відповіді ознаки захворювання можуть проявлятись нетипово і важко піддаються діагностиці. У пацієнтів після заміни кульшового чи колінного суглоба алергічна реакція може проявлятись не у вигляді кропив’янки чи алергічного риніту, а у вигляді асептичного бурситу чи тривалого поганого загоєння післяопераційної рани, некрозу м’язів, болю в місці оперативного втручання. Кобальт може індукувати місцевий апоптоз і лімфоцитоз, що призводить до помітного місцевого пошкодження тканин. У нашої пацієнтки симптоми алергії на стоматологічні імпланти проявлялись впродовж двох років, однак маскувались під ларинготрахеїт, синусит, обструктивний бронхіт. Після тривалого неефективного лікування у отоларинголога, пульмонолога, вона звернулась на консультацію до алерголога, де після детального збору анамнезу було проведено патч-тестування та підтверджено алергію на метали. Отримавши результати діагностики було вирішено видалити імплант та призначити десенсибілізуючу терапію. Через 2 тижні після зняття металевої конструкції та на даний час скарги та клінічні прояви ларинготрахеїту, синуситу та бронхіту у пацієнтки відсутні. Таким чином, патч-тестування є простим та достовірним методом діагностики контактної алергії.


Вторгнення російської армії на територію незалежної України стало великим стресом для всіх українців, спровокувало значну міграцію як в межах України так і за кордон. Звичайно, що це не може не впливати на якість життя, що є важливою концепцією в галузі охорони здоров’я та останнім часом активно вивчається її вплив на здоров’я людини. Метою дослідження було дослідити за допомогою короткого опитувальника ВООЗ WHOQOL-BREF чинники, котрі можуть мати вплив на якість життя молодих жінок у часі російсько-української війни. Для цього було опитано 376 жінок, що були поділені на дві групи: група 1 – жінки, що тимчасово проживають на території Євросоюзу, покинувши територію України, і група 2– жінки, які не покидали свої домівки. Оцінку проводили на основі 5-бальної шкали, де вищий бал вказує на вищу якість життя. Виявилося, що жінки котрі покинули Україну мають нижчу якість життя у порівнянні з жінками, що не виїжджали за кордон. Усі складові (сфери) якості життя, були істотно нижчими у жінок, котрі були змушені поїхати з рідного дому за кордон. Жінки, що за межами України мають краще відчуття безпеки, значно рідше відчувають негативні переживання. Жінки, що не покидали дім більше задоволені своїм здоров'ям, працездатністю, мають кращу концентрацію уваги, більше задоволені собою і більше насолоджуються життям, також вони відчувають більшу мікросоціальну підтримку. Погіршення якості життя може в подальшому мати вплив на здоров’я та загальне самопочуття жінки, що може спровокувати виникнення соматичних порушень та навіть захворювань.
Ключові слова: якість життя, війна, опитувальник, WHOQOL-BREF.